Новітні концепції демократії

Сучасні концепції демократії сформувалися на базі двох альтернативних напрямах: руссоїстському, що мало розвиток у соціалістичній (марксистській) теорії, і ліберальному; перші відносяться до колективістського, другі — до конкурентного типу.В основі колективістського типу демократії — визнання соціальної єдності, панування єдиної загальнодержавної волі над волею громадян, корінних суспільних і особистих інтересів, колективізм, забезпечення державою соціальних гарантій, прав і свобод кожного члена суспільства, що є основою соціалістичної демократії як теоретичної її моделі. Таким чином, ця модель демократії абсолютизує роль загальної волі народу, відкидає автономність окремих суб'єктів у системі демократичних відносин, нехтує свободу вибору і політичного самовизначення особистості, а це є основою демократії.Теоретична модель конкурентної демократії лежить в основі сучасних західних ліберальних концепцій демократії. Основа цих теорій — пріоритет особистості над суспільством і державою, вона є первинною, становить основу держави і є джерелом влади. Представницька демократія є головною рисою цього напряму, коли встановлюються відносини, які ґрунтуються на повноваженнях і довірі, створюються реальні основи для прийняття рішень, впроваджується принцип відповідальності при меншій увазі до принципу співучасті.Сучасні ліберальні демократії частіше розглядаються як плюралістичні. Ця теорія виходить з необхідності ширшого представництва в системі політичної влади і управління інтересами різних соціальних груп. Рівновага політичних сил встановлюється в демократичному процесі завдяки несприйняттю монополізації політичних рішень. Сучасне розуміння плюралістичної демократії включає права людини,
конкуренцію легальних політичних сил, правотворчість парламенту, розподіл влади, федералізм.
Прихильником плюралістичної теорії демократії є політолог Р. Даль. Сутність його аргументів зводиться до таких положень:— демократія плюралістична допускає існування великої кількості організованих інтересів;— організовані інтереси конкурують між собою у володінні політичною владою і впливом;— конкуруючі інтереси взаємно контролюють один одного і обмежують владу;— плюралістична конкуренція інтересів веде до суспільної рівноваги, щонайкраще враховує суспільні і групові інтереси під час прийняття політичних рішень.Концепція Р. Даля підтримує систему політичного управління, яка забезпечує відкрите суперництво політичних груп за владу.У західній політологічній теорії є різні варіанти концепції плюралістичної демократії. Наприклад, А. Лейпхарт досліджує демократію в багатоскладових суспільствах; він назвав цей тип демократії, співсуспільною демократією. Ця форма демократії дає можливість досягти стабільного правління в умовах полі-етнічних, багатонаціональних суспільств. її характерні ознаки: влада здійснюється коаліцією політичних лідерів, через що досягається союз інтересів (ліберальні моделі побудовані на принципі конкуренції інтересів); «взаємне вето», що є гарантом інтересів меншості; пропорційність — головний принцип представництва; автономність кожної групи коаліції у вирішені внутрішніх справ. Ця форма демократії має елемент елітаризму, тому що передбачає співробітництво політичної еліти.
Елітарна теорія демократії виходить з того, що в умовах досягнення панування демократичної більшості, політичні рішення приймаються меншістю — демократичною елітою і це є недоліком демократичного режиму. Концепція елітарної демократії по суті стверджує, що в дійсності ідеал народовладдя у сучасну епоху не реалізується. У системі політичної влади народ представляє еліта. Отже, для демократії в такому випадку характерним є відкрите формування еліти і підконтроль-ність її діяльності у здійсненні влади і управління. Соціальну базу елітарної демократії становлять суспільства з нерозвинутою соціальною структурою, коли більшість населення не володіє необхідним рівнем політичної культури для демократичної участі.
У якості альтернативи щодо концепції елітарної демократії виступає теорія пар-типаційної демократії. Вона тяжіє до безпосередньої форми демократії і обґрунтовує необхідність участі більшості народу в усіх видах політичного процесу, включаючи формування правлячих груп і висування політичних лідерів. Партипаційна концепція — за всезагальну демократизацію суспільного життя, її політизацію і право участі особистості в прийнятті рішень у всіх сферах життя через право голосу, і в цьому є її утопічність.
Соціалістична концепція базується на визнанні соціально і політично єдиного народу як основи його влади. Розглядає природу і зміст демократії з класових позицій. Розуміє демократію як державу, де управляє сам народ, самоуправління народу — це і є демократія. Соціалістична концепція виходячи з класової природи демократії, об'єднує політичну демократію із соціальною і саме остання розглядається як умова і гарант політичної демократії. Такий підхід надав політологам можливість у сучасних умовах висунути тезу про демократичну соціальну державу.