Стабільний— міцний, стійкий, стабільний, сталий (СІС, 1985, 784)

Стимул —1)спонукання до дії, спонукальна причина поведінки; 2) зацікавленість у здійсненні чого-небудь; 3) подразник, який викликає подразнення (СІС, 1985, 792).

Суб'єкт— 1) носій предметно-практичної діяльності й пізнання; джерело активності, спрямованої на об'єкт; 2) юрид. — особа або організація, що має певні права й обов'язки; 3) у граматиці — підмет; 4) у логіці — частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямована думка; 5) переносно — іронічна назва особи, ім'я якої не хочуть називати (СІС, 1985, 797).

Суб'єктивність— 1) ставлення до чогось, яке визначається особистими поглядами, інтересами суб'єкта; 2) відсутність об'єктивності, суб'єктивізм (СІС, 1985, 797).

Субординація— службова підлеглість молодшого старшому, додер­жання правил службової дисципліни (СІС, 1985, 798).

Субституція— заміщення одного іншим, звичайно функціонально схожим; у праві - призначення в заповіті другого спадкоємця (СІС, 1985, 798).

Суперарбітр— голова третейського суду, до складу якого входить кілька арбітрів (СІС, 1985, 800).

Супермен- 1) людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми, надлюдина (ірон.); 2) герой детективних коміксів, кінобойовиків тощо, наділений незвичайними якостями (СІС, 1985, 800).

Сурогат— замінник, що має деякі загальні властивості натурального продукту (предмета), але позбавлений основних якостей його (СІС, 1985, 801).

Табу— 1)у первісних народів релігійна заборона певних дій, предметів, слів, порушення якої нібито жорстоко карається; 2) переносно — щось суворо заборонене (СІС, 1985).

Такса— точно встановлена державою чи органами самоврядування розцінка товарів або розмір оплати праці та послуг (СІС, 1985,807).

Такт- почуття міри, вміння поводитися, додержання правил при­стойності (СІС, 1985, 807).

Тактика— 1) складова частина воєнного мистецтва, наука про підготовку, організацію і ведення бою, підпорядкована стратегії; 2) в широкому розумінні — визначення методів, шляхів, засобів, форм боротьби, що найбільше відповідають конкретним обставинам

у даний момент і забезпечують стратегічний успіх; 3) переносно — прийоми, засоби досягнення якоїсь мети, ліній поведінки когось (СІС, 1985, 807). Тактичний— той, що належить до тактики, випливає з принципів і

правил тактики (СІС, 1985, 808). Тактовний— той, що володіє почуттям міри, яке підказує людині найделікатнішу лінію поведінки, вміння додержувати відповідних норм (СІС, 1985, 808). Тандем— 1)розташування машин чи їх частин в агрегаті один за одним, на одній осі, лінії; 2) двомісний велосипед з двома, розта­шованими одне за одним, сідлами; 3) переносно — про спільну, злагоджену роботу, діяльність двох осіб, організацій (СІС, 2000, 563). Терор— політика залякування, насильства, розправи з політичними

противниками (СІС, 1985, 822). Тероризм— здійснення терору, діяльність і тактика терористів (там

само). Теракт— терористичний акт. Терорист— той, хто здійснює терористичний акт, є учасником

терористичної організаціїЧСІС, 1985, 822). Типовий— 1)той, що є зразком, взірцем, стандартом для ряду явищ, випадків або відповідає певному зразкові; 2) характерний; властивий певному типові явищ (СІС, 1985, 826). Токсикоманія— хворобливий потяг, пристрасть до вживання токсичних речовин, переважно шляхом вдихання, з метою привести себе у стан збудження або розслаблення (СІС, 2000, 577). Толерантність— терпимість до чужих думок і вірувань (СІС, 1985,

829). Травма—порушення цілості й функцій органів і тканин тіла людини або тварин внаслідок ушкодження їх чинниками навколишнього середовища (механічні, термічні, хімічні, електричні, психічні травми тощо) (СІС, 2000, 581). Трагедія— 1) драматичний жанр, для якого характерні гострота і непримиренність зображуваних конфліктів; окремий твір цього жанру; 2) переносно — нещастя, страшна подія; тяжке переживання, безвихідь, що може призвести до загибелі (СІС, 1985, 835). Трагічний— пов'язаний з трагедією; страшний, вражаючий, повний

страждань (там само). Трансакція— 1) операція, угода (політична, юридична), що супро­водиться взаємними поступками; 2) банківська операція, цільовий переказ коштів (СІС, 2000, 582). Траст— 1) довіра, висказувана певній особі, групі осіб; 2) у розм. — довірче товариство (СІС, 2000, 586).

Третирувати— зневажливо ставитися до когось, не рахуватися, безцеремонно поводитися з кимсь (СІС, 2000, 587).

Трибунал— 1) надзвичайний судовий орган, який проводить розгляд військових та особливо тяжких цивільних злочинів; 2) розгляд судових справ цим органом (СІС, 2000, 588).

Трибунали— 1) станові шляхетські апеляційні суди, що існували з 16 ст. у феодальній Литві та Польщі; 2) надзвичайні суди часів Французької буржуазної революції кінця 18 ст.; 3) революційні Т. — спеціальні суди, які існували в Радянській державі у 1917-1922 рр. 4) військові Т. — суди, що входять до єдиної судової системи і розглядають справи про всі злочини військовослужбовців, а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних зборів тощо; 5) міжнародні воєнні Т. — кримінальні суди, створені на основі спеціальних міжнародних угод з метою покарання головних воєнних злочинців 2-ї світової війни (СІС, 1974, 679).

Узурпатор— 1) той, хто незаконно захопив владу в країні; 2) особа, яка привласнила чиїсь права на щось (СІС, 2000, 595).

Ультиматум — 1) рішуча, категорична вимога, супроводжувана по­грозами; 2) в міжнародних відносинах — дипломатична нота з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконання в певний строк тих чи інших дій або утримання від них, супро­воджувана погрозою застосувати санкції (СІС, 1974, 688-689).

Уніформа— 1)формений одяг; 2) в цирку — одягнутий у спеціальні костюми персонал, що обслуговує арену під час вистав (СІС, 1974, 691).

Утилітарний— 1) розрахований виключно на практичне використання або вигоду, практичний; 2) ужитковий; 3) пройнятий утилітаризмом (СІС, 1974, 692).

Утрирування— перебільшення, спотворення надмірним підкрес­люванням яких-небудь рис у чому-небудь, доведення чогось до крайності (СІС, 2000, 599).

Фабрикація— 1)виготовлення будь-чого, звичайно у великій кількості;

2) виготовлення виробів фабричним способом у великих кількостях;

3) створення чого-небудь непорядного, ганебного; сприяння
формуванню чогось негативного (СІС, 2000, 600).

Факт— 1) дійсна подія, явище; 2) реальність, дійсність (там само). Фактичний— дійсний, справжній, який насправді існує, наявний (СІС,

2000, 601). Фактор— 1)умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу;

чинник; 2) посередник, дрібний місіонер (там само). Фальсифікат— підробка, підроблений продукт (СІС, 2000,603). Фальсифікація— 1) умисне викривлення або неправильне тлумачення

тих чи інших фактів, подій, явищ; 2) вчинена з корисливих мотивів

підробка чогось, зміна вигляду або властивостей предмета і надання

300

йому такого зовнішнього вигляду, який не відповідає його справжній суті (СІС, 1974, 695).

Фамільярний— безцеремонний, надто вільний, розв'язний у по­водженні, панібратський (СІС, 1974, 696).

Фарисейство— 1)вчення фарисеїв; 2) переносно — показне благо­честя, лицемірство (СІС, 2000, 605).

Феміда— 1) у давньогрецькій філософії богиня правосуддя; 2) переносно — правосуддя (СІС, 2000, 608).

Фіаско—цілковита невдача, поразка, провал (СІС, 2000, 610).

Фіктивний— який є фікцією, вигаданим, недійсним (СІС, 2000, 613).

Фікція— щось неіснуюче, хибне, видаване з певною метою за дійсне (СІС, 2000, 613).

Філер— агент таємної поліції, що стежить за ким-небудь (там само).

Формальність— 1)дія, умова, необхідна для виконання обов'язкових правил, законності; 2) щось виконуване для форми, незалежно від суті справи, а часто й всупереч їй (СІС, 2000, 623).

Хакер— особа, яка через власний комп'ютер проникає в інформаційні мережі банків, промислових та інших установ зі злочинною метою (СІС, 2000, 632).

Хуліган— той, хто грубо порушує громадський порядок, зухвало і непристойно поводиться, демонструє неповагу до людської гідності (СІС, 2000, 639).

Цинізм— зневажливе ставлення до моральних цінностей, загально­прийнятих норм поведінки (СІС, 2000, 644).

Цинік— людина цинічної поведінки, безсоромна людина (там само).

Шантаж— залякування погрозою розголошення відомостей, які можуть скомпрометувати кого-небудь з метою одержання якихось вигод; злочин, пов'язаний з такими діями (СІС, 2000, 650).

Юридичний— правовий, який стосується правознавства (СІС, 2000, 661).

Юрисдикція—повноваження давати правову оцінку фактам, розв'я­зувати правові питання (СІС, 2000, 661).

Юрисконсульт — постійний консультант з правових питань в установах, організаціях, на підприємствах (СІС, 2000, 661).

Юриспруденція— сукупність правових наук, правознавство (там само).

Юстиція— сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство (там само).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

/. Антисуржик / За ред. О.А.Сербенської. — Львів, 1994.

2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К., 1991.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990.

4. Артикуца Н.В. Нові підходи до мовної підготовки майбутніх юристів і викладачів вузів // Право України. — 1997. - № 12.

5. Артикуца Н.В. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології // Українська термінологія і сучас­ність. - К., 1997.

6. Бабич Н. Сила мовленого слова: Науково-публіцистичні нариси з культури мови. — Чернівці, 1996.

7. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. — К., 1998.

8. Вовк П. С. Сучасна українська літературна мова: Рухомий наголос в іменниках і дієсловах. — К., 1996.

9. Волкотруб Г.І. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови: Навч. посібн. — К., 1998.

10. Грицин В. Українські правники і рідна мова // Рідна мовЬ-^1931. - Ч. 7.

11. Демченко Т., Філіпчук І. Українська мова — правові проблеми // Право України. — 1996. — № 7.

12. Дорошенко СІ. Граматична стилістика української мови. — К, 1985.

13. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмов­ного літературного мовлення. — К, 1973.

14. Єрмоленко СЯ. Нариси з української словесності: Сти­лістика і культура мови. — К., 1999.

15. Жоль К.К. Методьі научного иознания и логика (для юри-стов). - К., 2001.

16. Зразки документів з адміністративної діяльності діль­ничного інспектора / за ред. Регульського В.Л. — Львів, 1991.

17. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. — Дрогобич, 1992.

18. їжакевич Г.П. Взаємодія стилістики мови і стилістики мовлення //Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. — К., 1972.

19. КараванськийС. Секрети української мови. — К., 1994.

20. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. — К., 1990.

303

21. Коваль А.П. Культура української мови. — К., 1970.

22. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української
мови. - К.,1978.

23. Кондратюк С.В., Сокол Р.В. Про культуру поведінки мо­
лодого юриста, правоохоронця: Посібник з етикету. — Львів, 2001.

24. Кочан І.М. Про правничу термінологію як відкриту сис­
тему // Матеріали міжвузівської науково-практичної конфе­
ренції "Проблеми функціонування державної мови в Україні та
методика її викладання у навчальних закладах системи МВС". —
Львів, 1997. - С. 91-97.

25. Кочан І.М. Системна організація української правничої
термінології //Стан кодифікаційного процесу в Україні: систе­
мність, пріоритети, уніфікація: Тези III Всеукраїнської конфе­
ренції. - К., 1995.- С. 136.

26. КочанІ.М., ТокарсьшН.С. Культура рідної мови. — Львів, 1996.

27. Левицький М. Паки й паки (Про нашу літературну мову). —
Відень; Київ, 1920. - С. 6-7.

28. Леонова М.В. Стилістичні помилки та їх характер //
Укр. мова і література в школі. — К., 1972. — № 5.

29. Лимак Д.Д. Мудрість прадавніх про право, закон, вла­ду, правосуддя. —К., 2000. — 135 с.

30. Марахова А. Ф. Діловий стиль сучасної української мови // Мова і час. - К., 1977.

31. Марахова А.Ф. Мова сучасних ділових документів. — К„ 1981.

32. Мова і культура. — К., 1986.

33. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. — К., 1977.

34. Мова сучасної масово-політичної інформації. — К., 1979.

35. Молдаван В.В. Судова риторика. — К., 1998. — 317 с.

36. Молдаванов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий доку­мент і зразки найважливіших документів українською мовою. — К., 1992.

37. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. — Харків, 1997.

38. Одарченко П. Про культуру української мови: Збірник статей. — К., 1997.

39. Ощипко І.Й, Практична стилістика сучасної українсь­кої літературної мови: Лексика і фразеологія. —Львів, 1968.

40. Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної українсь­кої літературної мови: Синтаксис. — Львів, 1965.

41. Пазяк О., Кисіль Г. Українська мова і культура мовлен­ня. - К., 1995.

42. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. — К, 1993.

304

43. Пащук Р.Я., Поліщук Н.М., Таран Н. Є. Ділове мовлен­ня правоохоронця. — Луганськ, 2001.

44. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. — К., 1994.

45. Перебийніс В. С. Методи дослідження стилістики мови і стилістики мовлення //Теоретичні проблеми лінгвістичної сти­лістики. — К., 1972.

46. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. — К, 1976.

47. Пилинський М.М. Літературні норми. Типи та їх кла­сифікація //Мовознавство. — 1974. — № 3.

48. Полешко А. С. Термінологія судових документів // Ра­дянське право. — № 3. — 1980.

49. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літе­ратурної мови. — К., 1992.

50. Редько Ю.К. Відмінювання, правопис і наголос україн­ських прізвищ //Про культуру мови. — К., 1964.

51. РусанівськийВ.М. Чи правильно це написано? — К., 1972.

52. Русанівський В.М. Запозичені особові імена і прізви­ща: Складні питання сучасного українського правопису. — К., 1980.

53. Самійленко В. Чужомовні слова в українській мові // Бібліотека української літератури. — К., 1990.

54. Сливка С.С. Інформаційна культура юриста. — Івано-Франківськ, 1996.

55. Сливка С.С. Юридична деонтологія. — Львів, 1996.

56. Сучасна українська літературна мова: Стилістика. — К., 1973.

57. Тараненко О. О. Про поняття офіційної мови в законо­давстві: Офіційне роз'яснення // Літературна Україна. — 1994. - № 34.

58. Токарська А. С. Ділова українська мова: Навчальний посіб­ник для слухачів і курсантів вищих навчальних закладів МВС. — Львів, 1995.

59. Токарська А.С., Гдакович М.С., Медвідь Н.В. Ділове українське мовлення правників у тестах. — Львів. — 1997.

60. Токарська А.С. Навчальний посібник з удосконалення мовної підготовки (для курсантів і студентів вищих навчальних закладів освіти МВС України). — Львів, 2001.

61. Український правопис. — К., 1995.

62. Угрин-Безгрішний М. Варваризми в українській мові // Рідна мова. -1934. -Ч. 4 (16).

63. Усенко І.Б. Маловідомі сторінки історії правничо-
термінологічних досліджень // Українська термінологія і су­
часність. — К., 1996.

305

64. Федик Є. І. Формування правової культури студентів-юристів: теоретичний та прикладний аспекти //АКД / Львів. ун-т. - Львів, 1996.

65. Чайковський А. Чи правникам потрібне знання україн­ської мови // Рідна мова. - 1933. —4.1.

66. Чак Є. Складні випадки українського слововживання -К., 1979.

67. Чак Є. Складні випадки вживання слів. — К., 1984.

68. Чередниченко І.Г. Нариси із загальної стилістики сучас­ної української мови. — К., 1962.

СЛОВНИКИ

/. Бурячок А.А. Правописний словник імен та найпоши­реніших прізвищ. — К., 1996.

2. Головащук СІ. Словник-довідник з правопису та слово­вживання. — К., 1989.

3. Головащук СІ. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. — К., 1995.

4. Головащук СІ. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. — К., 1995.

5. Голоскевич Г. Правописний словник. — Нью-Йорк; Па­риж; Сідней; Торонто; Львів. — 1994.

6. ГринчишинД.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів укра­їнської мови. — К., 1986.

7. ГринчишинД.Г., Капелюшний А.О., Сербенська О. А., Тер-лак З.М. Словник труднощів української мови. — К., 1989.

8. ГринчишинД.Г., Капелюшний А. О., Сербенська О. А., Тер-лак З.М. Словник-довідник з культури української мови. — Львів, 1996.

9. ДемськаО., КульчицькийІ. Словник омонімів. — Львів, 1996.

10. Караванський С Практичний словник синонімів укра­
їнської мови. — К., 1993.

//. Кельман М.С. Словник термінів та визначень з курсу правознавства. — Львів, 1999. — 54 с.

12. Культура української мови: Словник-довідник. — К, 1990.

13. Лесин В., Пулинець Г. Словник літературознавчих термі­нів. - К., 1984.

14. Орфографічний словник української мови. — К., 1999.

15. Погрібний М.І. Словник наголосів. — К., 1959.

16. Полюга Л.М. Словник антонімів. — К., 1999.

17. Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. — К., 1969.

18. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. — К., 1974.

19. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. — К., 1985.

20. Словник іншомовних слів / Уклад. С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута. - К., 2000.

21. Словник синонімів української мови: У 2 т. — К., 1999.

22. Словник української мови: В 11 т. - К., 1970-1980.

23. Токарська А. С Довідник з фахового мовлення для пра­цівників правоохоронних органів. — Львів, 1999.

24. Українська літературна вимова і наголос: Словник-довід­ник. - К., 1973.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА................................................................................................ З

1. ФАХОВЕ МОВЛЕННЯ ПРАВНИКА ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ 6

2. ФУНКЦІЇ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА...................................... 8

3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.... П

3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника.............. 13

3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю................................. 23

4. ДЕЩО З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВНИЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ 24

5. СУЧАСНІ ДІЛОВІ ДОКУМЕНТИ ПРАВНИЧОЇ СФЕРИ ................ 32

5.1. Класифікація ділових правничих документів................................ 32

5.2. Основні процесуальні документи.................................................... 33

5.3. Допоміжні процесуальні документи............................................... 37

5.4. Законотворчість................................................................................ 40

5.5. Ознаки законодавчого підстилю..................................................... 40

5.6. Правила оформлення нормативних актів....................................... 41

5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів ....................................... 41

5.8. Юридична техніка............................................................................. 42

6. ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОСНОВА ПРАВНИЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ 44

6.1. Термінологія .................................................................................... 44

6.2. Ядро правничої термінології........................................................... 48

6.3. Периферія юридичної термінології................................................. 48

6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній

термінології..................................................................................... 52

7. КУЛЬТУРА МОВИ І МОВЛЕННЯ. МОВНА НОРМА .................... 58

7.1. Поняття мовної норми..................................................................... 60

7.2. Словники як джерело збагачення мовлення.................................. 63

7.3. Види словників................................................................................. 64

8. З ІСТОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ....................................... 66

8.1. Юридична лексикографія................................................................ 67

8.2. Змістова точність мови документів ............................................... 69

9. УСНЕ ЛІТЕРАТУРНЕ МОВЛЕННЯ .................................................... 71

9.1. Мовленнєвий етикет......................................................................... 73

9.2. Види мовленнєвого етикету............................................................ 74

9.3. Милозвучність української мови .................................................. 86

9.4. Деякі правила евфонічності............................................................. 86

10. ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 88

11. АКЦЕНТОЛОГІЧНІ НОРМИ.............................................................. 91

11.1. Словесний наголос......................................................................... 91

11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові 93

11.3. Наголошування прізвищ................................................................ 94

11.4. Наголошування прикметників ..................................................... 95

11.5.Наголошування числівників.......................................................... 95

11.6.Наголошування займенників ........................................................ 96

11.7. Наголошування дієслів.................................................................. 96

11.8. Фразовий наголос........................................................................... 97

12. КУЛЬТУРА УСНОГО ВИСТУПУ ЮРИСТА.................................... 100

12.1. Виступ перед аудиторією............................................................... ЮЗ

12.2. Полемічні промови........................................................................ 106

12.3. Судові промови.............................................................................. Ю7

13. ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ. СУЧАСНІ ПРАВОПИСНІ НОРМИ ПО 13.1. Орфографічні норми Ш

14. ОСНОВНІ ПРАВИЛА УЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ . 133

14.1. Розділові знаки у простому реченні ............................................. 133

14.2. Розділові знаки при однорідних членах речення ....................... 136

14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення................... 140

14.4. Розділові знаки при уточнювальних членах речення.................. 145

14.5. Розділові знаки при вставних словах, вставних реченнях

і звертаннях.................................................................................... 148

14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні.............................. 150

14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні............... :............ 153

14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні .... 157

15. НОРМИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЯК УСНОГО, ТАК І
ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ................................................................ 161

15.1. Лексичні норми............................................................................... 161

16. ФРАЗЕОЛОГІЯ У ПРАВНИЧІЙ СФЕРІ............................................ 183

17. МОВНІ ШТАМПИ ТА КАНЦЕЛЯРИЗМИ........................................ 188

17.1. Мовні штампи.............................................................. •................ 188

17.2. Канцеляризми................................................................................. 189

18. ТАВТОЛОГІЯ І ПЛЕОНАЗМ .............................................................. 192

19. СЛОВОТВІРНІ НОРМИ........................................................................ 194

19.1. Способи словотвору....................................................................... 194

Художник обкладинки Художній редактор Технічний редактор Комп'ютерне верстання Коректори

19.2. Нормативність творення відтопонімних слів .............................. 194

20. МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ.................................................................. 198

20.1. Морфологічні норми іменника...................................................... 198

20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника... 211

20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника........... 214

20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника .... 222

20.5. Нормативність уживання граматичних форм дієслова............... 225

20.6. Нормативність уживання прийменників....................................... 228

21. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ .................................................................... 238

21.1. Порядок слів у реченні................................................................... 239

21.2. Координація присудка з підметом................................................. 240

21.3. Деякі випадки керування............................................................... 244

21.4. Використання однорідних членів речення.................................... 247

21.5. Використання складних речень у мовленні правників................ 252

22. ЛОГІЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ.................................................................. 257

22.1. Основні правила логічного наголосу ........................................... 260

22.2. Порушення логічності у доведеннях............................................. 264

22.3. Правила лінгвістичної експертизи правничих документів .... 269

23. ПРАВНИЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДЛЯ МОВНОСТИЛІСТИЧ­
НОГО ВИПРАВЛЕННЯ ...................................................................... 270

СЛОВНИЧОК ПРАВНИЧОЇ ЛЕКСИКИ ІНШОМОВНОГО
ПОХОДЖЕННЯ...................................................................................... 286

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ......................................................................... 303

Навчальне видання

ТОКАРСЬКААнтоніна Семенівна

КОЧАН Ірина Миколаївна

КУЛЬТУРА

ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ

ПРАВНИКА

Рекомендовано Міністерством освіти

і науки України як навчальний

посібник для студентів

вищих навчальних закладів

СІ. Іванов

В.І. Лахненко

СД. Довба

Л.М. Семенович, О.М. Войцун

М.Т. Ломеха, Р.Р. Гамада,

ОЛ. Тростянчин