Право в загально-соц розумінні

Функції тдп

Функції права — це основні напрямки його впливу на сус-ні відносини, в яких відображується соціальне призначення права, його місце і роль у системі соціального нормативного регулювання. Конкретні функції права поділяються на дві групи: спеціально-юридичні та загальносоціальні.Соціальні функції права — це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ як єдності форми і змісту. Так, праву притаманні ідеологічна, економічна, політична функції і т. ін. Спеціально-юридичні функції права — це напрямки власне правового впливу на суспільні відносини.. До спеціально-юридичних функцій права відносяться: 1.регулятивна функція, яка полягає у врегулюванні суспільних відносин шляхом закріплення юридичних прав і обов’язків їх учасників. Регулятивна функція як об’єкт свого впливу має нормальні, позитивні, корисні суспільні відносини, які право підпорядковує шляхом:( а) закріплення сталих, розвинутих відносин в нормативних актах, у такий спосіб гарантуючи їх недоторканність (статична функція); б) заохочення, стимулювання розвитку тих суспільних відносин, що, відображаючи певні соціальні цінності, знаходяться на етапі свого становлення (динамічна функція). Прикладом здійснення цієї функції права може бути закріплення в його нормах порядку прийому і звільнення з роботи, прав і обов’язків подружжя у сімейних відносинах тощо;

2.охоронна функція, яка спрямована на створення юридичних засо6ів охорони встановлених у праві зразків позитивних суспілльних відносин шляхом усунення соціально шкідливих і небезпечних діянь людей і їх об'єднань, відновлення порушених прав суб’єктів. Прикладом реалізації охоронної функції права є встановлення конкретних видів юридичної відповідальності за скоєння правопорушень.

Групу загальносоціальних ф-цій права складають: (інформативнафункція, яка полягає у тому, що право містить у своїх нормах інформацію про волю держави щодо врегулювання тих чи інших суспільних відносин; виховнафункція, сутність якої полягає у тому, що право, врегульовуючи сус-ні відносини шляхом закріплення у своїх нормах зразків 6ажаної і недопустимої поведінки. відповідно впливає на свідомість і поведінку суб’єктів. тим самим сприяючи запобіганню прав-нь;прогностичнаф-ція випливає з того, що, знаючи вимоги правових приписів, суб’єкти мають змогу перед6ачати (прогнозувати) поведінку учасників певних відносин, врегульованих конкретними нормами права. гуманістична- право охороняє і захищає права людства, народу, людини;організаторсько-управлінська- право суб’єктів права на розв’язання певних соціальних проблем;оціночно-орієнтаційна- поведінка людей оцінюється з позицій законів держави, вказує на безконфліктні, соціально допустимі шляхи і засоби задоволення потреб людини в межах правомірної поведінки;ідеологічно-виховна- право формує у людини певний світогляд, виховує в неї зразки правомірної поведінки;гносеологічна (пізнавальна)- право само виступає джерелом знань та інших ф-ції.

Теорія природного права

(Сократ,Арістотель,ДжонЛокк,Гобс,Гроцій,Кант

Ідеї:

1)духовне,ідейне начало,частина людської природи дана кожному з народження

2)нетотожне закону,вище від нього;закон втілює ідеї права

3)виникає природним шляхом,незалежно від законів,які в різних країнах різні

4)історично право виникло раніше,ніж держава і законодавство

5)покликане захищати свободу і рівність людей

6)основа-загальнолюдське уявлення про справедливість,що є добро,що зло,погане,добре

7)є всезагальним,вічним,незмінним,існує стільки скільки людство

4.Історична

(густав гуго,Георг Ухта)

Ідеї:

1)право-істор явище,що відображає звичаї того чи іншого народу

2)кожен народ має своє власне право,яке обумовлене особливостями його ментальності,свідомості,переконань

3)право вище за закон,не тому що дане природою,а грунтується га звичаях і традиціях,що ввтілюють волю народу

4)джерело-звичай

5)виникло раніше ніж держава;не залежить від неї;існує стільки скільки відповідний народ

6)право не повинно піддаватись змінам,реформам,повинно змінюватись паралельно змінам у звичаях.

Психологічна

(Ернст Бірлінг,Лев петраджицький,Тардт)

Ідеї:

1)право-психологічне явище,обумовлене прагненням кожної людини до нормального існування сусп 2)поділ на позитивне(закон) і інтуїтивне(обумовлене психікою конкретної людини)

3)зміст + права маловідомий пересічним громадянам,тож у відносинах вони спираються на інтуїтивні уявлення про те,що добре,що погане,що заборонено,що ні.

4)інтуїтивне є первинним щодо позитивного;закон покликаний лише формалізувати інтуїтивне та забезпечити його реалізацію

5)роль держави у формуванні мінімальна;норми права можуть ств без участі держави та навіть всупереч їй 6)на формув та розвиток інтуїтивного впливає не стільки закон,скільки рівень правосвідомості та правової культури населення та окремих громадян.

Теологічна

(демосфен,Конфуцій,Фома Аквінський)

Ідеї:

1)право-творіння Бога/богів,дароване людям для організації свого життя за універс законами Всесвіту 2)закони ств людьми повинні грунтуватись на божественних законах.Ті,що йдуть всупурч їм-скасовуються. 3)при тлумаченні людських законів в 1 чергу слід керуватись реліг.текстами

4)всяка влада дана від Бога,тому видаючи закони суб*єкти влади реалізовують Божу волю,Господь-творець законів.

5)право втілює справедливість,але не в розумінні окремих громадян,а у вищому божественному

6)загальна правова система=піраміді: вершина-божест закон; середина-природні права людини; основа-земні закони(акти держ влади)

Позитивістська

(карл бергомі,Джон остін)

Ідеї:

1)право-реальне явище,що існує в об*єктивній дійсності,дається людині державою

2)право-владне веління держави,його обов*язковість гарант держ примусом

3)структурно являє багаторівневу ієрархічну систему норм,де вищі норми наділяють силою нищі

4)єдина форма існування права-закони і підзаконні акти

5)право встановлюється державою,неможливе без неї

6)тільки держава творить право

7)право завжди доцільне,бо держ,що його творить втілює волю народу 8)право не підлягає оцінюванню з точки зору морально-етичних категорій(зла,добра,справедливості,гуманності)

Матеріалістична

(марксистська,карл маркс,енгельс,ленін)

Ідеї:

1)право має суто класовий хар-р,завжди виражає волю та захищає інтереси класу,який панує в сусп 2)виникнення права обумовлене класовим розшаруванням сусп,право ств –як засіб нав*язування волі панівного класу іншим людям

3)зовн формою вираження-закон.Право не може існувати інакше,ніж у формі нормат-прав актів

4)зміст права,як волі панівного класу,визнач матеріальними умовами його життя,економічними потребами,інтересами.Суть-визнач розвитком економічних відносин

5)історично право-продукт розвитку держави,виникло на її базі,похідне від неї

6)держава виступає єдиним суб*єктом творення права,гарантом обов*яхковості,право ж забезп легітимність,стабільність держ апарату

7)право-розгалужена система загальних обов*язкових правил поведінки,створених держ та забезпечених силою її примусу.

Соціологічна

(Леон Дюгі,Євген евріх,Роско паунд,С.Муромцем)

Ідеї:

1)право-продукт сусп життєдіяльності

2)суть пр-не стільки в юрнормах ,скільки в їх реалізації,тобто в правовідносинах,які регул на підставі судових,управлінських рішень

3)справжнє(живе)право-все те,за домпомогою та на підставі чого регламентуються конкретні життєві відносини,отже джерелом є судові органи,система держ управління,юр практика,правова свідомість,культура осіб,які вирішують юр справи,правові звичаї,зак-тво.

4)право твориться шляхом прийняття судових та управлінських рішень таким чином суди та органи управління,не тільки застосовують право,а одночасно виступають його творцями.

5)значення закону,як джерела права є другорядним.Закон-метрве право,оживає лише тоді ,коли застосовується на практиці.

6)право розвивається незалежно від волі законодавця,він не ств пр норм,а віднаходить ,фіксує,систематизує після того,як вони скл в юр практиці.

Право в загально-соц розумінні

-це обумовлені рівнем соціального розвитку можливості людини,необхідні для її норм існування в суспільстві.

Аспекти: загальносоціальний,об*єктивний,суб*єктивний.

Ознаки:

1)право-визнані сусп можливості людини,необхідні для її норм існув і розвитку

2)право визнається невід*ємним елементом єства людини,як біолоігчної та соц істоти

3)права людини є позанаціональними і похатериторіальними

4)право в заг-соц розумінні виступає ключовим об*єктом міжнар регулювання і захисту

5)права людини існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держ ,при цьому право і закон тісно пов*язані,це проявляється: +право-сукупність фундаментальних цінностей,базових правил існув людини,що є підгрунтям для ста законодавства +закон-засіб формального вираження права,надає оф підтвердження,підкреслюючи його обов*язковість розкриваючи його зміст +закон забезп функціонування механізмів реалізації прав і свобод людини

Наши рекомендации