Правові основи діяльності інформаційних агентств

Законодавство України про інформаційні агентства складають Конституція України, закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" , "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну таємницю", цей ЗУ "Про інформаційні агенства”, інші законодавчі акти України, міжнародні договори в галузі свободи слова та інформації, ратифіковані Україною.

Відповідно до Закону України "Про інформаційні агентства" (ст. 1), це зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Свобода діяльності інформаційних агентств гарантується Конституцією України та чинним законодавством.

Забороняється цензура інформації, поширюваної інформаційними агентствами.

Інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах розголошувати дані, що становлять державну таємницю, або іншу інформацію з обмеженим доступом, крім випадків, визначених законом, закликати до насильницької зміни або повалення існуючого конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, підриву її безпеки, вести пропаганду війни, насильства і жорстокості, розпалювати расову, національну, релігійну ворожнечу, розповсюджувати порнографію або іншу інформацію, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень

Інформаційні агентства не лише надають інфор­маційні послуги шляхом поширення інформаційної продукції, а й створюють власні інформаційні продукти. Адже, згідно зі ст. 5 цьо­го Закону, діяльність інформаційних агентств включає такі дії, як: збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продук­ції. При чому випуск і розповсюдження інформаційними агентства­ми власної продукції з метою отримання прибутку з погляду законодавства розглядається як підприємницька діяльність в інформа­ційній сфері.

Продукція інформаційного агентства - це матеріалізований ре­зультат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, дер­жави, і, як правило, є власністю агенства. Основними видами продук­ції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Продукція інформаційних агентств розповсюджується за допо­могою засобів комунікації, до яких законодавство відносить: друко­вані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші телекомунікації.

Інформаційне агентство може бути створене у будь-якій організаційній формі та має статус юридичної особи, якого набуває з момен­ту його державної реєстрації. Мета, завдання, функції та порядок діяльності інформаційного агентства визначаються законодавством та його статутом або положенням, яке затверджується засновником або співзасновниками інформаційного агентства.

1----Стаття 8. Право на заснування друкованого засобу масової
інформації

Право на заснування друкованого засобу масової інформації
належить:

громадянам України, громадянам інших держав та особам без
громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній
дієздатності;

юридичним особам України та інших держав;

трудовим колективам підприємств, установ і організацій на
підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Органи державної влади, інші державні органи та органи
місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками
(співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.

Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є
його засновником.

Особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання,
вважаються його співзасновниками.

2------------Стаття 11. Державна реєстрація друкованого засобу масової
інформації

Друкований засіб масової інформації може видаватися після
його державної реєстрації Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової
інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери
розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової
інформації подаються засновником (співзасновниками) до
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової
інформації. Забороняється державна реєстрація друкованого засобу масової
інформації, назва якого містить символіку комуністичного та/або
націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової
інформації повинні бути вказані: 1) засновник (співзасновники) видання; 1-1) пов’язана особа - юридична або фізична особа, яка
здійснює контроль за засновником (співзасновниками), власником
(співвласниками) друкованого засобу масової інформації, а також
юридична особа, за якою засновник, власник (співвласник) здійснює
відповідний контроль. У разі якщо одним із співзасновників
(співвласників) друкованого засобу масової інформації є фізична
особа, пов’язаними з нею особами вважаються також члени її сім’ї
(чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати,
сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими вона
здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації; 2) вид видання;
3) назва видання; 4) мова видання; 5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна,
загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів; 6) програмні цілі (основні принципи) або тематична
спрямованість; 7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат
видання; 8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та
його (їх) банківські реквізити; 9) місцезнаходження редакції. Реєструючий орган має право зажадати від засновника
(співзасновників) подання документів, якими підтверджується його
(їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт
громадянина України, статут, договір між співзасновниками, договір
з правонаступником, довіреність тощо). При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати
від засновника (співзасновників) подання інших відомостей і
документів. Про зміну виду видання, юридичної адреси засновника
(співзасновників), місцезнаходження редакції засновник
(співзасновники) друкованого засобу масової інформації
зобов'язаний (зобов'язані) відповідно повідомити реєструючий орган
у місячний термін. Стаття 13. Порядок розгляду заяви про державну реєстрацію
друкованого засобу масової інформації

Реєструючий орган зобов'язаний в місячний строк розглянути
заяву і письмово повідомити засновника (співзасновників) про
результат розгляду.

В межах цього строку реєструючий орган приймає рішення про: а) державну реєстрацію видання; б) відмову у державній реєстрації; в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію. Зупинення цього строку здійснюється реєструючим органом,
якщо: 1) засновник (співзасновники) не подав документи, якими
підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна
дієздатність; 2) між співзасновниками не укладено установчий договір,
передбачений статтею 9 цього Закону; 3) виникли обставини, за яких з незалежних від реєструючого
органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе. Зупинений строк розгляду заяви про державну реєстрацію
друкованого засобу масової інформації поновлюється з дня, коли
заявник письмово повідомить про усунення причин, що перешкоджали
державній реєстрації видання.

Стаття 14. Розповсюдження друкованої інформації без
державної реєстрації видань Державній реєстрації не підлягають: 1) законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені
судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та
виконавчої влади; 2) інформаційні матеріали та документація, що видаються
підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими
установами з метою використання їх у своїй діяльності; 3) видана за допомогою технічних засобів друкована продукція,
не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна,
розмножувана на правах рукопису.

Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової
інформації можлива тільки з таких підстав:

1) якщо назва друкованого засобу масової інформації, його
програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість 2) якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво
друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком
видань, що виходять різними мовами; 3) якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання
законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого
засобу масової інформації; 4) якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті
10 цього Закону; 5) якщо засновниками (співзасновниками) друкованого засобу
масової інформації виступають органи державної влади, інші
державні органи, органи місцевого самоврядування. У письмовому повідомленні про відмову в державній реєстрації
зазначаються підстави.

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової
інформації видається засновнику (співзасновникам) після сплати ним
реєстраційного збору. Засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск
друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня
одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних
причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність. Дублікат свідоцтва видається на підставі письмової заяви
засновника (співзасновників) до реєструючого органу.
Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір
протягом одного місяця з дня одержання письмового повідомлення
реєструючого органу про державну реєстрацію друкованого засобу
масової інформації.

Випуск друкованого засобу масової інформації може бути
припинено за рішенням засновника (співзасновників) або суду.

Засновник (співзасновники) має право припинити випуск видання
у випадках і порядку, передбачених установчим договором або
статутом редакції чи іншим договором, укладеним між засновником
(співзасновниками) і редакцією.

Суд припиняє випуск видання у разі порушення частини першої
статті 3 цього Закону, вимог Закону України "Про реформування
державних і комунальних друкованих засобів масової інформації"
( 917-19 ) або ліквідації юридичної особи, яка є засновником
видання. Про своє рішення суд повідомляє реєструючий орган.

Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової
інформації або порушення встановленого статтею 13 цього Закону
порядку державної реєстрації, а також рішення про припинення
випуску видання можуть бути оскаржені засновником
(співзасновниками) у судовому порядку 3-------Стаття 26. Права та обов'язки журналіста редакції

Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної
самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки,

Журналіст має право:

1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію)
та зберігання інформації; 2) відвідувати державні органи, органи місцевого
самоврядування, а також підприємства, установи і організації та
бути прийнятим їх посадовими особами; 3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням
будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених
законом; 4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних,
бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу
зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх
схоронності, що визначаються чинним законодавством України; 7) по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого
документа, що підтверджує його професійну належність або
повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової
інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в
місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях,
на територіях, де оголошено надзвичайний стан; 8) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних
інформаційних матеріалів; 9) поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за
власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису
(анонімно); 10) відмовлятися від публікації матеріалу за власним
підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить
особистим переконанням автора; 11) на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за
винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

Журналіст зобов'язаний: 1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу
масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або
інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту
редакції; 2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну
інформацію; 3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо
їх авторства або збереження таємниці авторства; 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора)
чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону; 5) представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи
інший документ, що підтверджує його професійну належність або
повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової
інформації; 6) виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин; 7) утримуватися від поширення в комерційних цілях
інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про
реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний
телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг
тощо. Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства
за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.