Основні напрями дослідження міжнародного маркетингу.

Міжнародне маркетингове середовище включає в себе:

1) систему чинників, які аналізують конкретну ситуацію, в якій діє підприємство-виробник та реалізатор товарів чи послуг на внутрішньому та іноземному ринках;

2) чинники, які характеризують комплексну взаємодію різних світових ринків щодо розвитку виробництва і просування товарів у світовому масштабі (систему міжнародного бізнесу).

Протягом останніх двох десятиліть міжнародне маркетингове середовище зазнало значних змін, тут з’явилися нові можливості та нові проблеми. Світова економіка за цей час глобалізувалася, істотно зросли обсяги міжнародної торгівлі та інвестицій, з’явилось багато привабливих ринків у Західній та Східній Європі, Китаї, Тихоокеанському регіоні.

Іноземні компанії все частіше наштовхуються на торгові бар’єри захисту вітчизняних ринків від міжнародної конкуренції. Найбільш поширеним обмеженням у міжнародній торгівлі виступає митний тариф – податок на імпортований товар, який захищає місцевих виробників та є дохідною частиною державного бюджету. З метою стимулювання експорту продукції держава може встановлювати нижчі ставки мита або взагалі нульові ставки і навпаки – підвищувати їх.

Ще одним бар’єром у міжнародній торгівлі є квота – кількісне обмеження ввезення визначених товарів. Держава може кількісно обмежувати ввіз того чи іншого товару іноземною компанією, оскільки бажає створити сприятливі умови для вітчизняного підприємництва, яке реалізовуватиме свою продукцію на внутрішньому ринку без міжнародної конкуренції.

Фахівці об’єднують всі чинники міжнародному середовища у такі основні групи:

1) міжнародне економічне середовище;

2) міжнародне соціокультурне середовище;

3) міжнародне політико-правове середовище.

Економічна складова міжнародного маркетингового середовища є визначальною, що визначає основну мету здійснення підприємницької діяльності – одержання прибутку. При вивченні фірмою міжнародного середовища аналіз економічного середовища є початковим. Рівень економічного розвитку країни визначає її привабливість.

У літературі існує багато класифікацій країн за рівнем їхнього економічного розвитку. Найпоширенішим є поділ та характеристика країн за виробничою структурою та розподілом доходів.

За розподілом доходів виділяють країни:

І. з переважно низьким рівнем сімейних доходів;

ІІ. з дуже низьким і дуже високим рівнем сімейних доходів;

ІІІ. з низьким, середнім і високим рівнем сімейних доходів;

ІV. з переважно середнім рівнем сімейних доходів.

Поширеним є поділ країн, запропонований Світовим банком, залежно від показника ВНП на душу населення. Згідно даного критерію виділяють країни:

І. з низьким рівнем доходів (до 800 дол.);

ІІ. з середнім рівнем доходів (800-1000 дол.);

ІІІ. з високим рівнем доходів (понад 1000 дол.)

Міжнародне Соціокультурне середовище включає аналіз традицій, в тому числі релігійних, норм поведінки суспільства, його смаків та навичок. Оскільки культура являє собою багатогранне поширене поняття, аналіз культурного середовища міжнародного маркетингу є дуже складним та трудомістким.

Зі всієї сукупності показників при аналізі культурного середовища міжнародного маркетингу на думку більшості фахівці варто визначити ті, які найбільш повною мірою впливають на маркетингову програму. До них належать показники, які характеризують:

- моделі соціального партнерства;

- мову та ймовірність неоднозначного перекладу;

- релігію та її вплив на споживачів;

- етику та її вплив на вчинки і норми поведінки людей (наприклад, хабарництво);

- естетику (колір, символи);

- забобони й упередження.

Політико-правове середовище різних країн є дуже різноманітним.

При аналізі політико-правового середовища міжнародного маркетингу враховують такі чинники:

Ø ставлення до іноземних підприємців;

Ø організація апарату державного управління;

Ø рівень політичної стабільності;

Ø валютне регулювання.