Структура міжнародної законності

М

іжнародна законність — складна багаторівнева си­стема зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну, предмет­ну, суб'єктну, юридичну, інтегральну та інші структури. До компонентної структури належать: а) міжнародно-пра­вові, політичні та інші норми; б) політичні інститути (стан інституційного механізму та діяльність міжнародних між­урядових і неурядових організацій); в) політичні режими (демократичний, колоніальний, режим опіки та ін.).

Предметну структуру міжнародної законності склада­ють компоненти різного соціального змісту залежно від зони функціонування: а) економічна зона (соціальний зміст: торговельні, валютно-кредитні, науково-технічні та

Структура міжнародної законності

інші відносини, спрямовані на обмін та розподіл матері­альних благ — угоди про цукор, пшеницю, риболовство тощо); б) політична зона (соціальний зміст: міжнародні, міжнаціональні відносини, формування держав і міжна­родних організацій, діяльність ООН та інших міжнарод­них організацій щодо підтримання та зміцнення миру і міжнародної безпеки тощо); в) соціально-культурна зона (соціальний зміст: діяльність ВООЗ, МОП, ЮНЕСКО, охорона довкілля та ін.).

Деякі зони функціонування міжнародної законності можна виокремити в її суб'єктній структурі, зокрема: а) зо­на діяльності держав (критерій деталізації: порядок утво­рення, права та обов'язки, статус, функції, зміст, форми й методи діяльності тощо); б) зона діяльності міжурядових і зона діяльності неурядових організацій (критерій деталі­зації: порядок утворення, права та обов'язки, статус, функ­ції, зміст, форми й методи діяльності, матеріальне забез­печення та фінансування, правове становище органів та ін.); в) зона діяльності націй і народів (критерій деталі­зації: зміст, форми й методи діяльності, міжнародно-пра­вовий статус тощо); г) зона діяльності фізичних осіб (кри­терій деталізації: права та обов'язки, правовий статус, умови існування особи та ін.); д) зона діяльності юридич­них осіб (критерій деталізації: права та обов'язки, право­вий статус, умови існування та діяльності тощо).

Юридична структура міжнародної законності поділя­ється на чотири основні зони функціонування: а) вико­ристання юридичних суб'єктивних прав; б) виконання юридичних обов'язків; в) дотримання юридичних забо­рон; г) застосування юридичних правил (в основному су­дами та арбітражними установами, але, можливо, й інши­ми органами, наприклад Радою Безпеки).

Інтегральна структура міжнародної законності охоп­лює юридичні характеристики діяльності (кількість пра­вомірних дій і кількість неправомірних дій під час вико­ристання юридичних суб'єктивних прав, виконання юри­дичних обов'язків, дотримання юридичних заборон і за­стосування юридичних правил) суб'єктів відносин (держав, міждержавних організацій, міжнародних неурядових ор­ганізацій, націй і народів, фізичних та юридичних осіб тощо) в політичній, економічній, соціально-культурній та інших сферах міжнародних відносин.

Глава XVIII
_________ Міжнародна законність та міжнародний правопорядок____

За структурою міжнародної законності визначається її рівень: відношення правомірних дій до всіх юридично значущих дій у конкретній зоні міжнародних відносин (компонентній, предметній, юридичній, суб'єктній та ін.). Найповніше рівень міжнародної законності визначається за інтегральною структурою міжнародної законності.

Знання рівня міжнародної законності допомагає: 1) роз­крити соціальний зміст процесу зміцнення міжнародної законності; 2) визначити завдання, цілі зміцнення міжна­родної законності, підвищити питому вагу правомірних дій у масі юридично значущих дій певного виду; 3) роз­робити емпірично фіксовані індикатори міжнародної за­конності; 4) здійснити заміри параметрів міжнародної за­конності та порівняти їх стан у різних міжнародних сферах і в різний час; 5) створювати сприятливі передумови для зба­гачення наукових уявлень про міжнародну законність, тен­денції їх розвитку, соціальну значущість та ефективність.

Рівень міжнародної законності визначається за різни­ми формулами:

Значення міжнародної законності для стабільного та ефективного функціонування міжнародних систем управ­ління міжнародними відносинами гостро поставило пи­тання про забезпечення гарантій законності.

У системі гарантій міжнародної законності можна ви­окремити різні аспекти, різні компоненти класифікації:

Структура міжнародної законності

норми міжнародного права, безпосередня мета яких — зміцнення міжнародної законності, діяльність суб'єктів щодо застосування цих норм, правозастосовчі документи, що фіксують результати цієї діяльності; або гарантії між­народної законності на правотворчій стадії, тлумаченні права, застосуванні міжнародного права. Гарантії в про­цесі безпосередньої реалізації міжнародного права можна поділити на гарантії міжнародної законності під час здій­снення диспозиції і в ході здійснення санкції норми між­народного права. Гарантії міжнародної законності в пра-возастосовчій діяльності поділяються на ті, які діють: а) у процесі встановлення об'єктивної істини про юридично значущі обставини справи; б) при виборі норм міжнарод­ного права та адекватної юридичної кваліфікації фактів; в) у процесі вироблення та прийняття правозастосовчого рішення.

Для того щоб постало питання про гарантії міжнарод­ної законності, необхідно визначити ефективність дії нор­ми міжнародного права, яка забезпечує ці гарантії. Така ефективність визначається за формулою:

Е = Р/Ц,

де Е — ефективність норми міжнародного права (міжна­родного договору або звичаю, рішення міжнародних ор­ганізацій); Р — фактичний результат, одержаний після реалізації норми (договору, звичаю, рішення); Ц — ціль норми міжнародного права (договору, звичаю, рішення). Цілі можуть бути матеріальні та юридичні. Юридични­ми цілями зміцнення міжнародної законності часто є: 1) по­передження (запобігання) можливих міжнародних право­порушень; 2) виявлення (знаходження) міжнародних пра­вопорушень; 3) припинення міжнародних правопорушень;

4) ліквідація негативних наслідків міжнародних право­порушень, відновлення порушеного правомірного стану;

5) попередження, мінімалізація фактів здійснення міжна­родних правопорушень у «гарячих» точках земної кулі.

Найважливішими міжнародно-правовими гарантіями міжнародної законності є: ]) довершеність, розвинутість системи міжнародного права; повнота, безпрогальність і відсутність суперечностей між міжнародно-правовими ак­тами; 2) високий рівень міжнародно-правової культури,

Глава XVIII
___________ Міжнародна законність та міжнародний правопорядок__________________

зокрема міжнародно-правової свідомості; 3) ефективна система упереджувальних примусових заходів, удоскона­лення механізму контролю за станом міжнародної закон­ності; 4) заходи міжнародно-правової відповідальності й міжнародно-правових санкцій, які сприяють відновленню порушених міжнародно-правових відносин; 5) високий професіоналізм міжнародної правотворчої і правозасто-совчої діяльності.