Цікаві факти з усього світу

Першим клієнтом, що відкрив моду на екзотичні страховки, став актор німого кіно Бен Терпін. Він застрахував на 20 тисяч доларів свої очі.

1699 рік - в Англії вперше з'явилася професійна організація, що займається страхуванням життя вдів і сиріт, а згодом була створена страхова компанія "Eckvatedl", що займалася особистим страхуванням.

1871 рік - актом британського парламенту об'єднання страховиків "Llоуd's" одержало офіційний статус корпорації страховиків.

1885 рік - виникло перше "Російське товариство перестрахування", що займалося перестрахуванням ризиків пов'язаних з вогнем.

1898 рік - Страховою компанією американського міста Хартфорд (штат Конектикут) виданий перший страховий поліс автовласнику. Застрахований автомобіль належав Мартіну Трумену з Баффало (штат Нью-Йорк).

1901 рік - перший автомобіль був застрахований по полісу морського страхування у Ллойда. Автомобілі в цей час були зовсім новим видом транспорту й ніяких спеціальних полісів, або умов страхування тоді для них ще не існувало. Морський андерайтер виписав звичайний морський страховий поліс для цього автомобіля на підставі того, що це був корабель, але виконуючи навігацію по суші.

1922 рік - Першим клієнтом, що відкрив моду на екзотичні страховки, став актор німого кіно Бен Терпін. Він застрахував на 20 тисяч доларів свої очі. Бен оформив страховку на той випадок, якщо його вроджена косоокість, що надавала особливу виразність особі голлівудського коміка, з будь-яких причини пропаде.

1978 рік - подання самого великого страхового позову у світі, що склав майже 2 мільярди доларів. Ініціатором позову стала одна велика англійська судновласницька компанія, відповідачем - німецька суднобудівна компанія. Приводом для позову стала катастрофа зафрахтованого англійцями танкеру „М. Т. Амоко Кадіз", що відбулася біля берегів Англії 16 березня 1978 року. Німці відшкодовують збитки до сих пір.

1999 рік - деякий Джон Доу із Шарлотти, штат Північна Кароліна, купив якось коробку дуже рідкісних і надзвичайно дорогих сигар, і, серед інших речей, застрахував їх від вогню. Через місяць, викуривши всі свої сигари, Джон подав у суд на страхову компанію. У заяві він написав, що сигари були втрачені „в серії невеликих загорянь". Страхова компанія відмовилася виплатити компенсацію, мотивуючи це тим, що Джон вжив сигари природно. Отож, він подав у суд - і виграв. При оголошенні вердикту суддя наголосив на тому, що y Джона був страховий поліс, у якому "чорним по білому" написано, що страхова компанія страхує сигари, у тому числі й від загоряння, не конкретизуючи, у випадку якого загоряння вона не буде виплачувати компенсацію. Отже, компанія повинна виплатити Джонові відшкодування. Щоб не обтяжувати себе довгими й дорогими апеляціями, страхова компанія погодилася з рішенням суду й виплатила Джонові Доу $15 тис. доларів за втрату його рідкісних дорогих сигар, втрачених внаслідок загоряння. Після одержання грошей по чеку Джон був заарештований за обвинуваченням в 24 підпалах. Його власна позовна заява й показання на першому суді були використані проти нього ж. Він був визнаний винним у навмисному підпалі застрахованої власності й присуджений до 24 місяців тюремного ув'язнення й штрафу в $24 тис. доларів.

1999 рік - в перелік страхових послуг, що надаються у США, входить страхування "від різноманітного збитку, заподіяного прибульцями", включаючи викрадення. Один з британських брокерів починає продавати відповідну страховку жінкам, що побоюються завагітніти від інопланетянина.

2000 рік - влада Ірану вперше в історії країни ввела державне страхування верблюдів. Власники зможуть застрахувати своїх тварин від різноманітних ризиків - від землетрусу й укусу змії, від зіткнення з машиною або з іншим верблюдом і від викрадення.

2001 рік - перший міжнародний форум учасників страхового ринку. СГ "ТАС" - офіційний оператор і спонсор.

2001 рік - Марина Хлебнікова стає першою російською артисткою, що оформила страховку від зустрічі з інопланетянами. У її полісі написано буквально наступне: "У випадку, якщо НЛО вступить у контакт із Мариною Хлебніковій з метою встановити стосунки із земною цивілізацією, страхова компанія береться виплатити премію розміром в 1 млн. доларів." Страховий внесок склав усього 1 рубль, а сама страховка дійсна протягом 20 років.

2002 рік - Найбільша перестрахувальна компанія світу Munich Re уперше запропонувала оцінити загрозу падіння на Землю метеорита.

2005 рік - в місті Яремче, що на Івано-Франківщи.

2.

Космічне страхування як вид є одним із наймолодших у світі і з кожним роком відіграє все більшу роль у забезпеченні економічного захисту космічної діяльності держав при реалізації космічних проектів, що здійснюються за участю як українських, так і закордонних інвесторів. Щорічно страхується більше як 15 космічних проектів.

В освоєнні космічного простору роль страхування важко переоцінити, особливо в галузі страхування телекомунікаційних супутників. Спеціалісти в цій галузі стверджують, що ряд космічних проектів не було б здійснено, якщо б світовий страховий ринок не прийняв на себе ризик невдачі. Це стосується, насамперед програми "Аріан", американського космічного корабля “ Space Suttle” 3acтpaxoвaнoro на 250млн. дол.), а також європейської лабораторії “ Spacelab” (вартість страховки – 1млрд. дол.).

Абсолютно виключним і дуже сприятливим для розвитку космічного страхування епізодом стало повернення на Землю в 1984 році супутників "Палана В-2” і "Вестер-6”, що "заблукали", та їх ремонт. Цю операцію, яку провели два астронавти з корабля "Дискавері", запропонував і повністю фінансував консорціум страхових компаній на чолі із страховим товариством "Ллойд".

Уся операція пo поверненню та їх ремонту коштувала близько 10 млн. дол.; одна повна втрата супутників обійшлася б страховим товариствам у 170 млн. дол.

Як супутники так і ракети-носії з моменту їхнього виготовлення і до експлуатації на орбіті піддаються небезпеці, яка може призвести до повного знищення об’єкта або порушення окремих його функцій. Виділяють чотири основні стадії виникнення ризиків:

• стадія виробництва;

• пе’едпусковапередпускова стадія, яка включає в себе транспортування обєктаоб’єкта, його на стартовому майданчику, завантаження ракети і підготовку до пуску;

• стадію запуску, яка включає вихід супутника на орбіту і перевірку справності всіх систем;

• стадію експлуатації.

Ризики, що виникають при реалізації космічних проектів, можна розділити на 4 види: технічні; відповідальності перед третіми особами; контрактні та фінансові; політичні та форсмажорніфорс мажорні.

Відповідно існують чотири види страхування:

1. страхування ризиків пов’язаних із установленням і складанням(включає монтаж і наступні випробування ракетносіївракетоносіїв, супутників і їх частин);

2. передпускове страхування (включає всі ризики під час транспортування з приміщень виробника на стартовий майданчик, а також під час установлення, складання і підготовки до запуску);

3. страхування пуску (включає всі ризики з моменту запуску до виходу супутника на задану орбіту);

4. страхування на орбіті (включає покриття від усіх ризиків при загальній і частковій загибелі об’єкта на стадії експлуатації).

Страхувальниками в кожному космічному проекті є кілька юридичних осіб, серед яких: замовник проекту; головний розробник—виготовлювач космічного апарата; головна компанія з на-даннянадання носія виведення космічного апарата на задану орбіту («пускове агентство»); експлуатуюча організація, що володіє назем-ноюназемною космічною інфраструктурою.

Тому страхування може бути проведено принципово двома різними способами: 1) або кожен учасник проекту страхує свої ризики самостійно; 2) або учасники консолідуються й страхують свої ризики сумісно. Звичайно, найбільш оптимальним із технічного й економічного погляду є принцип консолідації, тому що для кожного космічного проекту спеціально розробляється кон-солідованаконсолідована програма управління ризиками. Така програма є одним з необхідних елементів страхового обслуговування космічних ризиків і передує укладанню договору страхування. Програма узгоджується з усіма учасниками космічного проекту.

Страховик установлює поетапний порядок проведення страхування космічного проекту та надійно розміщує ризики на страховому ринку за участю міжнародних страхових брокерів.

Можна назвати ще кілька видів страхування космічних ризиків. Це, передусім страхування відповідальності. Мета цього страхування - захистити треті особи від шкоди, яка може виникнути під час запуску і знаходження на орбіті космічного аппаратаапарата, незалежно від того, проти кого були направлені позови про відшкодування шкоди

Законом України «Про страхування» (ст. 7) передбачені такі види обов'язкового страхування космічних ризиків:

п. 22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

п. 23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

п. 24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

п. 25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі.

3.

Наши рекомендации