ТЕМА 7. ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Лекція (2 години)
Поняття і види об’єктів цивільних прав. Поняття речей. Класифікація речей та її правове значення. Майно як особливий об’єкт цивільних правовідносин. Підприємство як єдиний майновий комплекс. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин. Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин. Результати робіт та послуги як об’єкти цивільних правовідносин. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин. Інформація як об’єкт цивільних правовідносин. Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин.
Семінар (4 години)
І. Завдання для самостійної роботи:
1. Поняття та види об’єктів цивільних прав
2. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав
3. Речі як об’єкти цивільних прав. Поняття речей, їх класифікація та її правове значення
4. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав
5. Поняття терміну «майно» у цивільному праві
6. Цінні папери як об’єкти цивільних прав
7. Дії (результати робіт, послуги) та результати інтелектуальної,
творчої діяльності як об’єкт цивільних прав
8. Інформація як об’єкт цивільних прав
9. Особисті немайнові права як об’єкти цивільних прав
ІІ. Перевірка знань студентів у формі тестування.
ІІІ. Вирішить задачі:
Завдання 1
Після смерті Товмача В.М. залишилося майно, що йому належало на праві приватної власності. До його складу входили гараж у кооперативі «Міраж», золота каблучка (вартістю у десять мінімальних заробітних плат), мисливська рушниця (вартістю у дванадцять мінімальних заробітних плат) та газовий пістолет як засіб самозахисту (вартістю у семикратну мінімальну заробітну плату), акції акціонерного товариства «Фікус» на загальну суму одна тисяча мінімальних заробітних плат, ощадна книжка на пред’явника на суму сто мінімальних заробітних плат.
Питання до завдання: чи діють особливі правила про спадкування щодо вказаних об'єктів? визначте порядок спадкування вказаних об'єктів. Як і яким порядком зможе нащадок Товмача здійснювати право власності щодо вказаних об'єктів?
Завдання 2
Фермер Німчак за договором зберігання передав до елеватора 50 тонн пшеничного зерна ІІ-го сорту загальною вартістю 20000 грн. Окремий договір було укладено на зберігання 2 тонн зерна пшениці твердих сортів, яке він закупив на насіння за кордоном на сільськогосподарській виставці. Вказане сортове зерно він мав намір засіяти на своїх полях і згодом замінити культивовані ним вітчизняні сорти пшениці.
Вартість цього зерна в договорі вказана втричі вищою ніж біржова вартість вітчизняного пшеничного зерна ІІ-го сорту. Внаслідок різних суб'єктивних та об’єктивних причин (тепла зима, постійна вологість повітря, неполагоджений, з дірками дах складу) до весни зерно втратило придатність для використання за призначенням. Комісія районного управління сільського господарства на підставі лабораторних аналізів з'ясувала, що зерно придатне тільки на фуражні цілі і вартість його знизилась в декілька разів. Фермер зажадав від керівництва складу повернення зерна обох видів належної якості та кількості.
Як має бути вири шен спір?
У чому головна відмінність між родовими та індивідуально визначеними, юридично замінними та незамінними речами?
Завдання 3
Фермер Маковчук передав за договором тваринницькій фермі ЗАТ «Весна» на відкорм стадо телят в кількості 30 голів, а також племінного бика Карпатської породи. Хлів, де знаходилась худоба, був зруйнований паводковими водами. Внаслідок цього вся худоба загинула. У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача вартість телят у сумі 3000 грн. та окремо вартість племінного бика - 5000 грн., або зобов'язати ЗАТ купити його на Буковині і передати позивачу. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що худоба загинула внаслідок випадкових обставин, тому він відмовляється відшкодувати шкоду.
Яке рішення повинен прийняти суд? Чи обґрунтовані вимоги позивача та заперечення позивача на позов? Визначте правовий режим, який згідно з чинним цивільним законодавством мають тварини.
Завдання 4
При житті Щербина І.В. склав заповіт. У ньому він заповідав компанію однієї особи по виробництву гіпсокартона «Квант», в якій був засновником, своєму сімнадцятирічному племіннику Андрію, який вже декілька років допомагав йому у веденні справ. Інше майно Щербини, після спливу встановлених законодавством строків для прийняття спадщини, як таке, що не було вказане в тексті заповіту, згідно із законом було поділено між спадкоємцями у відповідних частках. Стосовно зазначеного майна спору між спадкоємцями не виникло.
Дружина Щербини подала позов до суду, претендуючи на половину компанії «Квант». Свої позовні вимоги вона мотивувала тим, що підприємницьку діяльність її покійний чоловік розпочав і здійснював протягом офіційно зареєстрованого шлюбу з позивачкою. Тому відповідно до сімейного законодавства вона має право на частку майна, яке складає їх спільну сумісну власність. На думку позивачки, майнові активи компанії, засновником якої був її чоловік, складають спільну сумісну власність подружжя. Батько Андрія, племінника спадкодавця, як його законний представник, заперечував проти позову, мотивуючи свої заперечення тим, що підприємство є суб'єктом, а не об'єктом права, тому не підлягає поділу.
Дайте висновок по справі. Чи є майновий комплекс є об'єктом цивільних прав?