Пальний - паливний -пальовйй - палевий

Пальний.Здатний горіти: пальна суміш.

Паливний. 1.Пов'язаний з пали­вом: паливні ресурси, паливний бак, па­ливна форсунка.

2. Пов'язаний з виробництвом, видобуванням або використанням палива: паливна промисловість, палив­ні родовища.

Пальовйй. Який складається з паль; побудований на паляхтощо: па­льовйй фундамент, польова будівля, польовий молот, польові роботи.

Палевий.Блідо-жовтий з рожевим відтінком. Троянд було сім — три білі, три палеві і одна — червона (Ю.Смо-лич).

ПАЛЬПАЦІЯ - ПАЛЬПІТАЦІЯ

Пальпація,-ї, ор. -єю. Метод до­слідження хворого шляхом послідов­ного обмацування, промацування.

Пальпітація.Посилене биття сер­ця.

пам'яткадив. пам'ятник.

ПАМ'ЯТЛИВИЙ - ПАМ'ЯТ­НИЙ

Пам'ятливий.Який має добру па­м'ять, здатний легко запам'ятовува­ти: пам 'япьшва людина.

Пам'ятний. 1.Який добре зберігся в пам'яті, довго пам'ятається тощо: пам 'ятний вечір, пам ятні вулиці.

2. Який служить для запам'ятову­вання: пам'ятний знак.

ПАМ'ЯТНИК - ПАМ'ЯТКА

Пам'ятник, -а (кому, чому, рідше кого, чого). 1. Архітектурна або скуль­птурна споруда в пам'ять або на честь когось, чогось: пам'ятник Т.Шевчен­кові, до пам 'ятника князеві Володими­рові, пам'ятник Слави.

2. зрідка. Те саме, що пам'ятка.

Пам'ятка(чого). Предмет мате­ріальної культури минулого; твір ста­родавньої писемності тощо: архітек­турна пам'ятка, пам'ятка архітек­тури, літературна пам'ятка, пам'ят­ка літератури.

ПАН...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "все", "всеохоплюючий"; пишеться разом: панарабізм, пан 'європейський, панісла­мізм (з власними назвами — через де­фіс: пан-Європа).

ПАНІМАТКА, ПАНЬМАТКА 1.Ма­ти; господиня; ввічливе звертання до літньої поважної жінки. Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне, бо паніматка заробити нездужала(Д.Мордовець); — Здоровенькі були! — Паніматка йо­му з двору: — "Ви б до хати краще йшуш "(П.Грабовський); От молодиці і кричать Явдосі:— Ану, паньматко, вибирай місце на щасливу продажу (Г.Квітка-Основ'яненко).

2. Дружина священика. — Бачите, як паньматка зраділа ? То-то! — задо-

волений, злазить з воза отець Миколай (М. Стельмах).

ПАНКРЕАТИН - ПАНКРЕАТИТ

Панкреатин,-у. Лікувальний пре­парат, що виготовляється з підшлун­кової залози великої рогатої худоби.

Панкреатит,-у. Запалення під­шлункової залози.

ПАНОТЕЦЬ,-тця. 1.Батько; ввіч­лива форма звертання до старих по­важних чоловіків. — Добридень вам! Чи живенькі, чи здоровенькі? А сам па­нотець? А паніматка? Чи живі, чи здо­рові? (І.Нечуй-Левицький); — Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! — Так панотець казав своїй дитині(П.Гу-лак-Артемовський); [Матрона (до старого патриція):] Подивись лишень, панотче, се що за знак? Плебеї всі сто­ять і ні один не йде прощаться(ЛесяУкраїнка).

2. церк. Священик. Панотець гля­нув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у монастир (О.Сторожен-ко).

пансіонердив. пенсіонер.

паньматкадив. паніматка.

ПАР,-у. Рілля, залишена на одне літо без посіву: орати під пар, чорний пар.

ПАР..., ПАРА...Перші частини складних слів, що означають суміж­ність, переміщення, відступ, відхи­лення, зміну; пишуться разом: парге­лій, парамагнетизм.

ПАРА¹.Основні значення цього слова пов'язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживають­ся чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однакови­ми частинами чогось цілого; подруж­жя тощо: пара чобіт, пара коней, ко­лісна пара, пара ножиць, пара штанів, суконна пара, закохана пара, молода

ПАС

пара. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів (П.Гу-лак-Артемовський). Вживання слова парав значенні "два" — розмовне. Ішли, і як би не збрехати — Трохи не з пару добрих гін (І.Котляревський).

ПАРА².Газоподібний стан води. Легко пара од землі Лине, в 'ється в не­бо хмарками (Г.Чупринка). У слово-спол.: братися (взятися) парою, на всіх парах мчати, ні пари з вуст.

ПАРАФІНУВАТИ - ПАРАФУВА­ТИ

Парафінувати,-ую, -уєш. Покри­вати, просочувати парафіном.

Парафувати,недок. і док. Попере­дньо підписувати ініціалами до офіційного підписання (міжнарод­ний договір, угоду).

ПАРАФРАЗА, ПАРАФРАЗ- ПЕ­РИФРАЗА - ПЕРИФРАЗ

Парафраза, парафраз,-у. 1.Пере­казування змісту твору або чужих ду­мок своїми словами.

2. Інструментальна музична п'єса віртуозного характеру на оперні теми або народні мелодії.

Перифраза. 1.Стилістичний при­йом, коли когось, щось називають не прямо, а описово.

2. Те саме, що парафраза 1.

Перифраз,-у. Те саме, що пери­фраза 1.

парафуватидив. парафінувати.

ПАРЛАМЕНТАРІЙ, ПАРЛАМЕН­ТАР - ПАРЛАМЕНТЕР

Парламентарій,-я, ор. -єм, парла­ментар,-я, ор. -6м. Член парламенту.

Парламентер,-а. Особа, уповнова­жена однією з воюючих сторін всту­пити в переговори зіншою.

ПАРЛАМЕНТАРНИЙ - ПАРЛА­МЕНТСЬКИЙ - ПАРЛАМЕНТЕР­СЬКИЙ

Парламентарний.Який стосується парламентаризму: парламентарна де­мократична республіка.

Парламентський.1. Який стосуєть­ся парламенту: парламентські вибори, парламентська трибуна, парламент­ська боротьба, парламентські дебати.

2. Те саме, що парламентарний:пар­ламентський режим.

Парламентерський. Який стосуєть­ся парламентера.

парламентердив. парламентарій.

парламентський— парламентерсь­кийдив. парламентарний.

ПАРОСТОК - ПАРОСТЬ

Паросток,-тка. 1.Молоде стебло рослини: пускати паростки.

2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись.

Парость,-і, ор. -тю. 1.Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози.

2. перен. Окреме відгалуження, ча­стина чогось; лінія спорідненості в родоводі когось, чогось: парості на­ціональної літератури, іранська па­рость стародавніх індоєвропейських племен.

ПАРТ...Перша частина складних слів, що відповідає слову партія;пи­шеться разом: партзЧзд.

ПАСТЕРИЗАЦІЙНИЙ - ПАСТЕ-РИЗАТОРНИЙ

Пастеризаційний.Прикм. від пас­теризація— вид консервування: пас­теризаційний процес.

Пастеризаторний. Прикм. від пас­теризатор— апарат для пастеризації: пастеризаторне виробництво.

ПАС

ПАСТИР - ПАСТОР - ПАТЕР

Пастир,-я, ор. -ем. Керівник паст­ви, заст. — пастух.

Пастор,-а. Протестантський свя­щеник.

Патер,-а. Католицький монах у сані диякона або ієрея; католицький священик. Патер похнюпився й довгий час їхав мовчки (О.Соколовський).

ПАТ..., ПАТО...Перші частини складних слів, що відповідають по­няттям "біль", "страждання"; пишу­ться разом: патанатомія, патогене­тичний.

патердив. пастир.

...ПАТІЯ.Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттям "страждання", "хвороба": психопатія.

пато...див. пат...

ПАХ-ПАХВА

Пах¹,-у, м. (у) -у. Місце між стег­ном і нижньою частиною живота: біль у паху, вдарити в пах, чоботи під пахи.

Пах², -у, розм. Запах: гострий пах хвої, духмяний пах, пах згарища. Пах кипарисової живиці і курява — все те мішалося і робило повітря важким, не­мов напоєним хлороформом (Леся Українка); Дня неї малювалось тло з фарб, звуків і пахів (Ю.Яновський); Вітер грає, веселий, хвилюючись по роздоллю, Від зруйнованих міст роз­віває горілий пах (Є.Маланюк).

Пахва.Внутрішня частина плечо­вого згину: узяти під пахви, ухопити попід пахви, нести під пахвою, муляє під пахвами. Підхоплюю його [Андрій­ка] під пахви й високо підношу догори (В.Винниченко).

ПЕАН - ПЕОН

Пеан,-а. Віршова чотирискладова стопа.

Пеон¹,-а. Те саме, що пеан.

Пеон²,-а. Переважно в країнах Ла­тинської Америки — наймит, селя­нин, сільськогосподарський робіт­ник.

ПЕД... Перша частина складних слів, що відповідає слову педагогіч­ний;пишеться разом: педуніверситет, педпрактика.

ПЕДАГбГ - УЧИТЕЛЬ

Педагог,-а. Особа, яка веде викла­дацьку йвиховну роботу або розроб­ляє проблеми педагогіки.

Учитель (вчитель),-я, ор. -ем. Осо­ба, яка навчає, викладає якийсь навчальний предмет; людина, яка є авторитетом у якійсь галузі, передає свій досвід, знання тощо.

ПЕДАНТИЧНИЙ - ПЕДАНТ­СЬКИЙ

Педантичний.Який має риси пе­данта або ознаки педантизму; власти­вий педантові: педантична людина, педантична суворість.

Педантський. Властивий педанто­ві: педантська акуратність.

...ПЕДІЯ.Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттям "розділ", "наука": гіпнопедія, ортопе­дія.

пезета — пезодив. песета.

ПЕКАРНИЙ - ПЕКАРСЬКИЙ

Пекарний.Призначений для ви­пікання хлібних виробів.

Пекарський.Який стосується пе­каря.

ПЕНАТ - ПЕНАТИ

Пенат,-а (з малої літери). У міфо­логії Стародавнього Риму — покро­витель родини, іноді батьківщини.

Пенати,-ів, мн. Рідна домівка: вернутися до своїх пенатів.

ПЕР

ПЕНСІОНЕР - ПАНСІОНЕР

Пенсіонер,-а. Людина, яка одер­жує пенсію.

Пансіонер,-а. Той, хто вчиться в пансіоні — навчальному закладі з гуртожитком; той, хто живе в пансіо­ні — невеликому готелі. Свої націона­лістичні погляди черпати міг він по­троху з розмов із товаришами, такими самими підлітками-пансіонерами, як він (А.Кримський).

ПЕНТА...Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "п'ять"; пишеться разом: пентаметр.

пеондив. пеан.

ПЕРВИННИЙ - ПЕРВІСНИЙ

Первинний. 1.Який становить со­бою перший, звичайно найпрості­ший етап чогось; початковий: первин­на обробка льону, первинний документ, первинна продукція.

2. Який існує, з'являється раніше чогось: первинне коріння, первинна ознака.

3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий: первинна організація.

Первісний. 1.Який існував у най­давніші періоди історії людства: пер­вісна людина, первісне суспільство, первісне мистецтво.

2. Те саме, що первинний1—2: пер­вісні білки, первісне нагромадження капіталу.

ПЕРГАМЕНТ, ПЕРГАМЕН -ПЕРГАМІН

Пергамент,-у, рідше пергамен,-у. Спеціально оброблена шкіра моло­дих тварин; стародавній рукопис; цу­пкий обгортковий жиро- івологоне-проникний папір.

Пергамін,-у. 1.Тонкий міцний па­пір, що йде на виготовлення кальки.

2. Картон, просочений особливою речовиною, який використовують як гідроізоляційний матеріал.

ПЕРЕВІСИТИ - ПЕРЕВІШАТИ

Перевісити,-і'шу, -їсиш. Знявши щось з чого-небудь, повісити в іншо­му місці або інакше; повісити, пере­кидаючи на обидва боки тощо: пере­вісити на інший гачок, перевісити то­рбичерез плече. Пох. перевішений.

Перевішати.Повісити все або ба­гато чого; вішаючи, позбавити життя всіх або багатьох. Зажерливих пройди­світів таких Я перевішала б усіх (Л.Глібов). Пох. перевішаний.

ПЕРЕВ'ЯЗ - ПЕРЕВ'ЯЗЬ

Перев'яз,-у, ч. Перекинутий через плече ремінь, стрічка тощо; пов'язка для підтримування хворої або пора­неної руки: перев 'яз для шаблі, рука на перев язі.

Перев'язь,-і, ор. -ззю, ж. 1.У бу­дівництві — спосіб цегельної кладки.

2. зрідка. Те саме, що перев'яз.

ПЕРЕГИН - ПЕРЕГІН

Перегин, -у.Від перегинати.

Перегін,-гону. Від переганяти.

ПЕРЕДІ,рідше ПЕРЕДО,прийм. Перед. Вживаються тільки з особо­вим займенником яв орудному від­мінку однини: переді (передо) мною.

передмовадив. вступ.

передодив. переді.

ПЕРЕДПЛАТА - ПЕРЕДОПЛА­ТА

Передплата.Замовлення друкова­ного видання з попереднім внесен­ням оплати: передплата преси, перед­плата журналів.

Передоплата.Попередня оплата якої-небудь роботи.

ПЕР

ПЕРЕДПЛАЧУВАТИ, -ую, -єш, ПЕРЕДПЛАТИТИ,-ачу, -атиш. За­мовляти друковане видання з попере­днім внесенням часткової або пов­ної його оплати. Пох.: передплата, передплатний, передплатник, передпла­чений.

передсудидив. забобони.

ПЕРЕДЧАСНИЙ - ЗАВЧАС­НИЙ - ДОЧАСНИЙ

Передчасний.Який відбувається, настає, утворюється тощо раніше на­лежного, визначеного часу: передчас­на втома, передчасна розлука, перед­часна сивина, передчасна кончина.— Щось мене знову в тобі турбує, — сказала, хоч треба було тільки подума­ти, бо ці слова передчасні (Вал.Шев­чук).Пох. передчасно.

Завчасний. 1.Те саме, що перед­часний: завчасні зморшки, завчасна смерть. Пох. завчасно. Знають чи не знають? А якщо ні, то чому прибули на Січ завчасно, без його зову? (Р.Івани-чук).

2. Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь: завчасна підго­товка до школи. Пох. завчасно.

Дочасний. 1.Те саме, що передчас­ний: дочасна сивина, дочасна смерть.

2. Тимчасовий: дочасне лихо, дочас­не непорозуміння. "Це лихо дочасне, не вічне!" — думаю (Марко Вовчок); Ніколи так, як тепер, не бажалося йо­му щастя, — не довічного, ні — він на те вже не мав надії, — а хоч дочасного (Б.Грінченко); — Правду кажеш, сес­тро, — кинув гетьман, — народ живе дочасним життям, тим живе, що є сьогодні (М.Лазорський).

ПЕРЕКАЧАНИЙ - ПЕРЕКОЧЕ­НИЙ

Перекачаний.Дієприкм. від пере­качати;у знач, прикм.: перекачана рідина.

Перекочений.Дієприкм. від пере­котити;у знач, прикм.: перекочений мотоцикл.

ПЕРЕКАЧУВАТИ - ПЕРЕКОЧУ­ВАТИ

Перекачувати¹,-ую, -уєш. Розрів­нювати, розгладжувати качанням все або багато чогось, повторно або по-іншому: перекачувати білизну.

Перекачувати².Рідину з одного місця в інше (переважно насосом).

Перекочувати. Котячи,переміща­ти з місця на місце: перекочувати боч­ки, перекочувати каміння.

ПЕРЕКОНАНИЙ - ПЕРЕКОН­ЛИВИЙ

Переконаний.Дієприкм. від пере­конати;у знач, прикм. -— який має тверді переконання. — Я був глибоко переконаний в перемозі й переміг його(ОДовженко); Коля був майже пере­конаний, що такого голосу, такого співу він не чув ніколи (М.Руденко). Пох.: переконаність, переконано.

Переконливий.Який переконує, змушує переконатися в чомусь; який уміє переконувати тощо: переконлива правда, переконливий агітатор, перекон­ливе свідчення. Слово його було корот­ким, вагомим, переконливим(М.Стель­мах); Переконливі міркування Мокеїча, зрештою, зробили своє (О.Гончар).

перекоченийдив. перекачаний.

перекочуватидив. перекачувати.

ПЕРЕКУСАТИ - ПЕРЕКУСИТИ

Перекусати.Покусати всіх або ба­гатьох: собаки перекусали людей.

ПЕР

Перекусити,-ушу, -усиш. 1.Куса­ючи, розділити на дві частини: пере­кусити зубами соломинку.

2. розм. Трохи поїсти.

ПЕРЕМІШАНИЙ - ПЕРЕМІ­ШЕНИЙ

Перемішаний.Дієприкм. від пере­мішати: перемішана земля з перегноєм.

Перемішений.Дієприкм. від пере­місити: добре перемішене тісто.

ПЕРЕНАСИЧЕННЯ - ПЕРЕНА­СИЧЕНІСТЬ

Перенасичення.Надмірне наси­чення чимсь: перенасичення грунту во­логою.

Перенасиченість,-ності, ор. -ніс-тю. Властивість, якість чогось пере­насиченого: перенасиченість розчину, перенасиченість інформацією.

ПЕРЕПЕЛ - ПЕРЕПІЛКА, ПЕ­РЕПЕЛИЦЯ

Перепел,-а. Невеличка польова пташка родини фазанових.

Перепілка,-и, ор. -ою, перепелиця,-і, ор. -ею. 1. Самиця перепела.

2. Український дівочий танок, що супроводжується піснею про перепе­лицю.

ПЕРЕСАДЖУВАННЯ- ПЕРЕ­САДКА.Тотожні майже в усіх зна­ченнях; у значенні "перехід з одного виду транспорту на інший для по­дальшого пересування в дорозі" — тільки пересадка: їхати без пересадки.

ПЕРЕСІЧНИЙ - ПЕРЕСІЧНИЙ

Пересічний. 1.Який не перевищує середнього рівня; посередній; зви­чайний, рядовий: пересічний автор, пересічний інтелігент, пересічний слу­хач, пересічний читач, пересічний рі­вень. Пох.: пересічність, пересічно.

2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох вели­чин на їх кількість; типовий, нор­мальний для даної групи явищ: пере­січна теплота згоряння, пересічний приріст продукції становив 10 відсот­ків.Пох. пересічно.[Хоменко:] Вилу­щіть обережно зерно. Як буде пересічно не менше 10 грамів з мітелки— поря­док (В.Мороз).

Пересічний.Який перетинається з чим-небудь: пересічна траса, пересічні координати.

ПЕРЕСОРТУВАННЯ - ПЕРЕ­СОРТИЦЯ

Пересортування.Дія за знач, пере­сортувати— посортувати заново, ще раз, інакше: пересортування товарів, пересортування фруктів, пересорту­вання помідорів, пересортування ваго­нів.

Пересортиця,-і, ор. -ею. Невідпо­відність фактично одержаного това­ру, продуктів даним документа про­мислового підприємства, оптової ба­зи тощо.

перешкодитидив. завадити.

ПЕРЕЯРКА - ПЕРЕЯРОК

Переярка.Курка, гуска, качка піс­ля першого року несіння.

Переярок¹,-рка. Поперечний ярок. Дорога була нерівна, камениста, йшла то стрімко вгору, то знов вниз, в потічки та переярки (Ї.Франко).

Переярок²,-рка. Вовк торішнього виводка. До виводка приєднуються вовки-переярки, що народились роком раніше (з журналу).

ПЕРИ..., ПЕРІ...Перші частини складних слів, що означають "нав­коло, понад, через"; пишуться разом: пери...— перед приголосними (пери-

ПЕР

нефрит, перицентр), пері...— перед голосними (періаденіт, періелектрон).

перигейдив. апогей.

ПЕРИСТИЙ - ПЕРІСТИЙ

Перистий.Такий, як перо, схожий на перо: перистий лист, перисті хма­ри.

Перістий.З плямами іншого ко­льору (переважно про масть тварин): періста корова, перістий кінь, періс­тий гарбуз.

ПЕРИФЕРІЙНИЙ - ПЕРИФЕ­РИЧНИЙ

Периферійний.Який міститься, пе­ребуває в частині країни, міста, села тощо, віддаленій від центру: перифе­рійний театр, периферійний кореспон­дент.

Периферичний.Який стосується зовнішньої, віддаленої від центру ча­стини організму: периферична нервова система.

перифраза — перифраздив. пара­фраза.

пері...див. пери...

перістийдив. перистий.

ПЕРЛ - ПЕРЛИ - ПЕРЛИНА

Перл,-у. Найдрібніший друкарсь­кий шрифт (5 пунктів).

Перли,-ів, мн. Перламутрові зер­на, прикраси з них тощо.

Перлина.Одна зернина перлів, а також переносно: рідкісна чорна пер­лина, перлина української класичної драматургії.

ПЕРСОНА ҐРАТА - ПЕРСОНА НОН ҐРАТА

Персона ґрата,невідм., ж. Персо­на, що її кандидатура на дипломатич­ного представника не викликає запе­речень уряду країни, в якій її мають акредитувати; переносно — особа, до якої ставляться прихильно.

Персона нон ґрата,невідм., ж. Осо­ба, що її кандидатура як дипломатич­ного представника викликає запере­чення уряду держави перебування; переносно — особа, яка не користу­ється прихильністю.

ПЕРШО...Перша частина склад­них слів, що відповідає слову перший;пишеться разом: першоелемент, пер­шокласний.