Основні хронологічні дати з історії україни

1 млн. років тому – 150 тис. р. тому Поява первісної людини на території сучасної України.
150–40 тис. р. тому Середній палеоліт. Антропологічний тип людини неандертальця.
40–10 тис. р. тому Пізній палеоліт. Початок первісного родоплемінного ладу. Кроманьйонський тип людини.
X–VI тис. до н.е. Мезоліт. Потепління. Поселення людини по всій території нинішньої України.
VI–IV тис. до н.е. Неоліт. Утвердження відтворюючих форм господарювання.
IV–III тис. до н.е. Енеоліт. Трипільська культура.
друга пол. ІІІ – поч. І тис. до н.е. Епоха бронзи. Перший суспільний поділ праці: виокремлення тваринництва від землеробства.
І тис. до н.е. – до цього часу Залізний вік.
ІХ–VII ст. до н.е. Кіммерійський період.
VII ст. до н.е. – ІІІ ст. до н.е. Скіфський період. Велика Скіфія – розквіт держави – IV ст. до н.е., занепад – рубіж IV-ІІІ ст. до н.е. Мала Скіфія – ІІІ ст. до н.е. –ІІІ ст. н.е.
V ст. до н.е. – ІV ст. до н.е. Босфорська держава.
ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. Сарматський період.
І ст. н.е. – ІІ ст. н.е. Перші згадки про ранньослов’янські племена венедів (венетів) у творах римських авторів Плінія Старшого, Тацита, Птолемея.
кінець ІІ–IV ст. Готське королівство у Північному Причорномор’ї.
IV–VII ст. Велике розселення слов’ян. Утворення слов’янських родоплемінних союзів, перших державних утворень.
перша пол. VII ст. Утворення дулібськими племенами протодержавного об’єднання волинян (Волинь, Верхнє Подніпров’я, Верхів’я Західного Бугу).
VІІ ст. – перша пол. ІХ ст. Праукраїнська держава “Руська земля” з центром у Києві.
перша пол. ІХ ст. – кін. Х ст. Виникнення і становлення держави Київська Русь.
860 р. Похід князя Аскольда на Візантію.
882–912 рр. Правління князя Олега у Києві.
907 р. Похід русичів на Візантію.
912–945 рр. Князювання Ігоря у Києві. Підкорення племен древлян та уличів.
941, 943–944 рр. Походи князя Ігоря на Візантію.
945–964 рр. Правління у Києві княгині Ольги.
957 рр. Дипломатичний візит княгині Ольги до Візантії. Укладення союзницьких угод. Прийняття християнства княгинею Ольгою та її найближчим оточенням у 946 році.
964–972 рр. Правління князя Святослава Ігоревича.
964 р. Розгром князівськими військами волзьких булгар, Хозарського каганату.
977 р. Початок міжусобної боротьби синів Святослава за київський престол.
978–1015 рр. Правління князя Володимира Великого. Розквіт і піднесення Києво-Руської держави.
988 р. Запровадження християнства у Київській Русі.
990, 992, 996, 997 рр. Найбільші битви Києво-Руської держави з печенігами.
1015–1019 рр. Боротьба синів князя Володимира за київський престол. Смерть Бориса і Гліба.
1019 р. Перемога Ярослава над Святополком на р.Альта.
1019–1054 рр. Правління на Київському престолі князя Ярослава Мудрого. Київська Русь стає могутньою державою та має широкі дипломатичні зв’язки.
1037 р. Зведення Софіївського Собору у Києві.
1051 р. Заснування Києво-Печерського монастиря. Вперше київським митрополитом став русич Іларіон.
1054–1073 рр. Тріумвірат Ярославичів (Ізяслава Київського, Святослава Чернігівського, Всеволода Переяславського).
1068 р. Повстання у Києві проти свавілля Ярославичів та їх бояр.
1073–1076 рр. Дуумвірат (Святослав, Всеволод).
1077, 1078–1093 рр. Правління на київському престолі Всеволода Ярославовича.
1077–1078 рр. Правління на київському престолі князя Ізяслава Ярославовича.
1096 р. Велике нашестя половців на Русь
1093–1113 рр. Правління князя Святополка Ізясловича.
1097 р. Любецький об’єднавчий з’їзд князів.
1113–1125 рр. Князювання Володимира Мономаха.
1113–1114 рр. “Повість минулих літ”- перший літопис Русі-України написаний монахом Нестором у Києві.
1125–1132 рр. Правління князя Мстислава Володимировича. Загострення князівських міжусобиць.
1140–1150 рр. Боротьба в Києві за престол між Мономаховичами та Мстиславовичами.
1142 р. Об’єднання Володимиром Володимировичем Галичини у одне князівство.
1144 р. Перенесення столиці із Перемишля до Галича.
1153–1187 рр. Князювання в Галичі Ярослава Осмомисла, за часів якого Галицьке князівство досягло свого розквіту.
1169 р. Захоплення Києва Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським. Втрата Києвом значення столиці.
1180–1202 рр. Князювання в Києві Святослава Всеволодовича й Рюрика Ростиславовича. Стабілізація становища в Русі-Україні.
1184 р. Військо князя Святослава розгромило половців.
1185 р. Написання “Слова о полку Ігоревім”.
1187–1198 рр. Роздроблення та занепад Галицького князівства за часів правління Володимира Ярославовича.
1199 р. Утворення Галицько-Волинського князівства волинським князем Романом Мстиславовичем.
1202 р. Перехід під владу Романа Мстиславовича Києва і спроби князя ввести федеративний устрій держави.
1205 р. Під час походу в Польщу загинув Роман Мстиславович.
1205–1292 рр. Створення Галицько-Волинського літопису.
1223 р. Поразка південно-руських і половецьких князів від 25-тисячного війська монголо-татар на р. Калка.
1237–1238 рр. Завоювання монголо-татарами під проводом хана Батия рязанських, володимирських, суздальських і ярославських земель.
1238 р. Утвердження в Галичі Данила Галицького. Розгром Данилом Галицьким війська хрестоносців під Дорогочином.
1239 р. Встановлення влади князя Данила Галицького над Києвом.
1240 р. Захоплення монголо-татарами Києва.
1241 р. Орди хана Батия рушили на Волинь і Галичину. Завоювання земель України монголо-татарами.
1242 р. Утворення в пониззі Волги Золотої Орди зі столицею у Сараї.
1245 р. Полки братів Романовичів вщент розбили об’єднані сили лідера опозиційного боярства Ростислава Михайловича, угорського короля і польських князів.
1254–1255 рр. Визволення земель вздовж Бугу, Случі і Тетерева від татарської орди.
1264 р. Об’єднання литовських племен і утворення Литовської держави.
1264 р. Помер Данило Галицький.
1280 р. Похід галицько-волинських та монголо-татарських військ на Польщу.
1301 р. Об’єднання Галицьких та Волинських земель князем Юрієм Львовичем.
1303 р. Утворення Галицько-Волинської митрополії.
1315–1323 рр. Правління в Галицько-Волинській державі дуумвірату синів Юрія: Лева – в Галичині (до 1321), Андрія – на Волині. Боротьба із Золотою Ордою.
1316–1341 рр. Князювання в Литві великого князя Гедиміна.
1325–1352 рр. Поділ українських земель між Литовським князівством і Польським королівством.
середина ХІV cт. Велике князівство Литовське поширює вплив на українські та білоруські землі та приєднує їх.
1316–1341 рр. – // – частину Білорусі.
1357–1358 рр. – // – Чернігово-Сверщину.
1362 р. – // – Київщину.
1363р. – // – Поділля.
1362 р. Перемога військ Великого князівства Литовського над військами монголо-татар на Синіх Водах. Розпад Золотої Орди на дві частини з кордоном по Волзі.
1385 р. Кревська унія між Великим князівством Литовським і Польським королівством.
1409–1411 рр. “Велика війна”, центральною подією якої була Грюнвальдська битва (1410 р.).
1413 р. Городельська унія. Зростаюча дискримінація православного населення.
кінець ХV–XVI ст. Українські землі в складі Литви остаточно втрачають автономні права.
1508 р. Антилитовське повстання князя Глинського на Київщині та Поліссі.
1556 р. Започаткування Запорозької Січі. Заснування черкаським старостою Д.Вишневецьким фортеці на о. Мала Хортиця. У 70-х рр. ХVІ ст. Січ розташовувалась на о. Томаківка (поблизу м. Марганець Дніпропетровської обл.), у 90-х рр. ХVІ ст. – на о. Базавлук, а в 1638-1652 рр. – на Микитиному Розі (тепер м. Нікополь).
1566 р. Прийняття другого Литовського статуту.
1569 р. Люблінська унія між Великим князівством Литовським і Польським королівством. Утворення держави Річ Посполита.
1572 р. Універсал короля Сигізмунда-Августа про створення реєстрового козацького війська.
1573–1574 рр. Заснування друкарні у Львові. Видання Іваном Федоровим “Апостола” і “Букваря”.
1574 р. Василь-Костянтин Острозький переносить свою адміністрацію з Дубна до Острога.
1576–1586 рр. Правління короля Стефана Баторія в Речі Посполитій.
1578 р. Відкриття друкарні в Острозі.
1580 р. Відкриття в Острозі словяно-греко-латинської академії.
1581 р. Видання Іваном Федоровим в Острозі першої Біблії.
1583 р. Львівське Свято-Успенське братство отримало ставропігію – пряму підпорядкованість Константинопольському патріарху.
1588 р. Прийняття Третього литовського статуту. Остаточне закріпачення селян.
1591–1593 рр. Козацьке повстання на чолі з Криштофом Косинським.
1594–1596 рр. Козацькі повстання під проводом Наливайка, Лободи, Шаули.
1595–1657 рр. Життя і діяльність видатного політичного і державного діяча Богдана Хмельницького.
1596 р. Берестейська унія.
1601 р. Скасування Сеймом Речі Посполитої попереднього рішення про ліквідацію козацтва.
1608 р. До єзуїтів переходить Острозька академія.
1610 р. Вийшов друком “Тренос, або плач за Святою Східною Церквою” Мелентія Смотрицького.
1615 р. Заснування Київського Богоявленського братства і братської школи на Подолі.
1616–1622 рр. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного.
1620 р. Єрусалимський патріарх відновлює ієрархію Української православної церкви. Відновила діяльність Київська митрополія на чолі з Іовом Борецьким.
1621 р. Хотинська битва. Турецько-татарські війська зазнали поразки від польської армії та козацького війська на чолі з Петром Сагайдачним.
1622–1623 рр. Гетьманування Оліфера Голуба.
1623–1628 рр. Гетьманування Михайла Дорошенка.
1625–1638 рр. Козацькі повстання під керівництвом М.Жмайла, Т.Трясила, І.Сулими, Я.Острянина, К.Скидана, Д.Гуні.
1625 р. Підписана Куруківська (Полтавщина) угода з поляками, згідно з якою козацький реєстр становив 6 тис. у складі 6 полків (Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського).
1630 р. Повстання під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила). Згідно угоди, реєстр козаків збільшився до 8 тис., збереглися привілеї козацької старшини.
1635 р. Будівництво фортеці Кодак та зруйнування її запорожцями під проводом гетьмана Івана Сулими.
1638 р., 30 серпня На козацькій раді в Києві оголошено ухвалену Сеймом “Ординацію Війська Запорізького реєстрового, яке перебуває на службі Речі Посполитої”. Реєстр обмежувався до 6 тис.
1647 р. Перший нарис історії України під назвою “Синопсис” Інокентія Гізеля.
1648 р., лютий – 1657р., вересень Богдан Хмельницький – гетьман Війська Запорозького.
1648 р. Початок визвольної революції. Перемога повстанських військ Богдана Хмельницького над військом Речі Посполитої під Жовтими Водами (травень 1648), Корсунем (травень 1648), Пилявцями (вересень 1648).
1649 р. Розгром польських військ короля Яна ІІ Казимира під Зборовом. Зборівська угода між гетьманом Б.Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром.
1651 р. Битва під Берестечком (Волинь), Білою Церквою. Білоцерківський договір.
1652 р. Розгром військами Богдана Хмельницького польського війська під Батогом.
1653 р. Невдала облога військами Б.Хмельницького польських військ у р-ні м. Жванець (між річками Дністр і Жванчик).
1653 р. Земський собор ухвалив рішення розпочати війну проти Речі Посполитої та взяти під свою опіку Військо Запорозьке.
1654 р. Переяславська Рада про воєнно-політичний союз України з Московською державою.
1654 р. Ухвалено у Москві “Березневі статті” (договір Б.Хмельницького з Москвою).
1656 р. Віленське перемир’я між Росією та Річчю Посполитою.
1657–1659 рр. Гетьманство І.Виговського.
1658 р. Гадяцький трактат.
1659 р. Битва під Конотопом.
1659 р. Ю.Хмельницький підписує з царським урядом нові Переяславські статті, які обмежили автономні права України.
1660 р. Чуднівська битва. Слободищенський трактат, який підтвердив Гадяцькі статті, але без пункту про Руське князівство.
1665–1676 рр. Гетьманство на Правобережжі Петра Дорошенка.
1667 р. Росія і Польща укладають Андрусівське перемир’я, яке поділило Україну: до Польщі відійшла Правобережна Україна; до Росії – Лівобережна Україна з Києвом, Сіверська Земля. Запорожжя знаходилося під владою обох держав.
1668 р., липень – 1672 р. Гетьманство на Лівобережжі Дем’яна Многогрішного.
1681 р. Росія, Туреччина, Крим підписують Бахчисарайську мирну угоду, за якою Лівобережжя України з Києвом відійшло до складу Росії, Поділля і частина Київщини залишилися за Туреччиною, територія між Дністром та Південним Бугом залишилася нейтральною.
1686 р. Польща і Росія підписують “Вічний мир”, за яким до Московської держави входили Лівобережжя, Київ і Запоріжжя; до Речі Посполитої – Правобережжя, Галичина, Північна Київщина і Волинь; до Туреччини – Поділля. Південна Київщина, Брацлавщина залишилися нейтральними.
1687 р., липень Козацька Рада на р. Коломак. І.Мазепа обраний гетьманом. Підписані з Москвою “Коломацькі статті”.
1699 р. Як реакція на рішення Сейму Речі Посполитої про ліквідацію козацтва на Правобережжі України, спалахує повстання під керівництвом С.Самуся, С.Палія, А.Абазина.
1708 р., жовтень Розрив І.Мазепи з Петром І і його перехід на бік Карла ХІІ.
1708 р. Батуринська трагедія. Зруйнування О.Меньшиковим міста Батурина.
з 1710 р. Гетьманство Пилипа Орлика. Бендерські статті.
1722–1727 рр. Діяльність Малоросійської колегії (Лівобережжя, м. Глухів) під керівництвом С.Вельямінова.
1722–1724 рр. Гетьманування П.Полуботка.
1722–1794 рр. Життя і діяльність видатного українського мислителя, філософа Григорія Савича Сковороди.
1727–1734 рр. Гетьманування на Лівобережній Україні Данила Апостола.
1734–1738 рр. Перша велика хвиля гайдамацьких повстань на Правобережній Україні.
1734–1750 рр. Діяльність Правління Гетьманського уряду на Лівобережній Україні.
1738–1745 рр. Рух опришків у Західній Україні на чолі з О.Довбушем.
1747–1754 рр. Будівництво Андріївської церкви у Києві.
1747 р. Указ цариці Єлизавети Петрівни “О бытии в Малоросии гетьману по прежним правам и обыкновениям”.
1750–1764 рр. Гетьманування Кирила Розумовського.
1761 р. Перехід Києва у пряме імперське правління.
1764–1786 рр. Діяльність Другої Малоросійської Колегії на чолі з графом П.Румянцевим.
1768 р. Коліївщина.
1769–1838 рр. Життя та діяльність І.Котляревського.
1772 р. Перший поділ Польщі.
1775 р. Катерина ІІ ліквідувала Запорозьку Січ.
1783 р. Реорганізовано козацькі полки у кавалерійські полки Російської армії.
1784 р. Заснування Львівського університету.
1785 р. “Жалувана грамота дворянству”, за якою українська шляхта отримала дворянські права та привілеї.
1793 р. Другий поділ Польщі: до Росії відійшла Правобережна Україна – Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля, Мінське воєводство.
1795 р. Третій поділ Польщі: до Росії відійшла Західна Волинь, Західна Білорусія, Литва й Курляндія.
1798 р. Вихід у світ перших трьох частин Енеїди І.Котляревського.
1805 р. Відкриття Харківського університету.
1805 р. Відкриття гімназії у Кременці.
1806–1812 рр. Російсько-турецька війна.
1813–1835 рр. Селянський рух на Поділлі під проводом Устима Кармалюка.
1813–1873 рр. Роки життя і діяльності автора першої української опери “Запорожець за Дунаєм” Гулака-Артемовського.
1814–1861 рр. Роки життя Т.Г.Шевченка.
1818 р. Виникли масонські ложі “З’єднання слов’ян” (Київ), “Любов до істини” (Полтава).
1820 р. Поява перших цукроварень в Україні.
1825 р., 29 грудня – 1826 р., 3 січня Повстання Чернігівського полку в Україні.
1831 р. Скасовано Магдебурзьке право в лівобережних містах України.
1832 р. Російська мова стала офіційною в установах Правобережжя.
1834 р. Засновано Київський університет Св. Володимира.
1837 р. Видання “Руською трійцею” літературного альманаху “Русалка Дністрова” в Будапешті.
1840 р. Вихід у світ “Кобзаря” Т.Шевченка у Петербурзі.
1842 р. Скасовано чинність Литовського статуту, який в Україні вважався основним правовим актом.
1845 р., грудень – 1847 р., березень Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства) – таємної політичної національно-патріотичної організації.
1848 р. Скасування кріпосництва в Східній Галичині.
1848 р., травень Вперше проведені вибори до австрійського парламенту, в якому українці здобули 39 депутатських місць.
1848 р., травень – 1851 р. У Львові діяла “Головна Руська Рада” – перша українська політична організація (взяла на себе функції українського національного уряду).
1861 р. Маніфестом Олександра ІІ здійснено селянську (аграрну) реформу в Російській імперії.
1861–1862 рр. “Основа” – перший український громадсько-політичний і літературно-мистецький часопис (виходив у Петербурзі).
1865 р. Засновано Новоросійський університет в Одесі.
1868 р. Заснування товариства “Просвіта” у Львові.
1873 р. Заснування літературного товариства ім. Тараса Шевченка у Львові (1892 р. реорганізоване у наукове).
1875 р. Засновано Чернівецький університет.
1890 р. Заснована у Галичині Русько-українська радикальна партія.
1898 р. Відкриття Політехнічного інституту в Києві.
1899 р. Створення у Галичині Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій.
1900 р. Утворення в Харкові Революційної української партії.
1902 р. Заснована Українська народна партія.
1904 р. Заснована Українська демократична партія.
1905 р., 9 січня “Кривава неділя” в Петербурзі. Початок першої російської революціі 1905-1907 рр.
1905 р., 14 червня Повстання на панцернику “Потьомкін”.
1905 р., 14 листопада Повстання на крейсері “Очаків” на чолі з лейтенантом П.Шмідтом.
1905 р., 17 жовтня Маніфест “Про вдосконалення державного ладу”, затверджений Миколою ІІ.
1905 р., жовтень Чорносотенні погроми в Україні (Києві, Одесі, Катеринославі).
1906 р., 12–18 грудня Збройні виступи робітників у Харкові, Горлівці, Миколаєві, Олександрівську.
1906 р., 27 квітня – 8 липня Діяльність І Державної Думи та Української Парламентської Громади у ній (політична платформа Громади – автономія України, українізація державного управління та освіти).
1907 р., 6 листопада Указ про вільний вихід селян із общин. Початок столипінської аграрної реформи.
1907 р., 20 лютого – 3 червня Діяльність ІІ Державної Думи та Української Парламентської Громади в її складі.
1907 р., 11 липня Заснування Михайлом Грушевським Українського Наукового Товариства в Києві.
1907 р. Вихід першого повного видання творів Тараса Шевченка.
1907–1912 рр. Діяльність ІІІ Державної Думи.
1908 р. Утворення Товариства українських поступовців (мета – домагання української територіально-національної автономії).
1911 р. Поширення земств на Правобережну Україну.
1911 р. Створення організації “Пласт” (Західна Україна).
1912–1917 рр. Діяльність ІV Державної Думи.
1913 р. Формування загонів “Українських січових стрільців”.
1914 р., серпень Початок першої світової війни.
1914 р. Заснування у Львові Головної Української Ради (об’єднувала провідні політичні течії) і Союзу визволення України, які ставили питання про відрив України від Росії.
1915 р. Діяльність Загальної Української Ради (Відень), метою якої було створення “Вільної Самостійної Великої України”.
1916 р. Видання першої української енциклопедії “Украинский народ в его прошлом и настоящем” (Петербург).
1917 р., 2 лютого Демократична революція в Росії. Зречення Миколи ІІ престолу.
1917 р., 3–4 березня Утворення Української Центральної Ради.
1917 р., 10 червня І Універсал Центральної Ради. Проголошення автономії України.
1917 р., 3 липня ІІ Універсал Центральної Ради. Взаємовизнання між Центральною Радою й Тимчасовим урядом.
1917 р., 7 (20) листопада ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення Української народної республіки (УНР).
1917 р., 11–12 грудня Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові. Проголошення України Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
1917 р., 23 грудня Випуск перших українських банкнот.
1918 р., 7–18 січня Всеукраїнський православний собор у Києві.
1918 р., 9 січня ІV Універсал. Проголошення незалежності України.
1918 р., 17 січня Загибель української студентської молоді під Крутами внаслідок бою з більшовицькими військами.
1918 р., 25 січня Переїзд Центральної Ради до Житомира.
1918 р., 18-19 лютого Наступ німецьких військ на Україну.
1918 р., 2 березня Відновлення влади Центральної Ради в умовах німецької окупації.
1918 р., 29 квітня Ухвала Українською Центральною Радою Конституції УНР. Державний переворот у Києві. Початок Гетьманату.
1918 р., 20 червня Всеукраїнський Церковний Собор у Києві.
1918 р., серпень Заснування Національної бібліотеки України у Києві.
1918 р., 18 жовтня Створення Української Національної Ради у Львові.
1918 р., 13 листопада Проголошення Західної Української Народної Республіки (ЗУНР).
1918 р., 14 листопада Утворення Директорії УНР. Заснування Всеукраїнської Академії наук у Києві.
1919 р., 22 січня Акт злуки УНР і ЗУНР.
1919 р., 2 лютого Директорія і уряд покинули Київ, перебралися до Вінниці, потім – до Рівного, а з середини червня – до Кам’янця-Подільського.
1919 р., 6–10 березня Третій Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві. Утворення УСРР.
1919 р., травень – жовтень Окупація України військами Денікіна.
1919 р., з 7 листопада Третій наступ більшовиків на Україну.
1919 р., 28 жовтня – 17 листопада Більшовицький наступ в Криму проти військ Врангеля.
1919 р., грудень Відновлення Української Соціалістичної Радянської Республіки. Столиця УСРР – місто Харків.
1920 р., січень Утворення Української комуністичної партії (УКП).
1920 р., лютий Під тиском більшовиків Денікін залишає південь України.
1920 р., 22 квітня Варшавський договір між УНР і Польщею.
1920 р., 25 квітня Початок польсько-радянської війни.
1920 р., грудень Робітничо-селянський Союзний договір між УСРР і РСФРР про військову і господарську співпрацю.
1921 р., березень Х з’їзд РКП(б). Ухвала про нову економічну політику (НЕП) і початок її запровадження.
1921 р., 18 березня Ризький мирний договір між Польщею і УСРР та РСФРР.
1921 р., осінь – 1923 р., весна Голод на півдні України.
1921 р., 18 жовтня Проголошення Москвою утворення Кримської АСРР у складі РСФРР.
1921 р., 1-27 жовтня Всеукраїнський Православний Церковний Собор. Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
1922 р., 2 січня Угоди між УСРР і Туреччиною про співробітництво і дружбу.
1922 р., 10 грудня Декларація VII Всеукраїнського з’їзду Рад про утворення СРСР.
1923 р., квітень Початок політики коренізації (“українізації”).
1923 р., 27 липня Декрет РНК УСРР “Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ”.
1923 р., 1 серпня Постанова ВУЦВК і РНК УСРР про українізацію державного апарату.
1923 р. Утворення Української православної автокефальної (Обновленської) церкви.
1924 р., березень Повернення українського історика М.Грушевського з еміграції до Києва.
1924 р., 12 жовтня Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР.
1925 р., 3 березня Перехід членів Української комуністичної партії (УКП) до КП(б)У.
1925 р., травень ІХ Всеукраїнський з’їзд Рад. Затвердження Конституції УСРР.
1926 р., 24 квітня Початок кампанії боротьби з “націонал-ухильництвом” у партії.
1926 р., червень Тези про підсумки українізації.
1926 р., 10 листопада Відкриття у Берліні Українського наукового інституту.
1926 р., 17 грудня Всесоюзний перепис населення
1927 р. Початок створення Київської кіностудії.
1927 р., 7 червня Пленум ЦК КП(б)У засудив Комуністичну партію Західної України (КПЗУ) “за націоналістичний ухил”.
1928 р., січень Початок надзвичайних заходів у сільському господарстві.
1928 р., 1 жовтня Початок першої п’ятирічки.
1929 р., 21 січня Створення Організації українських націоналістів (ОУН) на Конгресі у Відні.
1929 р., липень – вересень Арешти діячів української науки, Української автокефальної православної церкви за належність до так званої “Спілки визволення України”.
1929 р., листопад Початок масової колективізації.
1930 р., січень Третій Всеукраїнський православний Собор. Оголошення про саморозпуск УАПЦ. Арешти церковних діячів.
1930 р., 7 лютого Заснування Українського наукового інституту у Варшаві.
1931 р., лютий Арешти колишніх діячів УНР (В.Голубовича, П.Христюка, М.Шрага). Депортація М.Грушевського до Москви.
1932 р., весна Початок голодомору в Радянській Україні.
1933 р., січень – жовтень Масовий голод в Україні.
1933 р., листопад Постанова ЦК КП(б)У про припинення “українізації”.
1934 р., 21 січня Рішення про перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва.
1935 р., квітень – вересень Арешти неокласиків – М.Драй-Хмари, М.Зерова, А.Лебедя, М.Рильського, П.Филиповича та інших.
1936 р., жовтень – 1938 р., листопад Чистка КП(б)У. Масові репресії та терор (“єжовщина”).
1937 р., 25–30 січня Надзвичайний ХІV Всеукраїнський з’їзд Рад. Прийнята нова Конституція УРСР.
1938 р. Встановлено у Румунії військову профашистську диктатуру Антонеску.
1938 р., 27 січня М.Хрущов призначений першим секретарем ЦК КП(б)У.
1938 р., 24 квітня Впровадження обов’язкового вивчення російської мови в усіх школах УРСР.
1938 р., 11 жовтня Закарпаття отримало автономію у Чехословаччині.
1938 р., 25–27 жовтня Створення Спілки художників УРСР.
1939 р., 5 березня Присвоєння Київському університету імені Т.Г.Шевченка.
1939 р., 6 березня Гітлер дозволив Угорщині окупацію Карпатської України.
1939 р., 15 березня Проголошено самостійність Карпатської України.
1939 р., 23 серпня Молотов і Ріббентроп підписали німецько-радянський пакт про ненапад та таємний протокол про розподіл сфер впливу у Східній Європі.
1939 р., 1 вересня Напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни.
1939 р., 26–27 жовтня Декларація Народних зборів Західної України про входження її до складу УРСР.
1939 р., 1–2 листопада Рішення Верховної Ради СРСР про прийняття до складу СРСР Західної України і Західної Білорусії.
1940 р., 10 лютого У Кракові створено революційний провід ОУН на чолі із Степаном Бандерою.
1940 р., 2 серпня Закон Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини і Південної Бессарабії до складу УРСР.
1941 р., січень “Процес 59” у Львові проти діячів ОУН.
1941 р., 22 червня Напад фашистської Німеччини на СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни.
1941 р., 30 червня Проголошення у Львові Акту про відновлення Української держави. Уряд очолив Я.Стецько.
1941 р., 20 липня Створення на окупованих землях рейхскомісаріату “Україна” на чолі з Еріхом Кохом (центр – місто Рівне).
1941 р., літо Партизанські дії “Поліської Січі” на чолі з Тарасом Бульбою-Боровцем.
1941 р., липень Німці заарештували багатьох членів ОУН і С.Бандеру.
1941 р., 29 вересня Початок масових розстрілів у Києві в Бабиному Яру.
1941 р., осінь – зима Німецькі спеціальні частини “СС” знищили понад 150 тисяч євреїв у Бабиному Яру, понад 30 тисяч – у Дрогобицькому Яру; всього – близько 900 тисяч євреїв.
1941 р., 1 листопада Створено оперативну групу для керівництва партизанським рухом на Південно-Західному фронті.
1942 р., лютий Початок примусового вивезення українців до Німеччини.
1942 р., 30 червня Створення Українського радянського штабу партизанського руху на чолі з Т.Строкачем.
1942 р., 22 липня Вся територія України окупована фашистами.
1942 р., жовтень Створення Української Повстанської Армії (УПА).
1942 р., жовтень – грудень Рейд радянських партизанських з’єднань під проводом Сидора Ковпака з Брянщини на Правобережну Україну.
1942 р., грудень Германізація України шляхом колонізації її земель. На території Вінницької та Житомирської областей створено німецьку переселенську округу, у якій проживало понад 9 тисяч осіб.
1943 р., 29 січня Наступ військ Південно-Західного фронту в Лівобережній Україні.
1943 р., квітень Формування дивізії “СС – Галичина”.
1943 р., травень – жовтень Рейд партизанського з’єднання Сидора Ковпака до Карпат.
1943 р., 22 вересня Визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників.
1943 р., вересень – листопад Визволення Сум (1 вересня), Донецька (8 вересня), Чернігова (21 вересня), Запоріжжя (14 жовтня), Дніпропетровська (25 жовтня) і інших. Битва за Дніпро та визволенням Києва (6 листопада).
1943 р., 21-22 листопада Проведена ОУН І Конференція поневолених народів. Спроба створити антибільшовицький блок народів (АБН).
1944 р., лютий – жовтень Визволення території України від німецьких окупантів: Луцька і Рівного (2 лютого), Херсона (13 березня), Вінниці (20 березня), Миколаєва (28 березня), Чернівців (30 березня), Одеси (10 квітня), Тернополя (15 квітня), Севастополя (9 травня), Львова і Станіслава (27 липня), Дрогобича (6 серпня), Ізмаїлу (25 серпня), Ужгорода (27 жовтня) і всієї України 28 жовтня.
1945 р., 14 квітня Ув’язнення митрополита Йосипа Сліпого, греко-католицьких єпископів.
1945 р., 26 квітня Конференція у Сан-Франціско. УРСР увійшла до складу ООН як член-засновник.
1945 р., 8 травня Підписання фашистською Німеччиною акту про капітуляцію.
1945 р., 29 червня Угода між СРСР і Чехословаччиною про входження Закарпатської України до складу УРСР.
1945 р., 18 жовтня Заснування Ужгородського університету.
1945 р., 16 листопада У Німеччині засновано Українську Вільну Академію Наук.
1946 р., березень Ліквідація Греко-католицької церкви. Собор Греко-католицької церкви (8-10 березня) у Львові про “скасування” унії 1596 р. Закритий процес у Києві проти ієрархії Греко-католицької церкви.
1946–1947 рр. Голод в Україні.
1947 р., 3 березня Першим секретарем ЦК КП(б)У обраний Лазар Каганович. Початок “чистки” української інтелігенції, звинуваченої в “українському буржуазному націоналізмі”.
1947 р., 4 березня Частина вояків УПА дісталася до Німеччини та Австрії.
1948 р., серпень – вересень Наступ на генетику в Україні.
1949 р., квітень У Мюнхені Наукове товариство імені Тараса Шевченка почало видавати “Енциклопедію українознавства”.
1949 р., 28 серпня Скасування Греко-католицької церкви в Закарпатті на релігійному з’їзді в місті Мукачеві.
1949 р., 21 листопада Президія Верховної Ради УРСР схвалила державний гімн, герб і прапор УРСР.
1951 р., 3 квітня У Львові відкрито філіали Академії Наук УРСР.
1951 р., червень Розгромна критика поезії В.Сосюри “Любіть Україну”.
1951 р., 20 липня Засудження опери Костянтина Данькевича “Богдан Хмельницький” як націоналістичної.
1953 р., 5 березня Помер Йосип Сталін.
1954 р., 19 лютого Включення Кримської області до складу УРСР.
1954 р., 12 травня УРСР стала членом ЮНЕСКО та Міжнародної Організації Праці.
1954 р., 10 листопада Постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.
1955 р., 14 травня Підписання Варшавського договору.
1956 р., 14-25 лютого ХХ з’їзд КПРС. Доповідь Микити Хрущова. Засудження культу особи Сталіна.
1956 р., серпень – вересень Початок реабілітації репресованих, розстріляних діячів української культури. Часткове звільнення із концтаборів засланих українських політичних в’язнів.
1957 р., 4 жовтня Запуск першого у світі штучного супутника Землі.
1958 р. Антирелігійна кампанія в Україні (1958-1962 рр. – найбільша втрата культових споруд).
1959 р., 15 жовтня Вбивство у Мюнхені Степана Бандери.
1959 р., 23 грудня Початок видання “Української Радянської енциклопедії”.
1960 р., 1 жовтня У Києві створено Товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном.
1961 р., 12 квітня Перший у світі космічний політ людини – Юрія Гагаріна.
1964 р., 10 червня У Москві відкрито пам’ятник Т.Шевченку.
1964 р., 14 жовтня Усунення з посади Першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова і обрання Л.Брежнєва.
1965 р., літо – осінь Початок арештів серед української інтелігенції (заарештовано 60 чоловік).
1966 р., 16-19 листопада V з’їзд Спілки письменників України виступив на захист української мови.
1968 р., квітень 139 діячів української культури підписали протест проти арештів в Україні та утисків української культури, адресований Леоніду Брежнєву, Олексію Косигіну і Миколі Підгорному.
1968 р., жовтень У Гарвардському університеті відкрито кафедру історії України.
1970 р., 15-22 січня Перепис населення СРСР.
1972 р., січень – травень Друга хвиля репресій в Україні (В.Чорновіл, Є.Сверстюк, І.Світличний, І.Дзюба, В.Стус та ін. Всього заарештовано 200 чоловік).
1973 р. При Гарвардському університеті створено Український науковий інститут.
1977 р., 5 лютого – 4 квітня Арешти членів Гельсінської групи у Києві (Миколи Руденка, Олекси Тихого, Миколи Матусевича, Мирослава Мариновича).
1977 р., 7 жовтня Прийняття Верховною Радою СРСР Нової Конституції СРСР.
1978 р., 20 квітня Прийняття сьомою позачерговою сесією Верховної Ради УРСР Конституції УРСР.
1980 р., січень Починає виходити за кордоном “Вісник репресій в Україні”.
1983 р., 7-13 вересня ІХ Міжнародний з’їзд славістів у Києві.
1985 р., 1 березня Обрання Михайла Горбачова Генеральним секретарем ЦК КПРС на позачерговому пленумі ЦК КПРС.
1986 р., 26 квітня Катастрофа на Чорнобильській АЕС.
1988 р., літо Відзначення 1000 ліття хрещення Київської Русі.
1989 р., лютий Установчий з’їзд Товариства української мови ім. Т.Шевченка. Створення ініціативного комітету відродження УАПЦ.
1989 р., вересень Установчий з’їзд Народного Руху України (Київ).
1989 р., 28 жовтня Ухвалений Верховною Радою УРСР закон про державний статус української мови.
1989 р., жовтень Установчі збори (відновлення) Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові.
1990 р., січень Екзархат РПЦУ в Україні реорганізовано в автономну Українську православну церкву.
1990 р., квітень Створено Українську республіканську партію.
1990 р., 16 липня Прийнята Верховною Радою “Декларація про державний суверенітет України”.
1990 р., 18 березня Вибори до Верховної Ради України та місцевих рад.
1991 р., 19-21 серпня Спроба державного перевороту в СРСР.
1991 р., 24 серпня Акт проголошення незалежності України.
1991 р., 1 грудня Референдум про незалежність України. Обрання Президентом України Леоніда Кравчука.
1991 р., 8 грудня Утворена Співдружність Незалежних Держав (СНД). СРСР припинив своє існування.
1992 р., 19 лютого Верховна Рада України затвердила малим гербом України тризуб.
1992 р., 27 квітня Прийняття України членом Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
1992 р., 11–13 червня І Конгрес молодих політиків України у Києві.
1992 р., 25–26 червня Всеукраїнський Православний Собор у Києві. Рішення про об’єднання Української православної церкви (УПЦ) та Української Автокефальної церкви (УАЦП), в Українську православну церкву – Київський патріархат.
1992 р., 21–24 серпня Всесвітній форум українців у Києві.
1993 р., 19 жовтня Верховна Рада прийняла воєнну доктрину України.
1993 р., листопад Кабінет Міністрів затвердив концепцію розвитку народної освіти – “Освіта” (“Україна ХХІ століття”).
1994 р., 27 березня Вибори до Верховної Ради України.
1994 р., червень – липень Вибори Президента України. Президентом обрано Леоніда Кучму.
1995 р., 8 червня Підписання Конституційного договору.
1995 р., листопад Вступ України до Ради Європи.
1996 р., 28 червня Прийняття Конституції України.
1997 р., 30 травня Підписання договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією.
1997 р., 9 липня Підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.
1998 р., 29 березня Вибори до Верховної Ради України.
1999 р., 14 листопада У другому турі президентських виборів переміг Л.Кучма.
2000 р., 16 квітня Всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
2001 р., червень Україну відвідав Папа Римський.
2001 р., жовтень Верховна Рада України прийняла Земельний кодекс України.
2002 р., 31 березня Парламентські вибори в Україні.
2004 р., 30 жовтня Перший тур президентських виборів в Україні.
2004 р., 21 листопада Другий тур президентських виборів в Україні.
2004 р., 22 листопада Початок ”помаренчевої” революції. Протести проти масових фальсифікацій виборів.
2004 р., 27 листопада Позачергове засідання Верховної Ради України. Політичне рішення про недійсність результатів президентських виборів та недовіру ЦВК.
2004 р., 3 грудня Верховний суд України визнає результати виборів президента сфальсифікованими і призначає переголосування другого туру.
2004 р., 7 грудня Верховна Рада України приймає пакет рішень щодо змін до Закону про вибори та політичну реформу.
2004 р., 26 грудня Переголосування другого туру президентських виборів. Перемога В. Ющенка.
2005 р., 23 січня Інавгурація Президента України В. Ющенка.
2005 р., 4 лютого Затвердження Верховною Радою України нового складу Кабінету міністрів на чолі із Ю. Тимошенко.
2005 р., 26 березня Верховна Рада України підтримала кандидатуру Ю.Єханурова на посаду прем’єр-міністра.
2006 р., 26 березня Парламентські вибори та вибори до місцевих рад в Україні.
2006 р., липень–серпень Утворення «антикризової» коаліції
2007 р., 30 серпня Позачергові парламентські вибори
2007 р., 18 грудня Сформовано уряд на чолі з Ю.Тимошенко
   
2010 р., 17 січня, 7 лютого Президентські вибори в Україні. Обрання Президентом В.Януковича
2010 р., березень Формування уряду на чолі з М.Азаровим

Наши рекомендации