Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра адміністративно-правових дисциплін

Навчально-методичні вказівки

до Організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти

З навчальної дисципліни

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

освітній ступіньбакалавр

шифр та назва галузі знань 08 «Право»

шифр і назва спеціальності 081 «Право»

форма навчання денна

Львів

Конституційне право: навчально-методичні вказівки до організації самостійної роботи для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня бакалавр спеціальності 081 «Право». – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2016.

Розробники:

Гаврильців М.Т., доцент кафедри адміністративно-правових дисциплін кандидат юридичних наук, доцент

Розглянуто на засіданні кафедри адміністративно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ

Протокол № 1 від 22 серпня 2016 року

Загальні методичні вказівки до організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти

З навчальної дисципліни

«КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО»

Самостійна робота здобувача вищої освіти освітнього ступеня бакалавр є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і є невід’ємною складовою процесу вивчення навчальної дисципліни. Її зміст визначається робочою програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота здобувача вищої освіти освітнього ступеня бакалавр забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, методичними рекомендаціями. Методичні рекомендації для самостійної роботи здобувачів вищої освіти передбачають можливість проведення самоконтролю з боку здобувачів вищої освіти.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим планом для засвоєння здобувачем вищої освіти освітнього ступеня бакалавр у процесі самостійної роботи, виноситься на рубіжний та підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Призначення методичних рекомендацій для самостійної роботи з вивчення навчального курсу «Конституційне право» – сприяти підвищенню професійного рівня майбутніх правознавців та вироблення навичок практичного застосування конституційно-правових норм.

Завдання для самостійної роботи передбачають використання здобувача вищої освітими вже одержаних знань з предметів «Теорія держави і права», «Історія держави і права України» та інших.

На самостійну роботу винесено ті проблемні питання, які лише частково висвітлюються на лекціях та семінарських і практичних заняттях або повністю винесені на самостійне опрацювання. Але знання матеріалу, винесеного на самостійну роботу, допоможе здобувача вищої освітим ґрунтовно підготуватися до семінарського чи практичного заняття, модульного контролю та заліку й оволодіти знаннями і навичками у сфері конституційно-правового регулювання.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи здобувача вищої освіти, визначено робочим навчальним планом і становить для здобувачів вищої освіти денної форми навчання 82 години, що складає не менше однієї третини та не більше двох третин загального обсягу навчального часу здобувача вищої освіти, відведеного для вивчення дисципліни «Конституційне право».

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни

Поточна успішність навчання здобувачів вищої освіти оцінюється за чотирьохбальною шкалою:

«Відмінно»– здобувач вищої освіти глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладає, правильно обґрунтовує прийняття рішення, уміє самостійно узагальнити і викласти суть розглянутої проблеми, не відчуває труднощів з відповідями при зміні завдань, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь.

Адекватно вміє дати узагальнену характеристику теорії і практиці. Вміє переносити теоретичні знання у площину практики. Вміє робити правильні висновки.

Із загального обсягу здобувач вищої освіти правильно виконує 90-100% завдань.

«Добре» – здобувач вищої освіти твердо знає весь програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей при виборі відповіді, тобто вибирає правильну, але не найкращу відповідь; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, але для визначення дійсного ступеня знань здобувача вищої освіти викладач змушений задавати додаткові запитання і уточнити окремі відповіді.

Вміє розв’язувати ситуаційні завдання середньої важкості.

Із загального обсягу здобувач вищої освіти правильно виконує 71-89% завдань.

«Задовільно» – здобувач вищої освіти знає тільки основний матеріал, передбачений програмою, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, проявляється невпевненість у вирішенні завдань практичного характеру.

Здобувач вищої освіти спроможний розв’язати прості завдання.

Із загального обсягу здобувач вищої освіти правильно виконав 50-70% завдань.

«Незадовільно» – здобувач вищої освіти не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень курсу, з великими труднощами використовує теоретичні відомості при виконанні завдань.

Із загального обсягу здобувач вищої освіти правильно виконав не більше 49% завдань.

Необхідно відзначити, що перераховані вище критерії мають достатньо загальний і орієнтовний характер.

За результатами поточного оцінювання робіт, виконаних здобувач вищої освітиом протягом навчального модуля, виводиться підсумкова поточна оцінка, яка фіксується у відомості обліку успішності та визначається за формулою.

Підсумкова поточна оцінка за кожен модуль визначається на основі здобутих балів:

- пропущене заняття – 0 балів;

- оцінка «незадовільно» – 2 бали;

- оцінка «задовільно» – 3 бали;

- оцінка «добре» – 4 бали;

- оцінка «відмінно» – 5 балів;

Сума оцінок проставляється у чисельнику формули, кількість оцінок – у знаменнику формули; отриманий результат множиться на коефіцієнт «4»;

Наприклад: 3+0+4+2+5 помножити на 4 = 11,2

Підсумкова поточна оцінка за семестр визначається як сума підсумкових поточних оцінок за кожен навчальний модуль. Якщо підсумкова поточна оцінка за навчальний модуль складає не ціле число, а дробове, то заокруглення до цілого числа відбувається за встановленими математичними правилами.

Рубіжний контроль здійснюється шляхом проведення модульної контрольної роботи (модульний контроль). Модульний контроль – це форма рубіжного контролю знань здобувачів вищої освіти після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни (навчального модуля), яка відображає зміст питань, вивчених протягом відповідного модуля, з урахуванням їх зв’язку із темами попередніх модулів. За одну модульну контрольну роботу здобувач вищої освіти може набрати максимально 30 балів.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання шляхом проведення екзамену. Екзамен – це форма контролю засвоєння здобувач вищої освітиом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за весь період навчання. Екзамен оцінюється на підставі суми оцінок за поточну успішність та модульних контролів. Екзамен вважається складеним, якщо здобувач вищої освіти за результатами поточного та модульного контролю набрав не менше 100 балів.

Здобувач вищої освіти, підсумкова оцінка якого становить 99 і менше балів, складає залік у письмовій формі за білетом, який складається з трьох описових питань (кожна правильна відповідь оцінюється по 33,3 бали).