Ючи - не зважаючи - не дивлячись

Незважаючи, невважаючи,прийм. Вживається з прийм. напри позна­ченні предметів, явищ, понять, усу­переч яким відбувається дія. Незва­жаючи на малесенький вітерець, пари­ло і робилося душно (Григорій Тютюн­ник); Незважаючи на важкий цілоден­ний перехід, майже всюди помітно було добрий лад (О.Соколовський); Тим часом панія Висока миттю одкинула вуаль з лиця на голову і, невважаючи на свої дуже немолоді літа, легесенько скакнула з воза (І.Нечуй-Левицький); Невважаючи на те, що завтра був день робочий, Демид довго ще не спав (Б.Грінченко).

Не зважаючи,част. з дієприсл. Не зважаючи на їх, Квасючка кричала (Б.Грінченко); Жінки, не зважаючи на крик, бігли за колоною (В.Кучер).

Не дивлячись, част. з дієприсл.

— Ну, здрастуй, Іване, — сказав той, кладучи свою ношу на стіл, і, так само не дивлячись на приятелів, слів шукав:

— Казав мені Куниця... (Є.Плужник); Корній встав і, не дивлячись на матір, хотів вийти з-за стола (Леся Україн­ка).

В значенні "незважаючи" невжи­ване.

НЕЗВИЧАЙНИЙ - НЕ ЗВИ­ЧАЙНИЙ - НАДЗВИЧАЙНИЙ -НЕЗВИКЛИЙ

Незвичайний,прикм. Який відріз­няється від інших, не такий, як усі, як у всіх; не такий, як звичайно. Не було тут нічого незвичайного. Проста лежанка з дощок (А.Чайковський); — А вітер уранці сьогодні мені Ще зві­стку приніс незвичайну, Що ніби на скелі, на височині Угледів він тайну (М.Вороний).

Не звичайний,част. з прикм. Він Тетері вірив. Більше того, не раз од-верто доводив — Тетеря не звичайний собі полковник у війську (Н.Рибак); Вона жила в розкошах і достатках і була переконана, що вона дівчинка не звичайна, а красуня (Григорій Тютюн­ник); То не звичайна дівчина "ждала, ждала козаченька..." То чорноока, за­смалена Марина чекає поповича за се­лом коло вітряка... (Б.Антоненко-Да-видович).

Надзвичайний. Дуже великий, си­льний щодо ступеня вияву; дуже гар­ний, видатний; особливий тощо. Свої святині надзвичайні Ми захищаємо ме­чем (Г. Чупринка); Перед Василем стояла надзвичайної вроди жінка (М.Томчаній); Він увесь ніби передчу­ває наближення якоїсь надзвичайної події (О.Довженко).

Незвиклий.Який не звик до чо­гось; до якого не звик хто-небудь. Не­звиклий до слави, Михайло Лукич був розгублений і наче засоромлений (Л.Дми-терко).

Пор. звичайний.

НЕЗ

НЕЗГІДНИЙ - НЕЗГОДНИЙ Незгідний. 1.З яким важко дійти згоди; впертий. [Річард:] "Незгідні", "незалежні", "рівноправні", такі були мої питимі предки (Леся Українка).

2. Несумісний з чимсь. Ось., інте­лігенція, що в сліпій гордості і в гордій сліпоті відкидає від себе все незгідне з її привидами та забобонами (І.Франко).

3. Позбавлений гармонійності, злагодженості. Лиш два такі чоло-віки., хриплими, надірваними і незгід­ними голосами співали якусь., думку (І.Франко).

Незгодний.Який не погоджується з кимсь, чимсь, не виявляє згоди зро­бити щось тощо. Залишається лише купка незгодних (Ю.Яновський); Дер­зкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (О.Гончар).

НЕЗДІЙСНЕНИЙ - НЕ ЗДІЙС­НЕНИЙ - НЕЗДІЙСНЕННИЙ

Нездійснений,прикм. Який не здійс­нився, не збувся. Присняться нам роз­мріяні, Нездійснені думи, Ніби тії роз­віяні Полонинські шуми (Б.Лепкий); / віє, віє сніговієм В лице нездійсненим надіям Холодних споминів зима (П.Во­ронько); Це про тебе неслися дівочі не­здійснені сни (Л.Забашта).

Не здійснений, част. з дієприкм. Скільки розставань, невтішних розлук, марних, не здійснених чекань пішло з цієї хати з вогнем і димом! (О.Дов­женко).

Нездійсненний. Який не може здій­снитися, збутися. Прохор, захопив­шись, розповідав їй свої плани, наче ди­вну, красиву, але нездійсненну казку (А.Шиян); Бачурі стало враз невимов­но тяжко, ніби він оце присоромив стару людину своїми дивними і нездійс­ненними мріями (С.Добровольський);

— Я тішуся на кожну годину, котру перебалакаю з тобою, ловлю кожний твій усміх, як нездійсненну мрію (Б.Лепкий).

НЕЗДОЛАННИЙ.Якого не мож­на здолати, знищити, підкорити, пе­ребороти тощо. Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, Ра­ну смертного жалю (Г.Чупринка); Ремствують буйні [вітри] /, гомін збу­дивши вгорі нездоланний, Б'ються дов­кола заметів (М. Зеро в); Я слухаю дзвони на лаврській горі, Дивлюсь на софіївські бані І вірю в народ, що живе на Дніпрі, У сили його нездоланні (М. Луків); І раптом все його тіло про­низав дрож, що виник з несподіваної, з неусвідомленої і тому нездоланної жа­доби помсти (М.Руденко).

НЕЗДУЖАТИ - НЕ ЗДУЖАТИ

Нездужати,недок. Бути хворим; хворіти. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т.Шевченко); [Марфу-ша:] Яке в тебе гаряче лице і руки. Мо­же, нездужаєш? (М.Кропивницький).

Нездужати, недок. і док. Не бути спроможним щось зробити, не подо­лати, не перемогти. — Я вже стара стала: не здужаю робити (І.Нечуй-Левицький); І так батожать бідного, що він Не здужає ні сісти, ані встати (В.Мисик); — Запряжи своїх підпанків та й ори ними землю! — "Не здужа­ють! Сухі, як хорти" (3.Тулуб).

НЕЗЛІЧЕННИЙ.Який складаєть­ся з великої кількості, становить ве­лику кількість. Незліченна сила не­слась вояків, Як мак при дорозі шапки їх біліли (М.Костомаров); Військові успіхи Сагайдачного давали йому не­зліченну здобич (3.Тулуб); Незліченні зірки сяють у воді (О.Довженко); В долині стояло все татарське військо,

НЕЙ

готове до бою — незліченні ряди кінно­ти (А.Хижняк).

НЕЗМІРНИЙ, НЕЗМІРЕНИЙ, НЕЗМІРЕННИЙ.Якого не можна зміряти, виміряти тощо; величезний. Небо без жодної хмаринки відбиваєть­ся в плесі, і від того річка здається не­змірної глибини (І.Багмут); В його піс­нях до України живе незмірена любов (В.Сосюра); Господарка приноситиме йому незміренні прибутки (Лесь Мар-тович).

НЕЗНИЩЕННИЙ.Якого не мо­жна знищити. Встала мати Україна, Сонце засвітила, Пробудилася народна Незнищенна сила (Д.Павличко).

НЕЗРІВНЯННИЙ - НЕ ЗРІВ­НЯНИЙ

Незрівнянний,прикм. Якого не мо­жна ні з ким, ні з чим порівняти; не-перевершений, дуже великий тощо. Це був князь палкий, відважний, Не­зрівнянний у бою (О.Олесь); Майстер­ність його була незрівнянна (Н.Рибак); — Ах, яка незрівнянна краса! (О.Со-коловський).

Не зрівняний, част. з дієприкм. Стіни немазані, полупані.. Долівка не зрівняна (Панас Мирний); Ізнову наче сонце зазирає в душу молодиці, гріє, го­лубить, засвічує в очах її глибокі, ні з чим не зрівняні вогники (А.Шиян).

НЕЗЦІЛЕННИЙ.Якого не можна вилікувати, зцілити: незціленний хво­рий. Сповідали, причащали [товариша] Й ворожки питали, — Не помогло... з незціленним В дорогу рушали (Т.Шев­ченко).