Пре зидентство Білла Клінтона 1992–2000 рр.

Урок 10

США в 90-х роках ХХ ст. — на початку ХХІ ст.

Мета:охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику американських адміністрацій в 90-х рр. ХХ ст. — на початку ХХІ ст., описувати роль провідних американських політичних діячів цього періоду, визначати особливості українсько-американських відносин, висловлювати судження про необхідність розвитку взаємовідносин між двома країнами на сучасному етапі; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну думку, критично мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів зацікавленість історією.

Тип уроку:комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Історичний диктант

1. «Нових рубежів» прагнув досягнути __ .

2. «Уотергейтський скандал» пов’язаний з президентом __.

3. Подолати бідність намагався __.

4. Карибська криза припадає на період президента __.

5. Агресія США проти В’єтнаму розпочалась за президента __.

6. Назвіть ім’я президента США, убитого 1963 року.

7. Коли американські астронавти висадилися на Місяці?

8. Назвіть ім’я лідера руху афроамериканців США в 1950 – 1960‑ті рр.

9. Яку назву мала економічна програма президента Р. Ніксона?

10. Назвіть ім’я президента США, який започаткував політику «розрядки» у відносинах з Радянським Союзом.

11. Хто з американських президентів назвав СРСР «імперією зла»?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Наприкінці XX — на початку XXI ст. роль США у світі докорінно змінюється. Після розпаду СРСР вони залишились єдиною наддержавою. Відповідно, вся їхня політика, як внутрішня, так і зовнішня, продиктована і спрямована на підтвердження цього статусу.

ІV. С прийняття та усвідомлення навчального матеріалу

Нова економічна філософія» Б. Клінтона

У ч и т е л ь.

Позитивні зрушення в житті США були закріплені після приходу до влади республіканця Дж. Буша (1988– 1992).

За правління Дж. Буша в міжнародних відносинах було досягнуто нових домовленостей з Радянським Союзом (згодом з Росією, Україною, Казахстаном, Білорусією) про скорочення ядерних озброєнь, було остаточно розв’язане німецьке питання (у 1990 р. Німеччина об’єдналася). Дж. Буш санкціонував агресію американських військ у Панаму під приводом боротьби з наркоманією (1989 р.). Найбільшим його досягненням стала пере-мога у війні з Іраком 1991 року (операція «Буря в пустелі»).

Проте в американців почали з’являтися сумніви щодо політики республіканців, особливо щодо їх нібито надмірного захоплення зовнішньополітичними проблемами, і новим президентом у 1993 р. став лідер демократичної партії Б. Клінтон, навколо якого було створено імідж такої собі «людини з натовпу», яка живе інтересами пересічного американця.

Перші кроки нової адміністрації в царині економіки свідчили про відхід Клінтона від рейганоміки. До поси-лення державного регулювання підштовхнули труднощі та спад в економіці, що намітилися в момент приходу Клінтона до влади. Нова адміністрація вдалася до збільшення податків на великий бізнес, боролася проти мо-нополізму. Водночас надавалися субсидії транспорту, впроваджувалися наукомісткі технології. За допомогою економічних важелів становище вдалося виправити. Американська економіка почала розвиватися досить інтенсивно.

Зусилля дипломатії США були спрямовані на ядерне роззброєння та інтеграцію в демократичний світ колишніх тоталітарних країн.

На наступних президентських виборах, що відбулися у листопаді 1996 p., знову переміг Б. Клінтон. Діяльність адміністрації Клінтона виявилася настільки ефективною, що її не змогли затьмарити скандальні історії, пов’язані з президентом, які в іншому випадку призвели б до імпічменту.

Робота з таблицею

Пре зидентство Білла Клінтона 1992–2000 рр.

Внутрішня політика

Зовнішня політика

План «економічного відродження» США та зростання добробуту американців: • створення нових робочих місць за рахунок державних інвестицій у розвиток інфраструктури; • охорона навколишнього середовища; • будівництво житла; • реформа систем освіти та охорони здоров’я; • безперервне зростання економіки США. Профіцит бюджету. Виникають проблеми, пов’язані з особистим життям президента. Це спричинило ініціацію процедури імпічменту

Головна увага приділялась проблемам боротьби з тероризмом, наркобізнесом. Проводилися «миротворчі операції» в «гарячих точках» планети (Югославія, Сомалі, Камбоджа, Близький Схід) з метою забезпечення національних інтересів США. Процес налагодження відносин з новими незалежними державами, які виникли на теренах колишнього СРСР та Югославії

У ч и т е л ь.

Вибори 2000 р. були особливими в історії США: вони стали випробуванням для американської демократії, зокрема системи виборів. За кандидата від демократів Ела Гора було подано на півмільйона більше голосів, але, враховуючи специфіку передбаченої конституцією двоступеневої процедури обрання президента, переможцем було оголошено кандидата від Республіканської партії Джорджа Буша (молодшого).

Відносне економічне благополуччя дало змогу адміністрації Дж. Буша-молодшого основну увагу зосередити на зовнішній політиці.

Проте активне втручання США в усі осередки політичного напруження, що виникали у світі, зумовило наростання антиамериканських настроїв.

11 вересня 2001 р. стало переломним у житті США і світу: стався терористичний акт, у результаті якого було зруйновано Світовий торговий центр у Нью-Йорку і пошкоджено будівлю Пентагона (Міністерства оборони США).

США були поставлені перед необхідністю розгорнути широкомасштабну боротьбу з тероризмом. Для цього утворилась антитерористична коаліція держав світу на чолі із США. Першою серйозною акцією США стало втручання у внутрішні справи Афганістану на боці сил, що вели боротьбу із рухом Талібан (рух підтримував діяльність терористичної мережі Аль-Каїда на чолі з Бен Ладеном, на яку було покладено відповідальність за теракт 11 вересня 2001 р. та цілу низку терористичних актів).

Узимку 2002–2003 рр. США розгорнули масову антиіракську кампанію з метою повалення президента Саддама Хусейна.

Війна в Іраку викликала невдоволення всередині США. Цим скористалася Демократична партія, яка 2006 р. перемогла на виборах до конгресу США. Проте адміністрація Дж. Буша-молодшого продовжувала проводити жорсткий курс.