Теорії походження і сутності держави

Поняття "держава", яке виникло близько трьох, тися­чоліть тому, нині трактується у таких значеннях: як спільнота людей, яка проживає на певній території і згрупована в ціле органами державної влади; як система організацій, установ, інститутів, які володі­ють верховною владою на певній території. Основні теорії виникнення держави можна згрупувати у такі групи: Теологічна теорія (представники - ідеологи релігій Ста­родавнього Сходу, католицької церкви, ісламу). Ця теорія пояснює походження держави Божою волею. Звідси виво­диться залежність держави від релігійних організацій і діячів, покора усіх перед державною владою. Патріархальна теорія (Арістотель). Дер­жава - це результат розвитку сім'ї. Абсолютна влада прави­теля є продовженням влади батька у сім'ї. Договірна теорія (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо та ін.). Держава - це результат договору, укла­деного між суверенним правителем і людьми. Появі держа­ви передував "природній стан", коли люди мали "природні права" (Ж.-Ж. Руссо) або коли йшла "війна всіх проти всіх" (Т. Гоббс). Психологічна теорія (Л. Петражицький, Дж. Фрезер та ін.). Держава - це організація, яка утво­рилася для керівництва суспільством з боку визначених осіб. Це керівництво є необхідне, бо люди мають психоло­гічну потребу у підпорядкуванні. Теорія насильства (Л. Гумплович, Є. Дюрінг). Походження держави пояснюється актом на­сильства, завоюванням одного народу іншим. З метою підкорення завойованих народів створюється держава як особливий апарат примусу. Марксистська (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс) пов'язує виникнення держави одночасно з поділом суспіль­ства на класи. Суть держави - фактична диктатура певного (панівного) класу.

Походження, сутність та функції держави.

Держава - це основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Це явище виникає на певному етапі розвитку людства, вона має суверенитет і здійснює владу на повній території.

Атрибути: територія, населення, адмін.-управлінський апарат

Функції:

Внутрішні: економічна, соціальна, забезпечення народовладдя, захист конституційного ладу, забезпечення правопорядку та законності, екологічна, культурно-освітня.

Зовнішні: забезпечення нац. безпеки, відстоювання держ інтересів у міжнародних відносинах, розвиток взаємовигідного співробітництва, участь у розв’язанні глобальних проблем

Типи і форми держави.

Держава - це головний інститут політичної системи суспільства, політичні цілісність, утворена нац. чи багатонац, спільністю, закріпленою на певній території, де підтримується певний юридичний порядок. Важливою характеристикою держави є поняття „форма держави" - це форма правління, територіального устрою, політ. режиму .Форма держ. правління-це спосіб здійснення і організації влади. Виділяють 2 основні форми держ. правління: монархія і республіка Монархія-це форма держ.правл., при якій держ. влада цілком або частково зосередж. в руках однієї особи; є переважно спадковою. М-я є: абсолютною(повновладдя глави держави) і обмеженою, яка в свою чергу поділ, на: конституційну (повноваження глави держави обмежуються Основним законом держави), дуалістичну(монарх володіє виконавчою і частково законодавч; монарх сам призначає і керує урядом); парламентська (монарх володіє законод. владою. і частково виконавчою; ВБ, Швец.,Яп). Республіка-форма держ. правл.,що баз.на розподілі влади і здійсненні ф-й різними органами. Розподіл, на: президентську (презид.є глав. держ. і обир. всенародно); парламентська (През.обирається парламентом. Уяд формується парл-ом і є коаліційним); напівпрезидентська:през. -парл (уряд формує президент, народ обирає през. і парл.), парл-през(Презид. і парлам. обирається всенар. голосуванням. уряд форм-ся як коаліційний, реальна вик. Влада належ. КМУ;Україна). За формою устрою держави: унітарна (наявність єдиної сис-ми центр. держ. влади, єдине громадянство, судова влада, констит.), федерація (союзна держава, що склад. З держ. утворень, що мають політ. і юрид. самостійність(США, ФРН)),конфедерація(союз суверенних держав, що створюється для досягнення спільної мети). За політичним режимом виділяють такі типи держави: тоталітарні (контроль влади над сус-ом, підкорення суспільної системі державі), авторитарні (наявність сильного центру, що має концентровану владу, можливість застосування насильства чи примусу), демократичні (народ – джерело влади і носій влади, прагнення забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей).