ІІІ період війни вересень 1657 р. - червень 1663 р.

І період війни. Лютий 1648 - червень 1653 р.

Початок війни. Перші успіхи повсталих. Союзником Б.Хмельницького виступив кримський хан. Битва під Жовтими Водами, Корсунем й Пилявцями. Зборовськой мирний договір 1649 р. Кримський хан залишає Б. Хмельницького й переходить на бік Польщі. Початок поразки повсталих. Білоцерківський договір. На початковому етапі війни армія Хмельницького одержала ряд перемог - Жовті Води (5-6 травня 1648), Корсунь (16 травня 1648 ), Пилявці (13 вересня 1648), Збараж (5-6 серпня 1649). У результаті досягнутої переваги був укладений Зборовськой договір (18 серпня 1649), по якому Польща визнавала козацьке самоврядування на чолі з гетьманом у границях Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств; реєстр збільшувався до 40 тис. козаків; козацькі права розширювалися й підтверджувалися. В 1651 р. почалося активний й успішний наступ польської армії, у результаті якого Хмельницький підписав Білоцерківськийугоду, що ліквідувала положення Зборовської угоди. Козацьке самоврядування обмежувалося Київським воєводством, реєстр скорочувався до 20 тис.

ІІ період війни. Липень 1652 - серпень 1657 р.

Погіршення положення повсталих. Пошук Б.Хмельницьким нового союзника. Вступ у війну Московського царства. «Березневі статті». Новий договір між Москвою й Польщею 1656 р., спрямований проти Швеції. Цей договір фактично анулював «Березневі статті». Смерть Хмельницького. До 1653 р. стало ясно, що становище гетьмана Хмельницького погіршується. Внаслідок польських каральних походів, постійних мобілізацій, раптових епідемій чуми й холери територія Правобережної України занепала. Рятуючись від війни, її населення бігло в Слобідську Україну під заступництво Московського царства. Почалися повстання, направлені проти гетьманської політики. Річ Посполита, Молдавія, Трансільванія й Валахія об'єдналися в анти гетьманський союз. (1652 м - загинув син Хмельницького Тимош). Кримський хан уклав військовий союз із Польщею. Хмельницький наполегливо шукає нового й міцного союзника для продовження боротьби з Річчю Посполитою. З 1648 по 1654 р. тривав постійний обмін листами й посольствами між Хмельницьким і російським царем. У листопаді 1652 у Москву прибула дипломатична місія на чолі з Богдановичем і Зарудним, які заявили, що, якщо цар не погодиться допомогти Хмельницькому, те той домовитися з ханом про війну проти Москви. 1 жовтня 1653 р. Земський собор у Москві вирішив прийняти Україну «під руку цара». У січні 1854 р. у Переяслав приїхало російське посольство на чолі із графом Бутурліним.

8 січня 1654 р. у Переяславі відбулася рада, що висловилася за союз із Московським царем. На раді виникли розбіжності з приводу присяги тому, що частина козаків зажадала, щоб граф Бутурлін від імені царя теж приніс присягу на вірність «козацькому народу».

У березні 1654 р. у Москву приїхало українське посольство на чолі з Тетерею й Зарудним для підписання відповідного письмового договору. 28 березня - 6 квітня 1654 р. був підписаний договір «Березневі статті», по якому Україна одержала політичну автономію й переходила під протекторат Росії .

ІІІ період війни вересень 1657 р. - червень 1663 р.

Початок періоду Руїни. Це був період боротьби за владу козацьких кланів, які орієнтувалися або на союз із Московією або на союз із Річчю Посполитою. У період Руїни гетьмани постійно змінювали один одного, «де зібралося два українці, буде три гетьмани». З листа А. Потоцького « ...українці самі себе поїдають, один населений пункт воює з іншим, син батька, а батько сина грабує». 1657 - 1659 р. Іван Виговський. Він був прихильником ослаблення московського впливу на Україну й зміцнення відносин з Польщею. Уклав з Польщею Гадячеський договір (1658), по якому Україна входила до складу Польщі. Дії Виговського викликали виступ реєстрових козаків і воєнні дії з боку Росії. Виговського вигнали з посади гетьмана, і він утік у Варшаву.