Процесі. їх процесуальний статус

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій

кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а

також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової

шкоди.

Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про

вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до

провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою,

яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним

правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального

провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як

представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення

про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як

потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї

статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у

визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або

особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви,

положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи

членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів

чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а

за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею

відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона

може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального

правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то

слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою

згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до

кримінального провадження як свідок.

Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути

розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі

приватного обвинувачення).

Протягом кримінального провадження потерпілий має право:

1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;

2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання,

зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення

кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;

3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;

4) заявляти відводи та клопотання;

5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе,

близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;

6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;

7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого

судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;

8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження

відмовитися від його послуг;

9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно

володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в

разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне

провадження;

10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в

порядку, передбаченому законом;

11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо

нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, в

тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також

знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо

стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку

закриття цього провадження;

12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при

проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий

суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при

проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального

провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що

охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що

виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);

13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у

випадках, передбачених КПК;

14) користуватися іншими правами, передбачені КПК.

Під час досудового розслідування потерпілий має право:

1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення,

визнання його потерпілим;

2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ,

що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час

проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо

порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з

протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його

участі;

5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо

нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;

2) брати участь в судовому провадженні;

3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;

4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від

підтримання державного обвинувачення;

5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення

покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні

питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і

технічним записом кримінального провадження в суді;

7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право

примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У

передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом

випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.

Обов’язки потерпілого:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у

випадку неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також

про причини неможливості прибуття;

2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального

правопорушення;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які

стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять

охоронювану законом таємницю.

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник –

особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник,

інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник

юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у

кримінальному провадженні.

Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному

провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 КПК, - якщо представником

потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником

потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або

установчими документами особа;

3) довіреністю – якщо представником потерпілого є працівник юридичної

особи, яка є потерпілою.

Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси

якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється

безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому

законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній

дії разом з нею залучається її законний представник.