1 млн. років тому – 150 тис. р. тому | Поява первісної людини на території сучасної України. |
150–40 тис. р. тому | Середній палеоліт. Антропологічний тип людини неандертальця. |
40–10 тис. р. тому | Пізній палеоліт. Початок первісного родоплемінного ладу. Кроманьйонський тип людини. |
X–VI тис. до н.е. | Мезоліт. Потепління. Поселення людини по всій території нинішньої України. |
VI–IV тис. до н.е. | Неоліт. Утвердження відтворюючих форм господарювання. |
IV–III тис. до н.е. | Енеоліт. Трипільська культура. |
друга пол. ІІІ – поч. І тис. до н.е. | Епоха бронзи. Перший суспільний поділ праці: виокремлення тваринництва від землеробства. |
І тис. до н.е. – до цього часу | Залізний вік. |
ІХ–VII ст. до н.е. | Кіммерійський період. |
VII ст. до н.е. – ІІІ ст. до н.е. | Скіфський період. Велика Скіфія – розквіт держави – IV ст. до н.е., занепад – рубіж IV-ІІІ ст. до н.е. Мала Скіфія – ІІІ ст. до н.е. –ІІІ ст. н.е. |
V ст. до н.е. – ІV ст. до н.е. | Босфорська держава. |
ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. | Сарматський період. |
І ст. н.е. – ІІ ст. н.е. | Перші згадки про ранньослов’янські племена венедів (венетів) у творах римських авторів Плінія Старшого, Тацита, Птолемея. |
кінець ІІ–IV ст. | Готське королівство у Північному Причорномор’ї. |
IV–VII ст. | Велике розселення слов’ян. Утворення слов’янських родоплемінних союзів, перших державних утворень. |
перша пол. VII ст. | Утворення дулібськими племенами протодержавного об’єднання волинян (Волинь, Верхнє Подніпров’я, Верхів’я Західного Бугу). |
VІІ ст. – перша пол. ІХ ст. | Праукраїнська держава “Руська земля” з центром у Києві. |
перша пол. ІХ ст. – кін. Х ст. | Виникнення і становлення держави Київська Русь. |
860 р. | Похід князя Аскольда на Візантію. |
882–912 рр. | Правління князя Олега у Києві. |
907 р. | Похід русичів на Візантію. |
912–945 рр. | Князювання Ігоря у Києві. Підкорення племен древлян та уличів. |
941, 943–944 рр. | Походи князя Ігоря на Візантію. |
945–964 рр. | Правління у Києві княгині Ольги. |
957 рр. | Дипломатичний візит княгині Ольги до Візантії. Укладення союзницьких угод. Прийняття християнства княгинею Ольгою та її найближчим оточенням у 946 році. |
964–972 рр. | Правління князя Святослава Ігоревича. |
964 р. | Розгром князівськими військами волзьких булгар, Хозарського каганату. |
977 р. | Початок міжусобної боротьби синів Святослава за київський престол. |
978–1015 рр. | Правління князя Володимира Великого. Розквіт і піднесення Києво-Руської держави. |
988 р. | Запровадження християнства у Київській Русі. |
990, 992, 996, 997 рр. | Найбільші битви Києво-Руської держави з печенігами. |
1015–1019 рр. | Боротьба синів князя Володимира за київський престол. Смерть Бориса і Гліба. |
1019 р. | Перемога Ярослава над Святополком на р.Альта. |
1019–1054 рр. | Правління на Київському престолі князя Ярослава Мудрого. Київська Русь стає могутньою державою та має широкі дипломатичні зв’язки. |
1037 р. | Зведення Софіївського Собору у Києві. |
1051 р. | Заснування Києво-Печерського монастиря. Вперше київським митрополитом став русич Іларіон. |
1054–1073 рр. | Тріумвірат Ярославичів (Ізяслава Київського, Святослава Чернігівського, Всеволода Переяславського). |
1068 р. | Повстання у Києві проти свавілля Ярославичів та їх бояр. |
1073–1076 рр. | Дуумвірат (Святослав, Всеволод). |
1077, 1078–1093 рр. | Правління на київському престолі Всеволода Ярославовича. |
1077–1078 рр. | Правління на київському престолі князя Ізяслава Ярославовича. |
1096 р. | Велике нашестя половців на Русь |
1093–1113 рр. | Правління князя Святополка Ізясловича. |
1097 р. | Любецький об’єднавчий з’їзд князів. |
1113–1125 рр. | Князювання Володимира Мономаха. |
1113–1114 рр. | “Повість минулих літ”- перший літопис Русі-України написаний монахом Нестором у Києві. |
1125–1132 рр. | Правління князя Мстислава Володимировича. Загострення князівських міжусобиць. |
1140–1150 рр. | Боротьба в Києві за престол між Мономаховичами та Мстиславовичами. |
1142 р. | Об’єднання Володимиром Володимировичем Галичини у одне князівство. |
1144 р. | Перенесення столиці із Перемишля до Галича. |
1153–1187 рр. | Князювання в Галичі Ярослава Осмомисла, за часів якого Галицьке князівство досягло свого розквіту. |
1169 р. | Захоплення Києва Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським. Втрата Києвом значення столиці. |
1180–1202 рр. | Князювання в Києві Святослава Всеволодовича й Рюрика Ростиславовича. Стабілізація становища в Русі-Україні. |
1184 р. | Військо князя Святослава розгромило половців. |
1185 р. | Написання “Слова о полку Ігоревім”. |
1187–1198 рр. | Роздроблення та занепад Галицького князівства за часів правління Володимира Ярославовича. |
1199 р. | Утворення Галицько-Волинського князівства волинським князем Романом Мстиславовичем. |
1202 р. | Перехід під владу Романа Мстиславовича Києва і спроби князя ввести федеративний устрій держави. |
1205 р. | Під час походу в Польщу загинув Роман Мстиславович. |
1205–1292 рр. | Створення Галицько-Волинського літопису. |
1223 р. | Поразка південно-руських і половецьких князів від 25-тисячного війська монголо-татар на р. Калка. |
1237–1238 рр. | Завоювання монголо-татарами під проводом хана Батия рязанських, володимирських, суздальських і ярославських земель. |
1238 р. | Утвердження в Галичі Данила Галицького. Розгром Данилом Галицьким війська хрестоносців під Дорогочином. |
1239 р. | Встановлення влади князя Данила Галицького над Києвом. |
1240 р. | Захоплення монголо-татарами Києва. |
1241 р. | Орди хана Батия рушили на Волинь і Галичину. Завоювання земель України монголо-татарами. |
1242 р. | Утворення в пониззі Волги Золотої Орди зі столицею у Сараї. |
1245 р. | Полки братів Романовичів вщент розбили об’єднані сили лідера опозиційного боярства Ростислава Михайловича, угорського короля і польських князів. |
1254–1255 рр. | Визволення земель вздовж Бугу, Случі і Тетерева від татарської орди. |
1264 р. | Об’єднання литовських племен і утворення Литовської держави. |
1264 р. | Помер Данило Галицький. |
1280 р. | Похід галицько-волинських та монголо-татарських військ на Польщу. |
1301 р. | Об’єднання Галицьких та Волинських земель князем Юрієм Львовичем. |
1303 р. | Утворення Галицько-Волинської митрополії. |
1315–1323 рр. | Правління в Галицько-Волинській державі дуумвірату синів Юрія: Лева – в Галичині (до 1321), Андрія – на Волині. Боротьба із Золотою Ордою. |
1316–1341 рр. | Князювання в Литві великого князя Гедиміна. |
1325–1352 рр. | Поділ українських земель між Литовським князівством і Польським королівством. |
середина ХІV cт. | Велике князівство Литовське поширює вплив на українські та білоруські землі та приєднує їх. |
1316–1341 рр. | – // – частину Білорусі. |
1357–1358 рр. | – // – Чернігово-Сверщину. |
1362 р. | – // – Київщину. |
1363р. | – // – Поділля. |
1362 р. | Перемога військ Великого князівства Литовського над військами монголо-татар на Синіх Водах. Розпад Золотої Орди на дві частини з кордоном по Волзі. |
1385 р. | Кревська унія між Великим князівством Литовським і Польським королівством. |
1409–1411 рр. | “Велика війна”, центральною подією якої була Грюнвальдська битва (1410 р.). |
1413 р. | Городельська унія. Зростаюча дискримінація православного населення. |
кінець ХV–XVI ст. | Українські землі в складі Литви остаточно втрачають автономні права. |
1508 р. | Антилитовське повстання князя Глинського на Київщині та Поліссі. |
1556 р. | Започаткування Запорозької Січі. Заснування черкаським старостою Д.Вишневецьким фортеці на о. Мала Хортиця. У 70-х рр. ХVІ ст. Січ розташовувалась на о. Томаківка (поблизу м. Марганець Дніпропетровської обл.), у 90-х рр. ХVІ ст. – на о. Базавлук, а в 1638-1652 рр. – на Микитиному Розі (тепер м. Нікополь). |
1566 р. | Прийняття другого Литовського статуту. |
1569 р. | Люблінська унія між Великим князівством Литовським і Польським королівством. Утворення держави Річ Посполита. |
1572 р. | Універсал короля Сигізмунда-Августа про створення реєстрового козацького війська. |
1573–1574 рр. | Заснування друкарні у Львові. Видання Іваном Федоровим “Апостола” і “Букваря”. |
1574 р. | Василь-Костянтин Острозький переносить свою адміністрацію з Дубна до Острога. |
1576–1586 рр. | Правління короля Стефана Баторія в Речі Посполитій. |
1578 р. | Відкриття друкарні в Острозі. |
1580 р. | Відкриття в Острозі словяно-греко-латинської академії. |
1581 р. | Видання Іваном Федоровим в Острозі першої Біблії. |
1583 р. | Львівське Свято-Успенське братство отримало ставропігію – пряму підпорядкованість Константинопольському патріарху. |
1588 р. | Прийняття Третього литовського статуту. Остаточне закріпачення селян. |
1591–1593 рр. | Козацьке повстання на чолі з Криштофом Косинським. |
1594–1596 рр. | Козацькі повстання під проводом Наливайка, Лободи, Шаули. |
1595–1657 рр. | Життя і діяльність видатного політичного і державного діяча Богдана Хмельницького. |
1596 р. | Берестейська унія. |
1601 р. | Скасування Сеймом Речі Посполитої попереднього рішення про ліквідацію козацтва. |
1608 р. | До єзуїтів переходить Острозька академія. |
1610 р. | Вийшов друком “Тренос, або плач за Святою Східною Церквою” Мелентія Смотрицького. |
1615 р. | Заснування Київського Богоявленського братства і братської школи на Подолі. |
1616–1622 рр. | Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного. |
1620 р. | Єрусалимський патріарх відновлює ієрархію Української православної церкви. Відновила діяльність Київська митрополія на чолі з Іовом Борецьким. |
1621 р. | Хотинська битва. Турецько-татарські війська зазнали поразки від польської армії та козацького війська на чолі з Петром Сагайдачним. |
1622–1623 рр. | Гетьманування Оліфера Голуба. |
1623–1628 рр. | Гетьманування Михайла Дорошенка. |
1625–1638 рр. | Козацькі повстання під керівництвом М.Жмайла, Т.Трясила, І.Сулими, Я.Острянина, К.Скидана, Д.Гуні. |
1625 р. | Підписана Куруківська (Полтавщина) угода з поляками, згідно з якою козацький реєстр становив 6 тис. у складі 6 полків (Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського). |
1630 р. | Повстання під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила). Згідно угоди, реєстр козаків збільшився до 8 тис., збереглися привілеї козацької старшини. |
1635 р. | Будівництво фортеці Кодак та зруйнування її запорожцями під проводом гетьмана Івана Сулими. |
1638 р., 30 серпня | На козацькій раді в Києві оголошено ухвалену Сеймом “Ординацію Війська Запорізького реєстрового, яке перебуває на службі Речі Посполитої”. Реєстр обмежувався до 6 тис. |
1647 р. | Перший нарис історії України під назвою “Синопсис” Інокентія Гізеля. |
1648 р., лютий – 1657р., вересень | Богдан Хмельницький – гетьман Війська Запорозького. |
1648 р. | Початок визвольної революції. Перемога повстанських військ Богдана Хмельницького над військом Речі Посполитої під Жовтими Водами (травень 1648), Корсунем (травень 1648), Пилявцями (вересень 1648). |
1649 р. | Розгром польських військ короля Яна ІІ Казимира під Зборовом. Зборівська угода між гетьманом Б.Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром. |
1651 р. | Битва під Берестечком (Волинь), Білою Церквою. Білоцерківський договір. |
1652 р. | Розгром військами Богдана Хмельницького польського війська під Батогом. |
1653 р. | Невдала облога військами Б.Хмельницького польських військ у р-ні м. Жванець (між річками Дністр і Жванчик). |
1653 р. | Земський собор ухвалив рішення розпочати війну проти Речі Посполитої та взяти під свою опіку Військо Запорозьке. |
1654 р. | Переяславська Рада про воєнно-політичний союз України з Московською державою. |
1654 р. | Ухвалено у Москві “Березневі статті” (договір Б.Хмельницького з Москвою). |
1656 р. | Віленське перемир’я між Росією та Річчю Посполитою. |
1657–1659 рр. | Гетьманство І.Виговського. |
1658 р. | Гадяцький трактат. |
1659 р. | Битва під Конотопом. |
1659 р. | Ю.Хмельницький підписує з царським урядом нові Переяславські статті, які обмежили автономні права України. |
1660 р. | Чуднівська битва. Слободищенський трактат, який підтвердив Гадяцькі статті, але без пункту про Руське князівство. |
1665–1676 рр. | Гетьманство на Правобережжі Петра Дорошенка. |
1667 р. | Росія і Польща укладають Андрусівське перемир’я, яке поділило Україну: до Польщі відійшла Правобережна Україна; до Росії – Лівобережна Україна з Києвом, Сіверська Земля. Запорожжя знаходилося під владою обох держав. |
1668 р., липень – 1672 р. | Гетьманство на Лівобережжі Дем’яна Многогрішного. |
1681 р. | Росія, Туреччина, Крим підписують Бахчисарайську мирну угоду, за якою Лівобережжя України з Києвом відійшло до складу Росії, Поділля і частина Київщини залишилися за Туреччиною, територія між Дністром та Південним Бугом залишилася нейтральною. |
1686 р. | Польща і Росія підписують “Вічний мир”, за яким до Московської держави входили Лівобережжя, Київ і Запоріжжя; до Речі Посполитої – Правобережжя, Галичина, Північна Київщина і Волинь; до Туреччини – Поділля. Південна Київщина, Брацлавщина залишилися нейтральними. |
1687 р., липень | Козацька Рада на р. Коломак. І.Мазепа обраний гетьманом. Підписані з Москвою “Коломацькі статті”. |
1699 р. | Як реакція на рішення Сейму Речі Посполитої про ліквідацію козацтва на Правобережжі України, спалахує повстання під керівництвом С.Самуся, С.Палія, А.Абазина. |
1708 р., жовтень | Розрив І.Мазепи з Петром І і його перехід на бік Карла ХІІ. |
1708 р. | Батуринська трагедія. Зруйнування О.Меньшиковим міста Батурина. |
з 1710 р. | Гетьманство Пилипа Орлика. Бендерські статті. |
1722–1727 рр. | Діяльність Малоросійської колегії (Лівобережжя, м. Глухів) під керівництвом С.Вельямінова. |
1722–1724 рр. | Гетьманування П.Полуботка. |
1722–1794 рр. | Життя і діяльність видатного українського мислителя, філософа Григорія Савича Сковороди. |
1727–1734 рр. | Гетьманування на Лівобережній Україні Данила Апостола. |
1734–1738 рр. | Перша велика хвиля гайдамацьких повстань на Правобережній Україні. |
1734–1750 рр. | Діяльність Правління Гетьманського уряду на Лівобережній Україні. |
1738–1745 рр. | Рух опришків у Західній Україні на чолі з О.Довбушем. |
1747–1754 рр. | Будівництво Андріївської церкви у Києві. |
1747 р. | Указ цариці Єлизавети Петрівни “О бытии в Малоросии гетьману по прежним правам и обыкновениям”. |
1750–1764 рр. | Гетьманування Кирила Розумовського. |
1761 р. | Перехід Києва у пряме імперське правління. |
1764–1786 рр. | Діяльність Другої Малоросійської Колегії на чолі з графом П.Румянцевим. |
1768 р. | Коліївщина. |
1769–1838 рр. | Життя та діяльність І.Котляревського. |
1772 р. | Перший поділ Польщі. |
1775 р. | Катерина ІІ ліквідувала Запорозьку Січ. |
1783 р. | Реорганізовано козацькі полки у кавалерійські полки Російської армії. |
1784 р. | Заснування Львівського університету. |
1785 р. | “Жалувана грамота дворянству”, за якою українська шляхта отримала дворянські права та привілеї. |
1793 р. | Другий поділ Польщі: до Росії відійшла Правобережна Україна – Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля, Мінське воєводство. |
1795 р. | Третій поділ Польщі: до Росії відійшла Західна Волинь, Західна Білорусія, Литва й Курляндія. |
1798 р. | Вихід у світ перших трьох частин Енеїди І.Котляревського. |
1805 р. | Відкриття Харківського університету. |
1805 р. | Відкриття гімназії у Кременці. |
1806–1812 рр. | Російсько-турецька війна. |
1813–1835 рр. | Селянський рух на Поділлі під проводом Устима Кармалюка. |
1813–1873 рр. | Роки життя і діяльності автора першої української опери “Запорожець за Дунаєм” Гулака-Артемовського. |
1814–1861 рр. | Роки життя Т.Г.Шевченка. |
1818 р. | Виникли масонські ложі “З’єднання слов’ян” (Київ), “Любов до істини” (Полтава). |
1820 р. | Поява перших цукроварень в Україні. |
1825 р., 29 грудня – 1826 р., 3 січня | Повстання Чернігівського полку в Україні. |
1831 р. | Скасовано Магдебурзьке право в лівобережних містах України. |
1832 р. | Російська мова стала офіційною в установах Правобережжя. |
1834 р. | Засновано Київський університет Св. Володимира. |
1837 р. | Видання “Руською трійцею” літературного альманаху “Русалка Дністрова” в Будапешті. |
1840 р. | Вихід у світ “Кобзаря” Т.Шевченка у Петербурзі. |
1842 р. | Скасовано чинність Литовського статуту, який в Україні вважався основним правовим актом. |
1845 р., грудень – 1847 р., березень | Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства) – таємної політичної національно-патріотичної організації. |
1848 р. | Скасування кріпосництва в Східній Галичині. |
1848 р., травень | Вперше проведені вибори до австрійського парламенту, в якому українці здобули 39 депутатських місць. |
1848 р., травень – 1851 р. | У Львові діяла “Головна Руська Рада” – перша українська політична організація (взяла на себе функції українського національного уряду). |
1861 р. | Маніфестом Олександра ІІ здійснено селянську (аграрну) реформу в Російській імперії. |
1861–1862 рр. | “Основа” – перший український громадсько-політичний і літературно-мистецький часопис (виходив у Петербурзі). |
1865 р. | Засновано Новоросійський університет в Одесі. |
1868 р. | Заснування товариства “Просвіта” у Львові. |
1873 р. | Заснування літературного товариства ім. Тараса Шевченка у Львові (1892 р. реорганізоване у наукове). |
1875 р. | Засновано Чернівецький університет. |
1890 р. | Заснована у Галичині Русько-українська радикальна партія. |
1898 р. | Відкриття Політехнічного інституту в Києві. |
1899 р. | Створення у Галичині Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій. |
1900 р. | Утворення в Харкові Революційної української партії. |
1902 р. | Заснована Українська народна партія. |
1904 р. | Заснована Українська демократична партія. |
1905 р., 9 січня | “Кривава неділя” в Петербурзі. Початок першої російської революціі 1905-1907 рр. |
1905 р., 14 червня | Повстання на панцернику “Потьомкін”. |
1905 р., 14 листопада | Повстання на крейсері “Очаків” на чолі з лейтенантом П.Шмідтом. |
1905 р., 17 жовтня | Маніфест “Про вдосконалення державного ладу”, затверджений Миколою ІІ. |
1905 р., жовтень | Чорносотенні погроми в Україні (Києві, Одесі, Катеринославі). |
1906 р., 12–18 грудня | Збройні виступи робітників у Харкові, Горлівці, Миколаєві, Олександрівську. |
1906 р., 27 квітня – 8 липня | Діяльність І Державної Думи та Української Парламентської Громади у ній (політична платформа Громади – автономія України, українізація державного управління та освіти). |
1907 р., 6 листопада | Указ про вільний вихід селян із общин. Початок столипінської аграрної реформи. |
1907 р., 20 лютого – 3 червня | Діяльність ІІ Державної Думи та Української Парламентської Громади в її складі. |
1907 р., 11 липня | Заснування Михайлом Грушевським Українського Наукового Товариства в Києві. |
1907 р. | Вихід першого повного видання творів Тараса Шевченка. |
1907–1912 рр. | Діяльність ІІІ Державної Думи. |
1908 р. | Утворення Товариства українських поступовців (мета – домагання української територіально-національної автономії). |
1911 р. | Поширення земств на Правобережну Україну. |
1911 р. | Створення організації “Пласт” (Західна Україна). |
1912–1917 рр. | Діяльність ІV Державної Думи. |
1913 р. | Формування загонів “Українських січових стрільців”. |
1914 р., серпень | Початок першої світової війни. |
1914 р. | Заснування у Львові Головної Української Ради (об’єднувала провідні політичні течії) і Союзу визволення України, які ставили питання про відрив України від Росії. |
1915 р. | Діяльність Загальної Української Ради (Відень), метою якої було створення “Вільної Самостійної Великої України”. |
1916 р. | Видання першої української енциклопедії “Украинский народ в его прошлом и настоящем” (Петербург). |
1917 р., 2 лютого | Демократична революція в Росії. Зречення Миколи ІІ престолу. |
1917 р., 3–4 березня | Утворення Української Центральної Ради. |
1917 р., 10 червня | І Універсал Центральної Ради. Проголошення автономії України. |
1917 р., 3 липня | ІІ Універсал Центральної Ради. Взаємовизнання між Центральною Радою й Тимчасовим урядом. |
1917 р., 7 (20) листопада | ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення Української народної республіки (УНР). |
1917 р., 11–12 грудня | Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові. Проголошення України Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. |
1917 р., 23 грудня | Випуск перших українських банкнот. |
1918 р., 7–18 січня | Всеукраїнський православний собор у Києві. |
1918 р., 9 січня | ІV Універсал. Проголошення незалежності України. |
1918 р., 17 січня | Загибель української студентської молоді під Крутами внаслідок бою з більшовицькими військами. |
1918 р., 25 січня | Переїзд Центральної Ради до Житомира. |
1918 р., 18-19 лютого | Наступ німецьких військ на Україну. |
1918 р., 2 березня | Відновлення влади Центральної Ради в умовах німецької окупації. |
1918 р., 29 квітня | Ухвала Українською Центральною Радою Конституції УНР. Державний переворот у Києві. Початок Гетьманату. |
1918 р., 20 червня | Всеукраїнський Церковний Собор у Києві. |
1918 р., серпень | Заснування Національної бібліотеки України у Києві. |
1918 р., 18 жовтня | Створення Української Національної Ради у Львові. |
1918 р., 13 листопада | Проголошення Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). |
1918 р., 14 листопада | Утворення Директорії УНР. Заснування Всеукраїнської Академії наук у Києві. |
1919 р., 22 січня | Акт злуки УНР і ЗУНР. |
1919 р., 2 лютого | Директорія і уряд покинули Київ, перебралися до Вінниці, потім – до Рівного, а з середини червня – до Кам’янця-Подільського. |
1919 р., 6–10 березня | Третій Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві. Утворення УСРР. |
1919 р., травень – жовтень | Окупація України військами Денікіна. |
1919 р., з 7 листопада | Третій наступ більшовиків на Україну. |
1919 р., 28 жовтня – 17 листопада | Більшовицький наступ в Криму проти військ Врангеля. |
1919 р., грудень | Відновлення Української Соціалістичної Радянської Республіки. Столиця УСРР – місто Харків. |
1920 р., січень | Утворення Української комуністичної партії (УКП). |
1920 р., лютий | Під тиском більшовиків Денікін залишає південь України. |
1920 р., 22 квітня | Варшавський договір між УНР і Польщею. |
1920 р., 25 квітня | Початок польсько-радянської війни. |
1920 р., грудень | Робітничо-селянський Союзний договір між УСРР і РСФРР про військову і господарську співпрацю. |
1921 р., березень | Х з’їзд РКП(б). Ухвала про нову економічну політику (НЕП) і початок її запровадження. |
1921 р., 18 березня | Ризький мирний договір між Польщею і УСРР та РСФРР. |
1921 р., осінь – 1923 р., весна | Голод на півдні України. |
1921 р., 18 жовтня | Проголошення Москвою утворення Кримської АСРР у складі РСФРР. |
1921 р., 1-27 жовтня | Всеукраїнський Православний Церковний Собор. Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). |
1922 р., 2 січня | Угоди між УСРР і Туреччиною про співробітництво і дружбу. |
1922 р., 10 грудня | Декларація VII Всеукраїнського з’їзду Рад про утворення СРСР. |
1923 р., квітень | Початок політики коренізації (“українізації”). |
1923 р., 27 липня | Декрет РНК УСРР “Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ”. |
1923 р., 1 серпня | Постанова ВУЦВК і РНК УСРР про українізацію державного апарату. |
1923 р. | Утворення Української православної автокефальної (Обновленської) церкви. |
1924 р., березень | Повернення українського історика М.Грушевського з еміграції до Києва. |
1924 р., 12 жовтня | Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР. |
1925 р., 3 березня | Перехід членів Української комуністичної партії (УКП) до КП(б)У. |
1925 р., травень | ІХ Всеукраїнський з’їзд Рад. Затвердження Конституції УСРР. |
1926 р., 24 квітня | Початок кампанії боротьби з “націонал-ухильництвом” у партії. |
1926 р., червень | Тези про підсумки українізації. |
1926 р., 10 листопада | Відкриття у Берліні Українського наукового інституту. |
1926 р., 17 грудня | Всесоюзний перепис населення |
1927 р. | Початок створення Київської кіностудії. |
1927 р., 7 червня | Пленум ЦК КП(б)У засудив Комуністичну партію Західної України (КПЗУ) “за націоналістичний ухил”. |
1928 р., січень | Початок надзвичайних заходів у сільському господарстві. |
1928 р., 1 жовтня | Початок першої п’ятирічки. |
1929 р., 21 січня | Створення Організації українських націоналістів (ОУН) на Конгресі у Відні. |
1929 р., липень – вересень | Арешти діячів української науки, Української автокефальної православної церкви за належність до так званої “Спілки визволення України”. |
1929 р., листопад | Початок масової колективізації. |
1930 р., січень | Третій Всеукраїнський православний Собор. Оголошення про саморозпуск УАПЦ. Арешти церковних діячів. |
1930 р., 7 лютого | Заснування Українського наукового інституту у Варшаві. |
1931 р., лютий | Арешти колишніх діячів УНР (В.Голубовича, П.Христюка, М.Шрага). Депортація М.Грушевського до Москви. |
1932 р., весна | Початок голодомору в Радянській Україні. |
1933 р., січень – жовтень | Масовий голод в Україні. |
1933 р., листопад | Постанова ЦК КП(б)У про припинення “українізації”. |
1934 р., 21 січня | Рішення про перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва. |
1935 р., квітень – вересень | Арешти неокласиків – М.Драй-Хмари, М.Зерова, А.Лебедя, М.Рильського, П.Филиповича та інших. |
1936 р., жовтень – 1938 р., листопад | Чистка КП(б)У. Масові репресії та терор (“єжовщина”). |
1937 р., 25–30 січня | Надзвичайний ХІV Всеукраїнський з’їзд Рад. Прийнята нова Конституція УРСР. |
1938 р. | Встановлено у Румунії військову профашистську диктатуру Антонеску. |
1938 р., 27 січня | М.Хрущов призначений першим секретарем ЦК КП(б)У. |
1938 р., 24 квітня | Впровадження обов’язкового вивчення російської мови в усіх школах УРСР. |
1938 р., 11 жовтня | Закарпаття отримало автономію у Чехословаччині. |
1938 р., 25–27 жовтня | Створення Спілки художників УРСР. |
1939 р., 5 березня | Присвоєння Київському університету імені Т.Г.Шевченка. |
1939 р., 6 березня | Гітлер дозволив Угорщині окупацію Карпатської України. |
1939 р., 15 березня | Проголошено самостійність Карпатської України. |
1939 р., 23 серпня | Молотов і Ріббентроп підписали німецько-радянський пакт про ненапад та таємний протокол про розподіл сфер впливу у Східній Європі. |
1939 р., 1 вересня | Напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни. |
1939 р., 26–27 жовтня | Декларація Народних зборів Західної України про входження її до складу УРСР. |
1939 р., 1–2 листопада | Рішення Верховної Ради СРСР про прийняття до складу СРСР Західної України і Західної Білорусії. |
1940 р., 10 лютого | У Кракові створено революційний провід ОУН на чолі із Степаном Бандерою. |
1940 р., 2 серпня | Закон Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини і Південної Бессарабії до складу УРСР. |
1941 р., січень | “Процес 59” у Львові проти діячів ОУН. |
1941 р., 22 червня | Напад фашистської Німеччини на СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. |
1941 р., 30 червня | Проголошення у Львові Акту про відновлення Української держави. Уряд очолив Я.Стецько. |
1941 р., 20 липня | Створення на окупованих землях рейхскомісаріату “Україна” на чолі з Еріхом Кохом (центр – місто Рівне). |
1941 р., літо | Партизанські дії “Поліської Січі” на чолі з Тарасом Бульбою-Боровцем. |
1941 р., липень | Німці заарештували багатьох членів ОУН і С.Бандеру. |
1941 р., 29 вересня | Початок масових розстрілів у Києві в Бабиному Яру. |
1941 р., осінь – зима | Німецькі спеціальні частини “СС” знищили понад 150 тисяч євреїв у Бабиному Яру, понад 30 тисяч – у Дрогобицькому Яру; всього – близько 900 тисяч євреїв. |
1941 р., 1 листопада | Створено оперативну групу для керівництва партизанським рухом на Південно-Західному фронті. |
1942 р., лютий | Початок примусового вивезення українців до Німеччини. |
1942 р., 30 червня | Створення Українського радянського штабу партизанського руху на чолі з Т.Строкачем. |
1942 р., 22 липня | Вся територія України окупована фашистами. |
1942 р., жовтень | Створення Української Повстанської Армії (УПА). |
1942 р., жовтень – грудень | Рейд радянських партизанських з’єднань під проводом Сидора Ковпака з Брянщини на Правобережну Україну. |
1942 р., грудень | Германізація України шляхом колонізації її земель. На території Вінницької та Житомирської областей створено німецьку переселенську округу, у якій проживало понад 9 тисяч осіб. |
1943 р., 29 січня | Наступ військ Південно-Західного фронту в Лівобережній Україні. |
1943 р., квітень | Формування дивізії “СС – Галичина”. |
1943 р., травень – жовтень | Рейд партизанського з’єднання Сидора Ковпака до Карпат. |
1943 р., 22 вересня | Визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників. |
1943 р., вересень – листопад | Визволення Сум (1 вересня), Донецька (8 вересня), Чернігова (21 вересня), Запоріжжя (14 жовтня), Дніпропетровська (25 жовтня) і інших. Битва за Дніпро та визволенням Києва (6 листопада). |
1943 р., 21-22 листопада | Проведена ОУН І Конференція поневолених народів. Спроба створити антибільшовицький блок народів (АБН). |
1944 р., лютий – жовтень | Визволення території України від німецьких окупантів: Луцька і Рівного (2 лютого), Херсона (13 березня), Вінниці (20 березня), Миколаєва (28 березня), Чернівців (30 березня), Одеси (10 квітня), Тернополя (15 квітня), Севастополя (9 травня), Львова і Станіслава (27 липня), Дрогобича (6 серпня), Ізмаїлу (25 серпня), Ужгорода (27 жовтня) і всієї України 28 жовтня. |
1945 р., 14 квітня | Ув’язнення митрополита Йосипа Сліпого, греко-католицьких єпископів. |
1945 р., 26 квітня | Конференція у Сан-Франціско. УРСР увійшла до складу ООН як член-засновник. |
1945 р., 8 травня | Підписання фашистською Німеччиною акту про капітуляцію. |
1945 р., 29 червня | Угода між СРСР і Чехословаччиною про входження Закарпатської України до складу УРСР. |
1945 р., 18 жовтня | Заснування Ужгородського університету. |
1945 р., 16 листопада | У Німеччині засновано Українську Вільну Академію Наук. |
1946 р., березень | Ліквідація Греко-католицької церкви. Собор Греко-католицької церкви (8-10 березня) у Львові про “скасування” унії 1596 р. Закритий процес у Києві проти ієрархії Греко-католицької церкви. |
1946–1947 рр. | Голод в Україні. |
1947 р., 3 березня | Першим секретарем ЦК КП(б)У обраний Лазар Каганович. Початок “чистки” української інтелігенції, звинуваченої в “українському буржуазному націоналізмі”. |
1947 р., 4 березня | Частина вояків УПА дісталася до Німеччини та Австрії. |
1948 р., серпень – вересень | Наступ на генетику в Україні. |
1949 р., квітень | У Мюнхені Наукове товариство імені Тараса Шевченка почало видавати “Енциклопедію українознавства”. |
1949 р., 28 серпня | Скасування Греко-католицької церкви в Закарпатті на релігійному з’їзді в місті Мукачеві. |
1949 р., 21 листопада | Президія Верховної Ради УРСР схвалила державний гімн, герб і прапор УРСР. |
1951 р., 3 квітня | У Львові відкрито філіали Академії Наук УРСР. |
1951 р., червень | Розгромна критика поезії В.Сосюри “Любіть Україну”. |
1951 р., 20 липня | Засудження опери Костянтина Данькевича “Богдан Хмельницький” як націоналістичної. |
1953 р., 5 березня | Помер Йосип Сталін. |
1954 р., 19 лютого | Включення Кримської області до складу УРСР. |
1954 р., 12 травня | УРСР стала членом ЮНЕСКО та Міжнародної Організації Праці. |
1954 р., 10 листопада | Постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди. |
1955 р., 14 травня | Підписання Варшавського договору. |
1956 р., 14-25 лютого | ХХ з’їзд КПРС. Доповідь Микити Хрущова. Засудження культу особи Сталіна. |
1956 р., серпень – вересень | Початок реабілітації репресованих, розстріляних діячів української культури. Часткове звільнення із концтаборів засланих українських політичних в’язнів. |
1957 р., 4 жовтня | Запуск першого у світі штучного супутника Землі. |
1958 р. | Антирелігійна кампанія в Україні (1958-1962 рр. – найбільша втрата культових споруд). |
1959 р., 15 жовтня | Вбивство у Мюнхені Степана Бандери. |
1959 р., 23 грудня | Початок видання “Української Радянської енциклопедії”. |
1960 р., 1 жовтня | У Києві створено Товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном. |
1961 р., 12 квітня | Перший у світі космічний політ людини – Юрія Гагаріна. |
1964 р., 10 червня | У Москві відкрито пам’ятник Т.Шевченку. |
1964 р., 14 жовтня | Усунення з посади Першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова і обрання Л.Брежнєва. |
1965 р., літо – осінь | Початок арештів серед української інтелігенції (заарештовано 60 чоловік). |
1966 р., 16-19 листопада | V з’їзд Спілки письменників України виступив на захист української мови. |
1968 р., квітень | 139 діячів української культури підписали протест проти арештів в Україні та утисків української культури, адресований Леоніду Брежнєву, Олексію Косигіну і Миколі Підгорному. |
1968 р., жовтень | У Гарвардському університеті відкрито кафедру історії України. |
1970 р., 15-22 січня | Перепис населення СРСР. |
1972 р., січень – травень | Друга хвиля репресій в Україні (В.Чорновіл, Є.Сверстюк, І.Світличний, І.Дзюба, В.Стус та ін. Всього заарештовано 200 чоловік). |
1973 р. | При Гарвардському університеті створено Український науковий інститут. |
1977 р., 5 лютого – 4 квітня | Арешти членів Гельсінської групи у Києві (Миколи Руденка, Олекси Тихого, Миколи Матусевича, Мирослава Мариновича). |
1977 р., 7 жовтня | Прийняття Верховною Радою СРСР Нової Конституції СРСР. |
1978 р., 20 квітня | Прийняття сьомою позачерговою сесією Верховної Ради УРСР Конституції УРСР. |
1980 р., січень | Починає виходити за кордоном “Вісник репресій в Україні”. |
1983 р., 7-13 вересня | ІХ Міжнародний з’їзд славістів у Києві. |
1985 р., 1 березня | Обрання Михайла Горбачова Генеральним секретарем ЦК КПРС на позачерговому пленумі ЦК КПРС. |
1986 р., 26 квітня | Катастрофа на Чорнобильській АЕС. |
1988 р., літо | Відзначення 1000 ліття хрещення Київської Русі. |
1989 р., лютий | Установчий з’їзд Товариства української мови ім. Т.Шевченка. Створення ініціативного комітету відродження УАПЦ. |
1989 р., вересень | Установчий з’їзд Народного Руху України (Київ). |
1989 р., 28 жовтня | Ухвалений Верховною Радою УРСР закон про державний статус української мови. |
1989 р., жовтень | Установчі збори (відновлення) Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові. |
1990 р., січень | Екзархат РПЦУ в Україні реорганізовано в автономну Українську православну церкву. |
1990 р., квітень | Створено Українську республіканську партію. |
1990 р., 16 липня | Прийнята Верховною Радою “Декларація про державний суверенітет України”. |
1990 р., 18 березня | Вибори до Верховної Ради України та місцевих рад. |
1991 р., 19-21 серпня | Спроба державного перевороту в СРСР. |
1991 р., 24 серпня | Акт проголошення незалежності України. |
1991 р., 1 грудня | Референдум про незалежність України. Обрання Президентом України Леоніда Кравчука. |
1991 р., 8 грудня | Утворена Співдружність Незалежних Держав (СНД). СРСР припинив своє існування. |
1992 р., 19 лютого | Верховна Рада України затвердила малим гербом України тризуб. |
1992 р., 27 квітня | Прийняття України членом Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції та розвитку. |
1992 р., 11–13 червня | І Конгрес молодих політиків України у Києві. |
1992 р., 25–26 червня | Всеукраїнський Православний Собор у Києві. Рішення про об’єднання Української православної церкви (УПЦ) та Української Автокефальної церкви (УАЦП), в Українську православну церкву – Київський патріархат. |
1992 р., 21–24 серпня | Всесвітній форум українців у Києві. |
1993 р., 19 жовтня | Верховна Рада прийняла воєнну доктрину України. |
1993 р., листопад | Кабінет Міністрів затвердив концепцію розвитку народної освіти – “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). |
1994 р., 27 березня | Вибори до Верховної Ради України. |
1994 р., червень – липень | Вибори Президента України. Президентом обрано Леоніда Кучму. |
1995 р., 8 червня | Підписання Конституційного договору. |
1995 р., листопад | Вступ України до Ради Європи. |
1996 р., 28 червня | Прийняття Конституції України. |
1997 р., 30 травня | Підписання договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією. |
1997 р., 9 липня | Підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО. |
1998 р., 29 березня | Вибори до Верховної Ради України. |
1999 р., 14 листопада | У другому турі президентських виборів переміг Л.Кучма. |
2000 р., 16 квітня | Всеукраїнський референдум за народною ініціативою. |
2001 р., червень | Україну відвідав Папа Римський. |
2001 р., жовтень | Верховна Рада України прийняла Земельний кодекс України. |
2002 р., 31 березня | Парламентські вибори в Україні. |
2004 р., 30 жовтня | Перший тур президентських виборів в Україні. |
2004 р., 21 листопада | Другий тур президентських виборів в Україні. |
2004 р., 22 листопада | Початок ”помаренчевої” революції. Протести проти масових фальсифікацій виборів. |
2004 р., 27 листопада | Позачергове засідання Верховної Ради України. Політичне рішення про недійсність результатів президентських виборів та недовіру ЦВК. |
2004 р., 3 грудня | Верховний суд України визнає результати виборів президента сфальсифікованими і призначає переголосування другого туру. |
2004 р., 7 грудня | Верховна Рада України приймає пакет рішень щодо змін до Закону про вибори та політичну реформу. |
2004 р., 26 грудня | Переголосування другого туру президентських виборів. Перемога В. Ющенка. |
2005 р., 23 січня | Інавгурація Президента України В. Ющенка. |
2005 р., 4 лютого | Затвердження Верховною Радою України нового складу Кабінету міністрів на чолі із Ю. Тимошенко. |
2005 р., 26 березня | Верховна Рада України підтримала кандидатуру Ю.Єханурова на посаду прем’єр-міністра. |
2006 р., 26 березня | Парламентські вибори та вибори до місцевих рад в Україні. |
2006 р., липень–серпень | Утворення «антикризової» коаліції |
2007 р., 30 серпня | Позачергові парламентські вибори |
2007 р., 18 грудня | Сформовано уряд на чолі з Ю.Тимошенко |
| |
2010 р., 17 січня, 7 лютого | Президентські вибори в Україні. Обрання Президентом В.Януковича |
2010 р., березень | Формування уряду на чолі з М.Азаровим |