Незчисленний див. нечисленний

НЕЗ'ЯСОВАНИЙ - НЕ З'ЯСО­ВАНИЙ - НЕЗ'ЯСОВНИЙ

Нез'ясбваний,прикм. Якого не з'я­сував хтось, неясний; безпричинний.

Десь у грудях колькою стало щось не-з 'ясоване: чи то кудись треба піти, чи щось зробити (С.Васильченко); Часу було багато для того, щоб з'ясувати все нез ясоване (Ю.Яновський).

Не з'ясований, част. з дієприкм.: це питання ще остаточно не з 'ясоване.

Нез'ясовний.Якого не можна з'я­сувати, пояснити. Це було дивне, зов­сім незрозуміле й нез'ясовне почуття (Ю.Збанацький).

НЕЙМОВІРНИЙ. 1.Якого важко або неможливо уявити; неправдопо­дібний; нереальний. Орині здавалося неймовірним, щоб Яків Калитка одру­жився (К.Гордієнко); В цю мить тра­пилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Н.Рибак).

2. Надзвичайно великий; особли­вий: неймовірна швидкість. Про ней­мовірну силу, розум, хитрощі Карма-люка складалися пісні (О.Іваненко); Богун робив неймовірне — старі досвід­чені козаки не пам 'ятали таких блис­кавичних маршів (Я.Качура).

3. розм. Недовірливий. — А коли б воно нам не нашкодило, — увернув хтось неймовірний (Панас Мирний); Вона була дуже неймовірна й полохлива зроду і нікому не йняла віри (І.Нечуй-Левицький); — А відкіля ти? — спи­тав господар, позираючи на неї неймо­вірними очима (Б.Грінченко).

Пох.: неймовірність, неймовірно.

нейро...див. невр...

нейрологіядив. невралгія.

НЕЙТРИННИЙ - НЕЙТРОН­НИЙ

Нейтринний.Який стосується ней­трино — стабільної нейтральної еле­ментарної частинки: нейтринна фізи­ка.

Нейтронний.Який стосується ней­трона — електрично нейтральної еле-

НЕК

ментарної частинки: нейтронний гене-ратор, нейтронний селектор.

НЕКРО...Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "мертвий"; пишеться разом: некроба-цильоз, некросекреція.

нелюдськийдив. надлюдський.

НЕМАЄ, НЕМА- НЕ МАЄ

Немає, нема,присудк. сл. Щось від­сутнє, чогось бракує, не вистачає; щось не існує, чогось не буває зовсім тощо. Нема сім 7, немає хати, Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані хо­дили, Не катувалися в тюрмі (Т.Шев­ченко).

Не має, наст, з дієсл. Ой чого моло­дий співець не співає, А чи гласу до пісень не має? {М.Костомаров); [Хво­ра:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка); Комедійний характер нічо­го спільного з розумовою недоладністю не має (О.Довженко); Якось так ста­лося, що з жодним із синів близькості він не має (Вал.Шевчук).

НЕМАЛО,присл. Багато, чимало. Немало бійців полягло від танкового вогню (О.Гончар); Після цих слів нема­ло заробітчан полізли руками до поти­лиць (М.Стельмах). Про узгодження присудка див. багато.

НЕМИНУЧИЙ - НЕМИНУ­ЩИЙ

Неминучий.Якого не можна уник­нути, обійти, який обов'язково має наступити, відбутися тощо; певний, очевидний; обов'язковий, неодмін­ний. Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча (Лесь Мартович); Як на неминучу смерть, виряджались селяни до волості (А.Головко).

Неминущий.Який ніколи не ми­нає, не втрачається, не забувається;

вічний, постійний. Є одначе у минуло­му щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним(О.Довженко); Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнюючої сили і неминущого, невичерпного змісту (А.Малишко).

НЕМОВЛЯ,-яти. Грудна дитина, яка не вміє ще говорити.

НЕНАДОВГО,присл. На короткий час; рідше — недовго. Очуняв, повесе­лів Йосип, та ненадовго(Панас Мир­ний); — Я ненадовго, — сказав хло­пець. — У мене коротка справа (А.Хижняк); Ненадовго зазнала дівка щастя (Л.Яновська).

НЕО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "но­вий", "нове"; пишеться разом: неоас-трологія, неонацизм.

НЕОЛОГІЗМИ. Зразком умотиво­ваного використання неологізмів мо­же бути мова художніх творів Олеся Гончара. Звичайно письменник утво­рює нові слова для якнайточнішого вираження думки чи для змалювання якнайяскравішого художнього обра­зу, причому ці слова органічно влива­ються в загальномовний потік, норми їх творення відповідають словотвір­ній системі української мови (чимало з них — не новотвори, а слова, вияв­лені в багатющому лексичному фонді рідної мови, котрі з тих чи інших причин не потрапили до реєстрів за-гальномовних словників). Ось кілька прикладів з позасловникової лекси­ки О.Гончара: буйнотрав я, виталина, вкомпонований, внабризк, звечоріння, звідчаєний, зоднаковілість, криводуш-шя, окликувати, суспілитися, лукавис-то, незникливо, бистроногість, не-стриженість, соколиність, новоприбу-лець, навіженка і багато інших.

НЕП

Неприпустиме творення слів, яке суперечить словотвірним нормам ук­раїнської мови, до того ж коли такі новотвори вживаються в невластивих їм ситуаціях: безсвідомо, величезній-ший, викладувати, гатилнути, дриґли-вий погляд, дурнокорчівка, заштрик сорому, злоповісний, ліворучіше, нако-рячкований, неповорушно лежати, об-мацьким рухом, обрадівши, побезлюд-ніше місце, покликливий берег, пообере-жніше, попівденніше, посмокчувати, приматькобожуватися, свіжопухлии сніг, кшварні вулички тощо.

НЕОПИСАНИЙ - НЕ ОПИСА­НИЙ - НЕОПИСАННИЙ

Неописаний,прикм. Якого не опи­сали: неописане майно.

Не описаний,част. з дієприкм.: ще ніким не описана подія.

Неописанний.Якого не можна, важко описати; надзвичайної сили, краси тощо: неописанна тривога, не­описанна врода.

НЕОЦІНЕННИЙ.Дуже цінний, надзвичайно важливий. Мар ^уян усією душею любив своє поле, ще з дитинст­ва, коли кожен клаптик землі здавався неоціненним багатством, а все, що ро­сло на ньому, було ще дорожчим (О.Лу-пій); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівни, мовчазливо дякуючи ста­рій за неоціненне повідомлення (Ю.Зба-нацький); Яке щастя/ У мене на руках неоціненні скарби — "Кобзар" Тараса Шевченка і твори Миколи Васильовича Гоголя (О.Ковінька).

НЕПЕРЕЛИВКИ,незм. розм. Важ­ко, скрутно доводиться комусь. Ба­чить Максим, що непереливки, скликає своїх товаришів докупи (І.Франко); Килина — добра душа. Коли в когось

непереливки — останнім поділиться (М.Руденко).

НЕПЕРЕСІЧНИЙ.Видатний, гар­ний, який вирізняється з-поміж ін­ших чи іншого подібного; неабиякий: непересічний художник, непересічний талант, непересічний твір, непересіч­на цінність мистецтва. — На мене він теж справляє враження натури сво­єрідної, непересічної (О.Гончар); По­стать митрополита Андрея Шепти-цького в історії українського народу і його культури займає непересічне місце (з журналу).

НЕПІЗНАНИЙ - НЕ ПІЗНА­НИЙ - НЕПІЗНАННИЙ, НЕПІЗ-НАВАНИЙ, НЕПІЗНАВАННИЙ

Непізнаний,прикм. Якого ще не пізнали, не вивчили. Те, що ще вчора здавалося непізнаним, сьогодні, завдяки досягненням науки і техніки, дедалі більше перестає бути таємницею (з журналу); Людське життя, а особливо політичне, — то самі випадковості, якими керує непізнана і незбагненна за­кономірність (Р.Іваничук).

Не пізнаний,част. з дієприкм. На світі стільки цікавих і ще не пізнаних речей, що аж дух захоплює (В.Собко).

Непізнанний, непізнаваннії, непізна­ванний.Якого не можна пізнати, не­доступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М.Рильський).

НЕПОДОЛАНИЙ - НЕ ПОДО­ЛАНИЙ - НЕПОДОЛАННИЙ

Неподоланий,прикм. Якого не по­долали. Він зрозумів, що людина, довго несучи в собі неподоланий біль, може звільнитись від нього раптово (Н.Ри­бак); Я, неподоланий, загляну смерті в очі, я не зійду з путі (М.Бажан).

НЕП

Не подоланий, наст, з дієприкм. У мистецтвознавчій науці ще не подола­на тенденція описувати явища худож­ньої культури, так би мовити, в ста­тиці, в констатуючій манері (з жур­налу).

Неподоланний. Якого не можна подолати, якому не можна протисто­яти; непереборний, непереможний. Стебла витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися в таємничому неподоланно­му русі (О.Довженко).

НЕПОЯСНЕННИЙ - НЕ ПО­ЯСНЕНИЙ

Непоясненний.Якого не можна пояснити, який не піддається пояс­ненню; непояснимий. Й на новому місці з 'явилися протоколи про розтро­щені вітрини й непоясненне дитяче бродяжництво (О.Гончар); Вона ле­жала, розкинувши руки й ноги, й поми­рала від задухи і своєї непоясненної пе­чалі (Вал.Шевчук).

Не пояснений,част. з дієприкм.

НЕПРИЙНЯТНИЙ - НЕ ПРИЙ­НЯТИЙ

Неприйнятний.Якого не можна прийняти, з яким не можна погоди­тися. Для командира полку такий ва­ріант був неприйнятний (О.Гончар).

Не прийнятий,част. з дієприкм.

НЕПРИТОМНІТИ - ОПРИ­ТОМНІТИ

Непритомніти, знепритомніти. Втра­чати свідомість; зомлівати. Довго ще в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав — то тягли назад... (Л.Забаш-та); — От двоє дітей у Мокрини, бачи­ли вони ложку молока? Аж непритом­ніють, смокчучи кислу ганчірку з м я-кушкою (М.Стельмах); Листоноша зне-

притомнів після двадцятого шомпола (Ю.Яновський); Валентинові Модес-товичу здавалось, що Ганна знепритом­ніла (Ю.Шовкопляс).

Опритомніти.Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мис­лити, діяти і т. ін. (після сильного пе­реживання, розгубленості, болю то­що). Зінько лежав на ліжкові. Він опритомнів уже, але був такий знемо-жений, що не здужав озиватися (Б.Грінченко); Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не міг (А.Ши-ян); Поранений Богун опритомнів і на­магався звести голову (Я.Качура).

Чомусь часто забувають ці слова, заміняючи їх маловживаними втра­чати, втратити свідомість, загубити тя­му, прийти до тями тощо.

НЕПРОЩЕННИЙ - НЕ ПРО­ЩЕНИЙ

Непрощенний.Якому не можна простити; якому не простили гріхів тощо. Як на його думку, то це була не­прощенна кривда, що Грицько забрав собі ту десятину землі (Б.Грінченко); — Тяжко спокутував він своє непро­щенне злочинство (М.Зеров); Це був би непрощенний злочин перед усіма нами (О.Гуреїв); Пушкар сказав, що зло­чин — непрощенний. Карати треба — що там говорить (Л.Костенко).

Не прощений,част. з дієприкм. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив.. А тільки я не прощена зоста­лась (Леся Українка).

НЕРОЗВ'ЯЗАНИЙ - НЕ РОЗ­В'ЯЗАНИЙ - НЕРОЗВ'ЯЗНИЙ

Нерозв'язаний,прикм. Якого не розв'язали: нерозв'язаний вузол, нероз-в язана задача, нерозв 'язане завдання.

НЕС

Не розв'язаний,част. з дієприкм.: ще не розв язана нами проблема.

Нерозв'язний.Якого не можна розв'язати, вирішити, з'ясувати то­що; який не піддається розв'язанню: нерозв 'язна проблема, нерозв 'язна супе­речність.

НЕРОЗРІЗНЕННИЙ, НЕРОЗРІЗ­НИМИЙ.Якого важко або неможли­во розрізнити, відрізнити від іншого: нерозрізненні (нерозрізнимі) відтінки кольору.

НЕСЕННЯ - НЕСІННЯ

Несення.Виконання певних обо­в'язків, доручень тощо: несення війсь­кової служби.

Несіння.Кладка яєць (про птахів).

НЕСИЛА - НЕ СИЛА

Несила.Фізичне знесилення, сла­бість; у знач, присудк. сл. Руки їй з не­сили упали на коліна (М.Старицький); — Ні, я вже краще розкажу. Несила більше мовчати (І.Цюпа).

Не сила,част. з ім. — Що кріпка ця Уляна, що здорова вдалася, — кажуть дворові, а не знають, що не сила дер­жить Уляну на ногах (Панас Мир­ний).

несіннядив. несення.

НЕСКАЗАНИЙ - НЕ СКАЗА­НИЙ - НЕСКАЗАННИЙ

Несказаний,прикм. Не виражений словами; невисловлений. Ви знов при­йшли, скорботні тіні, і, мов прижовк­лая трава, поникли в тихому тремтін­ні... Мої загублені святині! Мої неска­зані с/ю<?я/(Я.Мамонтов); Якесь слово висіло в неї на губах, проте зів 'яло не­сказане (С.Тудор); В душі далекі гони і солодко цвітуть несказані слова (В.Со-сюра).

Не сказаний,част. здієприкм. Але поряд ішло й шукання нових поетичних

шляхів та засобів, шукання не сказано­го досі слова для означення не бачених досі подій, явищ, речей (М.Рильський); Сама за довгі дні жалів Я сонце стріла, Хіба ж не сказана без слів Любов не­сміла? (Т.Масенко).

Несказанний.Якого не можна пе­редати словами; надзвичайний. Не­сказанна, невимовна туга давить їй за душу (Панас Мирний); Галас знявся несказанний (М.Коцюбинський); Ве­чір ллє у їхню кімнату потоки неска­занної сині (М.Стельмах); Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гір­ського кришталю, несказане лишилось несказанним (Л.Костенко).

НЕСКЇНЧЕНИЙ - НЕ СКІН­ЧЕНИЙ - НЕСКІНЧЕННИЙ -БЕЗКОНЕЧНИЙ

Нескінчений,прикм. Не доведений до кінця; незакінчений. Порвалася нескінчена розмова (Леся Українка); Червоним одсвітом пожеж Горить нескінчений малюнок (В.Еллан); Не­скінчена лишається робота, Яку поклав на нашу долю час (П.Карманський); Я мав тоді нескінчену вишу освіту (Р.Іва-ничук).

Не скінчений,част. з дієприкм. По­серед вулиці величезна будова, ще не скінчена (Леся Українка).

Нескінченний.Який дуже довго триває; дуже довгий, дуже великий (про кількість). Перейдені биті шляхи мріються в імлистій далині, як розгор­нуті сторінки нескінченної повісті мо­го життя (Б.Антоненко-Давидович); Не знаю, чи довго ми йшли, але для ме­не ті хвилини видалися нескінченними (Н.Рибак); Вулицями вже йшли нескін­ченні колони піхоти (Я.Качура); На нескінченну нитку дороги нанизувалися

НЕС

села, хутірці, полустанки, заводи (Є.Гуцало).

Безконечний.Те саме, що нескін­ченний,але вживається рідше.

неславадив. слава.

неславитидив. славити.

НЕСПАЛЕННИЙ.Якого не мож­на спалити, знищити вогнем.

НЕСТРИМАНИЙ - НЕ СТРИ­МАНИЙ - НЕСТРИМНИЙ

Нестриманий,прикм. Якого не стримали; якого важко або неможли­во стримати, дуже сильний; невитри­маний: нестримані ридання, нестри­маний потік, нестриманий хлопець.

Не стриманий, наст, з дієприкм.: не стриманий у словах.

Нестримний.Нічим не стримува­ний, який не знає меж у чомусь, дуже сильний; який не вміє стримуватись тощо: нестримний регіт, нестримний рух, нестримне бажання, нестримний характер.

неттодив. брутто.

НЕУЯВЛЕННИЙ.Якого важко або неможливо уявити. По всій торго­виці скрізь гам та крик неуявленний (І.Нечуй-Левицький).

НЕ ХТО ІНШИЙ - НІХТО ІН­ШИЙ

Не хто інший, як...Саме цей, а не хтось інший. Військо бажає, щоб ви, ясновельможний князю, а не хто ін­ший, вів його в битву (І.Нечуй-Ле­вицький); — Микола Гармаш, кажеш, запорожець ? — "Не хто інший, як він " (М.Лазорський); Це не хто інший, як кайданник, що втік з Сибіру (М.Во­роний).

Ніхто інший.Жодна інша людина. Логіка говорить, що то втяв хтось із його братів.. Бо ж було ясно, що це

один з трьох і ніхто інший (І.Баг­ряний); Він [Хмельницький], як ніхто інший з козацької старшини, тримав себе рівнею з простими козаками (О.Со-коловський).

НЕЧИСЛЕННИЙ - НЕЗЧИС­ЛЕННИЙ

Нечисленний.Який складається з невеликої кількості когось, чогось. Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (І.Франко); Тоді зашумів на лункому пероні І рушив вперед нечи­сленний гурток Солдатських папах, робітничих шапок (М.Бажан).

Незчисленний.Який складається з великої кількості когось або має ве­лику кількість: незліченний. Петрусь узяв гуркати палицею по барканах. По­назбігалась незчисленна сила собак (А.Кримський); Земля., стогнала від тупотіння десятків тисяч коней та галасу незчисленного війська (А.Ка-щенко); На всьому видноколі бігли не­зчисленні хвилі з білими гребенями (М.Лазорський); Вони [в'язні] вору­шилися, здавалось, незчисленною масою в сизих хмарах тютюнового диму (І.Багряний).

НЕЩАСЛИВИЙ - НЕЩАСНИЙ

Нещасливий. 1.Позбавлений щас­тя, радості тощо: нещаслива люди­на, нещасливий в особистому житті. [Меланія Семенівна:] Я така нещас­лива, така нещаслива була за своїм чо­ловіком!.. (Б.Грінченко).

2. Те саме, що нещасний2: нещас­лива доля, нещасливий випадок, нещас­ливе кохання.

Нещасний. 1.Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь тощо: не­щасні пожильці, нещасна мати.

2. Який приносить лихо, неприєм­ності, невдачі тощо: нещасний день,

НІД

нещасна година, нещасний випадок, не­щасне кохання.

3. Те саме, що нещасливий1: неща­сна людина, нещасний вигляд.

НЕ ЩО ІНШЕ - НІЩО ІНШЕ

Не що інше, як...Саме це, а не щось інше. Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М.Коцюбинський); Найбільше і найдорожче добро в кож­ного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Панас Мирний); Це так звана нова поезія, цебто: декадентство, мо­дернізм, символізм, імпресіонізм, футу­ризм і т.п. Всі ці дрібні течії не що ін­ше, як крик наболілої спотвореної інди­відуальності(М. Вороний).

Ніщо інше.Жодна інша річ, спра­ва, жодне інше явище тощо. Він захо­плювався полюванням, ніщо інше його не цікавило.

НИЖЧЕ...Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "далі, пізніше в тексті"; пишеться ра­зом: нижчезгаданий (також згаданий нижче).

НИЗЬ,-і, ор. -ззю. Спосіб виши­вання, при якому візерунок прокла­дається чорною або червоною нит­кою зі споду, а вишивка виконується рештою кольорів з лиця.

НИРЕЦЬ - НИРОК

Нирець,-рця, ор. -рцем. 1. Той, хто ниряє, займається пірнанням.

2. розм. Те саме, що нирок.

Нирок,-рка. Водоплавний птах родини качиних.

ниркидив. нірка.

Нирок див. нирець.

НИТЬ,-і, ор. -ттю. Вживається па­ралельно з нитка, але переважно в переносному значенні. Чекання без-

17 — 4-2287 2

мірне і серця стискання незмінні. При­скорений клопіт, як нить невловимих думок (Л.Первомайський); Осінь., на-пина прозорі ниті на поорані лани(М.Рудь).

нідив. не.

НІБИТО - НІБИ ТО

Нібито, спол., част. Ніби. На Ти-моша Стояна, одначе, наган враження нібито й не справив (О.Довженко).

Ніби то, част. із займ. у знач. спол. Пани кричали й галасували.. Здавалось, ніби то давні царі давньої Еллади з Пха­лись на Олімпійські ігрища (І.Нечуй-Левицький); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З.Тулуб).

НІВРОКУ,розм. 1. присл. Нічого собі; непогано; так, як треба; також у значенні вст. сл. — як побажання не наврочити кому-небудь своїми слова­ми. То був уже старий, кремезний ще нівроку... (Панас Мирний); — Ну та й гарна ж, нівроку, удовина дочка!..(І.Нечуй-Левицький); — Ви добре ба­чите? — "Нівроку. На зір не нарікаю" (В.Земляк).

2. прикм. незм. Такий, як треба; не­поганий. Нівроку зять, не зять, а дуб, тернові очі, чорний чуб, з обличчя вид­но — дружелюб (І.Гончаренко).

НІДЕ - НІДЕ- НІ ДЕ

Ніде,присл. Немає такого місця (де можна було б щось зробити, роз­ташуватися тощо). Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Л .Глібов); Ото ж людей на у лиці і ко­ло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); Старші письменни­ки — учителі наші (ніде правди діти) більш прислухалися до живої народної мови (М.Коцюбинський).

Ніде, присл. Ні в якому місці; ніку­ди. Та ніде той не дійде, Хто не має

\51

НІД

цілі (І.Франко); Ніде ні душі. Ліс та поле (О.Гончар).

Ні де, наст, з присл. Ля ж не знаю, ані хто, ні де, то час від часу дяк мені розказує (Л.Костенко).

НІДЕРЛАНДИ - ГОЛЛАНДІЯ

Нідерланди,-ів. Країна Королівст­во Нідерландів.

Голландія,-ї, ор. -єю. Неофіційна назва цієї країни.

НІЗАЩО - НІ ЗА ЩО - НІ ЗА Щб

Нізащо,присл. Ні за яких обста­вин; без підстави, без причини. [Ок­сана:] Не піду, нізащо не піду!(М.Кро-пивницький); Додому вона цілий день нізащо не хотіла вертатись (Грицько Григоренко); [Віра Михайлівна:] Але одне для мене ясно — до Дороша я не вернуся. Нізащо! (Я.Мамонтов); Ро­бітники шептались по кутках, казали, що він грубий, різкий, підеш до нього, а він облає нізащо (А.Хижняк); Вони нізащо не хотіли пристати на ту умо­ву (А.Кащенко).

Ні за що,словосп. Немає за що: ні за що дякувати. Старий наш пан, по­кійник, недобрий був! Не тим би згаду­вати, да луччим ні за що (Марко Вов­чок).

Ні за що,словосп. 1. Даремно, мар­но. Пропаде він з нею ні за що (Б.Грін-ченко).

2. Ні за якусь рису, якість; ні за якусь річ тощо. За що не любила? — Якби за що, — а то ні за що! (Марко Вовчок); Надвечір Настя перестала грати, ходила по хаті, по садку, ні за що не бралась, думала-гадала, ждала чогось (Леся Українка); Тітка бачила, що сама Тодозя не здатна ні за що ду­мати, заходилась укладати Тодозину одежу в скриню та готувати харч на

дорогу (І.Нечуй-Левицький); Либонь він з тієї команди, в якій працюють лише язиком і ні за що не відповідають (А.Гудима).

ШКОЛЬ,-я, ор. -ем. Призма з іс­ландського шпату, прозора для світ­ла.

німцідив. германці.

НІНАЩО - НІ НА ЩО

Нінащо,присл. Вживається перева­жно у словоспол. зводити (звести, сходити, зійтиі т. ін.) нінащо.Не то чоловік, а й худобина в такій норі швидко на нінащо зведеться (І.Фран­ко); Цим сміхом розбив Потурайчик Славків план нінащо (Лесь Мартович); Старий воркотів незадоволений: ніна­що козацтво звелося, сплюхи та й годі (А.Чайковський).

Ні нащб, словосп. 1. Ні для чого. Невже на всі великії події, На все у вас одна відповідь є — Мовчання, сльози та дитячі мрії? Більш ні на що вам сили не стає?(Яеся Українка); Він ніколи й ні на що не скаржився, хоч у його жит­ті було всього: і світлого, й підлого (А.Дімаров).

2. Ні на якусь річ, подію, потребу тощо. Хлоп'я стояло похнюплено й ні на що не реагувало (О.Гончар); Кожна полонянка старається показати себе здоровою, ні на що не скаржиться (А.Хижняк); — Воно й непоказна пта­шина — сіреньке, невеличке, а, гляди, волі ні на що не проміня! (Б.Антонен-ко-Давидович); Остап такий був за-нятий недавньою минувшістю, що ні на що не звертав уваги (А.Чайковський).

НІРКА - НОРКА - НИРКИ

Нірка,-и, д. і м. -ці. Маленька нора.

Норка.Невелика хижа хутряна тварина родини куницевих.

нос

Нирки,-нирок, мн. (одн. нирка). У хребетних тварин і людини парний орган, який утворює івиділяє сечу.

НІТРАТ - НІТРИТ - НІТРИД

Нітрат,-у. Сіль (і ефір) азотної ки­слоти, яку застосовують як добриво та у виробництві вибухових речовин.

Нітрит,-у. Сіль азотистої кислоти, яку застосовують у виробництві орга­нічних барвників та в медицині.

Нітрид,-у. Хімічна сполука азоту з більш електропозитивними елемен­тами (алюмінієм, бором, вольфра­мом, титаном тощо).

НІТРО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "азот", "азотний"; пишеться разом: нітро­гліцерин, нітроклітковина.

ніхто іншийдив. не хто інший.

ніщо іншедиб. не що інше.

НОВИНА - НОВИЗНА

Новина.Щойно або недавно одер­жане повідомлення, звістка; щось но­ве; нововведення тощо. Прийшов той день, що по місті новина, як стріла, пролетіла: Кармелюк ранений, Карме-люка везуть! (Марко Вовчок); — Ця новина для мене не цікава (І.Нечуй-Левицький); Спасибі за новини, хоч деякі з них мені вже відомі раніше (Ле­ся Українка).

Новизна.Властивість і якість но­вого; те, що недавно пізнали, усвідо­мили, відчули тощо. Коли ж вступили до гірської околиці — до почуття нови­зни приєдналося й очарування (Г.Хот-кевич); Цей невтомний чоловік, що, здається, працював не лише днями, а й ночами, у всякій новизні ніде не поми­литься! (Т.Масенко).

...НОМ¹. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "член": біном.

17* 2

...НОМ², ...НОМІЯ.Кінцеві час­тини складних слів, що відповідають поняттям "положення", "закон": ме­троном, агрономія.

норкадив. нірка.

НОРМАЛІЗУВАТИ - НОРМУ­ВАТИ

НОРМАЛІЗУВАТИ,-ую, -уєш. Доводити до норми, підпорядковува­ти нормі: нормалізувати відносини, нормалізувати склад крові, нормалізу­вати функції печінки. Пох.: нормаліза­ція(нормалізація дипломатичних від­носин), нормалізований(нормалізоване харчування).

Нормувати,-ую, -уєш, недок. ідок. Визначати, встановлювати норму в чому-небудь: нормувати витрати, нормувати працю. Пох.: нормування(нормування відпочинку), нормований(нормований робочий день).

...НОСНИЙ- ...ВМІСНИЙ

...Носний.Кінцева частина склад­них слів, що означає: а) який містить у собі те, що вказано в попередній ча­стині: водоносний, золотоносний, кро­воносний, медоносний, нафтогазонос­ний, нафтогазоносність, соленосний, хлорофілоносний, цукроносний; б) який спричиняє те, що вказано впопере­дній частині: смертоносний, смерто­носність; в) який носить те, що вказа­но в попередній частині: вінценосний, ракетоносний, торпедоносний, яйцено­сний.

...Вмісний.Кінцева частина склад­них слів, що означає "який містить у собі те, що вказано в попередній час­тині": азотовмісний, алмазовмісний, залізовмісний, золотовмісний, нафто-вмісний, платиновмісний.

НОСТАЛЬГІЯ,-ї, ор. -єю. Болісна туга за батьківщиною, а також узагалі

нот

за приємним, дорогам минулим. Пох. ностальгійний.

нотаціядив. анотація.

НОТИС, -у. Оповіщення про ціл­ковиту готовність судна до заванта­ження або розвантаження.

ноумендив. феномен.

НОША - НОШІ

Ноша,-і, ор. -ею. Речі, які хтось несе або які призначені для перене­сення, а також переносно. Олексій прив язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу черезплече (Д.Ткач).

Ноші,нош, мн. Носилки. Хлопці й дівчата невпинно підносили до Барки

О¹. Як назва літери вживається в с. р.: заголовне о; як назва звука вжи­вається в ч. р.: відкритий о; ненаголо-шений о.

О²-ОБ

О (перед приголосним) і об¹ (перед голосним), прийм. Вживається приозначенні часу — переважно перед числівником: о другій годині, годині о дев ятій, о пів на дванадцяту, об оди­надцятій годині, о тій порі, об обідній порі.

Об², прийм. Вживається для озна­чення об'єктивних відносин тощо: спотикатися об каміння, опертися об стіл, подряпатися об колючки, удари­ти лихом об землю, як риба об лід.

ОБАБІЧ - бБІЧ

Обабіч,присл. З обох боків, по обидва боки чогось; у знач, прийм. Обабіч стіною стояли молоденькі сме­річки (А.Турчинська); Обабіч залізниці

цеглу на ношах і розчин (О.Донченко); Помітила [Горпина] багато оздоблені ноші з китицями і наметом, а в ношах Настю в пишному татарському вбран­ні (3.Тулуб).

НЮШИТИ,-шу, -шйш, розм. Нюхати повітря; переносно — висте­жувати, вишукувати когось, щось. Лисичка бігла повз хатку та нюшить носом, коли чує — пиріжки пахнуть (казка); Данько поважно спльовує, ню­шить коло казана (О.Ільченко); Нурла виступає з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (М.Коцюбин­ський).

зеленіють розкішні сади і баштани (О.Десняк); Обабіч шляху рясно стоя­ли села (А.Кащенко). (Неправильно: Обабіч горіло маленьке вогнище; або: Раптом лісничий спинився, хлопець з розгону наскочив на нього, перепросив і став обабіч, відсапуючись).

Обіч,присл. Поруч, поряд; коло чогось (з одного боку); у знач, прийм. Обіч, за кілька кроків, — кузня (А.Головко); Назустріч їм раз у раз виникали обіч дороги маршові роти по­повнення (О.Гончар); Вона знала, що йому приємно сидіти обіч неї (Вал. Шевчук).

обвинувачуватидив. звинувачувати.

ОБВІТРЮВАТИСЯ - ЗВІТРЮ­ВАТИСЯ

Обвітрюватися,-ююся, -юєшся, об­вітритися.Від вітру ставати пересох­лим, шерхлим, потрісканим (про шкі­ру): обвітрюється (обвітрилося) обличчя.

о

ОБІ

Звітрюватися, звітритися.Повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру та інших атмосферних явищ; зникати, розсіюючись, випаровую­чись; вивітрюватися: звітрюється гір­ська порода, звітрюється бензин.

ОБЕР-...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "ви­щий", "старший" (за посадою), "го­ловний"; пишеться через дефіс: обер-кондуктор, обер-лейтенант.

ОБЕРЕГА, -и, д. і м. -зі, ОБЕРІГ,-егу. Те, що оберігає від лихого, не­доброго (талісмани, амулети, певні дії, обряди тощо). — Так ти питаєш про обереги? Вони онде, на кінцях руш­ників. Це такі, щоб ти знав, добрі охо­ронці нашого осідла, бережуть, аби до хати не заходили домовики(В.Скура-тівський); Обидві іконки — це ікони-обереги, їх носили як нагрудний образок або ж підвішували до особливо шанова­ної храмової ікони (з журналу).

ОБЕРТ - ОБІГ

Оберт, -у (ного і без додатка). Пов­неколо руху чогось навколо власної осі; повний цикл тощо: оберт колеса, повний оберт Землі навколо Сонця.

Обіг,-у. 1.Використання, вжиток: пустити в обіг, вилучити з обігу.

2. Комерційна операція: торго­вельний обіг.

3. Характерна для товарного виро­бництва форма обміну продуктів пра­ці та інших об'єктів власності шля­хом купівлі-продажу; рух товарів та інших цінностей у суспільстві: товар­ний обіг, грошовий обіг.

ОБЕРТАЛЬНИЙ - ОБЕРТОВИЙ Обертальний. 1.Який стосується

обертання: обертальний рух.

2. Який здійснюється обертанням

чогось: обертальне буріння.

Обертовий.1. Те саме, що обер­тальний 1: обертовий рух.

2. Який діє за принципом обер­тання навколо власної осі тощо: обер­товий різець, обертова машина.

3. Який обертається або може обертатися навколо власної осі: обер­товий щит.

ОБ'ЄМ - ОБСЯГ

Об'єм,-у. Довжина чогось у дов­жину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях. Вж. зі сл.: ваго­на, кімнати, колби, котловану, куба, мозку, печі, повітря, посудини, при­міщення, рідини, серця, тіла, циліндра; великий, невеликий, значний, малий, повний, середній; визначити об'єм чого, циліндр об'ємом 300 кубічних сантиме­трів, тіло в об'ємі має 5кубічних деци­метрів, об'єм повітря збільшується при нагріванні.

Обсяг,-у. Взагалі розмір, величи­на, кількість, значення, важливість, межі чогось. Вж. зі сл.: брошури, будів­ництва, бюджету, виробництва, заго­тівель, знань, інформації, капітало­вкладень, книжки, поняття, послуг, про­грами, промислової продукції, роботи, рукопису, слова, тренувальних наван­тажень, величезний, невеликий, знач­ний, середній; визначити обсяг, підра­хувати обсяг, у повному обсязі, книжка обсягом 40 друкованих аркушів.

ОБИДВА, обох, числ. збірн., ч. і с. І той і цей, і те і се, і один і другий, і одне і друге: по обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха.

ОБИДВІ,обох, числ. збірн., ж. Іта і ця, і одна і друга: обидві руки, обидві половинки дверей.

обиратидив. вибирати.

обігдив. оберт.

ОБІЙСТЯ.Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід пар-

ОБК

кан, що обгороджував обійстя (І.Фран-ко); До щему захотілось бодай постоя­ти коло свого обійстя, хоча здаля по­глянути на хату, в якій виріс, в якій росте його син (А.М'ястківський).

обічдив. обабіч.

ОБКАЧУВАТИ - ОБКбЧУВАТИ

Обкачувати,-ую, -уєш (у чому, в що). Качаючи, перевертаючи щось з боку на бік у чомусь сипкому, липко­му тощо, покривати ним усю поверх­ню: обкачувати в борошні (в борошно).

Обкочувати.Котити щось навколо чогось; котячи щось, робити його по­верхню гладкою; утрамбовувати, вко­чувати: обкочувати дорогу.

ОБКИДАТИ - ОКИДАТИ

Обкидати. 1.Закидати чимось з усіх боків: обкидати болотом, обкида­ти снігом.

2. Густо обшивати краї чогось: об­кидати комір заполоччю.

Окидати.Вживається переважно зі сл.: зором, поглядом (оглядати, обдив­лятися), думкою (думати, обдумува­ти).

обкочуватидив. обкачувати.

ОБКРЕСЛЮВАТИ - ОКРЕС­ЛЮВАТИ

Обкреслювати,-юю, -юєш. Обво­дити щось лініями, рисками.

Окреслювати. 1.Те саме, що об­креслювати.А в небі швидкісний літак Окреслює коло (Л.Дмитерко).

2. Робити чіткішими, виразніши­ми обриси, контури, форму чогось. Тонкий светр окреслював ніжну талію (А.Хорунжий).

3. Зображати, описувати когось, щось. Письменник чітко окреслює об­раз, юні персонажі його оповідання живі, їх виразно бачиш перед собою (О.Донченко).

ОБЛ...Перша частина складних слів, що відповідає слову обласний;пишеться разом: облвно.

ОБЛАДНАННЯ - УСТАТКУВАН­НЯ - СПОРЯДЖЕННЯ

Обладнання. 1.Те саме, що устат­кування1. Вони обіцяли дати облад­нання для похідної друкарні (С.Скля-ренко); Його [човна] конструкцію, об­ладнання, кожну деталь обмірковував Юра сам (Ю.Смолич); Петро Якимо-вич привіз із лісу все обладнання лабо­раторії (В. Кучер).

2. Меблі, речі, що ними обставле­но яке-небудь приміщення; внутріш­нє убрання кімнати тощо. Обладнання звичайне: з правої сторони, у глибині сцени, стіл; у лівому кутку — столик з квітами (3.Мороз).

Устаткування. 1.Сукупність меха­нізмів, пристроїв, приладів, необхід­них для чогось. Одночасно з будуван­ням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля (3.Тулуб); Нарешті прилад, перебудований і доповнений магнітним устаткуванням, стояв на столі (Н.Ри­бак).

2. Те саме, що обладнання2. Ба­гатство устаткування цієї низенької порожньої хатинки ще збільшував чор­ний коминок у кутку (О.Досвітній).

Спорядження. 1.Сукупність пред­метів, пристроїв, необхідних для чо­го-небудь: дорожнє спорядження, ри­бальське спорядження, спорядження альпініста.

2. Предмети озброєння, одягу та побутового вжитку бійця, а також пристрої для їх перенесення: бойове спорядження, військове спорядження; спорядження авіаторів — комбінезони, шоломофони, окуляри, парашути.

ОБМ

обледенітидив. зледеніти. ОБЛИЧЧЯ - ЛИЦЕ

Збігаються у значенні "передня частина голови людини" та в перено­сному "загальний вигляд, обриси чо­гось". Тільки лицевживається в зна­ченні "верхній, зовнішній бік пред­мета" (протилежне спід): на лице, з лиця.

ОБЛИШИТИ. 1.Перестати чимсь займатися, щось робити; відмовляти­ся від попередніх намірів, бажань то­що. Хіба ж не зогрішив він, думаючи облишити все, покинути всю справу! (Б.Грінченко); Нагнибіда облишив до­пит (А.Головко); У кишені він нама­цав сірники, але палити облишив (С.Чор-нобривець).

2. нак. Облиш, мн. облиште. Вжи­вається для висловлення прохання, вимоги припинити якусь дію. [Те-рень:] Облиш! Не зачіпай барахла (І.Микитенко); — Облиште вигадки, мені вже набридли ваші підозріння(Ю.Яновський).

ОБЛІГО,невідм., с. 1. Сума загаль­ної заборгованості за векселями.

2. Банківські книги особистих ра­хунків, у яких обліковують заборгова­ність банкові окремих осіб за вексе­лями.

ОБЛОГА - ЗАЛОГА

Облога.Оточення військами укріпленого пункту; охорона, а також військо, яке здійснює таке оточення, тощо: облога фортеці, облога міста, брати (узяти) в облогу. — В першому-ліпшому місці обложені вийдуть і пере­б'ють облогу поодинці (І.Ле).

Залога.Військові частини, розта­шовані в якомусь місці; гарнізон; за­сада. — А скільки у Каффі залоги? — "Більш як треба. Півтисячі яничарів "

(З.Тулуб); Човен князя стояв посереди­ні ріки. Залога веслувала у протилеж­ному напрямку, щоб удержати човен на місці проти течії (Ю.Опільський).

ОБМИВАТИ - ОМИВАТИ

Обмивати. 1.Мити кругом, з усіх боків, а також переносно.

2. розм. Тримати когось у чистоті, регулярно миючи: обмивати дітей.

Омивати. 1.Те саме, що обмивати 1. Відчиню хатні двері, і мене так і омиє мамусина ласкава посмішка (А.Ді-маров).

2. Змочувати поверхню чогось: сльози омивають щоки.

3. Змочуючи своїми хвилями, тек­ти навколо чогось, оточувати своїми водами (про океани, моря, річки то­що).

ОБМІРКОВУВАТИ - РОЗМІР­КОВУВАТИ

Обмірковувати, -ую,-уєш, обмірку­вати,-ую, -уєш. Ретельно обдумува­ти; детально розглядати, розбирати щось, обмінюючись думками, вра­женнями тощо. Була ся наймичка лю­дина розсудливая: все обміркує, все ви­важить (Марко Вовчок); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопува­тися до цього, до того(А.Тесленко); Коло крамниці гурток людей — гаряче обмірковують справу (С.Васильчен-ко); — Увечері повернуся, все тоді з тобою обміркуємо (О.Гончар).

Розмірковувати, розміркувати. 1.Зіставляти різні думки, міркуван­ня, всебічно зважувати щось, робля­чи певні висновки. Іванко не розмір­ковував, а відразу лісом почав сходити на гору (казка); Він десь аж за Десною видивився собі красуню. Не довго і роз­мірковував — привіз в хату мачуху. (Ю.Збанацький).

ОБН

2. недок. Висловлювати свої думки про щось. Демид палив цигарку за ци­гаркою та сумовито розмірковував: — Марнотратство яке на світі, ох, марнотратство... (О.Гончар); Почне говорити з нею, розмірковує все до ла­ду, по-господарському, а не зогріє слова усмішкою (М.Стельмах).

ОБНІЖОК,-жка. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами то­що. Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку (Григорій Тютюнник); Наче це косарі перед но­вою загінкою полягали на обніжку, да­ють відпочити рукам і ногам (Ю.Янов-ський).

ОБОЛОНЬ, -і,ор. -нню, ОБОЛО-НЯ,-і, ор. -ею. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір.., а далекі озерця на оболоні.. і річка Почата го­ріли, наче розтоплене золото (І.Не-чуй-Левицький).

ОБОЄ,обох, числ. збірн. З певним родом не пов'язаний. Обоє — молоди­ця й дівчинка — всміхнулися (Марко Вовчок); Обоє вони, і чоловік і жінка, не були людьми лихими (М.Коцюбин­ський); Ярема в воду, Хома на дно; обоє уперті (приказка); Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка). Пор. обидва, обидві.

ОБПИРАТИСЯ - ОПИРАТИСЯ

Обпиратися, обпертися,обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихи­лятися до когось, чогось, використо­вувати що-небудь як опору: обпира­тися на палицю, обпиратися об стіну, обпиратися руками об стіл.

Опиратися, опертися. 1.Те саме, що обпиратися. Він оперся ліктем об ло-кітник канапи й насилу підвів своє важке, сите тіло (І.Нечуй-Левицький).

2. (на кого-що), перен. Грунтувати­ся на чомусь, мати основою що-не­будь (про переконання, докази, дії тощо); мати підтримку в комусь, чо­мусь. "Гордий, пишний і розумом висо­кий гетьман! — подумав Петро. — Да на кого ти опираєшся, коли б ти тіль­ко відав!" (П.Куліш); Опираючись на свою філософію, Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довко­ла свого хутора (П.Панч).

3. (кому, чому і без додатка). Чини­ти опір, протидіяти комусь, чомусь, боротися з ким-, чим-небудь. Петра хапають, в 'яжуть, хоч він і не опира­ється (В.Собко); Остап опирався би­стрині з усієї сили (М.Коцюбинський); Залізне здоров 'я Сагайдачного опирало­ся смертельній хворобі (3.Тулуб).

ББРИС - АБРИС

ббрис,-у. Загальний вигляд пред­мета, окреслений лінією; контур, си­лует, риси чогось.

Абрис,-у, книжн. Те саме, що об­рис,а також у геодезії, поліграфії.

ОБРОБЛЕННЯ, ОБРбБКА -ОБРОБІТОК - ОПРАЦЮВАННЯ

Оброблення, обробка.Надання чо­мусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення тощо: оброблення (об­робка) перекладу, оброблення (обробка) риби, обробка пісні.

Обробіток,-тку. Вживається з тим же значенням, але переважно стосов­но ґрунту та вирощування на ньому рослин: обробіток землі, обробіток цу­крових буряків, міжрядний обробіток, поверхневий обробіток.

Опрацювання.Глибоке вивчення чогось, докладне ознайомлення з чи­мось; готування, створення чогось на підставі ретельного вивчення, доби-

оди

рання й систематизації матеріалів то­що: опрацювання телеграм, опрацю­вання теми, опрацювання проекту, опрацювання плану.

ОБРУБАНИЙ - ОБРУБЛЕНИЙ

Обрубаний.Дієприкм. від обруба­ти:акуратно обрубане гілля, обрубаний кінець.

Обрублений.Дієприкм. від обрубй-ти: обрублена білими нитками сорочка.

обстоюватидив. відстоювати.

ОБСТРУКЦІЙНИЙ - ОБСТРУК­ЦІОНІСТСЬКИЙ

Обструкційний.Який стосується обструкції: обструкційна боротьба.

Обструкціоністський.Який стосу­ється обструкціонізму іобструкціо­ністів: обструкціоністська тактика, обструкціоністська політика.

ОБСУШУВАТИ - ОСУШУВАТИ

Обсушувати, -ую,-уєш, обсушити,-ушу, -ушиш. Робити сухим, висушу­вати зовні, зокола: обсушувати (обсу­шити) одяг, обсушувати (обсушити) стіни.

Осушувати, осушити.Відводити надмірну, зайву вологу; робити су­хим, відводячи воду: осушувати (осу­шити) болото, осушувати заболочені землі, осушити ставок.

обсягдив. об'єм.

ОБТУРАТОР - ОБТЮРАТОР

Обтуратор,-а. Протез, який засто­совується при дефектах піднебіння.

Обтюратор,-а. Пристрій у затво­рах гармат; затвор у кінознімальних апаратах.

обумовлюватидив. зумовлювати.

ОБШУКУВАТИ - ОШУКУВАТИ

Обшукувати, -ую,-уєш, обшукати.Робити обшук; оглядаючи все, ста­ранно шукати когось, щось: обшуку-

вати кімнату, обшукувати затрима­ного, обшукувати ліс.

Ошукувати, ошукати,розм. Обду­рювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця.

оголошуватидив. виголошувати.

огудина, огудиннядив. бадилля.

оддив. від.

Одердив. Одра.

одержуватидив. діставати.

ОДИНАРНИЙ - ОРДИНАРНИЙ

Одинарний.Який складається з од­нієї частини; не подвійний: одинарна рама, одинарна штора.

Ординарний. 1.Звичайний, рядо­вий: ординарна професія.

2. заст. Штатний: ординарний про­фесор.

ОДИНОКИЙ - ПООДИНОКИЙ -

одиничний - одиночний

Одинокий.Який міститься окремо, відбувається, протікає і т. ін. відірва­но, ізольовано; який не має сім'ї, рід­них, друзів, самотній (тобто вжива­ється, коли йдеться про щось одне, а не одне з багатьох): одинока хатина, одинока постать, одинокий вік, одино­ка людина, одинокий серед людей.

Поодинокий. 1.тільки мн. Які роз­міщені або зустрічаються рідко; рід­кісні, ізольовані від інших, розрізне­ні, окремі: поодинокі сніжинки, пооди­нокі перехожі, поодинокі постріли. Від станції лунали крики, спів і поодинокі зойки (Б.Антоненко-Давидович); З поодиноких слів, що їх заносив вітер від тієї повітки, виходило, що про гетьма­на мова (Б.Лепкий).

2. Який є тільки один, один з бага­тьох; не типовий, випадковий: стріля­ли поодинокі кулемети, поодинокі яви­ща, точилися поодинокі розмови.

Одиничний. 1.Окремо взятий, від­особлений: одиничні сортові екземпля-

одн

ри, одиничне виробництво, одиничне су­дження.

2. Який стосується одиниці.

Одиночний.Окремий; розрахова­ний на одного: одиночні постріли, одиночна камера, одиночний номер (у готелі).

ОДНАКОВО. 1.присл. Нічим не відрізняючись у чомусь від іншого; так само. Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково, без особливих вражінь (М.Коцюбинський); Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (І.Нечуй-Леви-цький).

2. у знач, присудка. Байдуже, дарма. / не пом ^}яне батько з сином, Не скаже синові: — Молись, Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись. — Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні... Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені (Т.Шевченко).

3. присл. Все одно, все-таки. На зе­млі була вже ніч, але однаково, виходя­чи з катакомб, першої хвилини треба було замружуватись (Ю.Смолич).

ОДНО...Перша частина складних слів, що відповідає слову один; пише­ться разом: одноактний, одностайний.

ОДНОГОЛОСИЙ - ОДНОГО­ЛОСНИЙ

Одноголосий. Який виконується в один голос, звучить одним голосом або виконує одну мелодію: одноголо­сий спів, одноголосий інструмент.

Одноголосний. 1. Тесаме, що одно­голосий:одноголосна пісня, одноголос­на музика.

2. Одностайно схвалений, прийня­тий усіма присутніми (про постанову, ухвалу тощо).

ОДНОКОРЕНЕВИЙ - СПІЛЬ-НОКОРЕНЕВИЙ

Однокореневий,лінгв. Який має один корінь: однокореневе слово.

Спільнокореневий,лінгв. Який має корінь, спільний з коренем інших слів: спільнокореневі слова.

ОДНООСІБНИЙ - ОДНООСО­БОВИЙ - ОДНООСІБНИЦЬКИЙ

Одноосібний. Належний одній осо­бі; індивідуальний: одноосібне госпо­дарство.

Одноособовий. Який приймається або здійснюється однією особою: од­ноособове рішення.

Одноосібницький.Який стосується одноосібника, належний йому: одно­осібницьке господарство.

...ОДОНТ.Кінцева частина склад­них слів, яка в назвах викопних тва­рин указує на те, що вони класифіку­ються за будовою зубів: ігуанодонт, мастодонт.

ОДРА - ОДЕР

Одра,-и. Ріка в Західній Європі.

Одер,-у. її німецька назва.

Одчиняти див. очйняти.

ОЖЕЛЕДЬ - ОЖЕЛЕДИЦЯ

Ожеледь,-і, ор. -ддю. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах тощо: вкриватися ожеледдю, слабка ожеледь.

Ожеледиця,-і, ор. -ею. Тесаме, що ожеледь.У синоптиків це слово вжи­вається на позначення слизького ша­ру криги, що утворилася внаслідок замерзання на охолодженій поверхні землі: братися ожеледицею, на дорогах ожеледиця.

озброєнийдив. збройний.

ОЗЕРО.Найменування озер, ви­ражені відмінюваними іменниками,

ОЛЕ

здебільшого не узгоджуються у від­мінкові зі словом озеро:на озері Гурон, біля озера Баскунчак, в озері Вікторія (узгодження можливе коло озера Тан­ганьїки). Найменування, виражене формою прикметника, узгоджується у відмінку: біля Великого Ведмежого озера, на Женевському озері.

ознайомитисядив. познайомитися.

...ОЇД.Кінцева частина складних слів, що вказує на схожість з чимось або походження від чогось: астероїд, кристалоїд.

окидатидив. обкидати.

ОКИС - ОКСИД, ОКИСЕЛ

Окис,-у. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису).

Оксид, -у, окисел,-слу. Сполука хімічного елемента з киснем.

ОКІСТ - ОКІСТЯ

Окіст,окосту. Частина туші твари­ни — лопатка або стегно; шинка.

Окістя.Сполучнотканинна обо­лонка, що покриває зовнішню повер­хню кісток.

ОКРІП - КРІП, УКРІП

Окріп¹,окропу. Кип'яток. Жінка окропу нагріла, стали пити чай (Ю.Янов-ський).

Окріп²,окропу, розм. Кріп. Настя розгинається, виринаючи гінкою по­статтю з того бурштинового окропу, яким зараз кипить город (Є.Гуцало).

Кріп,кропу, розм. укріп.Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв. Рябів базар синю­вато-зеленим кропом, червоною редь­кою, першими черешнями (3.Тулуб).

окреслюватидив. обкреслювати.

ОКРУГ - ОКРУГА

Округ,-у. Адміністративно-по­літичний, господарський, військовий і т. ін. підрозділ державної території: автономний округ, виборчий округ, вій­ськовий округ.

Округа.Навколишня місцевість; околиця. Василя Марковича поважала вся округа (О.Довженко); Кращої жниці не було тоді в усій окрузі (М.Стель­мах).