Заходи тимчасового уряду національної єдності

1. Проведена аграрна реформа. Конфісковано володіння громадян Третього рейху та зрадників, а також землі по­міщиків. Земля передавалася у трудову власність сільсь­когосподарських робітників і малоземельних селян. Польські селяни отримали 6 мли 70 тис. га землі. Це забез­печило підтримку народно-демокрагичного режиму з бо­ку значної частини селян.

Однак вона привела до зниження продуктивності праці та товарності сільського господарства.

2.Усі великі та середні підприємства стали державною влас­ністю згідно з декретом про націоналізацію від 3 січня 1946 р. Наприкінці 1946 р. під контролем держави вже пе­ребувало 11,4 тис. промислових підприємств, або 94%.

3.Під час грошової реформи і створення Національного банку приватні банки не змогли обміняти гроші й припи­нили своє існування. Патріотичні сили Польщі продовжу­вали боротьбу проти прорадянського режиму. У лавах національного підпілля боролося до 150 тис. осіб.

Січень 1947 р. Відбулися вибори до першого післявоєнного польського парламенту Законодавчого Сейму. Вважа­ють, що вибори були сфальсифіковані. В результаті 80% голосів отримала ПРП (Польська Робітнича партія) прорадянської орієнтації.

Сейм прийняв "Малу Конституцію". Було відновлено ін­ститут президентства. Першим президентом Польської Республіки став Болеслав Берут. Розпочалися репресії проти опозиції. З уряду було витіснено опозиційних діячів.

Жовтень 1947 р. С. Миколайчик мусив емігрувати за кордон, а створена ним Польська Селянська партія була роз­громлена. Отже, у Польщі утворився політичний режим тоталітарного типу з монопольною владою ПОРП (Поль­ської Об'єднаної Робітничої партії).

1948 р. ПОРП була утворена внаслідок злиття Польської Ро­бітничої партії (ПРП) і Польської Соціалістичної партії (ПСП).

Заходи комуністичного режиму

1. Формально Польща була багатопартійною, але головна роль у політичному житті належала ПОРП.

2. Насамперед було проведено чистку самої партії. До 1954 р. з ПОРП було виключено 155 тис. її членів.

3. У 1952 р. була ухвалена Конституція Польської Народної Республіки (ПНР), ліквідовано посаду президента, створе­но колективний орган керівництва — Державну Раду.

4. Насаджувався культ "вірного соратника Й. Сталіна" Б. Берута.

5. Розпочалася ідеологізація науки і культури.

6. Щоб розправитися з католицькою церквою, яка мала ве­ликий вплив у Польщі, був виданий декрет 9 лютого 1953 р., який підпорядкував внутрішнє життя Польщі світській владі.

7. Відбудова економіки здійснювалася на "планових" заса­дах радянського зразка.

8. Розпочалася індустріалізація країни. Шестирічним планом соціально-економічного розвитку країни на 1950 -1955 рр. передбачалося будівництво 1425 вели­ких підприємств.

9. Значна увага приділялася розвиткові чорної металургії, енергетики, суднобудування, хімічної та вугільної про­мисловості.

10.Проводилося кооперування села. Але сільське господар­ство залишалося і далі дрібновласницьким. До 1955 р. було створено лише 10 тис. кооперативів, яким належало 9,2% загальної площі сільськогосподарських угідь.

11.Були повністю зруйновані підвалини ринкової економіки й остаточно формувалася адміністративно-командна система управління економікою.

Операція "Вісла" (квітень — липень 1947 р.)

Березень 1947 р. Заступник міністра національної оборони Польщі генерал К. Сверчевський потрапив у засідку заго­нів УПА і був убитий. Загибель генерала було використа­но для боротьби з українським підпіллям. На засіданні Політбюро ЦК ПРП було ухвалено рішення про акцію "Вісла" — масове виселення українців з Посяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя у західні та пів­нічні райони Польщі.

Ця акція здійснювалася силами спеціально створеної групи "Вісла" чисельністю 20 тис. осіб, якою командував генерал С. Моссор.

Підрозділи Війська Польського оточували українські села і силою відправляли українців на нові місця прожи­вання (було відправлено понад 140 тис. осіб). Тих, кого підозрювали у зв'язках з УПА, відправляли спо­чатку до табору Явожно.

У період з травня 1947 р. по січень 1949 р. через Явожно пройшло 3936 осіб, до 200 осіб загинуло від тортур і ви­снаження.

Акція "Вісла" мала на меті не тільки розгром УПА (було вбито 655, взято в полон 1466 вояків), а й ліквідацію ук­раїнської національної меншини. У серпні 1990 р. сенат Республіки Польща виступив із спеціальною заявою, в якій засудив операцію "Вісла" в політичному і мораль­ному плані.

Кризи 50 - 80-х pp.

1956 р. — перша криза тоталітарної системи в Польщі. Уряд пішов на перегляд трудових норм, розцінок, внаслідок чого прибутки робітників знизилися. Це стало приводом для виступу робітників на машинобудівному заводі ум. Познані. Робітники застрайкували. Страйк підтрима­ли інші підприємства міста. Масова маніфестація пере­росла у повстання.

Повсталі штурмом узяли тюрму, звільнили в'язнів і захопили зброю охорони. Були атаковані будинки суду, прокуратури, місцевого комітету ПОРП. радіостанції та ін. Для придушення виступу були використані війська. За­гинуло 74 особи, поранено понад 575 осіб, заарештовано 300.

У Польщі було розроблено план реформ "польського шляху до соціалізму":

1. Дещо децентралізовано управління економікою.

2. Обмежено повноваження служб безпеки.

3. Пом'якшена цензура преси.

4. Взято курс на співіснування державної, кооперативної та приватної власності в сільському господарстві.

5. Розпочалося співробітництво з католицькою церквою.

6. Розпочався розвиток дрібного виробництва і приватної роздрібної торгівлі. Але наприкінці 50-х рр. реформи були згорнуті, поступово відбувалася реставрація попередньо­го режиму.

1968 р. Протест студентів на заборону в столичному театрі інсценувати поеми "Дзяди", в яких був нібито натяк на то­дішні порядки в Польщі. Почався мітинг студентської мо­лоді, який був розігнаний міліцією. 35 осіб було заарештова­но. Студентів Варшави підтримали студенти Любліна, По­знані, Гданська. Влада силою придушила ці виступи:

2730 осіб було затримано;

688 осіб потрапили під слідство;

360 було заарештовано;

багатьох викладачів вищих закладів освіти було звільнено з роботи.

14 грудня 1970 р. Розпочався страйк робітників судновер­фей Гданська й Гдині у відповідь на підвищення цін. До протестів приєдналися робітники інших міст. Сили пра­вопорядку застосували вогнепальну зброю проти демонст­рантів у Гданську. Було вбито 44 особи, 1164 поранено.

1976 р. Масові виступи трудящих проти урядового рішення про підвищення цін на основні продукти харчування. До учасників виступів були застосовані репресії.

1980р. У Польщі знову відбулися страйки проти рішення
уряду підвищити ціни на м'ясо. У страйках, що охопили
всю країну, брали участь робітники, селяни, студенти,
службовці. На бік народу стала католицька церква.

Створення "Солідарності"

Масові виступи трудящих 1976 р. послугували поштов­хом до створення Комітету захисту робітників, який у 1977 р. був перетворений на Комітет громадського самоза­хисту.

У Краківському університеті створено студентський Ко­мітет солідарності. Згодом такі комітети були створені у навчальних закладах Варшави, Познані, Вроцлава, Гданська та ін.

Вересснь 1979 р. Була заснована опозиційна організація Конфедерація незалежної Польщі. Серед робітників ство­рювалися незалежні профспілки, які своєю метою прого­лосили захист економічних, правових інтересів трудящих. Моральну підтримку незалежним профспілкам надавала католицька церква.

1980 р. Під час страйку проти підвищення цін на м'ясо у Гданську представники міжзаводських страйкових комітетів ухвалили рішення про створення незалежної профспілки "Солідарність", на чолі якої став електрик гданської судноверфі Лех Валенса.

I0 листопада 1980 р. Була офіційно зареєстрована нова неза­лежна профспілка "Солідарність", що перетворилася на громадсько-політичне об'єднання антикомуністичного спрямування, яке прагнуло повалити в Польщі соціаліс­тичний лад.

Осередки "Солідарності" створювалися по всій країні, че­рез рік її лави зросли до 9,5 млн осіб.

1981р. У Польщі був запроваджений військовий стан, забо­ронено діяльність усіх опозиційних організацій, введено армійське патрулювання міст і сіл встановлено військо­вий контроль за роботою підприємств, усіх лідерів "Солі­дарності" було заарештовано.

1982р. Власті прийняли рішення про заборону "Солідар­ності", яка перейшла на нелегальний стан. Підпільні структури "Солідарності" отримали значну фінансову до­помогу через закордонні представництва "Солідарності". Військовий режим не зміг вирішити назрілих проблем. Невдоволення в країні наростало.

Лех Валенса

(народився 1943 р.)

Один із лідерів незалежної профспілки "Солідарність" у 1980 -1991 рр.

Президент Польщі з грудня 1990 по 1995 рр. Лауреат Нобелівської премії миру 1983 р. Видний громадський і політичний діяч Польщі, оди із східноєвропейських політиків, який з успіхом виступив проти комуністичної диктатури.

Народився 29 вересня 1943 р. у селянській родині у с. Попово. У 1961 р. закінчив профтехучилище. Працював електриком на судноверфі у Гданську. Вперше Л. Валенса активно брав участь у страйку 1970 р. Був обраний членом страйкового комітету. У нього було велике бажання стати лідером, мав прекрасні ораторські здібності, прагнув вирішити конфлікти без кровопролиття. У 1976 р. Л. Валенса виступив на зборах робітників із кри­тикою діяльності профспілок, які співпрацюють із уря­дом. За це був звільнений з роботи за скороченням штатів. У 1980 р. Л. Валенса увійшов до групи, яка створила незалежні профспілки "Солідарність". Його арештовува­ли у 1981 р.

Став відомий на весь світ. У Гданськ до Валенси при­їжджали М. Тетчер і Дж. Буш старший. Його промову слухали конгресмени у Конгресі США, йому аплодувала Франція під час його візиту в цю країну. В 1983 р. одержав Нобелівську премію миру.

У січні 1989 р. появився на телеекрані в дебатах із головою офіційних профспілок. Свого опонента Лех Валенса розгро­мив повністю і став найпопулярнішим політиком. У грудні 1990 р. Лех Валенса був обраний президентом. На посаді президента популярність упала. Його звинува­чували у згортанні демократії, критикували за переоцінку своїх здібностей, за порушення Конституції. На президентських виборах 1995 р. одержав поразку. Новим президентом Польської Республіки став Олек­сандр Кваснєвський.

Л. Валенса зі своєю сім'єю проживає у Гданську, де побу­дував новий дім на кошти, одержані від видання книг і читання лекцій на Заході. На ці самі кошти утримується Інститут ім. Валенси в Варшаві. На гонорар від Нобелів­ської премії побудував поліклініку для суднобудівників у Гданську. Лех Валенса — глибоко релігійна людина, прекрасний сім'янин, у нього семеро дітей. У народі за малий зріст його називають "маленький капрал", "маленький лицар". Він "найзнаменитіший поляк кінця XX століття".

Під час "померанчевої революціі" приїзджав в Україну, на майдані Незалежності виступив із підтримкою спра­ведливих вимог українського народу провести чесні пре­зидентські вибори.

"Круглий стіл" 1989 р. і встановлення демократичного ладу 1988 р.

Масові страйки в Польщі як відповідь на підвищення цін на продукти харчування і комунальні послуги. Керівництво ПОРП, її союзники Об'єднана Селянська партія та Демократична партія вирішили сісти за "круг­лий стіл" переговорів з участю "Солідарності". Я лютого — 6 квітня 1989 р. — "круглий стіл". Були досягнуті домовленості:

• щодо принципів майбутньої політичної та економічної системи;

• щодо легалізації всіх політичних об'єднань у країні, в тому числі й "Солідарності";

• що зміни в суспільстві відбуватимуться мирно;

• про відновлення влади президента;

• про відродження двопалатного парламенту;

• щоб провести вільні демократичні вибори.

На виборах 1989 р. ПОРП зазнала поразки. Перемогу здо­була "Солідарність", яка в Сенаті завоювала 99 місць із 100. Уряд сформував Тадеуш Мазовецький від "Солідарності".

З 19 липня 1989 р. по 9 грудня 1990 р. президентом Польщі був Войцех Ярузельський.

Грудень 1989 р. Було прийнято нову Конституцію, яка відно­вила попередню назву держави — Республіка Польща.

Листопад — грудень 1990 р. На президентських виборах пе­ремогу здобув

Л. Валенса.

Висновок

"Солідарність" взяла курс на будівництво парламентської
демократії та перехід до ринкової економіки.

Економічні реформи

Уряд Т. Мазовецького вдався до "шокової терапії" — швидких, радикальних методів оздоровлення економіки. Реформи були розроблені міністром фінансів Л. Бальцеровичем.

1. Повністю скасовано контроль над цінами.

2. Введено вільну торгівлю.

3. Заморожено заробітну плату бюджстникам.

4. Значна увага приділялася розвиткові дрібного та серед­нього бізнесу.

5. Проводиться приватизація державного сектора.

6. Держава припинила надавати дотації збитковим підпри­ємствам.

7. На державних мідних шахтах, суднобудівних верф'*» запроваджувалися новітні технології.

8.Національний банк країни став незалежним від уряду.

9. Відбулася комерціалізація банків.

10. З 1992 р. у Польщі було призупинено падіння виробництва і розпочалося його зростання.

11. Західні країни надали Польщі кредити.

Наслідки

1. Значно зросли ціни.

2. Обсяг промислового виробництва знизився на 23%.

3. 40% промислових підприємств опинилися на межі бан­крутства.

4. Наприкінці 1990 р. безробіття зросло до 1,2 млн осіб.

5. Відбулося скорочення споживання та падіння життєвого рівня населення.

6. Майже 2 мли осіб започаткували власний бізнес.

7. Активізувалася інвестиційна діяльність.

8. Зросла зовнішня торгівля.
Висновки

1. "Шокова терапія" спочатку призвела до значного погіршення життя населення. Однак поступово країна виходила з кризи. Ринок поповнювався товарами, ціни на них зменшувалися, а доходи населення зростали. Поступово підвищувався життєвий рівень населення.

2. Внаслідок незадоволення населення на парламентських виборах 1993 р. перемогу здобули ліві сили.

3. На виборах 1995 р. більшість виборців (51,7% ) надали пе­ревагу кандидату лівих сил А. Квасневському.

Після президентських виборів 1995 р. реформи в Польщі продовжуються, але посилюється соціальний захист насе­лення.

1. Триває процес приватизації і закриття нерентабельних фірм.

2. У країні з'явився середній клас (15% населення) з місячним доходом від 800 до 1500 доларів на сім'ю з чотирьох осіб.

3. На середину 1996 р. середня зарплата дорівнювала 335 до­ларів. Приріст валового внутрішнього продукту в Польщі становив:

1992 р. — 2,6%, 1993 р. — 3,8%, 1994 р. — 6%, 1995 р. - 5,5%.

Сьогодні зусилля польського уряду спрямовані на:

• завершення приватизації та демонополізації енергети­ки і телекомунікацій;

• реконструктуризацію важкої промисловості;

• всебічну підтримку дрібного і середнього бізнесу;

• активізацію інвестиційної діяльності;

• на дальше зростання життєвого рівня життя населення.

Висновки

1.Сьогодні Польща подолала економічну кризу і розвива­ється успішно.

2.Західні держави списали 2/3 боргів Польщі за її внесок у розвиток демократичних процесів у Східній Європі.

3.У 1999 р. Польща вступила до НАТО.

4 8 жовтня 2000 р. президент О. Квасневський, за якого де­мократична Польща досягла значних успіхів у зовнішній і внутрішній політиці, був переобраний на другий термін.

5.1 травня 2004 р. Польща стала повноправним членом Європейського Союзу.

Жовтень 2005 р. Перемогу на президентських виборах одер­жав мер Варшави Лех Качинський — один із лідерів кон­сервативної партії "Право і справедливість". Народився 1949 р., разом з братом-близнюком займався політикою в роки становлення "Солідарності". Виступав за мораль­не відродження польської нації, за повернення до старих католицьких цінностей.

Під час польоту на увіковічення розстріляних польських офіцерів у Катинському лісі, його літак розбився. Президент, його дружина і багато польських вищих чиновників розбились (2010р.) Сьогодні Президентом Польщі є ……….

Відносини України й Польщі

2 грудня 1991 р. Польща стала першою країною у світі, яка визнала незалежність України.

Травень 1992 р. Підписано договори між Україною і Респуб­лікою Польща "Про добросусідство, дружні відносини і співробітництво".

Згодом підписано польсько-українську угоду про співро­бітництво у військовій галузі, цілу низку угод в економіч­ній і культурній сферах.

Червень 19% р. Візит президента України Л. Кучми до Польщі.

Травень 1997 р. Візит президента Польщі О. Кваснєвського в Україну. Після цих візитів українсько-польські стосунки вийшли на новий рівень стратегічного партнерства.

1997 р. Президенти Польщі й України підписали спільну зая­ву «До порозуміння та єднання». Українська сторона офіційно вибачилася:

• за сталінські репресії проти поляків;

• за антипольські дії УП А;

• за повоєнну депортацію поляків.

Польська сторона вибачилася:

• за операцію "Вісла";

• за депортацію українців.

Польща й Україна активно співпрацюють у загальноєв­ропейських структурах.

Польща — важливий торговий партнер України. Зростає товарообіг між двома країнами. Президент Л. Кучма був нагороджений вищою польською нагородою орденом Білого Орла, а президент Польщі О. Кваснєвський — ви­щою українською нагородою орденом князя Ярослава Мудрого. Співпраця Польщі й України:

З липня 2000 р. миротворчу місію у Косово (Югославія) ак­тивно здійснював українсько-польський батальйон.

З 2003 р. в Іраку українські миротворці приєдналися до поль­ського військового контингенту в цій країні. Щороку майже 200 тис. громадян України влаштовуються у Польщі на тимчасову роботу.

Листопад — грудень 2004 р. О. Кваснєвський тричі приїздив
з миротворчою місією в Україну під час "помаранчевої
революції".