Тема: Основи конституційного права України.

Права та обов'язки медичних працівників.

Захист прав пацієнта

I. Актуальність теми:

Конституційне право провідна галузь національного права України, оскільки його норми регламентують найбільш важливі суспільні відносини. Знання основ конституційного ладу країни, правового статусу людини й громадянина, державного устрою, порядку організації й функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування - важлива складова частина політичної й правової культури громадянина України. Дуже важливе значення для правової культури майбутнього медичного працівника має вивчення основ медичного законодавства про права й обов'язки медичних працівників і пацієнтів

II Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:

• поняття конституційного права;
• Декларацію про державний суверенітет України;
• характеристику загальних засад конституційного ладу України;
• правовий статус мов в Україні;
• конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні;
• конституційні форми демократії в Україні;
• правовий статус Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів та Конституційного Суду України.

Студент повиненвміти:

• давати загальну характеристику Конституції України як Основного Закону держави
• аналізувати сутність загальних засад конституційного ладу України;
• пояснювати механізм дії місцевого самоврядування і Україні;
• чітко пояснювати права та обов’язки пацієнтів;
• виконувати юридичні обов’язки медичних працівників.

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими

(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знаті
Історія України.     Філософія   Соціологія та медична соціологія   Загальна психологія та міжособистісне спілкування	Історію прийняття сучасної Конституції України. Історію розвитку конституційного права і Україні.   Сучасні теорії медицини   Соціологія медицини   Права та обов’язки медичної сестри

III.2. Зміст теми:

1. Предмет конституційного права України – особливе коло суспільних відносин у сфері політичної організації суспільства та функціонування державного механізму.

2. Методи конституційно-правового регулювання – сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що є предметом галузі конституційного права.

3. Конституція України - це єдиний нормативне-правовий акт, який має особливий юридичний характер І з допомогою якого Український народ виражає свою суверен­ну волю, утверджує основні засади устрою суспільства і дер­жави, визначає систему і структуру державної влади, місцево­го самоврядування, засади правового статусу людини і громадянина, територіального устрою держави.

4. Конституційні принципи – це юридично виражені в Конституції закономірності організації і функціонування політичної, економічної, соціальної систем суспільства, правового статусу особи.

5. Конституційний лад – сукупність основоположних правовідносин, закріплених нормами конституційного права (зокрема розділів I. III конституції України).

6. Правовий статус людини – це її юридично закріплене становище у суспільстві, сукупність прав і обов’язків, відповідальності та гарантії.

7. Громадянство України – це правовий обов’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках.

8. Референдум – це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

9. Вибори – це форма безпосередньої демократії через формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування.

10.Виборча система – це сукупність організаційних, юридичних та інших засобів формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування, здійснення громадянами своїх виборчих прав.

11.Виборче право – це сукупність правових норм, що регулюють реалізацію громадянами права обирати (активне виборче право) до представницьких виборчих органів влади та на посаду Президента і права бути обраним (пасивне виборче право).

12.Виборчий процес – це врегульована законом діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування державної влади та місцевого самоврядування.