Міжнародна олімпійська академія (МОА), Олімпійський музей.

Засновник Олімпійських ігор сучасності П’єр де Кубертен підкреслював, що МОК повинен чітко усвідомлювати свою освітню роль в олімпійському русі і зобов’язаний забезпечити належне місце спорту в освітніх програмах в усіх країнах світу. В той же час перший «фундаментальний принцип» Олімпійської хартії каже,що Олімпізм з’єднує «спорт з культурою і освітою2. спрямовуючись до створення «стилю життя, який базується на радості від зусилля, виховній цінності хорошого прикладу, соціальній відповідальності і повазі до всезагальних основних етичних принципів».

Сьогодні існують різні організації, покликані вирішувати завдання олімпійської освіти, – Міжнародна олімпійська академія (МОА), Олімпійський музей, національні олімпійські академії (НОА), міжнародні і національні центри олімпійських досліджень і освіти, Міжнародний комітет П’єра де Кубертена та ін.

Останніми роками в навчальні програми з фізичного виховання в загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту включаються навчальні дисципліни «Олімпійський спорт», «Олімпійська освіта», створюються кафедри олімпійського спорту, що стали освітніми і дослідницькими центрами. Наприклад, в Україні за ініціативою її Національного олімпійського комітету, Олімпійської академії України і за підтримки Міністерства освіти і науки України в навчальні програми введені обов’язкові розділи, присвячені історії Олімпійських ігор, а також факультативні курси для поглибленого вивчення олімпійського спорту.

Комісія атлетів МОК рекомендувала створити в різних країнах академії спорту – організації, які об’єднували б тих видатних спортсмені, хто завершив спортивну кар’єру, життєвий шлях яких може служити прикладом для дітей і молоді. Наприклад, у створеній в 2006 р. Академії спорту України об’єднані відомі спортсмени, що здобули не лише видатні результати в спорті, але і успіхи в житті після закінчення спортивної кар’єри. Члени цієї Академії проводять безліч заходів для дітей і молоді – олімпійські уроки, тематичні зустрічі, різного роду змагання, виступають в засобах масової інформації. Основні аспекти такої діяльності – культурні, історичні, виховні і освітні цінності олімпійського спорту, патріотизм, працелюбство і самовіддача, без яких, як і в будь-якій іншій сфері діяльності, неможливі досягнення в спорті.

Уперше ідею створення навчального центру на території Стародавньої Олімпії офіційно висловив представник НОК Греції професор Іоаніс Христафіс на VIII Олімпійському конгресі 1925 р. при обговоренні питання про відродження Стародавнього гімнасія. У 1927 р. під час відвідування П’єром де Кубертеном Греції у зв’язку з відкриттям в Олімпії меморіальної стели, встановленої на честь відродження Олімпійських ігор, знову було піднято питання про відкриття в Олімпії культурного центру.

На сесії МОК, проведеною в Афінах в 1934 р., усебічно розглядалося питання про створення в Олімпії культурно-освітнього закладу. НОК Греції запропонував своїми силами реконструювати стадіон і іподром в Олімпії, побудувати археологічний музей за рахунок засобів країн-учасниць, зберегти священний Алтис. Особлива заслуга у вирішенні цього питання належить генеральному секретареві НОК Греції Іоанісу Кетсеасу і професорові з Німеччини Карлу Диему. Ініціатори створення Міжнародної Олімпійської академії представляли її подібній відомій Академії Платона – освітній установі, заснованій в IV ст. до н.е.

Відповідно були сформовані принципи діяльності Олімпійської академії, в основі яких виявилися поширення і захист філософії олімпізму, її духовних і моральних цінностей, протидія всякого роду зовнішнім діям, здатним завдати збитку гуманістичній складовій олімпійського спорту. Формування цих принципів спиралося на багаторічну діяльність П’єра де Кубертена, який упродовж десятиліть домагався вдосконалення філософських, виховних і освітніх сторін олімпійського спорту. Ці питання Кубертен неодноразово піднімав на Олімпійських конгресах, звертаючи увагу і на необхідність створення університетської освітньої установи космополітичного і демократичного плану, основною метою якого стало б поширення олімпійських принципів, досягнень і ідеалів.

У 1938 р. Карл Діем запропонував створити в Олімпії Міжнародну олімпійську академію, яка, по його задуму, повинна була працювати під керівництвом Міністерства освіти і Олімпійського комітету Греції. Діем розробив структуру академії, написав зразковий навчальний план і почав активне листування з цього питання з Йоанісом Кетсеасом – генеральним секретарем Олімпійського комітету Греції. Проект був підтриманий Олімпійським комітетом Греції, отримав підтримку МОК, проте його реалізація затримувалась з фінансових міркувань.

Урочисте відкриття Міжнародної олімпійської академії відбулося літом 1961 р. одночасно з відкриттям стадіону Стародавньої Олімпії. В ті роки в Олімпії не було ні бібліотеки, ні аудиторій. Слухачі МОА жили в наметах, а займалися на відкритому повітрі. У період з 1961 по 1964 р. робота Міжнародної олімпійської академії обмежувалася проведенням щорічних сесій. У наступні роки об’єм роботи МОА і її роль в системі олімпійської освіти стали розширюватися. Нині МОА щорічно проводить в Олімпії більше сорока заходів, що мають важливе значення .

У заходах МОА за 1961-2009 рр. прийняли участь більше 40 тис. учасників з різних куточків нашої планети. Багато хто з них вніс значний вклад до поширення олімпійських ідеалів у своїх країнах.

За великі заслуги в реалізації гуманістичних ідей олімпізму, розвиток олімпійського руху МОА була двічі (у 1961 і 1970 рр.) удостоєна призу Бонакоса (члена МОК для Італії в 1925-1953 рр.), в 1981г. нагороджена Олімпійським кубком, заснованим П’єром де Кубертеном.

Постійно удосконалюється матеріально-технічна база Міжнародної олімпійської академії. У 1967 р. введена в дію перша будівля Академії. На її території з’явилися нові спортивні споруди, обладнані гуртожитки і інші об’єкти. У 1994 р. було завершено будівництво нового конференц-центру, що відповідає усім сучасним вимогам.

Основний напрям діяльності Міжнародної олімпійської академії – її функціонування як міжнародного культурного центру, покликаного зберігати і поширювати дух олімпізму, вивчати і реалізовувати громадські і виховні принципи Олімпійських ігор, консолідувати різні сили навколо олімпійської ідеї.

Для досягнення поставленої мети МОА у своїй діяльності реалізує такі завдання:

• діяти як міжнародний академічний центр олімпійської освіти і досліджень;

• діяти як міжнародний форум для вільного вираження і обміну ідеями серед членів олімпійської сім’ї – вчених, спортсменів, спортивних керівників, педагогів, діячів мистецтва, а також молоді всього світу;

• об’єднувати людей всього світу у дусі дружби і співпраці;

• застосовувати отримані знання і досвід реалізації ідей олімпізму в різних країнах;

• берегти і поширювати ідеї і принципи олімпійського руху у світі;

• співпрацювати і підтримувати національні олімпійські академії і інші інститути, основою діяльності яких являється олімпійська освіта;

• проводити подальші дослідження в галузі олімпізму, а також сприяти підвищенню його ролі в розвитку сучасного суспільства.

В основі діяльності Міжнародної олімпійської академії лежить реалізація освітніх програм шляхом проведення щорічних міжнародних сесій:

• студентської молоді;

• аспірантів і докторантів;

• президентів національних олімпійських академій, членів і представників національних олімпійських комітетів і національних спортивних федерацій;

• викладачів вищих навчальних закладів, коледжів, шкіл і інших освітніх структур;

• представників установ і організацій, діяльність яких пов’язана з олімпійським рухом, – національних олімпійських академій, міжнародних спортивних федерацій, об’єднань спортивної медицини, асоціацій тренерів, суддів і спортивних керівників;

• спортивних журналістів;

• спортсменів-учасників Олімпійських ігор.

У МОА також проводяться спеціальні сесії для інститутів, що не мають прямого відношення до олімпізму, але спрямованих на поширення олімпійських ідей. Підтримуються візити спеціалістів, дослідження яких присвячені розвитку олімпійського руху, проводяться наукові конференції та ін.

Керівництво діяльністю МОА здійснює адміністративна рада, яка складається з президента, трьох віце-президентів та п’яти членів. Всі вони, разом з президентом, є членами НОКу Греції та інших грецьких організацій. Раду МОА НОК Греції обирає на 4 роки.

Академія організовує літні сесії протягом у два тижні. Ці сесії проводяться в Олімпії. Згідно статуту можуть бути проведені і додаткові сесії в будь-який інший час.

Заявки на участь в сесіях подаються національними олімпійськими комітетами. Кожна держава має право делегувати для участі в сесії не більше 10 чоловік. Перевага надається студентам та аспірантам інститутів фізичної культури, а також спортивним діячам, тренерам та провідним спортсменам. Число учасників сесій досягає 200 чоловік, а кількість лекторів – 20. Видатки на проведення сесій бере на себе Олімпійський комітет Греції.

В період з 1961 по 1964 рр. роботу МОА було обмежено тільки проведенням щорічних сесій. Пізніше роль МОА в олімпійській системі збільшилась. Наприклад, у 1990 р. було проведено 21 сесію, в якій взяло участь більш ніж 2100 слухачів. Станом на 1 січня 1994 р. МОА відвідало 25 тис. Чоловік з 90 держав.

Ще одним культурним центром олімпійського спорту, який зберігає його культурні цінності та історію є Олімпійський музей, який був заснований 23 червня 1993 за ініціативою Голови МОК Хуана Антоніо Самаранча. Два роки по тому Олімпійський музей завоював титул «Європейського музею 1995 року».

Основна мета Олімпійського музею це просування цінностей спорту і олімпізму. Реалізується воно у наступних напрямах:

1 Обмін інформацією та передовим досвідом.

2 Заохочення співпраці із загальних питань, з якими стикаються члени Олімпійського руху.

3 Робота над загальними проектами, зокрема над виставами, освітніми програмами, заходами, управлінням колекціями, зв’язком та комерційним розвитком.

4 Пошук шляхів для масштабної роботи мережі олімпійських музеїв з метою підвищення ефективності і досягнення економії.

Олімпійська мережа музеїв нині включає 22 музеї у різних країнах світу, які тісно співпрацюють і доповнюють матеріали один одного.

Олімпійський музей в Лозанні, проводить тимчасові і постійні виставки творів мистецтва, що мають відношення до спортивної інфраструктури та олімпійського руху. Налічує понад 10 тисяч експонатів, що робить його найбільшим спортивним олімпійським музеєм у світі.

До музею прилягає живописний парк з безліччю скульптур на спортивну тематику, серед яких найбільшу популярність здобули «Американський атлет» француза Огюстіна Родена і робота його співвітчизниці Нікі де-Сен-Фалло «Футболісти».

Артефакти в колекціях Олімпійського музею представляють широке коло історичних епох. І робота музею полягає у тому, щоб зберегти і поділитися цією унікальною спадщиною. Музей завжди прагне до послідовності в своїх колекціях, які розробляються в рамках фінансових і матеріально-технічних ресурсів.

Олімпійський музей завжди перебуває у пошуках матеріалів, які б могли заповнити прогалини у його колекціях. Зусилля фахівців, в основному фокусується на придбанні предметів, які рідко або недостатньо представлені в його колекціях, в тому числі спортивного обладнання до 1984, уніформи спортсменів від 1964, церемоніальні вбрання до 1988, артефакти перших Олімпійських ігор в сучасну епоху.

Кожні два роки, під час і після кожних Олімпійських ігор, музей зосереджує свою діяльність на зборі символічної атрибутики, таких як медалі, офіційні плакати, талісмани й інвентар спортсменів переможців та артефактів, що ілюструють олімпійські цінності, церемонії та Олімпійську спадщину.