Критерії оцінки Ім’я, прізвище

Я вмію підбирати

аргументи і чітко

їх висловлювати

Я вмію робити логічні

висновки

Я успішно застосовую

парафразування

Я вмію ставити запитання

Я вмію сказати “ні”

Я вмію аргументовано

відповідати на критику

0 – потребує вдосконалення; 1 – задовільно; 2 - прекрасно

Поняття і терміни: * парафразування * журналістські запитання * метод “прес” *

ЯК ЛЮДИ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ І ВЕДУТЬ ПЕРЕГОВОРИ

* чи потрібно сперечатися? * що таке толерантність? * що розуміють під консенсусом та компромісом? * як навчитися вести переговори? *

“Не сперечайся задля суперечки”

Л.Толстой

“Якщо не висловлено протилежних думок, немає з чого вибирати найкраще”

Геродот

“Не думай, що інші думають так само, як і ти”

Горацій

“Обмеженість нашого розуму веде до впертості, ми неохоче віримо тому, що виходить за межі нашого кругозору”

Ларошфуко

“Терпіння – це скарб на все життя”

Японське прислів’я

“Щоб навчитися терпінню, треба практикуватись стільки ж, як при навчанні музиці”

Дж.Рьоскін

“Терпіння – дуже складна риса, для декого складніша від героїзму”

Ж.Леметр

Після цього уроку ви зможете:

· розповідати, що таке суперечка, в чому її значення в житті, чому необхідно бути толерантними;

· пояснювати на прикладах з життя, що таке консенсус і компроміс і в чому їх необхідність;

· аналізувати етапи та методи ведення переговорів

· пробувати проводити переговори в ситуаціях шкільного та особистого життя.

1.ЧОМУ І ЯК ПОТРІБНО СПЕРЕЧАТИСЯ?

Подумайте і дайте відповідь

Можна згадати чимало висловлювань, в яких йдеться про суперечки, наприклад:

- у суперечці народжується істина;

- у суперечках гається час;

- хто сперечається, той нічого не вартий;

Обговоріть в парах. Чи часто ви стаєте учасником/ учасницею суперечок? Чому?

Якою є ваша думка щодо ролі суперечки в житті?

Уявимо собі сценку з життя, яку зобразив М.Є.Салтиков-Щедрін: “Ось чотири постаті, які сперечаються, зайняли середину кімнати й одночасно шпигають один одного, вдаючись до перехресних вигуків, а в кутку безнадійно щось вигукує п’ятий, на якого насідають ще трійко ораторів, і буквально не дають сказати слова. У всіх палають очі, руки у всіх у русі, в усіх голоси надірвані і тягнуть якусь недосяжно високу ноту…Хіба ж можна мати справу з людьми, в яких тремтять губи, а руки крутяться як крила у вітряка?” Зрозуміло, що така суперечка до добра не приведе. Про пошуки шляхів до істини, до взаємопорозуміння в цьому випадку не може бути і мови.

Водночас, чи можна обійтись в людському спілкуванні без зіткнення полярних поглядів? Звичайно, ні! Цьому перешкоджає внутрішня суперечливість людського життя. Через те наявність полярних поглядів, думок вважають нормою людського спілкування.

Кращу думку треба вибирати серед багатьох інших, через те не слід відкидати суперечку. Слід навчитись правильно використовувати цю форму людського спілкування. Як правило, в спілкуванні суперечка знаходить свій прояв у формі дискусії – широкого публічного обговорення спірного питання або полеміки – гострого обміну думками часто в письмовій формі, наприклад на сторінках газети, журналу.

Загальних правил суперечки не існує. Але багато залежіть від предмета суперечки, форми обговорюваних питань, умінь учасників і учасниць дискутувати, полемізувати, а головне – від складу учасників, їх здатності бути толерантними.

2. ЩО ТАКЕ ТОЛЕРАНТНІСТЬ?

Останнім часом слово “толерантність” набуло значної популярності. Що воно означає? Що таке толерантна людина або толерантний підхід? У перекладі з латинської tolerance значить “терпіння”. Це слово в медицині означає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві це означає терпимість до чужих думок, поглядів, традицій тощо.

Життя суспільства, громади, як і життя окремої людини, часто підпадає під впливи ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства перед його очима їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війни, ставали підставою для створення “образу ворога” з іншого народу тощо.

Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є такою великою, що всі люди – сусіди, а вона – наш спільний дім, який треба берегти. А для того, щоб поєднати зусилля, треба знаходити спільну мову. В безмежному морі різноманітних культур, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти “рятувальне коло” толерантності. Толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Разом з тим, толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної окремої держави й одна з умов її розвитку. Толерантність українського народу сприяла уникненню внутрішніх національних конфліктів в таких регіонах як Крим, Донбас, Західна Україна, особливо в перші роки після проголошення незалежності.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, “побутові війни” доцільно сформувати у себе толерантність як рису характеру.

Зверніть увагу!

Якщо ми прагнемо бути толерантними, ми мусимо:

- бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі і не гірші, а просто різні;

- навчитися сприймати людей такими як вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

- цінувати в кожній людини особистість і поважати її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи співпадають вони з нашими;

- зберігати своє власне обличчя, знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Виконайте та обміркуйте

Опираючись на загальне визначення поняття толерантності, спробуйте окремо визначити терміни: 1)релігійна толерантність; 2) етнічна толерантність; 3) політична толерантність. Наведіть конкретні приклади прояву такої реакції на поведінку, погляди, переконання інших людей.

3. ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД КОНСЕНСУСОМ ТА КОМПРОМІСОМ?

Толерантність людини (або людей) є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну перевагу, а то й зіткнення безпосередніх інтересів. Щоб уникнути конфлікту і продовжувати мирне співіснування, ми мусимо навчитися консенсусу або компромісу. Консенсус (від латинського cоnsensus) – загальна згода із суперечливого питання, до якої приходять учасники обговорення. Компроміс (від латинського compromissum) – згода на підставах взаємних поступок. Як правило, консенсус та компроміс ми шукаємо шляхом переговорів.

Виконайте та обміркуйте