Хеджування на форвардному ринку

Для усунення можливого залишкового трансляційного валютного ризику після коригування балансового звіту багатонаціональні компанії можуть вдатися до хеджу на форвардному ринку. Припустимо, що американська компанія має трансляційний ризик потенційних збитків, що дорівнює 1 мільйонові (A-L), у своїй британській філії і хоче захистити себе від очікуваного знецінення стерлінга протягом наступного кварталу. Припустимо далі, що поточний валютний курс «спот» (S) дорівнює $2,00, 90 - денний форвардний курс — $ 1,90 і компанія очікує, що курс «спот» через 90 днів [E(S)] буде $1,80. Тоді компанія продає 1 мільйон на термін за $1900100. Якщо по завершенню кварталу курс «спот» насправді впаде до $1,80, як очікувалось, компанія зазнає трансляційних збитків на суму $200000. Але купивши 1 мільйон на ринку «спот» за $1800000 і продавши їх за $1900000 згідно з форвардним контрактом, вона заробила б $100000 на форвардному ринку. Таким чином, компанія зазнала чистої втрати $100000.

Даний приклад доводить, що навіть якщо багатонаціональна компанія правильно передбачила майбутній валютний курс, вона може зазнати чистих трансляційних збитків, якщо вона хеджувала лише суму, що дорівнювала трансляційному ризикові потенційних збитків. Для того ж, щоб повністю компенсувати свої трансляційні втрати, компанії довелося б продати на термін 2 мільйони. Ще одним важливим моментом є те, що компанія поводить себе як спекулянт. Вона може отримати форвардний прибуток лише в тому випадку, якщо курс «спот» під кінець кварталу менший від форвардного курсу (S⁰<F). В іншому випадку вона не отримає жодного прибутку або навіть зазнає збитків.

Якщо розглядати дане питання більш загально, трансляційний прибуток або збитки визначаються формулою

Е(S⁰ – S^t)

де Е — чистий трансляційний ризик потенційних збитків;

S⁰— валютний курс «спот» на початку кварталу;

S^t — валютний курс «спот» під кінець кварталу.

Спекулятивний прибуток чи збитки компанії на форвардному ринку визначаються формулою

A(F – S^t)

де А — сума хеджування;

F — відповідний форвардний курс.

З цього випливає, що хедж від трансляційного ризику буде ідеальним лише коли:

Отже, щоб зробити ідеальний хедж, компанія повинна правильно спрогнозувати валютний курс кінця періоду. Якщо її прогноз виявиться хибним, вона отримає спекулятивний прибуток, або зазнає спекулятивних втрат, або ж залишиться при своїх грошах згідно з форвардним контрактом. Інакше кажучи, для того, щоб зробити ідеальний хедж від трансляційного ризику, компанія мусить стати спекулянтом, що успішно відгадує ринок.

Значні втрати готівки, яких зазнало чимало багатонаціональних компаній, роблячи спроби ідеального хеджу від очікуваних трансляційних втрат, переконали менеджерів цих компаній вдаватись до ходжу «мінімізації втрат», який обмежує трансляційні збитки, але не усуває їх повністю. Мінімізація втрат вимагає, щоб сума хеджування на форвардному ринку дорівнювала чистому трансляційному ризикові потенційних збитків. За допомогою рівняння можна отримати величину чистих втрат при хеджуванні (Н).

Хеджуючи на форвардному ринку суму, що дорівнює трансляційному ризикові потенційних збитків (А=Е), чисті втрати набувають такої форми:

,

де Н — мінімальні чисті втрати при хеджуванні.

Слід зазначити, що Н не залежить від майбутнього валютного курсу, а лише від різниці між поточним «спот» і форвардним курсами, які обидва відомі менеджерам. Відсоткова вартість даного ходжу становить:

,

що дорівнює відсотковій знижці на форвардний стерлінг за даний період. Повернемося до нашого попереднього прикладу: компанія обмежила свої трансляційні збитки до $100000, хеджуючи суму на форвардному ринку, що дорівнювала її трансляційному ризикові потенційних втрат. Відсоткова вартість даного захисту дорівнює:

або 5% за 90 днів. Невизначена сума трансляційних збитків компаній змінилась реальною сумою збитків у $100 000.

Вартість хеджу мінімізації ризику переконала менеджерів багатонаціональних компаній дотримуватись активної політики хеджування, що базується на прогнозах майбутніх валютних курсів. Внаслідок цього в деяких ситуаціях вони свідомо будуть залишатись вразливими до трансляційного валютного ризику. Успіх зовнішньоекономічної діяльності залежить від успішного прогнозування валютних курсів.