Актуальність теми дослідження.

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни

«ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ »

на тему:

«Політична журналістика: жанровий арсенал і специфіка»

Виконала студентка:

Групи 412

Якуненко Маріанна Сергіївна

Науковий керівник:

Ємець Валентина Олександрівна

Київ 2013-2014

ЗМІСТ

ВСТУП.

РОЗДІЛ I.Загальні поняття політичної журналістики

1.1.Визначення політичної публіцистики

1.2.Проблематика та функції політичної журналістики

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ II.Історія розвитку політичної журналістики в Україні

2.1. Період 1. Кінець 80-х – початок 90-х рр.: зародження незалежної української журналістики. 1994-1999 рр.: "кланізація" українських ЗМІ, початок втрати відвойованої свободи

2.2.1999-2002 роки.: утиски опозиційної преси, поява цензури та перетворення провладних ЗМІ на засоби пропаганди

2.3.2004 рік: президентська виборча кампанія, засилля темників, тотальна цензура влади; «дух свободи» 2004-2005 рр., "джинсова свобода" 2006-2009 рр.

2.4.2010-2013 рік – зміна влади, зміна курсу країни, відновлення цензури та утисків ЗМІ

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження.

Одним із найвпливовіших елементів у системі засобів масової комунікації є політична публіцистика, тому динаміка власне її орієнтацій, установок, переконань і цінностей, впливаючи на суспільний світогляд, пришвидшує або гальмує процеси демократизації того соціуму, у межах якого вона діє.
Зміни у сприйнятті або несприйнятті політичною публіцистикою феноменів державності, політичного лідерства, національної самоідентифікації, егалітаризму та іншого в умовах незалежності сприяють формуванню нового світогляду політичної людини (Zoon politicon, за Арістотелем) у посткомуністичних державах і таким способом впливають на стабільність політичних систем.
Трансформація політичної системи залежить від динаміки її соціокуль- турної сфери [8, с. 2].
Політичний медіа-дискурс розглядали політологи, соціологи, комунікативісти, лінгвісти: З. Бжезинський, В. Горохов, О. Грищенко, І. Пас- лавський, В. Полохало, В. Шкляр. Важливе місце у вивченні різних аспектів публіцистики як сучасного феномену у ЗМІ України посідають дослідження М. Воронової, С. Гришиної, В. Корнєєва, О. Романчука.
Політичну публіцистику розглядають також А. Аграновський, М. Барманкулов, Г. Вартанов, Л. Варустін, В. Здоровега, Г. Колосов, В. Кузьменко, Ю. Лазебник, Д. Прилюк, Є. Прохоров, В. Різун, О. Романчук, Н. Сидоренко, В. Учонова, М. Черепахов, М. Шульчевський тощо.
Актуальність дослідження підтверджується такими рядками відомого українського діяча О. Хоменка: “В політичнім життю взагалі немає більшої сили, ніж преса. Вона може створити й знищити навіть наймогутніші організації. Вона виробляє публичну опінію. Вона своїм постійним діланням витворює спосіб думання, а тим самим певний тип політичного її державного діяча. Вона, при відповідній атмосфері спеціальної освіти в ній, може витворювати навіть характери, цю найбільшу цінність поширювання загальної й спеціяльної освіти. Навіть найбільш розгалужена і найсправніша організація не може рівнятися пресі в справі поширювання даних думок. Бо преса доходить і просякає іі туди, де її навіть не сподіваються. Бо вона трійка в своїм діланню, коли жи- ве слово, хочби найбільш фасцінуюче, має проминаюче значіння. З тих всіх причин кожда розумна зорганізована партія дбає передовсім про те, щоб мати добрі органи преси” [21].

Мета курсової роботи – проаналізувати основні характеристики для розуміння поняття політичної публіцистики.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
1) дослідити концептну структуру політичного медіа-дискурсу;
2) проаналізувати загальні характеристики політичної полеміки початку ХХ ст. на сторінках політичної публіцистики в українській еміграції;
3) синтезувавши весь складний комплекс наукових дефініцій політичної публіцистики, навести схему концепції розуміння цього феномену.

Структура й обсяг роботи. Мета й завдання дослідження зумовили структуру курсової роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури. Повний обсяг дослідження становить

РОЗДІЛ I.

Наши рекомендации