Ознайомиться з положеннями методики оцінки противника, вивчить склад самої методики та роботу командира при оцінці противника у ході підготовки та ведення бойових дій.

Найбільш важливими елементами оцінки повітряного противника у є такі:

- бойовий склад та ресурс угрупування ЗПН, що розташовується;

- рубежі досягнення та подльотній час ЗПН;

- можливій задум дiй противника у опрерації;

- потрібний ресурс ЗПН для рішення задач у операції, ударі;

- основні напрямки ударів, найбільш імовірні діапазони висот та маршрутів польоту літаків на малих та гранично малих висотах;

- можливі варіанти оперативної побудови ЗПН,

- тривалість удару та щільність наліту;

- можливості противника по РЕП;

- можливий час початку бойових дій.

У зенітних-ракетних військах, крім загальних питань оцінки, особлива увага звертається на:

- визначення очікуємої кількості засобів повітряного нападу по типам;

- основні напрямки ударів і рубежі пуску крилатих ракет і ракет “повітря-земля”;

- найбільш імовірні маршрути, профілі польотів;бойові порядки авіації противника і очікуємі щільності нальотів, види і способи радіоелектронного придушення РЕЗ і ступінь їх впливу на виконання бойового завдання;

- можливі способи вогневого придушення зенітних ракетних комплексів;

- підлотний час авіації противника;

- найбільш імовірний діапазон висот і швидкостей польоту.

Найважливішим питанням оцінки є оцінка (прогнозування) задуму його дій.

Це найбільш складна задача оцінки противника, яка вважає не тільки наявність необхідних вихідних даних , але та досить високий рівень професійної підготовки, постійного вивчення повітряного противника, використання досвіду навчань та локальних війн, вміння думати за противника та приймати за нього визначені рішення.

У зв'язку з тим, що видати достовірний прогноз про дії противника , як правило, нереально, оцінюється не менше двох найбільш імовірних варіантів його дії , що дозволяє з початку операції швидко внести корективи у прийняті рішення.

Оцiнюючи задум та загальний характер удару ЗПН противника, командир визначає: мету і завдання, до вирiшення яких прагне противник; склад його сил та засобiв, якi беруть участь в ударi; з яких напрямкiв, за якими маршрутам, на яких висотах та якими силами здiйснюється удар; побудування бойового порядку, ешелонування ЗПН противника по глибинi, щiльностi та тривалостi удару; тактичне призначення груп та ступiнь важностi цiлей; типи лiтакiв, крилатих ракет, безпiлотних лiтальних апаратiв; очiкуємі способи дiй.

Після проведення оцінки повітряного противника по всім відзначеним вище питанням формулюються загальні висновки, що доповідаються командиру в інтересах обґрунтованого прийняття їм рішення на подальші бойові дії і відновлення порушеної системи ЗРП.

Таким чином, розглянутий порядок оцінки противника в частини показує, що якість результатів багато в чому буде визначатися рівнем підготовки вихідних даних, посадових осіб, які будуть проводити оцінку.

F-35 (США)