Радянсько-німецькому фронті на літо 1944 р

	Особовий склад	Танки	Гармати	Літаки
Радянські війська	6,5 млн чол.
Німецькі війська та їх союзники	4 млн чол.

Літній наступ радянських військ розпочався 10 червня 1944 р. з нанесення потужного удару по фінській армії на карельському перешийку. 2 вересня 1944 р. уряд Фінляндії підписав перемир’я з СРСР. Радянський Союз залишив за собою територію, яка відійшла до нього в 1940 р. У жовтні 1944 р. відповідно зі згодою норвезького уряду радянська армія вступила на територію Норвегії, визволивши її північну частину.

Основний удар радянських військ влітку був спрямований у Білорусії. Конфігурація фронту на мiсцi проведення операції становила собою величезний виступ. Найбільш захищеними у гітлерівців були фланги. Саме по них і планувались могутні удари. Місцевість з її річками, озерами, болотами, лісами була зручна для тих, хто оборонявся, і, навпаки, створювала великі проблеми для тих, хто наступав. За три роки фашисти перетворили міста Білорусії в сильні укріплені зони. Те, що в 1941 р. було так зненацька залишене, тепер, улітку 1944 р., доводилося відбивати, покладаючись на мужність, героїзм і самовiдданiсть радянських воїнів.

Білоруська операцiя пiд кодовою назвою “Багратiон” почалась 23 червня і тривала до 29 серпня 1944 р. Тим самим Радянський Союз виконав зобов’язання провести велику операцію одночасно з відкриттям Другого фронту. Наступ у Білорусії здійснювався силами чотирьох фронтів під загальним командуванням Г. Жукова (1,2 млн. чол., 4 тис. танк, 24 тис. гармат, 5,4 тис. літаків). Маючи дані про слабкі сторони оборони противника (радянським військам протистояли 850 тис. чол. 42 дивізії), Жуков вирішив помiняти раніше визначену ділянку прориву. Смiливим ударом танкового корпусу вдалося захопити переправи через річку Березину і близько 10 дивізій нiмецько-фашистських військ опинились в оточенні (близько 100 тисяч).

Добре продумана, довгострокова система оборони противника перетворилась у “котли” — Бобруйський, Мінський, Могильовський, Вітебський. 3 липня було визволено Мінськ, точніше — його руїни. Фронт було прорвано на протязі 400 км. Радянські війська вийшли до кордонів Східної Пруссії та Польщі. Тільки завдяки серії продуманих потужних контрударів танковими частинами німецькому командуванню вдалось уникнути остаточної поразки.

Цікаво знати

Під час проведення Білоруської операції 17 липня 1944 р. близько 60 тис. полонених гітлерівців під конвоєм радянських солдат пройшли вулицями Москви. Слідом за ними шли машини, що вимивали асфальт, символізуючи цим очищення Батьківщини від фашистських загарбників.

Розвиваючи успіх у Білорусії війська 1-го Українського фронту (командуючий маршал І.Конєв) успішно провели Львівсько-Сандомирську операцію (13 липня – 29 серпня 1944 р.). Під Бродами було розбито 8 німецьких дивізій чисельністю майже 60 тис. чол. Відтак радянська армія швидко пройшла Східну Галичину, зайнявши Львів, Перемишль і Станіслав. Звільнивши Білорусію і Західну Україну, 29 липня передові частини радянських військ вийшли до Вісли, захопили передмістя Варшави Прагу, і з ходу почали її форсування. Бiльшість тих, хто переправився у перших лавах, загинула, але плацдарм на західному березi річки було утримано.

Одночасно з наступом у Білорусії радянські війська здійснювали операцію по звільненню Прибалтики. Прибалтiйське угрупування противника, яке налічувало більш, як 30 дивізій, після успішного наступу радянських військ було затиснуто на невеликiй території Латвії, де і здалося в полон у травні 1945 р.

Наприкінці літа на центральній ділянці радянсько-німецького фронту ситуація стабілізувалася до початку 1945 р.: радянська армія звільнила Білорусію, Східну Галичину, частину Литви і Латвію, підійшла до кордонів Східної Пруссії, форсувала ріки Нарев і Віслу.

Після захоплення радянськими військами Дрогобицько-Бориславських нафтових родовищ єдиним джерелом нафтопродуктів для німецької армії залишались нафтові родовища Румунії. Тому їх оборона для німецького командування мала першочергове значення. Угруповання “Південна Україна” було одне з наймогутніших у вермахта. Для розгрому цього угрупування радянське командування розробило Яссько-Кишинівську операцію (20-29 серпня 1944 р.). У результаті її проведення було оточено і розгромлено основні сили групи армії “Південна Україна”, звільнено Молдавію. Успіх операції примусив Румунію слідом за Фінляндією шукати миру і виходу з війни.

У жовтні 1944 р. в результаті Карпатсько-Ужгородської операції була повністю звільнена територія України.

До середини осені 1944 р. кордон СРСР було відновлено майже по всій його довжині.

Цікаво знати

Визволення території СРСР супроводжувалося масовими репресіями сталінського режиму проти народів, на які покладалася вина у співробітництві з ворогом. Ще у серпні 1941 р. було ліквідовано автономну республіку німців поволжя, було депортовано 370 тис. чол. На початок 50-х років німецьких спецпоселенців нараховувалося 1,2 млн. чол.

У 1943-1944 рр. як доповідав Берія Сталіну «в результаті трьох операцій виселено у східні райони СРСР 650 тис. чеченців, інгушів, калмиків, карачаєвців». Згодом ще 40 тис. балкарців.

У 1944 р. з Криму було виселено 200 тис. татар,. Греків, болгар, вірмен. З Грузії – майже 90 тис. турок-месхетинців, курдів та ін.

На шляху слідування до місць виселення в Сибір і казахстан загинуло: половина чеченців, інгушів, калмиків, балкарців, третина карачаєвців.

Всього на початок 50-х років спецпоселенців різних національностей нараховувалося 2,8 млн.

Як твердив М.Хрущов у своїй доповіді на ХХ з`їзді КПРС, Сталін виношував плани виселення всіх українців, проте їх виявилось занадто багато. Проте з західних областей України у 40-50-ті роки було депортовано 10% населення.

Визволення території СРСР супроводжувалось у ряді напрямів виходом радянських військ на території суміжних держав — Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини. Це створювало принципово іншу ситуацiю. На кінець 1944 р. радянській армії, що нараховувала 6,5 млн чол. протистояла німецька армія і її союзники чисельністю 2 млн чол. (190 тис. чол. – союзники).

У вересні 1944 р. Сталін під час розмови з югославським партизанським генералом Мілованом Джиласом висловився наступним чином: «Ця війна відрізняється від війн минулого: той хто захоплює території, зможе примусити захоплені країни прийняти свій суспільний лад. Кожен, якщо його армія здатна на це, може нав`язати свій лад. По-іншому це б не було можливим!”.