Стенд «Гаряче літо». «Барбаросса» та катастрофа Червоної армії

Стенд «Дружба, скріплена кров’ю». Початок війни

Текстові матеріали:

Пакт Молотова - Ріббентропа

У квітні - серпні 1939 року в Москві тривали переговори між СРСР, Францією та Великою Британією щодо угоди про взаємодопомогу на випадок агресії з боку гітлерівської Німеччини. Радянське керівництво висунуло партнерам категоричну умову, щоб Червоній армії дозволили зайняти польські території (Галичину та Віленську область) для зручності оборони. Оскільки ця вимога не була прийнята, Москва припинила переговори з Парижем і Лондоном. 23 серпня 1939 року СРСР підписав Договір про ненапад з Німеччиною, що увійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Секретний додатковий протокол угоди визначав межі сфер інтересів двох держав у Східній Європі. Він зокрема передбачав розподіл Польщі по річках Сян, Вісла й Нарва. Підписання пакту дозволило Гітлеру розв'язати війну проти Польщі. У передчутті німецької агресії вже з кінця серпня у Польщі розпочалася мобілізація. До Війська Польського мобілізують до 120 тис. українців. Це були переважно рядові, родом із Західної України.

Вереснева кампанія

Гітлер напав на Польщу 1 вересня 1939 року. У відповідь на агресію Велика Британія та Франція оголосили Німеччині війну. Сталін утримався від негайної військової підтримки загарбників. Однак з перших днів війни радіостанція в Мінську виконувала роль радіомаяка для наведення бомбардувальників Люфтваффе. Вже в перші дні вересня Львів та інші західноукраїнські міста, що входили до складу Польщі, зазнали бомбардувань.

"Визвольний похід"

11 вересня 1939 року радянське командування створило Український та Білоруський фронти. Український фронт на чолі з командармом 1 рангу Семеном Тимошенком комплектувався переважно з радянських українців. Гітлер заохочував Сталіна до негайного нападу на Польщу, зокрема погрожуючи, що інакше буде проголошено "західноукраїнську державу". 17 вересня 1939 року Червона армія перетнула польський кордон з метою "взяти під свій захист життя і майно жителів Західної України й Західної Білоруссії". Ні Польща, ні її західні союзники не оголосили війни Радянському Союзу. На той час Польща продовжувала чинити опір Вермахту, передові частини якого дійшли до Бреста та Львова. Тримала оборону Варшава. Західна Україна й Білорусь були тиловими районами польської оборони. Отримавши повідомлення про радянський напад, керівництво Польщі евакуювалося в Румунію. Польські прикордонники та військові де-не-де вступали в бої з Червоною армією, але більшість підрозділів уникали зіткнень.

Під час розповіді бажано звернути увагу учнів на фотодокументи:

1. Карта військових дій на території Польщі у вересні 1939 р.

2. Карикатура (реверанси двох диктаторів). Велика Британія

3. Телеграма Й. Сталіна А. Гітлеру та Й. Ріббентропу з подякою за вітання.

Стенд «Гаряче літо». «Барбаросса» та катастрофа Червоної армії

Текстові матеріали:

Блицкриг

На світанку 22 червня 1941 року німецькі війська перетнули кордон СРСР. Червона армія набагато перевищувала Вермахт за кількістю особливого складу та техніки, але її керованість була значно нижчою. У ході прикордонних боїв у районі Дубна, Луцька та Бродів радянські механізовані корпуси були розбиті. Червона армія почала відступ до Дніпра.

Військова катастрофа

Подальші бойові дії на території України у 1941 році перетворилися для радянських військ на катастрофу. У серпні - жовтні 1941 року Червона армія в Україні була фактично знищена. Кількість загиблих радянських бійців досі точно невідома. У величезні оточення ("котли") неподалік Умані, Києва, Мелітополя потрапили близько 1 млн. червоноармійців. Після боїв на Кримському півострові радянські війська відійшли до Севастополя. У серпні 1941 року Гітлер відхилив пропозицію командування сконцентрувати сили у напрямку Москви. Його директива передбачала розворот і наступ німецьких військ на південь. Київ опинився у "лещатах". Незабаром німці зімкнули кільце оточення. 19 вересня 1941 року Червона армія залишила столицю України. Оборона Києва тривала 72 дні - довше, ніж опір цілої Польщі у вересні 1939 року. Наприкінці вересня оточені радянські війська були розгромлені. За німецькими даними 665 тис. військових Червоної армії потрапили у полон. На початку 1942 року радянське командування повело на українській території декілька наступальних операцій, які не виправдали сподівань. У травні - липні 1942 року німці поновили наступ. Вермахт розбив радянські війська під Керчю, Харковом та Севастополем. Тільки полоненими Червона армія втратила близько 500 тис. військових. Вся Україна була окупована 22 липня 1942 року.

Під час розповіді бажано звернути увагу учнів на фотодокументи:

1. Карта військових дій 1941 року (наступ військ нацистської Німеччини та її союзників на Східному фронті).

2. Фотографії із зображенням колон радянських військовополонених, 1941 р.

3. Фотографія зруйнованої греблі Дніпровської гідроелектростанції.