Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях

Поняття геологічного лиха

Небезпечні геологічні явища далеко не рідкість в наші дні. Хоча за приблизними оцінками вчених, Землі більше 4.5 мільярдів років, щодо інших об'єктів в космосі вона ще молода планета, що проходить свої етапи розвитку.Небезпечні природні явища геологічного характеру - це лиха, викликані станом літосфери планети. До них, насамперед, відносяться геофізичні процеси - землетрусу і виверження вулканів. Лиха геологічного характеру - це зсуви та селі. Всі вони мають свої рівні потужності, кваліфіковані вченими за спеціальною шкалою.Окрім вивчення подібних явищ, існує ряд нормативів і правил, що передбачають термінову евакуацію населення і ліквідацію наслідків стихійних лих.

Землетруси

Всі процеси, що відбуваються в надрах Землі, мають своє відображення на її поверхні у вигляді землетрусів. Подібні небезпечні геологічні явища пов'язані з тим, що внутрішні тектонічні процеси Землі впливає на її зовнішні шари.

Вулкани

Розпечена магма в ядрі Землі знаходиться в постійному русі, і коли в результаті зсуву тектонічних плит з'являються розломи і тріщини, вона під великим напором спрямовується до поверхні земної кори. Таким чином проявляються небезпечні природні явища - геологічні стихійні лиха у вигляді виверження вулканів.

Зсуви

Якщо вулкани і землетруси відносяться до геофізичних явищ, то такі стихійні лиха, як зсуви, лавини і сіли - це геологічні процеси.Причиною зсувів (сход гірських порід) сьогодні на 80% є нерозумна діяльність людей. Зазвичай гірські породи тривалий час накопичуються і можуть не рушати з місця десятиліттями, але зміна нахилу гори, сейсмічні поштовхи, підмив дощами чи струмками можуть змінити все в лічені секунди.\

Сель

Ще одним небезпечним для людського життя природним катаклізмом є сход селевого потоку. Він складається з води, бруду і каменів і найчастіше пов'язаний з підняттям рівня води в гірських річках. Навіть притому, що сход сіли займає від 1 до 3:00, шкоду, яку він може завдати, непоправною. Наприклад, при сході селевого потоку в Перу в 1970 році було зруйновано кілька міст із загальним числом жертв більше 50000 чоловік.

Лавина

Як відзначають вчені, більше 80% снігових лавин сходять з причини діяльності людини. У наш час це туристи гірськолижних курортів, які бажають отримати «порцію» адреналіну. Лавина - це маси снігу, утворені в міру його накопичення на гірських схилах

7.До гідрологічних небезпечних явищ, що мають місце в Україні, належать: повені (басейни річок); маловоддя (річки України); підвищення рівня ґрунтових вод; вздовж узбережжя та в акваторії Чорного й Азовського морів трапляються небезпечні підйоми та спади рівня моря. Через це постійно знижується біологі-чна продуктивність моря, щорічно гине близько 100 га прибережних територій, з яких значна доля — сільськогосподарські угіддя, створюється складна еколо-гічна та містобудівна обстановка на таких узбережжях. У цих берегових зонах під постійною загрозою перебувають виробничі будівлі, житлові будинки, ку-рортні комплекси, інженерні комунікації, сільськогосподарські поля.

8.У разі виникнення надзвичайної ситуації може утворитися осередок займання, який, у свою чергу, володіє деякими характерними особливостями. Вони і носять назву "вражаючі фактори пожежі". Це такі умови, за яких можливе заподіяння матеріальної шкоди, а також нанесення шкоди як здоров'ю, так і життя громадян. В даний час розрізняють наступні вражаючі фактори пожежі: первинні і вторинні. Як випливає з назви, до першої групи зараховують ті умови, при яких відбувається активний розвиток процесу горіння. Таким чином, до вражаючих факторів пожежі відносяться полум'я, іскри, висока температура навколишнього середовища. До вторинних, в свою чергу, належать явища і процеси, що виникають як результат дії умов першої групи. Як правило, подібні вражаючі фактори пожежі включають в себе задимленість, знижений вміст кисню, утворення токсичних продуктів горіння та інші негативні наслідки. Розглянемо кожен з представлених раніше факторів докладніше.

9.Світ навколо людини ділиться на живий та неживий. Відмітною особливістю живих об’єктів є їх здатність рости та розмножуватися. Біологічними називаються небезпеки, що походять від живих об’єктів.Всі об’єкти живого світу можна умовно розділити на кілька груп; а саме мікроорганізми, гриби, рослини, тварини , люди.Мікроорганізми ⎯ це найменші, здебільшого одноклітинні істоти, яких можна побачити тільки у мікроскоп, характеризуються величезною різноманітністю видів, здатних існувати у різних умовах.Мікроорганізми виконують корисну роль у круговороті речовин у природі, використовуються у харчовій та мікробіологічній промисловості, при виробництві пива, вин, ліків.Деякі види мікроорганізмів є хвороботворними, або патогенними. Вони викликають хвороби рослин, тварин та людини. Такі хвороби як проказа, чума, тиф, холера, малярія, туберкульоз та багато інших у далекі часи забирали тисячі життів, сіючи забобони та страх серед населення. Людство довгий час не знало, що ці хвороби викликаються мікроорганізмами. Не було і засобів боротьби із заразними хворобами. Тому інфекційні захворювання людини іноді набували масового розповсюдження, яке називається епідемією, або пандемією.Широке розповсюдження заразних хвороб тварин називається епізоотією, а рослин ⎯ епіфітотією.Мікроплазми ⎯ це вид мікроорганізмів, що мешкають у водоймищах, гної. Патогенні мікроплазми викликають хвороби людини (пневмонію), тварин (запалення легенів), розлади.Бацили ⎯ це бактерії що мають вигляд паличок, які утворюють внутрішньоклітинні спори.Серед патогенних мікроорганізмів розрізняють бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, найпростіші.Віруси ⎯ внутрішньоклітинні паразити: розмножуючись тільки у живих клітинах, вони використовують їх ферментативний апарат і перемикають клітину на синтез зрілих вірусних частинок ⎯ віріопів. Віруси дрібніші бактерій у 50 раз. Їх не видно у світловому мікроскопі. Вони не затримуються найтоншими фарфоровими фільтрами. Віруси розповсюджені повсюди. Викликають хвороби рослин, тварин і людини. Вивченням вірусів займається наука вірусологія. Віруси від бактерій не здатні існувати та розмножуватися самостійно. Кожна бактерія являє собою клітину, що має свій обмін речовин. Бактерії здатні рости та розмножуватися на штучних поживних середовищах. Віруси, як справжні клітинні паразити, повністю залежать від обміну речовин у клітині-хазяйці. «Підкорена» клітина змушена синтезувати складові речовини вірусу, з яких незабаром монтуються нові вірусні частинки.Сказ ⎯ смертельна хвороба людини і тварин, відома з глибокої давнини. Найчастіше сказ вражає собак. Хворіють на сказ також вовки, кішки, щурі, ворони та інші тварини. Щеплення ⎯ єдиний надійний засіб проти сказу.Спірохети ⎯ мікроорганізми, клітини яких мають форму тонких звивистих ниток. Мешкають у ґрунті, стоячих та стічних водах. Патогенні спірохети ⎯ збудники сифілісу, тифу, лептоспірозу та інших захворювань. Спірохетози ⎯ захворювання людини й тварин, викликані патогенними спірохетами.Актиноміцети ⎯ мікроорганізми з рисами бактерій та най простіших грибів. Розповсюджені у ґрунті, водоймищах, повітрі. Деякі види є патогенними, викликають такі захворювання як актиномікоз, туберкульоз, дифтерію та ін. Деякі актиноміцети утворюють антибіотики, вітаміни, пігменти тощо.Субстратами (носіями) біологічних небезпек можуть бути елементи середовища мешкання (повітря, вода, ґрунти), рослини, тварини, люди, обладнання, інструменти, сировина, переробні матеріали та ін.Мікроби проникають в організм людини найчастіше трьома шляхами: через органи дихання, травний тракт та шкіру. Зараження через шляхи дихання називається крапельною інфекцією. Носіями хвороботворних мікробів є тварини, комахи. Місцем розмноження мікробів, що виробляють токсини, можуть бути продукти живлення. Розмножується у м’ясній їжі і виділяє токсин ботулізму, дуже сильну отруту. Хвороботворні мікроби зберігають життєздатність у воді дуже довго. Але людина не може довго існувати без води. Звідси постійна загроза інфекції. Несприйнятливість до інфекцій, створювана штучним шляхом, називається імунізацією. Імунізація сироваткою є пасивною, вакциною ⎯ активною. У боротьбі з мікробами велике значення має гігієна. Піт, пил, бруд ⎯ добре поживне середовище для мікроорганізмів. Ефективним середовищем боротьби з мікробами є дезінфекція. У якості засобів дезінфекції застосовується настойка йоду, ультрафіолетові промені, хлор та ін. Дезінфекція є безпосереднім засобом боротьби з мікробами. Дезінсекція та дератизація спрямовані проти переносників мікробів.Дезінсекція ⎯ засіб боротьби з комахами. Препарати, які застосовуються при дезінфекції називаються інсектицидами. Їх багато. Всі вони мають у якості складової частини хлор. Боротьба з гризунами називається дератизацією. При цьому застосовують хімічні, механічні та біологічні засоби. ГОСТ 12.1.008-76«Біологічна безпека» зобов’язує приймати відповідні засоби під час роботи з біологічними об’єктами, щоб попередити виникнення у працюючих захворювання, стану перенесення, інтоксикації, сенсибілізації й травм, викликаних мікроорганізмами.Гриби ⎯ відокремлена група нижчих рослин, що позбавлені хлорофілу і живляться готовими органічними речовинами. Існує більше 100 тисяч видів грибів. Від бактерій гриби відрізняє наявність ядра у клітині. Патогенні гриби викликають хвороби рослин, тварин та людини. Токсичні гриби викликають харчові отруєння людини й тварин, які називаються мікотоксикозами.Самий отруйний гриб на світі ⎯ бліда поганка. Отрута блідої поганки не руйнується ні при кип’ятінні, ні при жаренні. Цей гриб являє собою смертельну небезпеку для людини. Людина може отруїтися червоним мухомором, але смертельні наслідки рідкі. Майже кожний їстівний гриб має свого неїстівного або отруйного двійника. Це являє небезпеку для недосвідченого грибника.Головна шкода кліщів ⎯ не у їх укусах, а у хворобах, що переносяться кліщами, наприклад, кліщовому енцефаліті. Надійним захистом від цієї хвороби є щеплення.Скорпіони. Зловісна слава скорпіона пов’язана з його отруйністю. Для дрібних тварин укус скорпіона смертельний. Для людини укол жала скорпіона дуже болісний (виникає пухлина, людину морозить, підвищується температура), але життю не загрожує. Достеменно відомо тільки кілька випадків загибелі дітей, вкушених великими тропічними скорпіонами.Павуки. Павук каракурт (у перекладі чорна смерть), довжиною трохи більше одного сантиметра, один із самих небезпечних. Смертність від його укусів складає близько 4 %. Укус каракурта викликає психічне збудження укушеного, болі у всьому тілі, порушення роботи серця та утруднене дихання. Спеціальна сироватка проти каракурта не завжди доступна. У польових умовах рекомендується зразу після укусу припікати ранку сірником. Отрута павука під час нагрівання руйнується. Інші небезпечні павуки (наприклад, тарантул) серйозної загрози для людини не становлять, хоча їх укус болісний.Сарана. Небезпечна тим, що знищує урожай, всю рослинність, може приректи на голод весь тваринний світ і людину.Акули та скати. За різними оцінками спеціалістів нараховується від 250 до 350 видів акул. За офіційною статистикою від акул гине 35 людей за рік. Акули нападають на людину не тільки у відкритому морі, а й на глибині 1 ⎯ 1,5 м недалеко від берега. Поведінка акул непередбачувана. Іноді люди знаходяться довго у відкритому морі, яке кишить акулами, а ті їх не чіпають.Піраньї. Це невеликі, до 30 см у довжину, рибки, що живуть у річках і озерах Південної Америки. Піраньї нападають на усе живе, що опинилося у межах їх досяжності: великих риб, домашніх та диких тварин, людину. Алігатор ⎯ і той намагається уникати з ними зустрічі. Зграя піраній здатна у лічені хвилини обгризти бика, залишивши тільки голий скелет.Електричні риби. До них відносяться близько 30 видів електричних скатів, електричний вугор, електричний сом. Характерними особливостями цих тварин є наявність у них електричних органів. Електричні органи ⎯ це видозмінені м’язи. Напруга електричних зарядів досягає 220 В, а в електричних вугрів ⎯ навіть 600 В. Як відомо, така напруга небезпечна для людини.Отруйні ящірки ⎯ ядозуби, або фелодерми, володіють сильнодіючою отрутою, від якої швидко гинуть дрібні тварини. Небезпечна отрута і для людини. Близько третини гине від укусів.Змії. Самою отруйною змією довгий час вважався австралійський тарпан. Усі відомі випадки укусу людини тарпаном закінчувалися їїзагибеллю. За новими дослідженнями отруйниішими вважаються тигрові та морські змії. Гюрза ⎯ велика гадюка, завдовжки до 2 м, небезпечна для людини. Королівська кобра є самою довгою отруйною змією на Землі. Рекордна довжина досягає 5,7 м. Укушена цією коброю людина може померти дуже швидко, всього через півгодини після укусу. Змій дуже багато, лише невелика частина серед них є отруйною. Отрута змії діє тільки під час попадання у кров. Зміїна отрута використовується у медицині.Рослини. Здавна люди помічали, що деякі види рослин володіють лікарськими і отруйними властивостями. Але, як стверджував Парацельс, тільки доза робить речовину отрутою або ліками. Тютюн. Появу в XV ст. тютюну в Європі пов’язують з іменем француза Жана Ніко, який начебто привіз насіння цієї рослини з острова Тобаго. У тютюні міститься отруйний алкалоїд нікотин. Смертельна доза нікотину міститься приблизно у 20 цигарках, але оскільки вона поступає в організм поступово, смерть курця не наступає. Нікотин дуже швидко розноситься по тілу курця. У мозок він потрапляє через 5-7 с після першої затяжки. Смола, що утворюється під час згоряння тютюну, викликає пухлини. Серед курців рак легень зустрічається у кілька разів частіше, ніж серед тих, хто не курить.Конопля. Із смолистих виділень коноплі отримують небезпечні наркотики, відомі як гашиш, марихуана, анаша, споживання яких призводить до розвитку найтяжчого захворювання - наркоманії.Кропива. Весною зелений борщ з молодої кропиви допомагає заповнити нестачу вітамінів у організмі. Листки кропиви покриті волосками з їдким соком. Волоски просочені кремнеземом і дуже крихкі. При найменшому дотику головки волосків обламуються, їдкий сік потрапляє у ранки, викликаючи опіки і подразнення шкіри.Мак. Людина розпочала розводити мак заради їстівного насіння, в якому більше 50 % відмінного масла. Але ще у давнину люди робили надрізи на неспілих головках маку, із яких виступав білий сік (опій або опіум). Засохлий сік зшкрібали і отримували гіркий коричневий порошок ⎯ опій (опіум). З давніх пір, на жаль, опій використовують не тільки як ліки, але і як наркотик. Куріння опіуму забрало тисячі життів курців і навіть послужило причиною опіумних війн. Зараз висівання опіумних сортів маку заборонене рішенням ООН.У величезному світі рослин, крім рослин, які являють потенційну небезпеку для людини, є рослини ⎯ хижаки і рослини ⎯ паразити.Існує ряд садових рослин і квітів, які отруйні або настільки токсичні, що викликають отруєння. Більша частина постраждалих ⎯ діти.Дурман. Усі частини цієї рослини містять алкалоїд з наркотичним ефектом. Дурман легко відрізнити від інших рослин по великих лійкоподібних квітах.

10.Техногенна небезпека - стан, внутрішньо притаманний технічній системі, промислового або транспортному об'єкту, що реалізовується у вигляді вражаючих впливів джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і навколишнє середовище при його виникненні, або у вигляді прямого або непрямого збитку для людини і навколишнього середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів. [3] До техногенних відносяться надзвичайні ситуації, походження яких пов'язане з виробничо-господарською діяльністю людини на об'єктах техносфери. Як правило, техногенні НС виникають внаслідок аварій, що супроводжуються мимовільним виходом в навколишній простір речовини і (або) енергії. Базова класифікація НС техногенного характеру будується за типами та видами надзвичайних подій, ініціюючих НС:

·Транспортні аварії (катастрофи);

·Пожежі, вибухи, загрози вибухів;

·Аварії з викидом (загрозою викиду) Хов;

·Аварії з викидом (загрозою викиду) РВ;

·Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин;

·Раптове обвалення будівель, споруд;

·Аварії на електроенергетичних системах;

·Аварії в комунальних системах життєзабезпечення;

·Аварії на очисних спорудах;

11.Промислова аварія2–це подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя та здоров’я людей та спричиняє руйнування будівель,споруд, обладнання, транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій внаслідок порушення технології виробництва, правил безпеки, помилок, що були зроблені під час проектування, будівництва, а також внаслідок стихійних лих.

Згідно з розмірами та завданою шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі спричиняють великі руйнування та супроводжуються чисельними жертвами.

Найчастіше промислові аварії відбуваються на гірничо-металургійних комплексах(шахтах, кар’єрах), теплових та атомних електростанціях та хімічних заводах. Наслідки аварій такі: за кожен мільйон тонн видобутого вугілля в Україні гинуть троє гірників. Окрім того, найбільше забруднюють довкілля саме підприємства гірничовидобувної та збагачувальної галузей промисловості[8]. За даними Мінекобезпеки в Україні щороку утворюється 550-560 млн м3відходів. Так на 1т заліза припадає 1т порожньої породи. На 1т міді – до 200т, на 1т вісмуту та молібдену – до двох тисяч тон відходів. Промисловими вважають родовища уранових руд, у яких вміст урану становить не менш як 0,1%, решта – відходи.

Катастрофа– це великомасштабна аварія, що спричинює дуже важкі наслідки для людей, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють великі регіони і цілі континенти, а їхній розвиток ставить на межу існування всю біосферу, якої зараз залишилося трохи більше 15%(решта - техносфера).[2]

Суттєво змінюють умови довкілля теплові електростанції, металургійні та хімічні заводи. На частку електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% забруднення повітря. ТЕС викидають у повітря сполуки сірки, вуглецю і азоту. Для отримання 1квт/год. електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3л води(атомні – ще більше – 6-8л). Стічні води ТЕС створюють не лише хімічне, а й теплове забруднення.

Найбільші наслідки аварій і катастроф – це хімічні виробництва: аміаку, кислот, фосфоричних добрив, хлору, пестицидів, дусту, каустичної соди, ртуті. Найбільших збитків завдає використання пестицидів – щорічно у світі їх використовують близько 4 млн. т, проте лише один відсоток досягає мети, тобто, впливає безпосередньо на шкідників. Решта вимивається у ґрунти та водойми і згодом впливає на наші організми. За даними ВООЗ, 80% хвороб викликає забруднена вода.

Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях

Нині будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки. Небезпечні події на транспорті поділяються на аварії(катастрофи) залежно від виду транспорту: повітряний, залізничний, морський, річковий, автотранспорт.

Люди, що добре підготовані, знають про можливі аварійні ситуації, а також про те, що робити в разі їх виникнення, припустяться меншої кількості помилок під час справжньої аварійної ситуації, що може врятувати їхнє життя.

Окрім того, особи, що добре обізнані з вимогами до транспортування та маркування небезпечних вантажів, практично усувають аварії та катастрофи під час перевезення небезпечних вантажів.

Перевезення небезпечних вантажів – це діяльність, пов’язана із переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення, що включає підготовку вантажу при транспортуванні засобів та екіпажу, приймання вантажу, здійснення вантажних операцій та короткострокове зберігання вантажів на усіх етапах переміщення[18].

Місця зберігання небезпечних вантажів – це спеціально облаштовані місця(майданчики, складські приміщення чи споруди), де зберігаються прийняті до чи після перевезення вантажі.

Маршрути перевезення небезпечних вантажів – це залізничні шляхи, автомобільні дороги, водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

Перевізник небезпечних вантажів зобов’язаний:

· Приймати небезпечні вантажі до перевезення, якщо вантажі та документи на них відповідають встановленим вимогам.

· В разі дорожнього перевезення забезпечувати надання водіям свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів.

· Перевізник небезпечних вантажів повинœен мати дозволи Державтоінспекції «на перевезення…» та «на зберігання…» цих вантажів.

13.Гідродинамічна аварія - аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Гідродинамічними аваріями, що мають місце в Україні, є:

1. Прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень або з утворенням проривного наводку.

2. Аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди.

Підтоплення значних територій є результатом без господарського ставлення до їх освоєння, недостатнього вивчення інженерно-геологічних умов, відсутності необхідної уваги до проектування, будівництва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах.Все це призводить до таких негативних наслідків, як забруднення підземних вод, підвищення вологості і погіршення санітарного стану територій, засолення і заболочування ґрунтів, вимокання зелених насаджень, зниження урожайності сільгоспугідь, деформація будівель і споруд, виникнення таких процесів, як: зсуви, просадки, карст, обвали.

14.Які умови необхідні для виникнення процесу горіння?

Процес горіння потребує наявності трьох компонентів: речовини, що здатна горіти; джерела вогню з необхідним запасом енергії горіння, певної кількості окисника.

Окисником є кисень, у якому найбільш бурхливо відбуваються процеси горіння. Окисником можуть бути кисневмісні речовини, такі як марганцевокислий калій КМn2О4 селітра КNО3, азотна кислота НМ03 та ін.При зниженні концентрації кисню у повітрі, інтенсивність горіння різко послаблюється, а при 14 % горіння більшості речовин вже припиняється.Найбільш розширеними джерелами вогню є: іскри, механічне тертя, апарати вогневоїдії, адіабатичне стиснення, розряди статичного струму, хімічні реакції і т.Для процесу горіння у звичайних умовах має бути речовина здатна горіти у одному з трьох агрегатних станів: рідкому, твердому, газоподібному.

Залежно від швидкості хімічної реакції, горіння може відбуватися у вигляді: тління (швидкість декілька см/с), власне горіння (декілька м/с), вибуху (сотні м/с) і детонаційне (тисячі м/с). Горіння –це екзотермічна реакція окислення речовин , яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум’я.Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окислювача та джерела запалювання . Розрізняють два види горіння: повне – при достатні кількості окислювача, і неповне – при нестачі окислювача. Розрізняють наступні різновидності горіння: вибух, детонація , спалах , займання , спалахування , самозаймання та тління .

v Вибух - надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу. Характерною ознакою є миттєве зростання температури і тиску газу на місці де він стався.

v Детонація – це горіння , яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду .

v Спалах – швидке згорання горючої суміші без утворення стиснутих газів , яке не переходить стійке горіння .

v Займання – Виникнення горіння під впливом джерела запалювання.

v Спалахування – займання , що супроводжується проявою полум’я.

v Самозаймання –початок горіння без впливу джерела запалювання.

v Самоспалахування – самозаймання , що супроводжується появою полум’я.

v Тління – горіння без випромінювання світла , що як правило розпізнається з появою диму.

15.Коли людина перебуває у зоні впливу пожежі, вона може потрапити під дію таких небезпечних та шкідливих чинників:

а) основні небезпечні чинники пожежі:

токсичні продукти горіння; вогонь;

підвищена температура середовища;

дим, недостатність кисню;

б) вторинні прояви небезпечних чинників пожежі:

руйнування будівельних конструкцій, вибухи;

витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;

паніка.

Токсичні продукти горіння становлять найбільшу загрозу для життя людини (синтетичні матеріали - головне джерело токсичних продуктів згоряння). Під час пожежі полімерні та токсичні матеріали виділяють іноді до сотні видів хімічних сполук - оксиди вуглецю, сірки, аміак, газоподібна синильна та содова кислота й т.

Однак, найбільша кількість людей гине на пожежах від отруєння окисом вуглецю, який у 200-300 разів сильніше від кисню, реагує з гемоглобіном крові, через що червоні кров’яні тільця втрачають здатність забезпечувати організм людини киснем.

16.Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежовибухо-небезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники 'їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні .Перш за все визначають групу горючості даної речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі — речовини та матеріали не здатні до горіння на повітрі нормального складу. Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції.
Важкогорючі — це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння. До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фіброліт.
Горючі — речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. До них належать всі органічні матеріали. В свою чергу горючі матеріали поділяються на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра) без попереднього нагрівання та важкозаймисті, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання.
Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою.Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або

пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за

умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючігази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.


Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Згідно з категоріями приміщень визначають вимоги до конструктивних та планувальних рішень будівель, споруд, приміщень та до їх вогнестійкості.

17.Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України "Про пожежну безпеку", та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватись Правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами, Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України „Про пожежну безпеку" № 618 /97 – ВР від 05.11.1997р. Цей Закон визначає загальні

правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

18.Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних джерел випромінювань. Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них неможливо. Протягом всієї історії існування Землі різні види випромінювання попадають на поверхню Землі з Космосу і надходять від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі. Умовно, технічні джерела радіації можна розділити на наступні групи:

§ джерела, використовувані в медицині (рентгенівський апарат, діагностичні прилади на базі використання радіоізотопів);

§ променева терапія;

§ ядерні вибухи;

§ атомна енергетика;

§ предмети, що містять радіоактивні речовини(антистатичні щітки для видалення пилу з пластинок і фотоприладдя, дія яких засновано на випущенні альфа-частинок; детектори диму, принцип дії яких заснований на використанні альфа-випромінювання; кольорові телевізори та монітори, що випускають рентгенівське випромінювання й інші предмети).

Іонізуюче випромінювання — це таке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання, що складаються з частинок з масою спокою, котра відрізняється від нуля (альфа-, бета-частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання (рентгенівське та гамма-випромінювання), котрі при взаємодії з речовинами можуть утворювати в них іони.Альфа-випромінювання — це потік ядер гелія, що випромінюється речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність.Бета-частинки — це потік електронів та протонів. Проникна здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі — до 18 м) бета-частинок вища, а іонізуюча — нижча, ніж у альфа-частинок. Нейтрони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатність залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють.Гамма-випромінювання — це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001—3 МеВ.Рентгенівське випромінювання — випромінювання, яке виникає в середовищі, котре оточує джерело бета-випромінювання, в прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.Гальмівне випромінювання — це фотонне випромінювання з неперервним спектром, котре виникає при зміні кінетичної енергії заряджених частинок.Випромінюванню властиві певна енергія, шлях вільного пробігу, іонізуюча і проникаюча спроможності.Іонізуюча спроможність випромінювання визначається питомою іонізацією, тобто числом пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об'єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху. Різні види випромінювань мають різноманітну іонізуючу спроможність. Проникаюча спроможність випромінювань визначається величиною пробігу, тобто шляхом, пройденим часткою в речовині до її повного зникнення.

19.За масштабами розповсюдження радіонуклідів прийнято розрізняти два типи аварій: промислову і комунальну. При промисловій радіаційній аварії радіаційні наслідки обмежуються виробничими приміщеннями та територією об’єкту і радіаційному впливу піддається, як правило тільки персонал ядерного об’єкту.

Комунальна аварія характеризується розповсюдженням радіонуклідів за межі території об’єкту, це потребує проведення заходів з захисту не тільки персоналу, але і населення. Комунальні аварії за масштабами поділяються на локальні, якщо в зоні аварії проживає до 10 тис. осіб, регіональні – із зоною від декількох населених пунктів, адміністративних районів до декількох областей з населенням більше 10 тис. осіб, глобальні – комунальні радіаційні аварії, які поширюються на значну або всю територію країни. До глобальних аварій належать транскордонні, з поширенням наслідків аварії за межі державних кордонів (табл. 3).

Наши рекомендации