Характеристика надзвичайних ситуацій останніх років
Тема 2. Надзвичайні ситуації: моніторинг, уражаючі фактори та система захисту
Надзвичайні ситуації та їх класифікація
З фізичної точки зору, надзвичайна ситуація відповідає виникненню в системі Людина—Машина—Середовище некерованих потоків речовини, енергії та інформації надмірної інтенсивності.
З юридичної точки зору (за Державним класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010) надзвичайна ситуація (НС) трактується як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Ознаками надзвичайної ситуації (не обов’язково усіма одночасно) є:
· наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності;
· заподіяння великих матеріальних збитків;
· істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.
Виникненню надзвичайної ситуації, як правило, передує надзвичайна подія. Надзвичайною подієюназивають зональну подію природного, техногенного чи воєнного характеру, яка полягає у різкому відхиленні від норми процесів та явищ, що відбуваються, і створює значний негативний вплив на життя і здоров'я великих груп людей, на стан об'єктів господарювання, соціальну сферу і природне середовище.
Надзвичайна подія розгортається у надзвичайну ситуацію при сприянні надзвичайних умов, які складаються як наслідок дії одного або кількох одночасно діючих факторів (особливостей місцевості, метеорологічних умов, антропогенної діяльності тощо), що посилюють прояв небезпек, викликаних надзвичайною подією.
Отже, надзвичайна ситуація є наслідком прояву сукупності виняткових обставин, що склалися у відповідній зоні прояву небезпек (на теренах держави, у регіоні, у місті, на об'єкті господарювання) внаслідок події природного, техногенного чи воєнного характеру та під впливом надзвичайних умов.
Існують різноманітні підходи до класифікації надзвичайних ситуацій. Національний класифікатор ДК 019:2010 надзвичайні ситуації поділяє на 4 класи (за джерелом їх походження) і на 4 рівні (за масштабом їхнього прояву) (рис. 2.1):
Рис. 2.1. Схема класифікації надзвичайних ситуацій
Для машинного обробляння статистичної інформації в автоматизованих системах і забезпечення інформаційної сумісності задач кожна НС має свій код.
Структура коду класифікатора має 5 розрядів і відповідає такій схемі:
Наприклад:
| 10000 → | НС ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ |
| 10100 → | НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ ЧИ КАТАСТРОФ НА ТРАНСПОРТІ (за винятком пожеж і вибухів) |
| 10110 → | НС унаслідок аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) небезпечних і шкідливих (забруднювальних) речовин |
| 10111 → | НС унаслідок аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) біологічно-небезпечних речовин (БНР) |
Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:
1) територіальне поширення та обсяги матеріальних і технічних ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
2) кількість осіб, які постраждали або життєдіяльність яких була порушена внаслідок НС;
3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
Критеріями надзвичайної ситуації державного рівня є такі ознаки:
· поширення НС на територію інших держав або на територію двох чи більше областей, а також необхідність залучення для її ліквідації матеріальних і технічних ресурсів в обсягах, що перевищують можливості окремої області (але не менше, ніж 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів);
- наявність загиблих – більше 10 осіб, постраждалих – понад 300 осіб, порушились нормальні умови життєдіяльності – у більш ніж 50000 осіб;
- збитки від НС перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Критеріями надзвичайної ситуації регіонального рівня є такі ознаки:
- поширення НС на територію двох чи більше адміністративних районів, а також необхідність залучення для її ліквідації матеріальних і технічних ресурсів в обсягах, що перевищують можливості окремого району (але не менше, ніж 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів);
- наявність загиблих – від 3 до 5 осіб, постраждалих – від 50 до 100 осіб, чисельність осіб, у яких зафіксовано порушення нормальних умов життєдіяльності – від 1000 до 10000;
- збитки від НС перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Критеріями надзвичайної ситуації місцевого рівня є такі ознаки:
- вихід НС за межі території потенційно небезпечного об’єкта, загроза довкіллю, сусіднім населеним пунктам, а також необхідність залучення для її ліквідації матеріальних і технічних ресурсів в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта;
- наявність загиблих – 1…2 особи, постраждалих – від 20 до 50 осіб, чисельність осіб, у яких зафіксовано порушення нормальних умов життєдіяльності – від 100 до 1000;
- збитки від НС перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Об’єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під перелічені вище критерії.
Характеристика НС, що виникли протягом 2013-2014 років, наведена в табл. 2.1.
У 2014 році в Україні зареєстровано 143 надзвичайні ситуації, які відповідно до ДК 019:2010 розподілилися на:
· техногенного характеру - 74;
· природного характеру - 59;
· соціального характеру - 10.
Унаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 287 осіб (з них 39 дітей) та 680 – постраждало (з них 235 дітей).
Таблиця 2.1
Характеристика надзвичайних ситуацій останніх років
| Дані про НС | 2013 рік | 2014 рік | Зменшення (збільшення) у відсотках |
| Загальна кількість НС | 32,5 ↓ | ||
| В тому числі за класами: | |||
| Техногенного характеру | 1,3 ↓ | ||
| Природного характеру | 5,4 ↑ | ||
| Соціального характеру | 16,7 ↓ | ||
| В тому числі за рівнями: | |||
| Державного рівня | 400,0↑ | ||
| Регіонального рівня | 18,2 ↓ | ||
| Місцевого рівня | 1,7 ↑ | ||
| Об’єктового рівня | 4,1 ↓ | ||
| Загинуло людей внаслідок НС | 13,4 ↑ | ||
| Постраждало людей внаслідок НС | 20,4 ↓ | ||
| Матеріальні збитки від НС, тис. грн. | 43,5↓ |
За масштабами надзвичайні ситуації розподілилися на:
· державного рівня - 5;
· регіонального рівня - 9;
· місцевого рівня - 59;
· об'єктового рівня - 70.
Найбільшої загрози життю і здоров'ю людей завдають та найбільш трагічні наслідки мають НС на транспорті, особливо на автомобільному, а також НС, пов'язані із пожежами і вибухами.
Ще однією негативною рисою 2014 року є збільшення на 55% кількості НС, пов‘язаних із пожежами на об‘єктах та спорудах виробничого призначення, у тому числі на вугледобувних підприємствах, транспорті тощо. Ця тенденція простежується загалом у статистиці пожеж: так упродовж минулого року кількість пожеж на підконтрольних органам державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки підприємствах, в організаціях, закладах, збільшилась на 30,3% (2528 пожеж).
Головними причинами виникнення НС техногенного характеру були незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, ігнорування вимог пожежної безпеки та інших норм і стандартів у промисловості, будівництві, комунальному господарстві, транспорті та в інших галузях.