Перерви для годування дитини 3 страница
1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу);
2) прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії по трудових спорах суперечить чинному законодавству.
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:
1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 КЗПП;
3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 КЗПП;
4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:
1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і у встановленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;
3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів - при наявності дитини віком до 14 років;
4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;
5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;
6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.
5.9. Що таке позовна заява?
Позовна заява - це спосіб захисту порушеного суб'єктивного права людини, який подається в суд зацікавленою особою в письмовому вигляді.
Позовна заява повинна містити в собі:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;
3) зміст позовних вимог;
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
Якщо працівник (позивач) подає заяву до кількох відповідачів, то він повинен подати заяву з копіями відповідно до кількості відповідачів.
5.10. В які строки працівник може звернутись за захистом своїх прав до суду?
Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь- яким строком.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора.
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
5.11.Чи може бути відшкодована працівнику моральна шкода, завдана роботодавцем?
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до норм ст. 23 Цивільного кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
5.12. Який порядок розгляду та вирішення колективних трудових спорів?
Відповідно до ст.2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:
а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;
в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
г) невиконання вимог законодавства про працю.
Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є:
- на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;
- на галузевому, територіальному рівнях - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;
- на національному рівні - наймані працівники однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України.
Сторони спору можуть утворити примирну комісію, яка складається з представників сторін і призначена для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту).
Примирна комісія утворюється за ініціативою однієї із сторін на виробничому рівні - у триденний, на галузевому чи територіальному рівні - у п'ятиденний, на національному рівні - у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з однакової кількості представників сторін.
Порядок визначення представників до примирної комісії визначається кожною із сторін колективного трудового спору (конфлікту) самостійно.
Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п'ятиденний, галузевою та територіальною примирними комісіями - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.
Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням. Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.
Трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту).
Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника у триденний строк у разі:
- неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту);
- виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "в" і "г" статті 2 Закону.
Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів.
Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших заінтересованих органів та організацій.
Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у десятиденний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути продовжено до двадцяти днів. Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформляється протоколом і підписується усіма його членами.
З метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) Президентом України утворюється Національна служба посередництва і примирення.
Представники Національної служби посередництва і примирення можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях.
5.13. Яким чином працівники підприємства можуть скористатися правом на страйк?
Відповідно до статті 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Порядок здійснення права на страйк встановлюється Законом ("Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)").
Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.
Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або власник чи уповноважений ним орган (представник) ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із статтею 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.
Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо на підприємствах, на яких оголошено страйк, кількість працюючих становить більше половини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території. Нікого не може бути примушено до участі або до неучасті у страйку.Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів.Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний у найкоротший строк попередити постачальників і споживачів, транспортні організації, а також інші заінтересовані підприємства, установи, організації щодо рішення найманих працівників про оголошення страйку.
д о д а т к и
Зразок заяви на відпустку
Директору …………..
ПІП
________________________________
ПІП
(назва посади, № цеху, відділення…)
ЗАЯВА
Прошу надати мені основну щорічну відпустку (частину основної щорічної відпустки) тривалістю __ календарних днів з “__”_________200_ року з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.
Дата Підпис
ЗРАЗОК ЗАЯВИ НА ПЕРЕНЕСЕННЯ ВІДПУСТКИ
Директору …………..
ПІП
________________________________
ПІП
(назва посади, № цеху, відділення…)
ЗАЯВА
Прошу мою щорічну відпустку, заплановану в період з "__" ____ 20__р. по "__" ____ 20__р. терміном на ___ календарних днів, згідно затвердженому графіку відпусток на 20__ рік, перенести на період з "__" ____ 20__ р. по "__" _____ 20__р. терміном на __ календарних днів, у зв’язку з сімейними обставинами.
"___" _______ 20__ р. (підпис)
ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Позовна заява про стягнення заборгованості по заробітній платі
До __________ районного суду м. …..
Позивач: Прізвище ім'я та по батькові
Адреса
Паспортні дані
Код
Телефон
Відповідач: ……………..
Адреса……..
ЄГРПОУ ………
Банківські реквізити….
Ціна позову: ………..
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про стягнення заборгованості по заробітній платі
З …………. року я перебувала у трудових відносинах з …………………., працюючи секретарем, Трудовий договір № .. від … Наказ про прийняття на роботу № ….
………………….. я припинила трудові відносини з ……………. за домовленістю сторін згідно зі п. 2 ст. 36 КЗПП, що підтверджується записом в моїй трудовій книжці.
У день мого звільнення сума боргу в ……… по заробітній платі перед мною склала …….. гривень.
Так, як ………………… не розрахувалися по заборгованості заробітної плати, я вимушена звернутися в суд для захисту своїх матеріальних прав.
На підставі вище викладеного, та керуючись ст. ст. 115, 116 КЗПП України, ст. ст. 4, 149, 150, 152 ЦПК України,
Прошу суд:
1. Стягнути з ………… на мою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі ………..гривень.
2. Для забезпечення позовних вимог накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.
3. Стягнути судові витрати пов’язані з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі з ………………….
Додатки:
1. Довідка про суму заборгованості по заробітній платі в ……...
2. Копія позовної заяви.
3. Копія моєї трудової книжки.
Прізвище І.П. ____________________
(підпис)
“ ” ……………… року
ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ВІДПУСТКИ ЗА ВЛАСНИЙ РАХУНОК
Директору
………………………………………….
ПІП_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання відпустки за власний рахунок
Прошу Вас надати мені відпустки без збереження заробітної плати у зв’язку із сімейними обставинами тривалістю ______ календарних днів з «___»________________200__року.
Дата написання підпис ПІП
ЗАЯВА НА ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН
Директору
…………………………………………….
…………………………………………….
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
Про звільнення за згодою сторін
Прошу звільнити мене із займаної посади __________________________ року відповідно п. 1 ст. 36 КЗпП за згодою сторін з ___"______________200___ року
Дата написання підпис ПІП
ЗАЯВА ПРО НАДАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
Директору
………………………………………
………………………………………
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання матеріальної допомоги
Прошу Вас надати мені матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (конкретна причина).
Дата написання підпис ПІП
ЗРАЗОК ЗАЯВИ НА ДЕКРЕТНУ ВІДПУСТКУ
Директору
………………………………………
………………………………………
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання відпустки
Надати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами ____________(посада) ________________________(кому прізвище, ім’я , по-батькові) з ___ __________ _______ по «___» _____________ 20____ року .
До заяви додаю:
лист непрацездатності серія _________ №__________ від __.___.___ року
Дата написання підпис ПІП
ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ ВІДПУСТКИ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО ДОСЯГНЕННЯ НЕЮ ТРИРІЧНОГО ВІКУ
Директору
………………………………………
………………………………………
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Прошу надати мені відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із «____» __________ 20___ року по «____» _______ 20___ року.
Додаток: копія свідоцтва про народження дитини І-БП № ________ від ________.
Дата написання підпис ПІП
ЗРАЗОК ЗАЯВИ
ПРО НАДАННЯ ВІДПУСТКИ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ
ДО ДОСЯГНЕННЯ НЕЮ ШЕСТИРІЧНОГО ВІКУ
Директору
………………………………………
………………………………………
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання відпустки для догляду за дитиною
до досягнення нею шестирічного віку
Через необхідність домашнього догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку відповідно до медичного висновку прошу надати мені частину відпустки без збереження заробітної плати з «_____» __________ 20___ року по «____» __________ 20___ року.
Додаток: медичний висновок
Дата написання підпис ПІП
ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ ЩОРІЧНОЇ ВІДПУСТКИ
Директору
………………………………………
………………………………………
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання відпустки
Прошу Вас надати мені основну щорічну відпустку (частину основної щорічної відпустки) тривалістю ____ календарних днів з «___»________________200__року.
Дата написання підпис ПІП
ЗРАЗОК ЗАЯВИ
ПРО НАДАННЯ ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ
Директору
………………………………………
………………………………………
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання додаткової відпустки
Прошу надати мені додаткову відпустку працівникам ,які мають дітей тривалістю __ календарних дні (ст.19 Закону України «Про відпустки») за період роботи з «____» ___________20___ року по «____» _________20___ року з «___» ______ року.
Дата написання підпис Прізвище на ініціали
ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ВІДПУСТКИ
Директору
…………………………………………
…………………………………………
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання навчальної відпустки
Прошу Вас надати мені додаткову оплачувану відпустки для участі в екзаменаційній сесії тривалістю ______ календарних днів з «___»________________200___року.
Дата написання підпис Прізвище на ініціали
ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ВІДПУСТКИ ЗА ВЛАСНИЙ РАХУНОК
Директору
…………………………………………
…………………………………………
ПІП
_______________________
(посада)
ЗАЯВА
про надання відпустки за власний рахунок
Прошу Вас надати мені відпустки без збереження заробітної плати у зв’язку із сімейними обставинами тривалістю ______ календарних днів з «___»________________200__року.
Дата написання підпис ПІП
ЗАЯВА ПРО НЕВИПЛАТУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
До Прокуратури
______________
ЗАЯВА
Про вчинення злочину
Я, _________________ працюю _______________________________________,
З «___» ___________20__ року і по даний час
Підприємство знаходиться за адресою __________________________________
Робота підприємства з вказаного періоду постійно погіршувалася. Нормою стали затримки по виплаті заробітної плати. А з «___» ________ 20___ року по «____» ___________20____ року заробітна плата виплачується не в повному обсязі.
На даний час заборгованість не виплачена, директор підприємства відмовляється її виплачувати, посилаючись на відсутність коштів, однак підприємство тим не менш має можливість придбати матеріальні цінності (автомобіль, меблі тощо),
Відповідно до ст. 24 Закону України „Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам в повному обсязі, регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі,але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Безпідставна невиплата заробітної плати, у т.ч. в неповному обсязі, більше ніж за один місяць вчинена умисно керівником підприємства незалежно від форми власності відповідно до ст. 175 КК України визнається злочином.
Прошу Вас притягнути до кримінальної відповідальності керівника підприємства за невиплату заробітної плати та відновити мої конституційні права із відшкодуванням збитків, спричинених незаконними діями
Про кримінальну відповідальність згідно ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину попереджений.
Дата Підпис Прізвище та ініціали
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про стягнення заборгованості
До Господарського суду ______________
___________________________________
(найменування суду)
Позивач: ___________________________
(найменування Позивача)
місцезнаходження: ___________________
Код ЄДРПОУ: _______________________
п/р ______________________ в _________
МФО _________________
Відповідач: __________________________
(найменування Відповідача)
місцезнаходження: ___________________
Код ЄДРПОУ: _______________________
п/р __________________ в _____________
МФО __________________
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про стягнення заборгованості
Ціна позову: _____________________
Державне мито: __________________
Витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу: ________грн.
"___" ____________ 200_ року між __________________________________
(надалі іменується "Відповідач") та __________________________________
(надалі іменується "Позивач") було укладено договір __________________
(надалі іменується "Договір"), згідно з яким Позивач зобов'язувався _______________________________________, а Відповідач зобов'язувався ___________________________________________, а також зобов'язувався перерахувати Позивачу грошові кошти у розмірі ____________ не пізніше ________________________________________________ (п. ____ Договору).