Розділ 2. порядок добору, призначення та обрання суддів на посади
2.1. Порядок добору, вимоги до кандидатів на посаду суддів
Правові основи набуття статусу судді визначено Конституцією і законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції», «Про Конституційний Суд України» та іншими нормативно-правовими актами. Порядок зайняття посади судді передбачає декілька етапів: добір кандидатів, їх кваліфікаційна атестація, внесення подання відповідному суб’єкту про можливість призначення або обрання конкретного кандидата на посаду судді, винесення акту про призначення або обрання на посаду судді.
Добір суддівських кадрів проходить у два етапи: добір кандидатів на посаду судді і вибір з них найбільш підготовлених для виконання суддівських функцій. Фундамент цього процесу складає оцінка відповідності кандидата на посаду судді встановленим вимогам.
У ст. 10 Доповнень до Основних принципів незалежності судових органів, що були прийняті в 1985 р. на сьомому конгресі ООН у м. Мілані встановлено, що «особи, які відібрані на судові посади, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підготовку і кваліфікацію. Кожен метод підбору суддів повинен гарантувати від призначення суддею з неправомірних мотивів». У Європейській хартії статусу суддів, інших документах Ради Європи, зокрема, Рекомендації № 12 (94) Кабінету міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів, йдеться про необхідність постійного поліпшення добору кадрів у кандидати на посади суддів.
З етимологічної точки зору слово «добір», означає «вибір відповідно потребі, необхідності». У теорії управління під добором кадрів розуміють сукупність процедур з добору кандидатів на певну посаду на основі аналізу й оцінки його особистісних якостей, ступеня їхньої відповідності вимогам цієї посади і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов'язків.
Вимоги до кандидатів на посаду суддів еволюціонують відповідно до ступеня розвиненості суспільства та політичного ладу держави. Суд є відображенням конкретної державно-правової системи, він радикально змінюється разом зі зміною останньої. Тому історико-правові періоди розвитку інституту кандидата на посаду судді в Україні збігаються з основними етапами розвитку державно-правової системи України.
Вимоги до кандидатів на посаду суддів судів загальної юрисдикції у найбільш загальному вигляді сформульовано в ч. 3 ст. 127 Конституції України та ст. 7 Закону «Про судоустрій і статус суддів», а саме: кандидатом на зайняття посади судді суду загальної юрисдикції може бути громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Вимоги до кандидатів на посади суддів диференційовано залежно від рівня та виду суду, від посади, на яку претендує кандидат. Зокрема, щодо кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду України, апеляційних та Вищих спеціалізованих судів закон передбачає більш високі вимоги.
Так, претендувати на зайняття посади судді в апеляційному суді може громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як п’ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.
Кандидатом на зайняття посади судді вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді.
На зайняття посади судді Верховного Суду України може громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п’яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді.
Загальною необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду загальної юрисдикції є проходження кваліфікаційної атестації, форми і порядок проведення якої передбачено главою 13 Закону «Про судоустрій України».
Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України, встановлені ст. 148 Конституції та ч. 1 ст. 16 Закону «Про Конституційний Суд України». Кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Необхідності проходження будь-якої кваліфікаційної атестації для кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України закон не передбачає.
Отже, вищезазначені вимоги визначають певний соціальний статус кандидата на посаду судді і є юридично значущою підставою при вирішенні питань кадрового забезпечення судової влади в державі. [29, 312-315с.]
Закон «Про судоустрій України» вперше в нормативному порядку заборонив доступ до суддівської діяльності певних категорій осіб, а саме:
а) визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними;
б) тих, що мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;
в) щодо яких проводиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи непогашену судимість.
Тобто, чинний Закон, крім вікового і професійно-освітнього цензу, закріпив певні обмеження і вимоги щодо морального обличчя, фізичного і психічного стану кандидата на посаду судді, створив умови для вдосконалення процедури добору суддівських кадрів.
2.2. Порядок призначення на посаду судді вперше
Відповідно зі ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вперше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції.
В Загальній декларації прав людини та Конституції України закріплено принцип рівності громадян перед законом. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» конкретизує це положення щодо кандидатів у судді: при доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин (п. 2 ст. 8 Закону).
Добір кандидатів у професійні судді для призначення суддею вперше розпочинається з прийняття заяв від осіб, які бажають працювати суддями та відповідають встановленим законодавством вимогам. Для цього особа має звернутися до територіального управління Державної судової адміністрації (далі - ДСА). ДСА готує особисту справу кандидата, яку надсилає до Вищої ради юстиції. Секція з питань підготовки подань для призначення суддів уперше Вищої ради юстиції готує подання і направляє його відповідній кваліфікаційній комісії суддів.Відповідно з п. 3 ст. 60 Закону України «Про судоустрій і статус судді» умовою призначення на посаду судді є складання кваліфікаційного іспиту, який проводиться відповідною кваліфікаційною комісією суддів.Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Він полягає у виявленні й оцінці рівня професійних знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду. Після виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і постановки йому запитань в усній формі кваліфікаційна комісія залежно від результатів кваліфікаційного іспиту дає висновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи та рекомендацію для призначення його на посаду судді або вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації. Хід складання кваліфікаційного іспиту повинен протоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві як офіційні документи.
Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту, може бути допущена до його складання повторно не раніш ніж через рік. Документи, передбачені процедурою добору кандидатів для призначення на посаду судді, перед складанням кваліфікаційного іспиту повторно готуються з урахуванням інформації щодо особи кандидата за період, що минув з часу першого кваліфікаційного іспиту. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніш як через два роки.
Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад. Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути зараховані кваліфікаційною комісією до кандидатів на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву (ст. 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Одержані Вищою радою юстиції рекомендації кваліфікаційної комісії разом з іншими матеріалами щодо кандидата на посаду судді вивчаються на секції з питань підготовки подань про призначення суддів уперше. Далі кандидатура на посаду судді розглядається персонально на засіданні Вищої ради юстиції за доповіддю одного з її члена, який діє за дорученням названої секції. За результатами обговорення на засіданні приймається один із таки актів: подання про призначення судді або рішення про відмову в поданні про призначення. Одне з двох цих рішень приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від складу Вищої ради юстиції.
Якщо було прийнято позитивне рішення щодо кандидата, який претендує на посаду судді вперше, Вища рада юстиції готує на підставі статті 29 Закону «Про Вищу раду юстиції» подання Президенту України про призначення на посаду судді строком на п’ять років. До подання додаються:
а) рекомендація кваліфікаційної комісії;
б) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді;
в) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання;
г) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді;
д) рецензія на реферат;
е) копія декларації про доходи за останній рік.
Президент України приймає рішення щодо кандидата на посаду судді на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої Ради юстиції (п. 1 ст. 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Дане рішення оформлюється Указом Президента України.
Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим». Присяга складається перед Президентом України. Порядок та процедура її принесення закріплені ст. 10 Закону «Просудоустрій і статус суддів».
Після принесення присяги судді особа набуває статусу професійного судді.
Таким чином, процедура призначення судді на посаду вперше складається з трьох етапів: добору кандидатів на посаду судді (на цьому етапі здійснюється перевірка відповідності кандидата формальним вимогам); складання кваліфікаційного іспиту та безпосередньо призначення судді.
2.3. Порядок обрання судді на посаду безстроково
Згідно із п. 1 ст. 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді (крім суддів, призначених вперше) обираються безстроково Верховною Радою України за поданням Голови Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду). Після закінчення строку повноважень, суддя за його заявою може бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставин, що перешкоджають цьому. (п. 4 ст. 60 Закону). Тобто за п’ять років перебування на посаді, суддя повинен проявити себе гарним фахівцем, підтвердити право на безстрокове обрання на посаду відповідною кваліфікацією, сумлінною працею та бездоганною репутацією.
Суб’єктами звернення до Верховної Ради з питання обрання на посаду судді безстроково, є:
а) Голова Верховного Суду України - щодо судді загального суду, строк повноважень якого закінчився; щодо особи, яка раніше вже займала посаду судді не менш ніж п’ять років, але на момент розгляду питання про обрання не займає посаду судді; щодо судді, раніше обраного безстроково, але який бажає бути обраним в суд іншого рівня або в суд того же рівня, але іншої спеціалізації.
б) Голова відповідного Вищого спеціалізованого суду в тих само випадках, які перелічені вище, але щодо суддів спеціалізованих судів.
Вищезазначені суб’єкти вносять до Верховної Ради подання про обрання безстроково відповідних кандидатів на посади суддів. В поданні про обрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються: рівень, місцезнаходження, спеціалізація та назва суду, в який повинен бути обраний суддя. До подання додається особова справа кандидата, яка повинна містити:
а) письмову заяву кандидата;
б) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендацію обрання судді на посаду безстроково з обов’язковим зазначенням дотриманням вимог, передбачених ст. 127 Конституції України;
в) протокол кваліфікаційної атестації кандидата (якщо перерва в роботі на посаді судді перевищує п’ять років - до протоколу про кваліфікаційну атестацію додається висновок про складання кваліфікаційного іспиту та підготовленість кандидата до суддівської роботи);
г) копію документа, що підтверджує громадянство;
д) особистий листок з обліку кадрів та автобіографію кандидата;
е) копію диплома про освіту, наявність вченого ступеня або вченого звання;
ж) виписку з трудової книжки;
з) характеристику з місця (або попереднього місця) роботи;
и) довідку про показники роботи судді за останні п’ять років за підписами голови відповідного суду та начальника територіального управління державної судової адміністрації. У довідці повинно бути зазначено: інформація про кількість розглянутих справ по рокам та категоріям, кількість скасованих, змінених вироків, рішень, ухвал та постанов; підстави скасування, зміни вироків, рішень, ухвал; кількість порушених дисциплінарних проваджень та кількість прийнятих рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
к) біографічну довідку про роботу кандидата в минулому відповідно до даних трудової книжки та інших документів, що підтверджують наявний трудовий стаж;
л) копії рішень уповноважених державних органів про призначення та перевід суддів на посади;
м) довідку з медичного закладу про стан здоров’я кандидата;
н) декларацію про доходи за останній рік за встановленою мінфіном формою.
Відповідно до Закону «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» від 18 березня 2004 р. обрання кандидата на посаду здійснюється в декілька етапів:
а) звернення кандидата на посаду судді безстроково до державної судової адміністрації, а суддів Верховного Суду України та суддів Вищих спеціалізованих судів - до голів цих судів за рекомендацією їх для обрання суддями безстроково;
б) рекомендація Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з зазначенням можливості (або висновок про неможливість) обрання кандидата на посаду судді безстроково;
в) внесення Головою Верховного Суду України або головою відповідного спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;
г) розгляд Комітетом Верховної Ради України, до ведення якого відноситься попереднє вирішення питання про обрання суддею, подання про обрання кандидата суддею безстроково, прийняття рішення про рекомендацію або нерекомендацію кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховною Радою України;
д) прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата або відмову йому в обранні на посаду судді безстроково.
В теперішній час Комітетом, до ведення якого відноситься розгляд питання про обрання на посаду суддів безстроково, є Комітет з питань правової політики.
Закон чітко визначає всі строки щодо процедури обрання суддів безстроково. Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання щодо обрання кандидата, не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку перебування судді на посаді. Подання Голови Верховного Суду України або Голови Вищого спеціалізованого суду на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісією суддів України щодо обрання кандидата та іншими матеріалами вноситься до Верховної Ради не пізніше одного місяця після отримання висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до голів цих судів.
Комітет здійснює перевірку додержання кандидатом вимог Конституції та Закону України «Про судоустрй і статус суддів», а також перевірку звернень громадян, громадських об’єднань, підприємств, організацій, органів державної влади всіх рівнів і органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата. У випадку якщо розгляд звернення вимагає додаткової перевірки, Комітет приймає рішення про направлення їх у Верховний Суд України, вищий спеціалізований суд, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію України, Державну судову адміністрацію, Раду суддів України або кваліфікаційну комісію суддів. Кандидат має право знайомитись зі зверненнями щодо його діяльності, запитів Комітету за ними та відповідей, отриманих Комітетом.
Секретаріат Комітету в трьох денний строк з дня отримання подання, розповсюджує серед народних депутатів через Апарат Верховної Ради списки кандидатів. На засідання Комітету запрошуються також уповноваженні представники Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вищих спеціалізованих судів, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, а також кандидат, присутність якого на засіданні згідно з Законом є обов’язковою.
Комітет розглядає подання про обрання кандидата в місячний термін з дня його надходження. Цей строк може бути продовжений Комітетом, але не більш, ніж на 2 місяця, крім випадків, якщо строк проведення перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради. Розгляд подання здійснюється на засіданні Комітету колегіально, щодо кожного кандидата окремо. Рішення комітету про рекомендацію або не рекомендацію стосовно обрання кандидата оголошується в присутності кандидата. Рішення про не рекомендацію не є перепоною для розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради.
Процедура обговорення та вирішення питання про обрання суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради встановлена Законом «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» та Регламентом Верховної Ради. Зокрема, обговорення питання про обрання кандидата на пленарному засіданні парламенту розпочинається з доповіді представника Комітету. Якщо в Комітеті були висловлені зауваження щодо кандидата, доповідач може проінформувати про це народних депутатів. При наявності зауважень до кандидата, висловлених під час пленарного засідання Верховної Ради, які потребують додаткової перевірки Комітетом, голосування щодо цього кандидата не проводиться.
Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради та оформлюється постановою. У випадку, якщо кандидата не обрано, Вища рада юстиції вносить подання про звільнення цього кандидата з посади судді.
Закон також передбачає можливість повторної рекомендації кандидатури на обрання судді безстроково. Так, якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради в зв’язку з нововиявленими обставинами, які були висловлені у виступах народних депутатів, Комітет приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин, або доручає членам Комітету внести подання про проведення відповідної перевірки, узгодивши термін її проведення, а за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради. Але, в той же час, внесення двічі відхилених Верховною Радою кандидатур не допускається.
Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів з дня ухвалення відповідного рішення Верховною Радою України та принесення присяги судді (п. 3 ст. 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
2.4. Процедура набуття статусу судді Конституційного Суду України
Процедура добору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України відрізняється від процедури формування суддівського корпусу судів загальної юрисдикції. Специфіку цього процесу індивідуалізовано вже на перших етапах. Так, норми ст.ст. 6-8, 16 Закону «Про Конституційний Суд України» не передбачають необхідності кваліфікаційної атестації кандидата на суддівську посаду та отримання відповідних рекомендацій від кваліфікаційних комісій суддів. Більш того, пропозиції щодо кандидатур вносяться на розгляд відповідних органів представниками законодавчої, виконавчої та судової влади. Тобто, при доборі та призначенні на посади суддів Конституційного Суду України беруть паритетну участь представники трьох гілок влади, тим самим забезпечується збереження балансу у системі поділу влад.
Згідно статті 148 Конституції, Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Відповідно до Конституції України (ч. 2 ст. 148) та Закону України «Про Конституційний Суд України» формування єдиного органу конституційної юрисдикції здійснюється шляхом обрання до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України та з’їздом суддів України. Кожен із зазначених суб’єктів формування Конституційного Суду України призначає по шість суддів.
Президент України, призначаючи суддів, проводить консультації з Прем’єр-міністром України та Міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів. Про призначення особи на посаду судді Конституційного Суду України Президент України видає указ, скріплений підписами Прем’єр-міністра України та Міністра юстиції України.
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити народні депутати України, але не менш як 1/4 від конституційного складу Верховної Ради України. Депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, підписи депутатів не відкликаються. Щодо кожної кандидатури на посаду судді відповідний комітет Верховної Ради України подає свої висновки. Призначеними на посаду суддів вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. За результатами голосування складається Постанова Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.
З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у ч. 2 ст. 8 Закону «Про Конституційний Суд України», набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписується рішення з’їзду суддів України про призначення суддів Конституційного суду України.
Президент та Верховна Рада України в місячний строк після припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, які були ними призначені, призначають у межах своїх повноважень інших осіб на вакантні посади. Що стосується з’їзду суддів України, то призначення на вакантні посади в межах своїх повноважень здійснюється у тримісячний термін.
На жаль, залишилось не врегульованим в законодавстві питання формування Конституційного Суду України у випадках недотримання Президентом України, Верховною Радою України чи з’їздом суддів України передбачених Законом «Про Конституційний Суд України» строків призначення суддів, у тому числі в разі припинення повноважень судді. Якщо суддів не призначено, діяльність Конституційного Суду України може бути припинено до призначення необхідної кількості нових суддів. [30,456-468с.]
Складовою частиною процедури формування Конституційного Суду України є складання присяги. Саме з дня принесення присяги суддя Конституційного Суду України вступає на посаду. Принесення присяги здійснюється на засіданні Верховної Ради України не пізніше як через місяць після призначення судді. Засідання парламенту з цього приводу проводиться за участю Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Зміст присяги судді Конституційного Суду такий: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина». Порушення суддею присяги може бути підставою для звільнення його з посади.
2.5. Органи, що беруть участь у формуванні суддівського корпусу
У процесі формування суддівського корпусу України приймають участь наступні органи: Державна судова адміністрація, Кваліфікаційні комісії суддів, Вища рада юстиції, Голова Верховного Суду України (Голова Вищого спеціалізованого суду), З’їзд суддів, Верховна рада України, Президент України, Прем'єр-міністр та міністр юстиції України. Участь того чи іншого органу у процесі формування корпусу професійних суддів залежить від того, в який суд та на який строк висувається кандидат на посаду судді.
Президент України - глава держави, повноваження якого щодо участі у формування суддівського корпусу закріплено у ст. 128 Конституції України. Згідно з цією статтею, перше призначення на посаду судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Також, відповідно до п. 22 ст. 106 Конституції, Президент, разом з Прем'єр-міністром та міністром юстиції, призначає третину складу Конституційного Суду України. Рішення щодо призначення суддів оформлюється Указом Президента України. Крім того, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» закріплює за Президентом України повноваження щодо призначення на посаду голів судів та їх заступників (крім Голови Верховного Суду України, його першого заступника та заступників) та звільнення їх з посад. На думку вчених, надання цих повноважень Президенту є неконституційним, адже вони не передбачені Основним Законом, і призводять до розширення можливостей Президента щодо контроля за діяльністю органів судової влади та впливу на них.
Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган України приймає участь у формуванні суддівського корпусу, здійснюючи безстрокове обрання суддів загальної юрисдикції та третини складу Конституційного Суду України (ст. 128., п. 26 ст. 85 Конституції України).
З’їзд суддів - найвищий орган суддівського самоврядування. Черговий З’їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на три роки. Позачерговий З’їзд суддів України може бути скликаний також на вимогу не менш як однієї третини конференції суддів загальних судів, або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України. З’їзд суддів України є повноважним, якщо у ньому беруть участь не менш як дві третини від загальної кількості обраних делегатів. Одним із повноважень З’їзду суддів є призначення третини суддів Конституційного Суду України.
Державна судова адміністрація України становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь. Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне (в тому числі й кадрове) забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Територіальні управління Державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, і підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. Відповідно до покладених повноважень, Державна судова адміністрація здійснює вивчення кадрових питань судів, прогнозування необхідної потреби в спеціалістах, ведення статистичного і персонального обліку даних про кадри судів, роботу з підготовки матеріалів щодо призначення, обрання та звільнення суддів (ст. 125, 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Таким чином, державна судова адміністрація здійснює організаційно-технічні функції в процесі формування суддівського корпусу, не приймаючи рішень по суті.
Вища Рада юстиції в Україні була створено відповідно до Конституції України 1996 р., де у ст. 131 серед основних завдань цього органу встановлено внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад. Відповідно до ст. 1 Закону «Про Вищу раду юстиції» це є колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно і неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. Даний орган складається з 20 членів. Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України і Генеральний прокурор України входять до складу за посадою. Верховна Рада України, Президент України, З'їзд суддів України, З'їзд адвокатів України, З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають у Вищу раду юстиції по три особи, а Всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох. Відповідно до процедури добору кандидатів в судді саме цей орган здійснює вибір з кандидатів, що успішно склали кваліфікаційний іспит, найбільш підготовлених для виконання функцій носіїв судової влади. Вища рада юстиції є завершальною ланкою профвідбору кандидатів у судді, оскільки саме цей орган відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 131 Конституції України має повноваження вносити подання щодо призначення судді на посаду Президенту України. За своєю правовою природою Вища рада юстиції не відноситься до будь-якої гілки влади.
Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України, яким відведено провідну роль у доборі суддівських кадрів. Основними їх завданнями відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення формування корпусу професійних суддів шляхом добору і рекомендації осіб для зайняття посади професійного судді, і визначення рівня професійної підготовки діючих суддів, а також розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності суддів і дачі висновку про звільнення судді від займаної посади. [ст. 73]
Згідно із Законом у системі судоустрою України діють: кваліфікаційні комісії суддів загальних судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів. Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, шість з яких є суддями, а інші - представниками інших гілок влади. До складу кваліфікаційних комісій можуть входити тільки особи з вищою юридичною освітою, але до їх складу не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих та апеляційних судів, їх заступники, члени Вищої ради юстиції, а також народні депутати України. Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадських засадах зі збереженням середньої заробітної плати за місцем основної роботи.
Таким чином, у процесі добору кандидатів на посаду суддів беруть участь представники всіх гілок влади. При цьому Законом диференційовано процедуру формування складу судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. Незважаючи на відмінності цих процедур, їх об’єднує єдине призначення - вони спрямовані на формування професійного суддівського корпусу України.
2.6. Процедура зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції
Відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про Вищу раду юстиції» та інших нормативних актів, посаду судді в суді загальної юрисдикції можна зайняти за двома процедурами: процедурою призначення на посаду Президентом (для тих, хто претендує на цю посаду вперше) та процедурою обрання Верховною Радою України (для тих, хто претендує на безстроковий термін зайняття посади).
Загальна процедура зайняття суддівської посади здійснюється в декілька етапів:
а) звернення зацікавленого суб’єкта до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про кваліфікаційну атестацію з наданням відповідних документів, що підтверджують його відповідність формальним вимогам закону щодо кандидата на певну посаду судді;
б) кваліфікаційна атестація судді у формі кваліфікаційного екзамену (для кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше) або кваліфікаційної співбесіди (для суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня).
в) прийняття рішення про відповідність кандидата вимогам, які ставляться законом щодо можливості заняття відповідної посади;
г) рекомендація (або відмова в ній) відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо можливості обрання на посаду судді;
д) надіслання всіх необхідних документів щодо кандидатів до компетентного органу (щодо кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше - до Вищої ради юстиції; щодо суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня, - Голові Верховного Суду України (або Голові відповідного Вищого спеціалізованого суду);
е) внесення подання про призначення (обрання) суддею відповідному правомочному суб’єкту (Президенту України - щодо кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше; Верховній Раді України - щодо суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня);
ж) винесення відповідного акта про призначення (обрання) суддею (Президент - строком на п’ять років; Верховна Рада - безстроково);
з) складання присяги судді.
ВИСНОВКИ
В даній курсовій роботі я ознайомився зі структурою судової системи України. Дав загальну характеристику побудові судової системи. Дав визначення термінам і поняттям які присутні в системі судоустрою,з’ясував невід’ємне значення її в нашій країні. Розглянув етапи розвитку і реформування. Висвітлив проблеми які є в сучасному судоустрої із прийняттям нового законодавства, Закону «Про судоустрій і статус суддів». Виходячи з вище сказаного можна дати загальну характеристику. Побудова судової системи України в цілому відповідає міжнародним стандартам щодо обов’язку держави забезпечити кожному право на розгляд його справи судом і перегляд за його скаргою вищим судом. Але на теперішній час судова система України є незавершеною та знаходиться в процесі розбудови та вдосконалення, тому ми вважаємо за необхідне знайти можливі способи розв'язання проблеми подальшого реформування судоустрою держави врахувавши досвід певних країн у формуванні системи судоустрою.
Об'єктом даного дослідження є національне законодавство, що регулює та охороняє відносини, які мають місце в процесі функціонування національних судових систем та практика його здійснення й досвід удосконалення. Предметом дослідження є зміни в судовому законодавстві, механізм функціонування судової системи в Україні. На теперішній час и маємо достатню інформаційну базу щодо діяльності та компетенції судів в різних державах світу. Завдяки достатній інформаційній базі ми можемо дослідити механізм формування судового законодавства, здійснення судової влади. Завданнями нашого дослідження є аналіз побудови моделей судових систем в різних державах світу та Україні, сучасний стан та етапи реформування судової влади в Україні.
Сьогодні немає жодної держави в світі, яка б не намагалася вдосконалити свою діяльність в реалізації відповідних функцій. Одним із перших кроків поліпшення справ є реформування у такій важливій сфері як судова діяльність.Після проведення судової реформи 2010 і прийняття Закону України «Про Судоустрій і статус суддів». Я сподіваюсь, що ця реформа проллє світло на темні плями нашого законодавства та вирішить всі нагальні питання. Також розглянув порядок добору суддів на посади і іх обов'язки. На відміну від суддів загальної юрисдикції, суддя Конституційного Суду обирається на дев’ять років без права бути обраним на повторний строк. Обмеження строку перебування на посаді, а також унеможливлення бути обраним на повторний строк, є елементами політичної доцільності. Заборона призначення судді на новий термін є додатковою гарантією його незалежності. Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльності він не орієнтуватиметься на позиції осіб чи органів, від яких залежало б його призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 148 Конституції України Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.
Таким чином, при доборі та обранні на посади суддів Конституційного Суду України беруть рівноцінну участь представники трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.