США ТА КАНАДА У 1945 P.€

Урокидокурсу

«ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ»

Клас

Стандартний та академічний рівні

Книга скачана с сайта http://e kniga.in.ua

Издательская группа «Основа» — «Злектронньїе книги»

Харків

Видавнича група «Основа»

УДК 37.016 ББК 74.266.3 К12

Кагітіна Н. А.

К12 Усі уроки до курсу « Всесвітня історія ». 11 клас. Стандарт­ний та академічний рівні / Н. А. Кагітіна, О. П. Мокрогуз— X. : Вид. група «Основа», 2011.— 238 [2]с. : табл.

ISBN 978-617-00-0859-6.

У посібнику представлені усі уроки до курсу всесвітньої історії 11 кла­су за програмою 2010 р. Вони розроблені із застосуванням сучасних інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи.

Для викладачів, методистів та студентів педагогічних навчальних закладів.

УДК 37.016 ББК 74.266.3

© Кагітіна Н. А., Мокрогуз О. IL, 2011
ISBN 978-617-00-0859-6© ТОВ « Видавнича група "Основа" », 2011

ЗМІСТ

Урок 1. Економічні, соціальні та політичні перетворення
у повоєнному світі. Основні тенденції суспільного
розвитку у другій половині XX — на початку XXI ст................... 5

Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни

Урок 2. Причини і початок війни. Події 1939-1942 рр.................................. 11

Уроки Окупаційний режим у країнах Європи. Голокост.

3-4. Воєнні події 1943 р. Визволення території СРСР........................... 18

Уроки Завершення та підсумки війни.

5—6. Світ після Другої світової війни........................................................ 31

Урок 7. Урок узагальнення.................................................................................. 46

Тема 2. США та Канада у 1945 р. — на початку XXI ст.

Урок 8. США у 1945-1960-ті рр.......................................................................... 49

Урок 9. США в 60-90-х роках XX ст.................................................................. 55

Урок 10. США в 90-х роках XX ст.—на початку XXI ст................................. 62

Урок 11. Канада у другій половині XX ст. —

на початку XXI ст................................................................................... 68

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

Урок 12. Наслідки Другої світової війни для країн

Західної Європи. Німеччина в другій половині

XX ст. — на початку XXI ст................................................................. 75

Урок 13. Велика Британія в другій половині

XX ст. — на початку XXI ст................................................................. 81

Урок 14. Франція у другій половині

XX ст. — на початку XXI ст................................................................ 89

Урок 15. Італія в другій половині XX століття — на початку

XXI ст. Інтеґраційні процеси в Європі

наприкінці XX — на початку XXI ст.................................................. 96

Урок 16. Урок узагальнення.................................................................................. 104

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

Урок 17. СРСР у період з 1945-1964 pp.

Завершення епохи Сталіна. Хрущовська «відлига»...................... 107

Урок 18. СРСР в періоди застою і перебудови. Розпад СРСР.

Росія наприкінці XX — на початку XXI ст....................................... 116

Урок 19. Нові незалежні держави.

Особливості шляхів історичного розвитку ..................................... 126

4 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — початокХХІ ст.) Уроки Встановлення радянського домінування в країнах 20-21. Центральної та Східної Європи. Розвиток

у другій половині XX ст. — на початку 80-х pp.

у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії,

Чехословаччині, Югославії ................................................................ 132

Урок 22. Демократичні революції кінця 80-х — початку 90-х pp.
у країнах Центральної та Східної Європи.
Роль країн у сучасних міжнародних відносинах ........................... 146

Урок 23. Урок узагальнення.................................................................................. 154

Тема 6. Розвиток провідних країн Азії, Африки та Латинської Америки у другій половині XX — на початку XXI ст.

Урок 24. Розпад світової колоніальної системи. Японія у другій

половині XX — на початку XXI ст..................................................... 157

Урок 25. Китай у другій половині XX — на початку XXI ст.......................... 164

Урок 26. Індія в другій половині XX — на початку XXI ст............................ 170

Урок 27. Країни Африки та Близького Сходу

від здобуття незалежності до початку XXI ст................................. 176

Урок 28. Латинська Америка в другій половині

XX — на початку XXI ст....................................................................... 184

Тема 7. Міжнародні відносини у другій половині XX ст. — на початку XXI ст.

Урок 29. Виникнення і розгортання

«холодної війни» в40-80-хрр. XX ст................................................. 192

Урок ЗО. Кінець «холодної війни».

Перехід від конфронтації до співробітництва ................................ 199

Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початокХХІ ст.)

Урок 31. Основні напрямки НТР у другій половині XX ст.

Розвиток науки ....................................................................................... 208

Урок 32. Зміни в соціальній структурі суспільства.

Становлення постіндустріального суспільства.............................. 214

Урок 33. Розвиток літератури, образотворчого мистецтва,
архітектури, музики, театру, кіно й спорту
в другій половині XX — на початку XXI ст..................................... 221

Тема 9. Світ на початку XXI століття

Урок 34. Основні глобальні проблеми сучасності.

Шляхи їх подолання ............................................................................. 229

Урок 35. Урок узагальнення.................................................................................. 236

УРОК1

Економічні, соціальні та політичні перетворення у повоєн­ному світі. Основні тенденції суспільного розвитку у другій половині XX — на початку XXI ст.

Мета:визначати та порівнювати основні тенденції розвитку людства у другій половині XX ст. — на початку XXI ст., описувати світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, причини їх появи та наслідки; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, вислов­лювати власну точку зору, критично мислити, виховувати зацікав­леність історією.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Робота з картою «Світ у другій половині XX ст.»

Учитель показує на карті країни, на які Сполучені Штати Аме­рики та Радянський Союз поширили свій вплив після Другої сві­тової війни, визначає, які з них стали на пі лях капіталістичного розвитку, а які почали будувати соціалізм.

Бесіда

1. Чи можна говорити в даному випадку про двополюсність світу?

2. Спрогнозуйте, як складатимуться відносини між цими країнами.

3. Як ви вважаєте, чи виграє людство від такої біполярності світу?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Перемога Об'єднаних націй — Сполучених Штатів Америки, Радянського Союзу, Великої Британії, Франції, Китаю та їхніх союзників над державами-агресорами у Другій світовій війні зумовила докорінну зміну сил у світі. Німеччина, Італія та Японія на певний час залишалися поза межами міжнародного спів­товариства. Внаслідок війни великих матеріальних втрат зазнали й держави-переможниці — Велика Британія і Франція, що значно послабило їх міжнародні позиції.

б

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

На авансцені світової політики з'являються дві наддержави — США та СРСР, які за час війни примножили військову могутність настільки, що всі інші країни не могли до них дорівнятися. У Дру­гій світовій війні вони виступали як союзники і спільно забезпечи­ли перемогу держав антигітлерівської коаліції. Проте не встигла закінчитися війна, як між СРСР і США розпочалися незгоди і су­перечності.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Економічні, соціальні та політичні перетворення у повоєнному світі та основні тенденції суспільного розвитку у другій половині XX ст. — на початку ХХІ ст.

Матеріали до уроку

Учитель. Друга світова війна кардинально вплинула на еко­номічне становище розвинених капіталістичних країн. Німеччина, Японія та Італія чекали милості від переможців. Англія і Франція зазнали значних втрат. Матеріальні збитки Франції становили 21,5 млрд дол. Чистий прибуток США, що перетворились на арсе­нал країн антигітлерівської коаліції, становив 117 млрд дол. Саме США, запропонувавши «план Маршалла», стали базою економіч­ного відродження післявоєнної Європи. Американські капітали сприяли закладанню основ майбутньої процвітаючої Західної Єв­ропи.

Характерною ознакою післявоєнного розвитку капіталістич­них країн було те, що він відбувався за законами ринкової економі­ки, а тому від самого початку йому були притаманні конкуренція і безпосередньо пов'язана з нею інтенсифікація виробництва. Вод­ночас у соціалістичних країнах, очолюваних СРСР, економічний розвиток базувався на плановій економіці, внаслідок чого екстен­сивність становила ґрунт тимчасових успіхів, досягнутих надмір­ними, нічим не виправданими матеріальними витратами.

У перші повоєнні роки перевага за темпами розвитку була на бо­ці соціалізму. Це стало можливим за рахунок тотальної мобілізації резервів та ресурсів, досі не задіяних у слаборозвинених країнах, що опинилися в системі планової державної економіки. Після того як можливості екстенсивного розвитку були вичерпані, економіка соціалістичних країн почала пробуксовувати.

Водночас у другій половині 50-х — на початку 60-х років краї­ни з ринковою економікою повністю перехопили ініціативу і поча­ли випереджати країни соціалізму. Країни з ринковою економікою

Урок 1

успішно запроваджували все, що давало імпульс виробництву, це, у свою чергу, сприяло створенню надійної соціальної сфери, від чого залежали насамперед політична стабільність та спокій у державі.

За розповіддю вчителя учні виписують фактори у вигляді тез.

Першим фактором,що позитивно вплинув на економіку капіта­лістичних країн, стало застосування у міжнародних масштабах регулюючого чинника, що підтверджується створенням у 1946 р. першої світової валютної системи — Бреттон-Вудської. Йшлося, насамперед, про встановлення золотодоларового стандарту. Аме­риканський долар перетворився на світові гроші й обмінювався по курсу 35 доларів за одну тройську унцію золота (31,1 г). Долар, таким чином, став ключовою валютою, засобом розрахунків у сис­темі міжнародного платіжного обігу, а також основною резервною валютою, тобто виконував функцію нагромадження. Бреттон-Вудська валютна система проіснувала до 1971р. Вона припинила своє існування через валютні лихоманки 60-х років, валютну та енергетичну кризу початку 70-х, появу трьох центрів економічної сили, занепокоєння СІЛА зменшенням золотого запасу (в 1948 р. він становив 21 686 т, а в 1970 р. — лише 9 839т).

Нова світова валютна система — Ямайська — остаточно сфор­мувалася у 1978 р. В її основі — ринковий, плаваючий курс валют, у тому числі й долара, щодо золота. В Ямайській системі відбулося вирівнювання ролі твердих валют. Поряд з доларом у світі успішно функціонували і користувалися довір'ям німецька марка, япон­ська єна, французький франк тощо, тобто гроші, за якими стояла потужна і стабільна економіка. Не втратив ваги й долар, проте його монополія закінчилась. І це логічно. СІЛА перестали бути єдиним центром економічної сили у світі.

Другим фактором була реалізація інтеграційних тенденцій, які почали розвиватися в Європі ще у передвоєнні роки. Нинішній Євросоюз, що об'єднує 15 країн, — своєрідний прообраз майбут­нього світового співтовариства. Досвід засвідчує: чим більш струк-турованою і розвиненою є економічна інтеграція, тим меншими стають ризик та небезпека конфліктів. Проте життя переконує, що прагнення до інтеграції там, де для цього ще не склалися необхідні умови (високий рівень економічного розвитку, усталена демокра­тія як норма суспільного життя, відсутність політичних амбіцій тощо), приречені на невдачу.

Третім фактором,мабуть, найважливішим, що впливав на всі сфери суспільного життя, стала науково-технічна революція

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

(НТР). Три великі винаходи минулого століття створили базу сучас­ного виробництва: ядерний реактор (1942), транзистор (1948), лазер (1960). Наприкінці 50-х — на початку 60-х років розпочався новий етап НТР. Особливо швидко розвивалися хімія та хімічні техноло­гії, атомна промисловість, космонавтика. НТР спричинила разючі зміни у виробництві, сфері праці, соціальній структурі суспільства. Найкращі результати дала НТР у країнах з розвиненою економікою. Якщо капіталістична система сповна використала досягнення НТР, то соціалізм виявив тут свою очевидну неспроможність.

НТР сприяла прискоренню темпів виробництва взагалі і циві-лізаційній зрілості суспільства зокрема. Так, за 50 післявоєнних років азійцям удалося досягти того, на що Заходові довелося ви­тратити кілька століть.

У 70-х роках розпочався новий етап НТР, який триває й дони­ні. Він характеризується подальшим зрощенням науки та вироб­ництва, прискоренням науково-технічних перетворень, викорис­танням новітніх досягнень науково-технічної думки у військових (надточна зброя) та мирних цілях (системи телекомунікації, нові матеріали та біотехнологія, що являє собою сукупність методів, які використовують живі організми і біопроцеси для виробництва цін­них для народного господарства продуктів — кормових дріжджів, ферментів тощо).

Робота зі схемою

Див. с. 9.

Запитання

1. Чому почалась і закінчилась «холодна війна»?

2. Що таке «деколонізація»?

3. Чим характеризується сучасний розвиток НТР?

►► Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх причини, прояви та наслідки

Учитель. У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. Вони визна­чають напрями та пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації господарського життя, формуючи середовище глобальної конкурен­ції, впливаючи на стратегічні інтереси всіх країн та регіонів світу.

Проте незважаючи на очевидні економічні переваги, процеси міжнародної економічної інтеграції відбуваються на тлі склад­ного переплетіння соціально-економічних та політичних про­блем. Основні чинники, що зумовлюють виникнення й існування згаданих проблем, такі: націоналізм, традиційні конфлікти між

Урок 1

окремими країнами та групами країн, ідеологічні розходження; політико-правові, економічні та соціально-культурні відмінності країн-учасниць; зростання затрат під час реалізації регулятивних функцій на наднаціональному рівні; суперечності, пов'язані з роз­ширенням інтеґраційних угруповань тощо.

ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТОЛІТТЯ — ЦЕ ПЕРІОД:

капіталістичних та соціалістичних країн (СІЛА — СРСР) «холодна війна» І 1946-1949: початок «холодної війни» і становлен­ня біполярного світу 1949-1962: «холодна війна»

від індустріального до постіндустріаль- ного суспільства. Розгортання НТР ї Початок 50-х: вироб­ництво атомної енер­гії, початок освоєння космосу, початок використання ЕОМ І Початок 60-х: масова автоматизація кон­веєрного виробни­цтва, запровадження АСУ (автоматичних систем управління) І Початок 80-х: роботизація вироб­ництва, поширення ПК (персональних комп'ютерів), ство­рення всесвітньої комп'ютерної мере­жі — Інтернет

Протистояння Ліквідації системи Переходу

колоніалізму

г

1945 — середина 50-х:

деколонізація в Азії

(Індія, Індонезія,

Індокитай)

г

Середина 50-х — сере­дина 60-х: деколонізація

Північної та Тропічної

Африки (1960 р. — «Рік

Африки»)

г

І

1962-1979: непевна «відлига» «розрядка»

І

1979-1985: другий етап «холодної війни

1975-1990: деколоні­зація Півдня Африки. Припинила існування найстаріша колоніаль­на імперія — Порту­гальська (незалежність здобула Ангола, Мозам­бік, Гвінея-Бісау). Надання незалежності

І

1985-1991: кінець «холодної війни»

Намібії (1989). Падіння режимів апар­теїду в Південній Роде­зії (1980) і ПАР (1989)

Запитання

Що таке «націоналізм»?

Учитель. Ефективність міжнародної економічної інтеґрації досягається за рахунок таких чинників:

усунення дискримінації та бар'єрів між країнами-учасницями інтеґраційних угруповань у переміщенні товарів, послуг, капі­талу, робочої сили та підприємництва;

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

стандартизація та уніфікація у виробничо-комерційній сфері; розширення ринку та економія на масштабах виробництва; забезпечення достатнього рівня конкуренції.

У розвитку світової економіки останніх десятиліть доміну­ють процеси міжнародної економічної інтеграції. Вони визна­чають напрями і пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації господарського життя, формуючи середовище глобальної конку­ренції, впливаючи на стратегічні інтереси всіх країн та регіонів світу.

Характерною прикметою світової економіки є її глобалізація. Після краху комунізму у Східній Європі дедалі більше країн вклю­чаються у світову систему господарських зв'язків.

Робота з історичними джерелами

Американський професор економіки з приводу глобалізації «У 90-ті (XX ст.) стало зрозумілим, що людство уже володіє всіма технологіями в галузі комунікацій і транспорту, які тільки необхідні для формування глобальної економіки. Товари можуть створюватися в будь-якому місці світу залежно від того, де їх вироб­ництво коштуватиме дешевше, і збуватися там, де вони користува­тимуться найбільшим попитом і, відповідно, за найвищою ціною. Національні економіки замінюються глобальним господарством».

Запитання

1. Що, на думку вченого сприяє глобалізації господарської системи?

2. Чи може людство за сучасних умов уникнути глобалізації?

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Які фактори сприяли економічному розвитку демократичних країн у повоєнний період?

2. Чим характеризувалось протистояння капіталістичних та соці­алістичних країн?

3. Назвіть етапи ліквідації колоніальної системи.

4. Які етапи НТР можна назвати?

5. Що таке глобалізація?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Темаї

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА.

СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

УРОК 2

Причини і початок війни. Події 1939-1942 pp.

Мета: визначити причини, характер, періодизацію Другої сві­тової війни, залучаючи історичну карту, характеризувати основні театри воєнних дій у Європі, Північній Африці, Південно-Східній Азії та Тихому океані, умови мирних договорів Німеччини та її со­юзників; аналізувати процес формування антигітлерівської коалі­ції; розвивати в учнів вміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, працювати з історичними джерелами, робити висновки та узагальнення; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Типуроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Робота з картою «Європа напередодні Другої світової війни»

Учні знаходять на карті провідні країни світу, пригадують, до яких типів держав вони належать, які між ними існували супе­речності.

Бесіда

1. Яку політику проводили тоталітарні і яку демократичні країни в 30-х роках? Наведіть приклади.

2. Чому не була створена система колективної безпеки?

3. Коли та за яких умов виникли осередки війни в Азії та Європі?

4. Чому Ліга Націй і демократичні сили світу не змогли перешко­дити агресорам у здійсненні їхніх планів?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Друга світова війна стала найбільш масштабною і найбільш жорстокою в історії людства. Воєнні дії відбувалися на

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

території Європи, Азії, Африки й Австралії, на усіх морях і океа­нах. У війні брала участь 61 країна світу, 80 % населення Землі. На території 40 країн було мобілізовано 110 мільйонів чоловік; втрати сягнули 50-55 мільйонів. Війна знищила тисячі міст і сіл, безліч ма­теріальних цінностей та визначних пам'яток культури. У ході війни вперше були застосовані нові види зброї, у тому числі атомна бомба.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Причини, характер, періодизація Другої світової війни

Учитель. Жахливі наслідки Другої світової війни вимагають осмислення й опанування кожним новим поколінням, засвоєння нами конче необхідних й актуальних уроків історії, адже кожного з нас турбує питання, чому так сталося.

Питання про причини Другої світової війни залишається в іс­торичній науці досить дискусійним і не має однозначної відповіді. Ключем до їх розуміння повинна стати оцінка війни як продовжен­ня політики певної держави, насамперед її правлячих кіл, насиль­ницькими засобами.

Учні записують причини війни, опрацювавши відповідний текст підручника.

►Причини війни

1. Версальсько-Вашингтонська система, яка зумовила нове заго­стрення міжнародних суперечностей.

2. Нерівномірність економічного і політичного розвитку провід­них країн світу.

3. Світова економічна криза 1929-1932 pp. («Велика депресія»), яка ще більше поглибила суперечності між великими країнами.

4. Прагнення агресивних держав до нового поділу світу, загарбан­ня колоній, джерел сировини та ринків збуту.

Нацистська Розраховувала поневолити сусідні країни, розгромити
Німеччина Радянський Союз, створити нову колоніальну систему

в Африці, на Близькому Сході; прагнула панування

в Європі і світі

Фашистська Бажала перетворити Середземне море в Італійське озе-
Італія ро, підпорядкувати собі країни Ватіканського півострова

і Близького Сходу, частину Східної і Північної Африки

Мілітарист- Мала намір захопити Китай, частину СРСР, Бірму, Індо-ська Японія незію, Філіппіни та інші країни в басейні Тихого океа­ну; прагнула світового панування

Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни

5. Політика «умиротворення» агресора з боку правлячих кіл Ве­ликобританії та Франції у поєднанні з американською політи­кою ізоляціонізму.

Робота з таблицею

За текстом підручника учні заповнюють таблицю.

ПЕРІОДИ ВІЙНИ

Перший період Початок Другої світової війни: від нападу

1 вересня 1939 р. — Німеччини на Польщу до агресії проти СРСР
22 червня 1941 р.

Другий період Розширення нацистської агресії: від нападу

22 червня 1941 р. — Німеччини на СРСР до початку контрнаступу

18 листопада 1942 р. радянських військ під Сталінградом

Третій період Корінний перелом у ході війни: від контрнасту-

19 листопада 1942 р. — пу радянських військ під Сталінградом до від-

5 червня 1944 р. криття Другого фронту і наступу в Україні

Четвертий період Розгром фашизму і нацизму в Європі: від

6 червня 1944 р. — відкриття Другого фронту до капітуляції

8 травня 1945 р. Німеччини

П'ятий період Розгром мілітаристської Японії: від капітуляції

9 травня 1945 р. — Німеччини до капітуляції Японії

2 вересня 1945 р.

►► Військові дії 1939 — червень 1941 pp.

Учитель. 1 вересня 1939 р. есесівці, перевдягнені у польську військову форму, влаштували провокацію на німецько-польському кордоні, напавши на німецьку радіостанцію у м. Глейвіце. Гітле­рівська Німеччина розпочала бойові дії проти Польщі. З вересня Велика Британія, а 4 вересня і Франція оголосили війну Німеччи­ні, проте активні бойові дії на Західному фронті Німеччини не ве­лися (так звана «дивна війна»). Так почалася Друга світова війна.

Робота з джерелами інформації

Документ 1

«Справа не в Данцігу, — казав Гітлер. — Для нас мова йде про розширення життєвого простору і забезпеченні постачання, а та­кож про розв'язання балтійської проблеми».

Документ 2

«Згідно з планом «Вайс», затвердженим Гітлером 11 квітня 1939 p., проти Польщі було спрямовано 58 дивізій з 75, що їх на­лічував вермахт, два повітряні флоти (1 тис. бомбардувальників,

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

105 винищувачів). Загальна кількість німецьких солдат і офіце­рів становила 2 млн чоловік. їм протистояла польська армія — 1,35 млн солдатів і офіцерів (ЗО піхотних дивізій, 10 резервних ди­візій, 22 кавалерійські бригади, що були об'єднані у 6 армій і групу «Нарев»). Польща мала 29 рот застарілих панцирників, 9 рот лег­ких танків, близько 500 літаків застарілих конструкцій. Війська були розтягнуті уздовж кордону». Запитання

1. Чому війну Німеччина розпочала саме з нападу на Польщу?

2. Порівняйте співвідношення військових сил, спрогнозуйте ре­зультати протистояння між Польщею і Німеччиною. Чи вдасть­ся Польщі вистояти проти Німеччини?

Учитель. 2 жовтня 1939 р. Польща капітулювала.

Робота з таблицею, що супроводжується показом на карті ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗАГАРБАННЯ НІМЕЧЧИНИ У 1939-1941 PP.

Країна- _а ^

Загарбані території Дата
агресор___________________________________________________

Німеччина Північна Польща 1 вересня — жовтень 1939 р.

Норвегія, Данія 9 квітня — червень 1940 р.

Голландія, Бельгія, Люк- 10 травня 1940 р.
сембург

Північна і Центральна 5-22 червня 1940 р.
Франція

Югославія, ГреціяКвітень 1941 р.

СРСР Південно-Східна Польща 17 вересня 1939 р.

(Західні Україна і Білорусія)

Північна Бессарабія Червень 1940 р.

Прибалтика (Литва, Латвія, Серпень 1940 р.

Естонія)

Війна з Фінляндією______ Листопад 1939 — березень
_________________________________ 1940 р.___________________

До літа 1941 р. Німеччина окупувала дев'ять європейських дер­жав. Румунія, Угорщина, Болгарія та Фінляндія стали союзника­ми Гітлера. Швеція, Швейцарія та Ісландія залишились нейтраль­ними. Японія захопила французькі колонії в Індокитаї.

Розпочавши Другу світову війну, Німеччина за підтримки Іта­лії фактично встановила свою гегемонію в Європі.

►► План «Барбаросса». Напад Німеччини на СРСР

Учитель.22 червня 1941 p., згідно з директивою Гітлера № 21 «План "Барабаросса"», підписаною фюрером 18 грудня 1940 p., ні-

Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни

мецькі війська перейшли в наступ на СРСР — розпочалася Велика Вітчизняна війна, яка тривала до травня 1945 р.

Німецький генеральний штаб і сам Гітлер не без задоволення добирали назви для своїх воєнних планів.

План захоплення Польщі називався «Вайс» («Білий»), Фран­ції, Нідерландів та Бельгії — «Гельб» («Жовтий»), жіночим іменем «Маріта» називалася операція із загарбання Греції і Югославії.

Для плану війни проти СРСР фашистські воєначальники обра­ли ім'я жорстокого германського імператора Фрідріха Барбаросси. Барбаросса (Рудобородий) жив у XII ст., командував лицарським військом і пролив багато людської крові.