Складання термінологічних словників з політології
Термінологічний словник – це словник термінів та визначень певної галузі знань.
Термінологічний словник із політології має містити тлумачення змісту термінів політології\ персональних здобутків провідних політологів та інші відомості.
Складіть термінологічний словник за однією із зазначених нижче тем загальним обсягом понад 30 термінів. Рекомендований принцип організації словникових статей – алфавітний.
ТЕМИ ДЛЯ СКЛАДАННЯ СЛОВНИКА
1. Політологія як наука
Політика як соціальне явище. Політична сфера суспільства. Політичні відносини; зміст і специфіка їх реалізації. Предмет політології, його проблемна структура. Місце політології у системі соціальних наук. Функції політичної науки. Методи політології; загальні й спеціальні, аналітичні та емпіричні. Основні історичні етапи розвитку політичної доктрини. Формування парадигм сучасної політичної науки; національні школи політології та їх актуальна проблематика.
2. Політична влада
Влада і політика; розвиток теоретичних ідей кратології. Поняття, сутність та ознаки влади; її різновиди. Структура політичної влади: суб’єкти й об’єкти, джерела, функції, ресурси. Спільне та особливе публічної політичної влади та державної влади. Легітимність політичної влади. Проблема ефективності й мор;ільності влади. Принципи розподілу (розгалуження) влади у політичному “полі”. Право як інструмент реалізації політичної волі та державної влади. Взаємодія політичного і правового у механізмі державної влади.
3. Політична система
Сутність політичної системи суспільства. Системний підхід у соціолого-політичній доктрині. Функції й структура політичної системи. Типології політичних систем минулого й сучасності: автократія, тоталітаризм і демократія; відкриті й закриті (автаркії); патримоніальні та неопатримоніальні системи політики; соціопримирна, змагальна, командно-бюрократична, перехідна системи; геополітична й цивілізаційна типології та ін. Проблеми трансформації й демократичної модернізації політичної системи України. Політичний режим: сутність, ознаки, механізми здійснення влади. Різновиди і багатоманіття політичних режимів. Демократія як режим державної влади: ліберальна, конкурентна, плюралістична (поліархія), національна, транзитивна.
4. Суб’єкти та об’єкти політики. Політична еліта
Система суб’єктів політики: первинні й вторинні; соціальні та інституціональні. Соціальні спільноти й особистість як суб’єкт політики і об’єкт політичного зпливу. Поняття, сутність і соціальні функції політичної еліти; теорія елітизму в політології. Елітні групи соціуму та політична сфера. Структура політичної еліти згідно з державними і владно-політичними статусами. “Рольовий” склад політичної еліти (за функціями). Механізми й канали рекрутування політичної еліти. Закон “циркуляції еліти”; ситуація “зміни еліт” як проблема політичної наступності. Еліта в політичному просторі України. Моделі політико- правової взаємодії “еліти влади” та контр-еліти. Елітні групи та дисперсія влади на підставі різних політичних інтересів.
5. Політичне лідерство
Феномен політичного лідерства у сфері реалізації влади; зміст дефініції “політичний лідер”. Концепції лідерства у суспільно-політичній традиції. Природа і механізми здійснення політичного лідерства. Функції політичного лідера та його історичне покликання; соціальні якості лідерів. Обумовленість лідерства психологічними властивостями особи та її політико-ідеологічною послідовністю. Головні ознаки та складові системи лідерства як технології й процесу політичних практик. Передумови і проблеми формування політичного лідерства в Україні. Різновиди лідерів у політичній практиці держави й громадсько-політичних організацій: модель “ідеального лідера” та її характеристики; сучасні класифікації (типології) лідерів за різними критеріями. Політичний стиль як детермінанта ефективного лідерства: “цезаризм”, “бонапартизм”, харизма, традиціоналізм, популізм, плутократія, професійний політичний менеджмент.
6. Політологічна теорія держави
Державність як форма організації суспільно-політичного життя. Держава – головний інститут політичної системи; її суттєві ознаки, атрибути державного устрою та відмінності від інших політичних утворень. Функції сучасної держави в системі напрямків її діяльності. Система політико-правових інститутів державності; їх структурна й функціональна характеристики. Типології держав у політологічній доктрині: за історико-формаційним і цивілізаційним підходом; за принципом конституціоналізму; за формою правління, територіально-адміністративного устрою; згідно з політичним режимом, пануючою ідеологією й механізмами політичного регулювання тощо. Особливості правової та соціальної держави.
7. Громадянське суспільство і політика
Поняття, ознаки та параметри громадянського суспільства; його функції. Структура громадянського суспільства: інститути, організації, рухи, асоціації, місцеве самоврядування тощо. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні; основні напрямки й специфіка його розвитку. Взаємозв’язок демократії та громадянського суспільства. Демократичні практики соціуму в політичній сфері. Групи “політичних інтересів” та формування партій. Роль права у зростанні громадської свідомості й активності; взаємозумовленість громадянського суспільства, соціальної та правової держави.
8. Сфери реалізації політики
Основні сфери політичного буття: державна, правова,
економічна, соціальна, духовна, гуманітарна, національно-етнічна, культурна, ідеологічна, інформаційна, демографічна, регіональна, екологічна, міжнародна тощо. Соціальна політика: основні напрямки і пріоритети в Україні. Соціальні стратегії і програми політичних партій та рухів; технології соціального партнерства. Правова політика держави: сутність, риси та суб’єкти реалізації. Види та методи здійснення правової політики в Україні. Етнополітика. Нації та етноси як суб’єкти політичного життя. Право націй на самовизначення; політичний формат вирішення національного питання. Конституційні засади та особливості етнополітики в Україні. Інформаційна політика та її вплив на суспільне життя. Форми, методи і технології управління (маніпулювання) громадською свідомістю.
9. Політичні партії та громадсько-політичні рухи
Політична партія: сутність, ознаки, структура, функції. Партійно-ідеологічна платформа; зміст партійної діяльності; критерії визначення місця партії у політичному “полі” країни. Типології політичних партій. Партійні системи сучасності; їх порівняльна характеристика. Взаємозумовленість типу партійної системи та технологій влади і політичного представництва. Коаліції, коаліційні угоди; їх роль у розбудові політичної системи держави. Особливості розвитку партійної системи України. Громадсько-політичні рухи та організації, їх специфіка і відмінності від політичних партій. Правові основи діяльності політичних партій та громадсько-політичних об’єднань в Україні.
10. Політика та ідеологія
Сутність поняття ідеології, її роль у політичному житті суспільства. Зумовленість ідеології та політичної практики. Вплив політичної ідеології на процеси державотворення і партіципації. Класичні політико-ідеологічні течії: монархізм та республіканізм; консерватизм і лібералізм, анархізм, егалітаризм тощо; їх сутнісні риси. Сучасні ідеологічні системи та їх політичні ознаки: “демократичний соціалізм”, неолібералізм, неоконсерватизм, неокомунізм, неофашизм, солідаризм, націоналізм, шовінізм, расизм та ін. Ідеологічні течії в партійно-політичному житті сучасної України.
11. Політична культура
Сутність, структура та функції політичної культури. Критерії визначення рівня політичної культури. Політична соціалізація: фази та механізми. Плюралізм видів політичної культури в соціумі. Класифікації політичної культури. Політичні субкультури: чинники виникнення, зміст, носії, типологія. Проблема взаємовпливу правової та політичної культури. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
12. Політична поведінка та участь
Політична поведінка як феномен політичного буття. Суб’єкти й акти політичної поведінки. Різновиди політичної поведінки. Політичні статуси і політичні “ролі”. Політична участь: зміст, функції, соціальне призначення. Мотивація політичної активності та форми політичної участі. Абсентеїзм у політиці. Протестні форми політичної поведінки. Політичний екстремізм, політико-правова оцінка. Опозиція як форма політичної участі. Види і форми опозиції, засоби опозиційних дій. Особливості становлення і характеру опозиції в Україні.
13. Політичні технології
Сутність політичних технологій, їх види. Стратегія і тактика у змісті політичних технологій. Правові механізми формування і застосування політичних технологій. Технології реалізації функцій політичної системи. Технології політичного менеджменту. Методи підготовки та реалізації політичних рішень: популізм, елітизм, консерватизм, демократизм та радикалізм. Лобізм – специфічна технологія політичного тиску. Лобі як групи соціально-політичних інтересів, їх різновиди. Технології та етапи здійснення електорального процесу: мобілізаційні, інформаційні, політико-соціологічні, юридико-політичні тощо.
14. Політичний процес
Поняття політичного процесу та його наукові концепти. Етапи і динаміка розвитку політичного процесу, його учасники. Структурні складові політичного процесу: політичні інститути, політична діяльність і рішення, політичні події, політичний дискурс тощо. Функціональний зміст політичного процесу; головні форми й способи його здійснення. Проблема політичної наступності. Різновиди політичних процесів. Політичні кампанії як форми політичного процесу: виборча кампанія (електоральний процес); позиціювання політичних сил (акторів); плебісцигарні політичні акції (референдум, плебісцит, опитування); політична агітація, дискредитація тощо. Політико-правові характеристики проведення виборчих кампаній в Україні.
15. Політологія міжнародних відносин і глобалізація
Поняття та сутність міжнародної політики. Політичні відносини в системі міжнародних відносин. Суб’єкти світової політики. Механізми формування і функціонування міжнародних відносин. Зовнішньополітичні стратегії держав. Національна безпека і національний інтерес у зовнішній політиці. Міжнародні пріоритети України. Сутність “геополітики” та її концепти. Геополітичні стратегії сучасних держав (конгиненталізм, атлантизм, євразійство, панамериканізм, панславізм тощо). Глобалізація сучасного світу: зміст, тенденції, наслідки. Глобальні проблеми людства. Проблеми збереження миру та подолання міжнародного тероризму. Глобалізація злочинності. Роль міжнародних організацій у формуванні міжнародної (світової) політики (економічних і адміністративно-політичних структур): ООН, СОТ, ЮНЕСКО, МВФ, МБРР, Світовий банк, СС, ПАРС, СНД, Рада Європи, НАТО, АСЕАН, Інтерпол, Свропол та ін.