ТЕМА № 11. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО

ПРАВА ФРАНЦІЇ – 2 год.

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті:

1. Конституція Франції: історія прийняття, структура та загальна характеристика.Загальна характеристика форми держави у Франції.

2. Основи правового статусу особи за Конституцією Франції.

3. Законодавча влада Франції. Структура, порядок формування та повноваження парламенту Франції.

4. Виконавча влада Франції. Місце президента в системі органів державної влади Франції. Уряд Франції.

5. Судова влада Франції: система, порядок формування, компетенція. Конституційний контроль у Франції.

6. Державно-територіальний устрій Франції. Регіональне і місцеве самоврядування та управління Франції.

Методичні рекомендації

Готуючись до семінарського заняття із зазначеної теми, студенти, в першу чергу, повинні ознайомитися із Конституцією Франції, прийнятою в 1958 році, розглянути її структуру та основні положення.

Головна риса Конституції Франції – концентрація політичної влади в руках виконавчих органів. Зосередження влади в руках глави держави – один із проявів конституційно закріпленої авторитарної тенденції у французькому політичному режимі. Президент займає вершину ієрархії органів державної влади. А тому потрібно з'ясувати його правововий статус та повноваження, насамперед, в галузі законодавства.

Що стосується парламенту Франції, то він складається з двох палат – Національних зборів та Сенату. Основна функція парламенту – прийняття законів – сильно обмежена Конституцією. Конституція точно визначає коло питань, з яких парламент має право видавати закони. Права парламенту обмежено й у фінансовій сфері. В контексті цього навчального питання студентам (курсантам) потрібно дослідити структуру, порядок формування та повноваження парламенту Франції.

Уряд Франції – Рада міністрів. До складу уряду входять прем’єр-міністр – глава уряду, міністри, що очолюють міністерства, і державні секретарі, що очолюють підрозділи окремих міністерств. Процес концентрації політичної влади в руках виконавчих органів спричинив зміну статусу парламенту. Урядовій владі надано широкі можливості для впливу на парламент.

Потрібно також визначитись із судовою владою Франції, а саме системою, порядком формування та компетенцією.

В ході підходовки до заняття, значну увагу необхідно приділити поняттю місцевого самоуправління. Територіальними самоврядними колективами Франції, що мають виборні органи самоврядування, є регіони, департаменти та комуни.

Практичні завдання

Для з’ясування цих питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:

1. Засвоїти визначення понять:Національні збори, Сенат, Рада міністрів, конституційна рада, квестори, імперативний мандат, промульгація, інтерпеляція, резолюція осуду, департамент, регіон, комісар, ордонанс.

2. Дати відповідь на питання:

1. Які особливості політичної системи Франції?

2. Яку структуру має Конституція Франції?

3. Які особливості має закріплення прав і свобод громадян у французькому конституційному праві?

4. Яке місце займає Президент в ієрархії державних органів Франції?

5. Яку структуру має парламент Франції? Охарактеризуйте його компетенцію.

6. Якими є структура і повноваження уряду Франції?

7. Що таке «ордонанси»?

8. Яка система органів місцевого самоврядування існує у Франції? Як вона співвідноситься з адміністративно-територіальним поділом?

9. Які особливості має інститут конституційного контролю у Франції?

3. Заповнити таблицю:

Повна офіційна назва
Столиця
Конституція (дата прийняття)
Форма правління
Форма державного устрою
Політичний режим
Глава держави
Голова уряду
Органи законодавчої влади
Органи виконавчої влади
Органи судової влади
Місцеве самоврядування (самоуправління)
Контрольні органи

4. Самостійно скласти схему:Вищі органи державної влади Франції.

5. Вирішити ситуаційні задачі:

1) Президент Франції провів консультації з головами палат парламенту і прем'єр-міністром з питання про розпуск Національних зборів. Голови палат парламенту заперечували проти розпуску, а прем'єр-міністр дав згоду на розпуск нижньої палати парламенту. У зв'язку з тим, що більшість депутатів Національних зборів представляли партії опозиційні Президентові, Президент прий­няв рішення про розпуск.

Чи відповідає рішення Президента Конституції Франції?

2) Національні збори і Сенат Франції прийняли поправку до Конституції. Потім було проведено спільне засідання палат парламенту, на якому за ратифікацію поправки проголосували 2/3 членів Національних зборів і 3/4 членів Сенату.

Чи набуде чинності ця поправка? Чи має право парламент ратифікувати прийняту ним поправку? Які процедури прийняття поправок встановлені в Консти­туції Франції?

3) Національні збори Франції поставили питання про відпо­відальність уряду за резолюцією осуду, внесеною 1/10 частиною парламентаріїв. Наступного дня більшість членів Національних зборів проголосували за цю резолюцію.

Чи спричинить таке рішення будь-які наслідки для уряду?

Якими були б наслідки для уряду, якби таку резолюцію вніс прем'єр-міністр після обговорення в Раді міністрів питання у зв'язку з голосуванням по певному акту?

4) Президент Франції подав на розгляд до парламенту законопроект, що передбачає внесення змін до однієї із статей Конституції. Обидві палати парламенту затвердили його в ідентичній редакції.

Чи є таке рішення остаточним? Чи можлива інша процедура внесення змін до Конституції Франції?

6. Підготувати реферати за темами:

· Президент Франції у системі органів державної влади республіки.

· Особливості конституційного контролю у Франції.

Література:

Основна

1. Бориславська О. М. Конституційне право зарубіжних держав : навч.-метод. посіб. / О. М. Бориславська, І. Я. Заяць, С. В. Різник ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Київ : Ін Юре, 2015. – 357 с.

2. Бостон С.К., Тимченко С.М. Державне право зарубіжних країн: навч. посібник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 504 с.

3. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: підручник. – Тернопіль: “Астон”, 2003. – 536 с.

4. Закоморна К. О. Державне (конституційне) право зарубіжних країн : (навч. матеріали та схеми) : посіб. для підгот. до іспитів / К. О. Закоморна. – Харків : Право, 2014. – 263 с.

5. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. – К.: Укр. правн. фундація. Вид-во «Право», 1996. – 544 с.

6. Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: навч. посіб. / Упоряд. В.О. Ріяка, К.О. Закоморна. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 384 с.

7. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.; За заг. ред. – 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 544 с.

8. Конституционное право зарубежных стран / За заг. ред. Н. В. Мішиної, А. Р. Крусян, Д. Я. Гараджаєва та ін. – Харків: видавництво "Право". – 2015. – 848 с.

9. Конституционное право зарубежных стран: ученик для вузов / Под общ. ред. чл.-кор. РАН, проф. М.В. Баглая, д.ю.н., проф. Ю.И. Лейбо и д.ю.н., проф. Л.М. Інтина. – 2-е изд. перераб. – М.: Норма, 2006. – 1056 с.

10. Шаповал В. Н. Державний лад країн світу : довідник / В. Шаповал. – К. : Укр. центр правнич. студій, 1999. – 320 с.

11. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: підручник. - К.: АртЕк, Вища школа, 1997. – 264 с.

12. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн : академ. курс : підручник / В. М. Шаповал. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 464 с.

Додаткова:

1. Волощук О. Інститут Президента у Франції, Росії та Україні: конституційні норми і політична практика: монографія / О. Волощук ; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці : Технодрук, 2009. - 260 с.

2. Герак P. C. Правова система Франції: загальна характеристика структури та джерел права // Правова держава: Щоріч. наук. пр. ін-ту держави та права ім. В. М. Корецького ПАН України: Вип. 13. — К., 2002. — 584 с.

3. Грицаєнко Л. Роль Конституційної Ради як органу конституційного контролю в державі та суспільстві Франції / Л. Грицаєнко // Право України. - 2005. - № 5. - С. 134-139.

4. Конституційно-правовий статус уряду в країнах ЄС (на прикладі Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Іспанії): монографія / В. В. Марченко ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - К. : Правова єдність, 2010. - 216 с.

5. Михайленко О. Прокуратура Франції: становлення та повноваження // Право України. - 2000. - № 2. - С. 100-103.

6. Панов А. В. Територіальний устрій Франції - перманентний пошук балансу між централізацією і самоврядуванням / А. В. Панов // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2014. - Вип. 29, Т. 1. - С. 101-106.

7. Поплавська А.Е. Інститут президентства у Франції (ІІІ - V Республіка): Спроба порівняльного аналізу / А. Е. Поплавська // Наукові читання. Присвячені пам'яті В.М.Корецького: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 1. - С. 175-181

8. Пронь С.В. Інститут президентства (Порівняльний аналіз Конституцій Франції, США, Італії / С. В. Пронь // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Вип.19. - 2005. - С. 55-57.

9. Протасова В. Юридична природа президентсько-парламентської республіки: на прикладі конституційно-правового досвіду V республіки у Франції / В. Протасова // Вісник Академії правових наук України. - 2007. - №: 2. - С. 240-249