Grammatical categories of the Noun in Old English, Middle English and New English periods.
Grammatical categories. The use of cases
The OE noun had two grammatical categories: number and case. Also, nouns distinguished three genders, but gender was not a grammatical category; it was merely a classifying feature accounting for the division of nouns into morphological classes. The category of number consisted of two members: singular and plural. The noun had four cases: Nominative, Genitive, Dative and Accusative.
The Nom. can be defined as the case of the active agent, for it was the case of the subject mainly used with verbs denoting activity; the Nom. could also indicate the subject characterized by a certain quality or state; could serve as a predicative and as the case of address.
The Gen. case was primarily the case of nouns and pronouns serving as attributes to other nouns. The meanings of the Gen. case were very complex and can only be grouped under the headings “Subjective” and “Objective” Gen. Subjective Gen. is associated with the possessive meaning and the meaning of origin. Objective Gen. is associated with what is termed “partitive meaning” as in sum hund scipa ‘a hundred of ships’.
Dat. was the chief case used with prepositions, e.g. on morзenne ‘in the morning’
The Acc. case was the form that indicated a relationship to a verb. Being the direct object it denoted the recipient of an action, the result of the action and other meanings.
Middle English retains only two distinct noun-ending patterns from the more complex system of inflection in Old English. The early Modern English words engel (angel) and name (name) demonstrate the two patterns:
| strong | weak | |||||||||
| singular | plural | singular | plural | |||||||
| nom/acc | engel | engles | name | namen | ||||||
| gen | engles* | engle(ne)** | name | namen | ||||||
| dat | engle | engle(s) | name | namen | ||||||
Some nouns of the engel type have a weak -e in the nominative/accusative singular, both otherwise the same endings. Often these are the same nouns that had an extra -e in the nominative/accusative singular of Old English. (These in turn inherited from Proto-Germanic ja-stem and i-stem nouns.)
The strong -(e)s plural form has survived into Modern English. The weak -(e)n form is now rare in the standard language, used only in oxen, children, brethren; and it is slightly less rare in some dialects, used in eyen for eyes, shoon for shoes, hosen for hose(s), kine for cows, and been for bees.
3. Граматичні категорії іменника в старому англійською мовою, на Близькому англійська та Новий англійський періоди.
Граматичні категорії. Використання випадків
Іменник OE було дві граматичні категорії: число і відмінок. Крім того, виділено три іменників підлог, але пів був не граматична категорія, вона була просто класифікації функцій обліку поділ іменників на морфологічні класи. Категорія числа складається з двох членів: єдиного і множинного числа. Іменник було чотири випадки: називний, родовий, давальний і знахідний.
Ном. може бути визначено, як у випадку активного агента, тому що це було у випадку суб'єкта в основному використовується з дієсловами позначає діяльність, Ном. може також вказувати на предмет характеризується певною якістю або держави, може служити і як предикативне разі адреси.
Справа генерала, в основному, при іменників і займенників, яка виступає в якості атрибутів до інших іменником. Сенс справи генерала були дуже складними і можуть бути згруповані під заголовками "Суб'єктивне" і "мета" Генерал Генерал Суб'єктивні пов'язані з присвійний значення і сенс свого походження. Мета генерала пов'язано з тим, що називається "розділовий сенс", як в сумі Hund scipa "сотні суден.
Дат. був головним випадку використовуються з приводами, наприклад, на morзenne "вранці"
Точність. справа була формою, яка вказує на зв'язок з дієсловом. Будучи безпосереднім об'єктом його позначають одержувач дії, результат дії і інші значення.
Середні англійський зберігає тільки два різних іменників закінчення моделі з більш складною системою перегину в старому англійською мовою. Перші сучасні англійські слова Енгеля (ангел) та ім'я (найменування) демонструє дві моделі:
сильний слабкий
Єдине число Множина Єдине число Множина
ном / рах енгелевой Енгельс ім'я Namen
покоління Енгельс * Енгл (п) ** Namen ім'я
DAT Енгл Енгл (-ів) Namen
Деякі іменники типу Engel мають слабку-е в називному / знахідному однині, і в іншому випадку ж закінчення. Часто це одні й ті ж імена, що було додатково-е в називному / знахідному однини Старий англійську мову. (Це, в свою чергу успадкував від прото-германської JA-стовбурових і я ствола іменників).
Сильний - (е) з форми множини збереглося в сучасній англійській мові. Слабкий - (е) п форма тепер рідко в стандартну мову, що використовується тільки в биків, дітей, братів, і це трохи менше, рідко зустрічається в деяких діалектах, що використовуються в eyen для очей, Шун для взуття, Hosen для шланга (з ), корів для корів, і була для бджіл.