Романюк А., Шведа Ю., Шумельда О. Політико-правові аспекти фінансування політичних партій: світовий досвід та Україна.€

Заняття 3-4. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

(4 год.)

1. Історичні етапи становлення політичних партій (аристократичні угрупування, партії-клуби, картельні партії, всеохоплюючі партії).

2. Політичні партії: сутність та основні підходи до класифікації.

3. Партійні системи сучасності: сутність та класифікація.

4. Етапи становлення партійної системи України. Класифікація та нормативно-правова основа діяльності політичних партій в Україні.

5. Громадські організації та об’єднання: класифікація, місце та функції в політичній системі суспільства.

6. Групи інтересів та групи тиску. Групи інтересів в сучасній Україні.

Література:

1. Алескеров Ф., Ордешук П. Выборы. Голосование. Партии. – М.: Academia, 1995. – 211 с.

2. Аніщук В. Форми правового забезпечення діяльності політичних партій в Україні // Право України. - № 2.- 2000. - С. 95-96.

3. Базів В. Політичні партії в незалежній Україні: генеза і типологія. – Л., 1999. – 262 с.

4. Вегеш М., Остапець Ю. Політичні партії в Україні (1991–2001 рр.) // Carpatica – Карпатика. – Випуск 16. Політичні партії і вибори в Україні та країнах Центральної та Південно-Східної Європи. – Ужгород, 2002. – С. 4–26.

5. Голосов Г.В. Форматы партийных систем в новых демократиях: институциональные факторы неустойчивости и фрагментации // Полис. – 1998. – № 1. – С. 106–130.

6. Горшков Д.М., Кампо В.М., Петренко Є.М. Політичні партії та місцеві вибори. – К.: Вид. Дім «Юридична книга», 2001. – 52 с.

7. Гофмайстер В., Тезінг Й. Політичні партії в демократичному суспільстві. – М.: Політика, 1997. – 136 с.

8. Дергачов О. Місце політичних партій у здійсненні влади в Україні // Політична думка. – 2002. – № 1. – С.3-24.

9. Дунаєва Л. Тенденція та перспективи модернізації партійно-політичної сфери і утвердження партійної системи в Україні // Людина і політика. – 2001. – № 5. – С. 148-157.

10. Дюверже М. Политические партии. – М., 2002. – 560 с.

11. Остапець Ю., Горобченко І. Формування та розвиток осередків політичних партій в Закарпатській області (1991–2001 рр.) // Регіональні студії. – 2001. – № 3. – С. 133–149.

12. Пахарєв А. Перспективи української багатопартійності у контексті можливих змін в організації влади // Політичний менеджмент. – 2003. – № 2. – С. 57-64.

13. Політологія / За редакцією М.М. Вегеша. – 3-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – Розділ 2.5. (С. 158-186).

14. Примуш М.В. Політико-правове регулювання діяльності політичних партій. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 338 с.

15. Примуш М.В. Політичні партії: Навчальний посібник. – К. «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 416 с.

16. Пуфлер Е.Ф. Партійна система незалежної України: особливості формування, тенденції подальшої трансформації. – К., 1997.

Романюк А., Шведа Ю., Шумельда О. Політико-правові аспекти фінансування політичних партій: світовий досвід та Україна.– Львів: видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 162 с.

18. Слюсаренко А., Томенко М. Спроба класифікації політичних партій України // Політологічні читання. – 1992. – № 1. – С. 102-109.

19. Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 528 с.

Заняття 5-6. ВИБОРЧІ СИСТЕМИ І ПРОЦЕСИ (4 год.)

1. Вибори в історії людства.
2. Принципи проведення та головні процедури виборчої кампанії.
3. Основні типи виборчих систем сучасності:

а) мажоритарна виборча система;

б) пропорційна виборча система;

в) критерії оцінки ефективності виборчих систем; «закони Дюверже».

1. Особливості формування виборчої системи України:

Література:

1. Білоус А.О. Виборча система України: проблеми і перспективи розвитку // Політологічні читання. – 1992. – № 1.

2. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. – К.: Асоціація молодих українських політологів і політиків, 1997.

3. Білоус А.О. Пропорційні вибори в Україні: ілюзії чи реалії // Нова політика. – 2001. – № 1. – С. 2-6.

4. Вегеш М., Остапець Ю. Регіональні особливості електорального процесу в Закарпатській області 1991-2002 рр. // Регіональні студії. – 2002. – № 5. – С. 76-85.

5. Вибори в Україні. – К., 1998.

6. Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики: Збірник. – К.: Центральна виборча комісія, 2001.

7. Ковач Ю., Остапець Ю. Виборча система України: етапи становлення // Carpatica – Карпатика. – Випуск 16. Політичні партії і вибори в Україні та країнах Центральної та Південно-Східної Європи. – Ужгород, 2002. – С. 197-206.

8. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.

9. Корнієнко М.І. Виборче законодавство для органів місцевого самоврядування // Політологічний вісник. Випуск 1. – К., 1993.

10. Лавринович О. Проблема недійсності виборів // Право України. – 2000. – № 6.

11. Мазур О. Виборча система України: у пошуках оптимального варіанту // Нова політика. – 2001. – № 1.

12. Остапець Ю.О. Електорат Закарпатської області: соціально-демографічні ознаки, рівень політичної культури, ціннісні орієнтації // Carpatica – Карпатика. Випуск 28. Актуальні проблеми політичної історії та духовності Закарпаття. – Ужгород, 2003. – С. 133-145.

13. Остапець Ю.О. Електоральна поведінка: сутність та основні теоретико-методологічні підходи до її вивчення // Carpatica – Карпатика. Випуск 12. Проблеми вітчизняної та зарубіжної історії. – Ужгород, 2001. – С. 303-333.

14. Політологія / За редакцією М.М. Вегеша. – 3-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – Розділ 3.3. (С. 224-250).

15. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 18 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. –№ 51-52.

16. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 24 вересня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №43.

17. Про вибори Президента України: Закон України від 5 березня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 4.

18. Рибачук М.Ф., Шкляр Л.Є., Довгош О.Н. Еволюція виборчих систем в Україні: досвід, проблеми та перспективи розвитку // Вибори і референдуми в україні: прблеми теорії і практики. Збірник / Редколегія: Рябець М.М.(голова) та інші. – К.: ЦВК, 2001.

19. Рябець М.М. Актуальні проблеми становлення і вдосконалення виборчого законодавства в Україні за роки незалежності // Вибори і референдуми в україні: прблеми теорії і практики. Збірник / Редколегія: Рябець М.М. (голова) та інші. – К.: ЦВК, 2001. – С. 17-18.

20. Ставнійчук М.І. Законодавство про вибори народних депутатів України: актуальні проблеми теорії і практики: Монографія. – К.: Факт, 2001. – 156 с.

Заняття 7. ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ ТА ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО (2 год.)

1. Теорія еліт в політичній науці.

2. Типологія політичних еліт.

3. Природа, соціальна сутність та типологія політичного лідерства.

4. Особливості формування політичної еліти та інституту політичного лідерства в сучасній Україні.

Література:

1. Бебик В.М. Еліта, елітарність, лідерство // Віче.— 1998.— № 7.— С. 107-113.

2. Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі.— К., 1993.

3. Бусыгина И.М. Политик-интерпретатор и его слово // Полис.— 2000. — № 2.— С. 152-155.

4. Валігурський П., Валігурський Ю. Політологічні виміри української еліти // Віче.— 1998.— №6 (75).— С. 31-36.

5. Вебер М. Харизматическое господство // Социологические исследования.— 1988.— № 5.

6. Вовканич С. Еліта — найбільш конвертована валюта // Віче.— 1997.— №5 (62).— С.123.

7. Головинський К. Політичний лідер та інституційна система влади // Нова політика.— 2000.— № 6 (32). – С. 30-34.

8. Гринберг Т.Э. Политическая реклама: портрет лидера.— М., 1998.

9. Дубовик Н. Елітизм і популізм у контексті розвитку демократії // Нова політика.— 2001.— №1 (33).— С. 46-47.

10. Дурдин Д.М. “Образ” политического лидера и возможности его изменения // Полис.— 1997.— №6. — С.133-151.

11. Ильясов Ф. Политический маркетинг и феномен лидера // Госсударственная служба.— 1999.— № 1.

12. Кольев А. Миф масс и магия вождей.— М., 1998.

13. Кравченко А.И. Макиавелли: технология эффективного лидерства // Социс.— 1993.— № 6.

14. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери.— Львів: Кальварія, 1996.

15. Кухта Б. Феномен політичного лідера: Історичні силуети на тлі епох.— Львів: Кальварія, 2000.

16. Лассуэлл Г. Психоматология и политика. Гл.УІ, УІІ // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политилогия.— 2001.— № 1,2.

17. Левченко О. Формування іміджу політичного лідера та політичної партії // Нова політика.— 2000.— № 5 (31).— С. 48-51.

18. Литвин В. Політична арена України: Дійові особи та виконавці.— К., 1994.

19. Луценко Н. Метаморфоза української еліти. – К., 2000.

20. Моска Г. Правящий класс // Социс.— 1994.— № 10, 12.

21. Наумкіна С., Чемекова С. Політичне лідерство як суспільне явище // Нова політика.— 2000.— №2 (28).— С.50-53.

22. Обличчя влади: російська політична еліта 1998 — 2000 рр. / За ред. О.Й. Гринкевича і А.Ф. Гуцала. — К.: Наукова думка, 2002.

23. Пахарєв А. Стиль політичного лідерства: фактори формування та складові // Нова політика.— 2001.— №5 (37).— С. 51-54.

24. Почепцов Г.Г. Имидж и выборы: Имидж политика, партии, президента.— К., 1997.

25. Скоблик Н. Відповідальність політичних лідерів і контроль над ними у працях Роберта Даля початку 1950-х років // Нова політика.— 2000.— № 3 (29).— С. 12-18.

26. Щекин Г. Политическая элита Украины: попытка анализа и оценки // Персонал.— 1997.— №1.— С. 91-104.