Модуль № 2. Організаційно правове забезпечення управлінням силами та засобами об`єкту господарювання під час надзвичайних ситуацій.

Заняття № 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуаціях

Самостійна підготовка.

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Ідентифікація ризику. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Загальний аналіз ризику:

А) Ризик як критерій для кількісного виміру небезпеки;

Б) Правомірний ризик;

В) Допустимий ризик;

Г) Неправомірний ризик.

2. Концепції ризиків:

А) Знехтуваний ризик;

Б) Прийнятий ризик;

В) Гранично допустимий ризик;

Г) Надмірний ризик.

3. Загальні проблеми безпеки:

А) Абсолютна безпека (нульовий рівень ризику);

Б) Концепція прийнятного (допустимого) ризику;

В) Концепція індивідуального ризику;

Г) Концепція соціального ризику;

Д) Категорії серйозності небезпеки.

4. Аналіз ризику небезпек:

А) Апріорні методи дослідження та кількісної оцінки ризику;

Б) Емпіричні методи дослідження та кількісної оцінки ризику;

В) Імовірність настання певної події.

5. Підходи до кількісної оцінки ризику:

А) Статистичний метод;

Б) Метод експертних оцінок;

В) Метод використання аналогій;

Г) Метод імітаційного моделювання.

6. Оцінка ризику небезпек:

А) Cистеми кількісної оцінки небезпек;

Б) Коефіцієнт ризику, коефіцієнт індивідуального ризику;

В) Методичні підходи оцінки коефіцієнту індивідуального ризику;

Г) Категорії серйозності небезпеки.

3.2.7. Управління ризиком:

А) Встановлення оптимального спiввiдношення мiж природною та техногенною сферами довкілля;

Б) Вдосконалення техногенної сфери;

В) Підвищення ефективності функціонування соціально-економічної та технічної систем безпеки;

Г) Таксономія небезпек;

Д) Основи управління ризиками.

Заняття № 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення адміністративно-територіального округу у надзвичайних ситуаціях.

Самостійна підготовка.

Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності:

А) Конституція України;

Б) Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

В) Закон України «Про охорону земель»;

Г) Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

Д) Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»;

Є) Закон України «Про тваринний світ»;

Ж) Закон України «Про рослинний світ».

2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій:

А) Єдина державна система запобігання й реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації;

Б) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою захисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат центральними й місцевими органами виконавчої влади;

В) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою захисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат державними підприємствами, установами й організаціями.

Г) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою захисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат установами та організаціями, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, організація проведення роботи по запобіганню НС з метою захисту населення, території та довкілля.

3. Функціональні підсистеми із запобігання надзвичайним ситуаціям і захистом населення й території від їх наслідків.

А) Організаційна структура й порядок діяльності функціональних підсистем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів;

Б) Сили та засоби функціональних підсистем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів;

Б) Структура та порядок діяльності територіальних підсистем єдиної державної системи;

В) Сили і засоби територіальних підсистем єдиної державної системи.

4. Координуючі органи єдиної державної системи запобігання й реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації:

А) На загальнодержавному рівні;

Б) На регіональному рівні;

В) На місцевому рівні;

Г) На об'єктному рівні.

5. Державні нормативні акти запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій:

А) Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»;

Б) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»;

В) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».

6. План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня:

А) Загальні визначення плану. Планування реагування на НС державного рівня;

Б) Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Переведення органів управління, сил і засобів Системи у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації;

В) Дії органів управління, сил та засобів Системи, які залучаються до реагування на НС;

Г) Організація управління реагуванням на НС. Утворення угруповання сил та засобів реагування на НС. Забезпечення безпеки під час дій у режимі НС;

Д) Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС;

7. Превентивні та ситуаційні норми:

А) Експертиза технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів;

Б) Ліцензування технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів;

В) Сертифікація технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів;

Г) Аудит технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів;

Д) Підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів;

Є) Підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС.

Заняття № 7. Управління силами та засобами об`єкта господарювання під час надзвичайних ситуацій.

Самостійна підготовка.

Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації:

А) Організаційні та правові основи захисту громадян України, об’єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру;

Б) Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;

В) Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

Г) Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

2. Основні заходи у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру:

А) Інформування та оповіщення. Спостереження;

Б) Укриття в захисних спорудах.

В) Евакуаційні заходи;

Г) Інженерний захист;

Д) Медичний захист;

Є) Біологічний захист;

Ж) Радіаційний і хімічний захист.

3. Правила поведінки і дії населення під час стихійного лиха:

А) Землетруси;

Б) Ураган (смерч, гроза, злива);

В) Снігові замети (хуртовина);

Г) Зсуви;

Д) Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення);

Є) Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха.

4. Дія населення і правила поведінки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах:

А) Дія населення при оповіщенні про хімічне зараження;

Б) Дія населення при аваріях на залізничному і автомобільному транспорті при перевезенні небезпечних вантажів;

В) Надання медичної допомоги при ураженні сильнодіючими отруйними речовинами.

5. Дії населення і правила поведінки при аваріях на атомних енергетичних установках:

А) Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища;

Б) Дія населення при проживанні на місцевості з підвищеним радіаційним фоном. Захист органів дихання і покровів шкіри;

В) Захист житла, джерел води і продуктів харчування;

Г) Дотримання правил радіаційної безпеки і особистої гігієни.

6. Правила поведінки і дії населення при пожежах:

А) У випадку виявлення пожежі;

Б) Якщо пожежа застала вас у приміщенні;

В) Якщо ви опинилися у приміщенні, відрізаним від основних шляхів евакуації вогнем, димом, високою температурою;

Г) Евакуація майна з приміщень будинку.