Мета і завдання викладання дисципліни

ВСТУП

Характерною ознакою сьогодення є політизація всіх сторін життя нашого суспільства. Докорінні зміни у соціально-політичному розвитку України зумовлені радикальною економічною реформою, демократизацією, формуванням громадянського суспільства і правової держави. Ці процеси надзвичайно актуалізують соціальну потребу в політичних знаннях, підносячи їх на рівень національних інтересів. За цих умов постають якісно нові вимоги до ролі й місця у суспільстві політичної науки, до поширення політичних знань серед широких верств населення.

З метою оволодіння системою наукових знань про політичне життя та суспільно-політичні процеси у структуру гуманітарної освіти введено викладання навчальної дисципліни - політології.

Вивчення політології надає майбутнім фахівцям оволодіти політичними знаннями. Ці знання мають велике значення соціально-політичної зрілості молоді, оскільки допоможуть розібратися у системі політичних відносин у сучасному світі, обрати громадську зрілу позицію відносно радикальних змін у нашому суспільстві.

Структура навчального курсу передбачає наряду з аудиторними заняттями і самостійне опрацювання учбового матеріалу.

Методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів з політології включають опорні конспекти до тем курсу, перелік ключових понять та термінів, питання для самоперевірки,зразки тестових завдань та список рекомендованої літератури.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Найхарактернішою ознакою багатогранного процесу національного відродження України є інтенсивна політизація людської життєдіяльності, що зумовлена глибокими і всебічними перетвореннями в усіх сферах суспільного життя. Процес державотворення, розуміння його в контексті світового політичного розвитку вимагає ґрунтовних політичних знань.

Предметом навчальної дисципліни є вивчення організації та функціонування політичної системи.

Метою вивчення дисципліни є формування системи знань з питань сучасної політичної системи суспільства, політичної свідомості і демократичної політичної культури, необхідних навичок політичної діяльності.

Після засвоєння матеріалу навчальної дисципліни студент повинен знати:

- основні поняття, категорії та закони суспільного життя;

- методологію політології як науки;

- світові й вітчизняні політологічні школи, концепції та напрямки;

- політичні феномени і цінності, такі як: політична діяльність, політичний процес, політична влада, політичний режим, демократія, консенсус, громадське суспільство;

- основні політичні партії, громадські організації та рухи;

- суть та функції держави в політичній системі суспільства;

- розвивати здібності розуміння політичних відносин і процесів;

- аналіз міжнародного політичного життя, геополітичного становища і політичних процесів в Україні, її місця, статусу і відповідальності у сучасному політичному світі.

Вміти:

- застосувати на практиці навички і вміння теоретичних, прикладних і інструментальних компонентів політологічного знання;

- працювати з першоджерелами;

- давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних партій і лідерів з позицій загальнонаціональних інтересів;

- готувати повідомлення на політичну тему, брати участь у політичних дискусіях.

Дисципліна є складовою підготовки майбутнього фахівця з питань загальнотеоретичного рівня. Базовими для вивчення дисципліни є наступні дисципліни: «Історія України», «Соціологія», «Психологія», «Філософія». Вихідна дисципліна, передує вивченню дисциплін «Політична економія», «Мікроекономіка» та «Макроекономіка». Знання, які студент здобуде, вивчаючи політологію, є теоретичним і методологічним підґрунтям для подальшого опанування функціональних і галузевих економічних дисциплін.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема: Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства.

Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет вивчення політології, її взаємодія з іншими науками. Методи науки про політику. Закони політичного життя суспільства. Основні категорії та основні функції політології. Політика як соціальне явище.

Ключові поняття та терміни: політика; мета політики; види політики; функції політики; політика як наука; політика як мистецтво.

Питання для самоперевірки

1. Чим відрізняється політологія як наука від політології як навчальної дисципліни?

2. Назвіть основні категорії політології.

3. Розгляньте закономірності та методи політології як науки.

4. Дайте тлумачення поняттям: «політика як наука», «політика як мистецтво».

Тема: Історія світової політичної думки.

Політична думка Стародавнього світу та Середньовіччя. Розвиток політичної науки у Новий час. Просвітництво. Розвиток зарубіжної політології у ХХст. Загальна характеристика політичної думки в Україні

Ключові поняття та терміни: даосизм; легізм; античні політичні доктрини; римська політична думка; царство; тиранія; аристократія; плутократія; стоїцизм; монархія; охлократія; олігархія; духовна влада; світська влада; відродження; «макіавеллізм»; просвітництво; біхевіоризм; націоналізм; національна ідея; національна диктатура.

Питання для самоперевірки

1. Як мислителі Стародавнього світу визначали політичну сферу знань? Як вони підійшли до розуміння її специфічності?

2. У чому суть платонівського проекту ідеальної держави?

3. Як Аристотель розумів державу й систему політичної влади?

4. Чому в епоху Середньовіччя суспільно-політична думка перебувала під величезним впливом церкви?

5. У чому суть політичної доктрини Н.Макіавеллі?

6. Чи можна погодитися з думкою І.Канта про те, що справжня політика не може зробити й кроку, не віддавши належного моралі?

7. Як розумів Г.Гегель взаємовідносини держави і громадянського суспільства?

8. Які основні напрямки розробки політичної теорії у ХХ ст.?

9. Які характерні риси притаманні розвитку політичної думки в Україні часів Київської Русі?

10. Які політичні ідеї пропагували й відстоювали учасники Кирило-Мефодіївського товариства?

11. У чому суть ідейно-політичних поглядів М.Драгоманова та М.Грушевського?

Тема: Політична діяльність та влада. Політичні партії.

Сутність політичної діяльності. Поняття, природа, риси політичної влади. Ознаки, джерела і функції політичної влади. Сутність, функції та типи політичних партій

Ключові поняття та терміни: влада; політична влада;легітимність влади; функції політичної влади;політична партія; громадська організація; типи політичних партії; партійна система.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення категорії «політична влада».

2. Дайте визначення категорії «політична діяльність».

3. Охарактеризуйте основні види і роль ресурсів політичної влади.

4. Назвіть сучасні тенденції у розвитку політичної влади.

5. У чому полягає відповідальність влади перед суспільством?

6. Що таке політична партія, які причини її формування?

7. Чим різняться між собою партія, суспільна організація, суспільний рух?

8. Чим визначається виникнення й функціонування багатопартійної системи?

9. Які особливості сучасної партійної системи України?

Тема: Сучасні ідейно-політичні течії.

Поняття ідеології. Анархізм як політична концепція. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму. Лібералізм як теорія й ідеологія. Фашизм та неофашизм. Політична доктрина соціалізму

Ключові поняття та терміни: Ідеологія; політична ідеологія; лібералізм; консерватизм; неоконсерватизм; неолібералізм; марксизм; функції політичної ідеології; анархізм; соціал-демократія; соціалізм; фашизм і неофашизм.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення категорії «ідеологія».

2. У чому суть доктрини лібералізму та неолібералізму?

3. Які риси притаманні консерватизму та неоконсерватизму?

4. Які основні положення марксистської політичної теорії? В чому суть соціал-демократичної концепції соціалізму?

Тема: Політична система суспільства.

Поняття і структура політичної системи. Типологія політичних систем. Політична система України. Держава в політичній системі суспільства

Ключові поняття та терміни: Політична система; політична організація; політичні відносини; функції політичної системи;держава; державна влада; ознаки держави; форма держави; форми державного правління; форми державного устрою; правова держава.

Питання для самоперевірки

1. Що таке політична система?

2. Які функції виконує політична система?

3. Назвіть основні ознаки та функції держави.

4. Охарактеризуйте форми державного правління і державного устрою.

Тема: Економічна і соціальна політика.

Сутність і цілі економічної політики держави. Сучасна економічна політика України. Сутність і специфіка соціальної політики . Основні напрямки та особливості формування соціальної політики в Україні.

Ключові поняття та терміни: Економіка; економічна політика; суб’єкти економічної політики; об’єкти економічної політики; економічні відносини; економічна влада; соціальна влада; завдання соціальної політики; мета соціальної політики; соціальна держава; соціальний захист; соціальна сфера.

Питання для самоперевірки

1. Що таке економічна політика і які вона має види?

2. Яка мета економічної політики?

3. Що є суб’єктом і об’єктом економічної політики?

4. Охарактеризуйте структуру економічної політики держави.

5. Як би ви визначили основні проблеми економічної політики в Україні на сучасному етапі?

6. Чи вважаєте ви, що можлива ідеальна економічна політика?

7. Що таке соціальна політика і які її основні складові?

8. Який існує взаємозв’язок між економічною та соціальною політикою?

9. В чому полягають основні завдання соціальної політики?

10. Які соціальні проблеми на сьогодні є найбільш важливими?

11. Які ви знаєте найголовніші інструменти реалізації соціальної політики?

Тема: Політика та етнонаціональні відносини.

Роль і місце націй та етнонаціональних відносин у політичному житті. Зміст і сутність національної політики в житті суспільства. Національна політика в Україні

Ключові поняття та терміни: Етнонаціональні відносини; нація; етнос; раса; етнополітика; українська національна ідея; українська діаспора; етнонаціональна політика; міжнаціональні конфлікти; національні традиції; національне відродження.

Питання для самоперевірки

1. Яке місце нації та етнонаціональні відносини посідають у політичному житті?

2. Що ви розумієте під «українською національною ідеєю»?

3. Як співвідносяться між собою соціальна і національна політика?

4. В чому полягає сутність націоналізму і які існують його різновиди?

5. Назвіть і охарактеризуйте основні напрями етнонаціональної політики в Україні.

Тема: Особистість і політика. Політичне лідерство. Політичні еліти.

Залучення людини до політичного життя як теоретична проблема. Сутність політичного лідерства. Класифікація політичного лідерства. Функції політичних лідерів. Сучасні тенденції в розвитку політичного лідерства. Типологія політичних еліт. Політичні еліти сучасної України

Ключові поняття та терміни: Еліта; політична еліта; функції політичної еліти; джерела формування еліти; лідер; лідерство; політичне лідерство; політичний лідер; політичний імідж.

Питання для самоперевірки

1. Дайте розгорнуте визначення поняття «політична еліта»?

2. Чому суспільства, класи, нації, верстви, еліти висувають із свого середовища політичних лідерів?

3. Назвіть основні якості, яким мають володіти представники

політичної еліти для виконання своїх функцій.

4. Яким рисами, на ваш погляд, повинна володіти людина, котра претендує на роль політичного лідера?

5. Культ політичного лідера - чи визначається він режимом влади чи особистими рисами, які характеризують лідера?

Тема: Політична культура.

Зміст і структура політичної культури. Типи, види та функції політичної культури. Політична культура сучасної України.

Ключові поняття та терміни: політична культура; функції політичної культури; види політичної культури; типи політичної культури; політична свідомість; політичні цінності.

Питання для самоперевірки

1. Дайте аргументоване визначення поняття «політична культура»?

2. Сформулюйте основні чинники, які чинять вплив на процес формування і розвиток політичної культури суспільства.

3. Як співвідносяться поняття «політична культура» і «національний характер»?

4. Якою є політична культура українського суспільства сьогодні? Який, на ваш погляд, характер її взаємозв’язку з політичною системою і в якому напрямі він здійснюється?

Тема: Світовий політичний процес.

Формування і розвиток політичної думки з проблем міжнародних відносин. Модернізація політичної думки в сфері міжнародних відносин. Поняття міжнародних відносин. Міжнародна політика її суть, цілі, функції. Україна на міжнародній арені

Ключові поняття та терміни: Міжнародні відносини; дипломатія; міжнародні організації; міжнародна політика; інтеграція; зовнішня політика; геополітика; форми міжнародної політики; глобальні проблеми.

Питання для самоперевірки

1. Що таке міжнародні відносини? Які види міжнародних відносин ви знаєте?

2. Яким методам вирішення міжнародних проблем надається перевага сьогодні?

3. Чи має Україна своє національне обличчя у зовнішній політиці? Обґрунтуйте свою думку.

4. Які цінності можна вважати пріоритетними у зовнішній політиці?

5. Що означає поняття «глобальні проблеми сучасності»?

6. Якими факторами зумовлюється взаємозв’язок та взаємозалежність сучасного світу?

7. Чому світова війна не може бути прискорювачем світового суспільного розвитку?

8. Визначте місце України в системі міжнародних відносин.

ПРИКЛАДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

1. Політика як самостійне явище і наукове поняття виникла:

а) в античні часи;

б) в середні часи;

в) в епоху Відродження;

г) в період становлення капіталізму;

д) в період пізнього капіталізму.

2. Поняття «політика» у науковий оббіг вперше ввів:

а) Платон;

б) Цицерон;

в) Маркс;

г) Гегель;

д) Овідій;

е) Ленін;

є) Аристотель;

ж) Кант;

з) Макіавеллі.

3. Засобами політики вважають:

а) право;

б) сила;

в) мораль;

г) правильно все вищеназване.

4. Ідеальною формою держави Платон вважав:

а) демократію;

б) царство;

в) тиранію;

г) олігархію;

д) аристократію;

ж) охлократію;

з) плутократію.

5. Ціцерон вважав ідеалом державного устрою:

а) монархію;

б) аристократію;

в) демократію;

г) змішану форму.

6. Арістотель розробив питання про громадянство Громадянином на його думку був той, хто:

а) володів сукупністю громадянських прав;

б) захищав осіб;

в) брав участь в управлінні;

г) правильне все вищеназване.

7. Ідеалом держави у мислителів епохи Відродження вважалася:

а) монархія;

б) республіка;

в) світська держава;

г) олігархія;

д) теократія.

8. Н. Макіавеллі вважав, що з сильнішими за себе варто:

а) об’єднуватись за будь-яких умов;

б) уникати об’єднання за найменших можливостей;

в) об’єднуватись якщо до цього змушують обставини;

г) об’єднуватись на вигідних умовах.

9. Автором твору «Утопія» є:

а) Ж. Кальвін;

б) Т. Мор;

в) Т. Кампанелла;

г) М. Лютер.

10. Ж.Руссо визначав суспільний договір як угоду:

а) рівних суб’єктів;

б) між підданими і правителями;

в) між кастами і класами;

г) диктатурою і демократією.

11. Митрополит Ф. Прокопович обстоював ідею:

а) підпорядкування духовної влади світській;

б) підпорядкування світської влади духовній.

12. Найкращою формою держави М. Драгоманов вважав:

а) імперію;

б) федерацію;

в) конфедерацію;

г) унітарну державу.

13. Іван Франко був прибічником ідеї:

а) сильної держави в умовах перехідного періоду;

б) зменшення ролі держави в процесі становлення нового ладу;

в) прямої демократії що спиралася б на широке самоуправління общин та країн поєднаних у федерацію.

14. Що переліченого є головною та необхідною умовою існування демократичної політичної системи:

а) виборність органів місцевого самоврядування;

б) наявність політичних партій;

в) обмежений в часі мандат на перебування при владі;

г) вибори які гарантують реальну можливість вибирати серед багатьох кандидатів.