Правопис слів іншомовного походження

Правопис И, І, Ї

I. Буква И пишеться:

1. У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед приголосними: динамо, директор, титан, фізика, цистерна, система, трикотаж, жирафа, чинара, ширма (правило дев'ятки).

2. У власних назвах:

а) у географ. назвах, що закінчуються на -ика, -ида: Америка, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида;

б) у географ. назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі;

в) у географ. назвах із звукосполученням ри-: Париж, Рига, Рим, Мадрид;

г) в окремих назвах, узвичаєних з И: Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сизрань, Сицилія, Сирія, Братислава, Бразилія, Аргентина, Скандинавія, Тибет.

II. Буква І пишеться:

1. На початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут, ідея, Індія, Ібрагім;

2. У середині слів після приголосних перед голосними та перед є, й: геніальний, діалектика, матеріал, фіалка, радіус;

3. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, поні, пенальті, мерсі.

4. Після приголосних в особових іменах і в географ. назвах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Шілер.

5. Після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, академія, хімія, література, ніша.

III. Буква Ї пишеться після голосних:мозаїка, наївний, атеїст.

Правопис Е,Є

1. Після твердих приголосних: декан, легенда, телефон.

2. На початку слова здебільшого пишеться е: етап, ескадрон, але в деяких словах пишеться є: Єгипет, Європа.

3. Після а,о,у в середині слів пишеться е: поет, силует, фаетон (але траєкторія).

4. Після апострофа, м'якого знака, е, і, й пишеться є: п'єдестал, портьєра, гігієна, феєрія (але: діез, деескалація).

5. В іншомовн. префікасах де-, ре- завжди пишеться е: денаціоналізація, реконструкція.

6. Не відбувається повійна йотація в словах: конвеєр, феєрверк, параноя, секвоя,

але: майя, фойє, Гавайї, Гойя, Фейєрбах, Савойя, Майя.

Вживання апострофа

1. Після губних приголосних б, п, в, м, ф, шиплячих ж, ч, ш, задньоязикових г, к, х та після р перед я, ю, є, ї: інтерв'ю, прем'єра, миш'як, Х'юстон, кар'єр.

2. Після префіксів, що закінчуються на приголосний: ін'єкція, ад'ютант, кон'юнктура.

Апостроф не пишеться:

1. Якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного: гравюра, пюре, бюро, кювет.

2. Перед йо: курйоз, серйозний.

Вживання м'якого знака

1. Після м'яких приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, більярд, ательє, досьє, портьєра, медальйон.

2. Після Л перед приголосним (відповідно до вимови): альбом, альбатрос, фільм.

3. Відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, автомобіль, стиль, марганець.

Подвоєння приголосних

1. В загальних назвах іншомовного походження, на відміну від російської мови, приголосні не подвоюються: група, колектив, бароко, беладона, бравісимо, клас, інтермецо, стакато, сума, фортисимо, шасі (винятки: бонна, брутто, нетто, ванна, дурра, мірра, мотто, манна, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла).

2. При збігові однакових приголосних префікса й кореня: ірраціональний, апперцепція, ірреальний, контрреволюційний, імміграція.

3. У власних назвах і похідних від них словах подвоєння зберігається: Марокко, Голландія, Ніцца, Руссо, Шіллер.

ВИКОНАЙТЕ ВПРАВУ

1. Перепишіть слова, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущені букви, апостроф, м’який знак.

М...язистий, б...ювет, миш...як, порт...єра, б...юро, комп...ютер, міл...ярд, Лейпц...г, Цюр...х, Мадр...д, модел...єр, Монпел...є, клі...нт, брут...о, гол...андський, д...пресія, Рус...о, суб...єкт, д...лер, інтермец...о, інт...грал, субс...д...я, р...нтаб...льність, кур...єр, марк...т...нг, Бон..., р...дактор, універс...тет, д...ректор, д...кан, факул...тет, ауд...єнція, д...кц...я, консультац...я, д...плом, д...сц...пліна, ст...п...нд...ат, пр...ват...зація.

2. Запишіть іншомовні слова українською мовою.

Анальгин, позиция, микрофлора, реакция, обструкция бронхиальная, физиология, перитонит, асфиксия, тахикардия, реанимация, перкуссия, диспансеризация, иммунал, грипп, фарингит.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Золотухін Г.О., Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Фахова мова медика: Навч. посібник. – К.: Здоров’я, 2001 – 392 с.

2. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 296 с.

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Навчальні завдання	Рекомендації до виконання завдань	Результати
Тема: Орфографічні та орфоепічні норми у професійному спілкуванні.	1. Опрацювати теоретичний матеріал за планом: 1) Правопис складних іменників та прикметників. 2) Правопис прислівників.   2. Виконати вправи.	Перевірка виконаних вправ

Cтуденти повинні знати:правописні правила української мови;

Студенти повинні вміти:використовувати правила орфографії сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.