Загальна характеристика функціональних модулів. Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

програма навчальної дисципліни та перелік орієнтовних тем і планів курсових робіт

для підготовки бакалаврів спеціальності «Правознавство»

Маріуполь - 2009

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

Кафедра правознавства

Затверджую:

Проректор

з навчальної роботи

_______________Ю.О. Волошин

“___” __________ 2009 року

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

програма навчальної дисципліни та перелік орієнтовних тем і планів курсових робіт

для підготовки бакалаврів спеціальності «Правознавство»

Маріуполь - 2009

Теорія держави і права. Програма навчальної дисципліни та перелік орієнтовних

тем і планів курсових робіт для підготовки бакалаврів спеціальності “Правознавство”. – Маріуполь: МДГУ, 2009. -

Розробник: ст. викл. кафедри правознавства Є.М. Черних

Рецензенти:

ВОЛОШИН Ю.О. кандидат юридичних наук, доцент

Програма навчальної дисципліни та перелік орієнтовних тем і планів курсових робіт із дисципліни “Теорія держави і права” розглянуті та затверджені на засіданні кафедри правознавства МДГУ (протокол № ___ від _____________ ).

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS: 8,5 Модулів: 3 Змістових модулів: Загальна кількість годин: Тижневих годин:	Шифр та назва напряму: 0601 Право Шифр та назва спеціальності: “Правознавство” Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язкова базова фахово-орієнтована дисципліна Рік підготовки: 1 Семестр: 1,2 Лекції: 102 години Семінари: 52 години Самостійна робота: 152 години Індивідуальна робота: 31 година Вид контролю: залік – 1 семестр; екзамен – 2 семестр; курсова робота – 2 семестр

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вивчення теорії держави і права має на меті засвоєння студентами комплексу загальнотеоретичних знань про державно-правові явища, формування основних понять і уявлень про категорії, що відображають основні властивості держави і права, загальні закономірності їх виникнення, розвитку і функціонування.

Знання з теорії держави і права покликані підвищувати рівень професійної підготовки і правової культури студентів, безпосередньо впливають на формування наукового юридичного світогляду.

Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука творчо використовує найвищі досягнення філософської науки, що багато в чому обумовлюють загально науковий рівень знання про державу і право. Використання передових досягнень філософії запобігає світоглядним помилкам і сприяє формуванню прогресивних поглядів на державу і право. Теорія держави і права тісно пов'язана з соціологією, яка дає теорії загальний метод пізнання держави і права. Стосовно філософії і соціології теорія держави і права виступає як прикладна наука, яка дає конкретний матеріал для широких філософських і соціологічних узагальнень, необхідних для розкриття найбільш загальних закономірностей розвитку і функціонування людського суспільства.

Теорія держави і права як гуманітарна наука тісно пов'язана з економічними науками. Це викликано об'єктивною економічною обумовленістю державно-правових явищ, яка проявляється насамперед в тому, що будь-який спосіб виробництва функціонує тим успішніше, чим більше простору дають йому державно-правові механізми.

Теорія держави і права є методологічною наукою стосовно галузевих юридичних наук. Вона вивчає і дає їм загальнотеоретичні поняття і категорії, які використовуються галузевими, міжгалузевими і прикладними юридичними науками. Все це визначає її провідне місце в системі юридичних наук і важливе значення в підготовці студентів.

Мета курсу – забезпечити загальнотеоретичну підготовку висококваліфікованих фахівців зі спеціальності “Правознавство”, що опанували основи теоретичних знань і здобули практичні навички в юридичній сфері.

Завдання курсу – всебічно сприяти розвитку у студентів самостійного юридичного мислення, оволодінню базовими теоретичними знаннями та навичками практичної поведінки у правовому середовищі, формуванню позитивної правосвідомості та правової активності, активної політичної та громадської позиції, усвідомленню незаперечної цінності прав і свобод людини й громадянина.

У результаті опанування курсу студенти повинні:

знати загальнотеоретичні положення, що стусуються основних причин виникнення держави і права, закономірностей їх розвитку та функціонування в суспільстві;

вміти застосовувати загальнотеоретичні юридичні поняття і категорії; використовувати здобуті теоретичні знання на практиці; аналізувати та тлумачити чинне законодавство; обґрунтовувати законність і доцільність правових рішень; знаходити необхідну літературу для вирішення професійних задач, поповнення знань та інше.

Основними формами організації навчання є лекції, семінарські та індивідуальні заняття.

Засвоєння студентами змісту програми навчального курсу „Теорія держави і права” здійснюється шляхом модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань. Підсумковий контроль – залік у першому семестрі та екзамен у другому семестрі.

Программа вивчення „Теорії держави і права” складається з 3 модулів-розділів:

Модуль І – Вступ до курсу теорії держави і права.

Модуль ІІ – Загальне вчення про державу.

Модуль ІІІ – Загальна теорія права.

Основні засади модульного вивчення навчальної дисципліни:

модуль – це завершена частина освітньо-професійної програми навчальної дисципліни, що реалізується відповідними формами організації навчального процесу. Таким модулем є розділ програми навчальної дисципліни. Кожен розділ-модуль складається з п’яти функціональних модулів. А саме:

модуль І-ІІ (змістовний теоретичний і практичний) – аудиторна робота (лекції, практичні та семінарські заняття);

модуль ІІІ – самостійна робота студентів;

модуль ІV – індивідуальна робота студентів з викладачем;

модуль V – контрольно-оцінювальний (підсумковий контроль – залік, екзамен).

При вивченні данного курсу за модульною системою використовуються такі форми організації навчання як лекції, семінарські та індивідуальні заняття.

Індивідуальні заняття проводяться у таких формах:

Консультації (тематичні та меиодичні) проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі питання щодо теоретичного матеріалу змісту модуля-розділу, який вивчається, та надання методичних вказівок щодо організації роботи з вивчення розділу та виконання поставленних завдань.

Індивідуальне завдання – самостійна робота студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які він здобуває в процесі навчання.

Запровадження модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань при вивченні навчальної дисципліни має за мету підвищення якості навчаггя, посилення мотивації студентів при вивченні теорії держави і права, стимулювання їх повсякденної самостійної роботи, створення умов для прояву кожним студентом потенційних можливостей при засвоєнні змісту матеріалу, а також підвищення об’єктивності оцінювання усіх видів навчальної роботи студента.

Загальна характеристика функціональних модулів.

Змістовий теоретичний модуль – це виклад змісту навчальної дисципліни у формі лекцій.

Змістовий практичний модуль – це проведення семінарських та практичних занять з рейтинговою оцінкою знань студентів.

Модуль самостійної роботи студентів - це смостійне виконання студентами системи завдань, які спрямовані на поглиблення вивчення змісту матеріалу відповідної теми навчальної дисципліни. Самостійна робота студентів передбачає індивідуальне засвоєння матеріалу, який дається у формі лекційних занять, а також матеріалу, який опрацьовується у формі семінарських занять за рекомендованою літературою. Формами контролю засвоєння матеріалу шляхом самопідготовки є співбесіда, реферативні повідомлення, контрольні роботи.

З метою більш глибокого вивчення важливих та складних для засвоєння питань, пропонується підготовка рефератів з тем, вказаних окремо до кожного заняття. До семінарських занять доцільно готувати реферативні повідомлення, користуючись додатковим переліком літератури. Реферати повинні готуватись з врахуванням вимог що ставляться до студентських наукових робіт. Обсяг 7-10 друкованих сторінок; структура – план, текст, список літератури (щонайменше п’ять джерел). Реферати оцінюються викладачем, а найбільш вдалі заслуховуються під час проведення семінарських занять.

Модуль індивідуальної роботи студентів з викладачем – це система консультацій та індивідуальної роботи викладача, яка спрямована на надання науково – методичної допомоги студентам при виконанні ними завдань самостійної роботи, а також перевірка й рейтингова оцінка виконаних студентами завдань.

Контрольно-оцінювальний модуль – це організація модульного та підсумкового контролю з вивчення навчальної дисципліни. Вона передбачає підведення підсумків рейтингових оцінок успішності студента за практичний модуль, модуль самостійної роботи, модуль індивідуальної роботи з викладачем й підсумковий тестовий контроль знань за замістом програм модулів.

Важливою умовою вивчення навчальної дисципліни є перевірка набутих студентами знань і вмінь. З метою формування у майбутніх фахівців особистої відповідальності за здобуття знань з дисципліни, стимулювання й заохочення повсякденної систематичної роботи студентів, підвищення самостійності в навчанні, забезпечення об’єктивності оцінки знань та зменшення випадковості у підсумковій оцінці запроваджується рейтингова система оцінки знань студентів.

Рейтинг –це комплексний показник успішності студента при вивченні дисципліни. Навчальні досягнення студента оцінюються кількісно у балах. Це числовий показник якості його роботи порівняно з максимально можливою кількістю балів та з успіхами однокурсників.

Алгоритм запровадження цієї системи при вивченні теорії держави і права такий:

- рейтингова оцінка за опанування студентом програмового змісту теорії держави і

права встановлюється за сумою балів за всі модулі;

- при вивченні кожного модуля програми навчальної дисципліни,відповідною

кількістю балів оцінюється виконання студентом завдань змістового практичного модуля, модуля самостійної роботи студентів, модуля індивідуальної роботи студента з викладачем, виконання тесту;

- максимальна кількість балів за вивчення першого модуля складає 10 балів,

другого модуля - 30 балів, третього модуля – 60 балів. Максимальна кількість балів за вивчення дисципліни складає 100 балів.

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

90-100 балів – відмінно (А)

75-89 балів – добре (ВС)

60-74 балів – задовільно (DE)

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX)

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F)

Загальний обсяг годин для вивчення теорії держави і права складає 185 годин.

Структура програми навчальної дисципліни та переліку орієнтовних тем і планів курсових робіт із дисципліни “Теорія держави і права”:

1. Опис предмета навчальної дисципліни

2. Пояснювальна записка