Індонезія

Загальні відомості. Офіційна назва - Республіка Індонезія. Столиця - Джакарта (понад 10 млн осіб). Площа - 1,9 млн км2 (15-те місце у світі). Населення - понад 230 млн осіб (4-те місце). Державна мова - індонезійська. Грошова одиниця - індонезійська рупія.

Географічне положення. Індонезія найбільша острівна держава світу. Вона займає повністю такі великі острови, як Суматра, Ява, Сулавесі, більшу частину острова Калімантан і половину острова Нова Гвінея. Крім того, Індонезії належать тисячі дрібніших островів, розміщених між Індійським і Тихим океанами. На суходолі Індонезія безпосередньо межує з Малайзією та Папуа-Новою Гвінеєю. Географічне положення в цілому сприятливе для розвитку економіки. Індонезія знаходиться на морських шляхах між Індійським і Тихим океанами, де розміщені нині найпотужніші держави світу США, Китай, Японія та Індія.

Історія виникнення та розвитку. Близько 2 тис. років тому індуси принесли на індонезійські острови буддизм. З VII до XIII ст. н. є. тут існувала імперія під проводом індусів. У цей час острів Ява поступово став центром створення індонезійської державності. На початку XVI ст. на Малайському архіпелазі з'явилися спочатку португальці та іспанці, а потім і голландці. Останнім удалося підкорити місцеві мусульманські держави, з яких створили колонію. Під час Другої світової війни Індонезія була захоплена Японією. Після поразки Японії в 1945 р. проголошено республіку. В подальшому Індонезія пережила не одну кризу. Відбувалися масові порушення прав людини, зловживання владою, розквітла корупція, що призвело до масових заворушень у 1998 р.

Державний устрій і форма правління. Індонезія - унітарна держава, президентська республіка. Глава держави й уряду - президент. Законодавча влада належить Раді народних представників. Термін її повноважень - 5 років. Вищим органом державної влади є Народний консультативний конгрес. Країна поділяється на 28 провінцій, 2 спеціальні області, 1 спеціальний округ.

Природні умови й ресурси. В геологічному сенсі Індонезія молодий, сейсмічно активний регіон, де продовжується процес горотворення. Тут більше 100 вулканів, відбуваються руйнівні землетруси, які нерідко супроводжуються цунамі. У 1883 р. тут вибухнув вулкан Кракатау. Це було найбільше за історію людства виверження.

Більше половини країни вкрито горами. Найвища точка Індонезії г. Джая (5029 м) знаходиться на острові Нова Гвінея.

Переважає екваторіальний та субекваторіальний клімат. Упродовж усього року середньомісячна температура коливається від +25 °С до +27 °С. За рік випадає від 2000 до 4000 мм опадів. Взимку та влітку два мусони (північно-західний і південно-східний).

Великих річок немає. Вони короткі, але повноводні. Майже 2/3 території вкрито вологими екваторіальними лісами. В них багато цінних видів дерев. Різноманітний і багатий тваринний світ, представлений слонами, носорогами, тиграми, мавпами.

Індонезія має значні запаси різноманітних корисних копалин. Є енергоносії - нафта та природний газ, кам'яне та буре вугілля. Розробляються родовища рудних корисних копалин - залізної та марганцевої руд, бокситів, міді, олова, урану, кобальту, торію, срібла та золота. Серед нерудних корисних копалин виділяються сірка, фосфорити, азбест, кухонна сіль.

Населення. Індонезія, як і багато інших країн, має дуже нерівномірно розміщене по території населення. За середньої густоти понад 120 осіб на 1 км2 окремі острови майже не населені, а на острові Ява густота населення наближається до 1000 осіб на 1 км2. У світі немає іншої такої держави, де б населення було так відірване одне від одного на різних островах і на величезних відстанях. При високій народжуваності та низькій смертності спостерігається значний природний приріст населення (16 %о). Міського населення - меншість (40 %). Багато міст-мільйонерів. Крім столиці Джакарти це ще і Сурабая (понад 3 млн осіб), Бандунг (близько З млн осіб), Меданг (понад 2 млн осіб).

Індонезія має надзвичайно строкатий національний склад. Жодна з національностей не має абсолютної більшості: яванці - 33 %, сунди - 15, мінангкабау - 12 % тощо. Всього налічується понад 500 народів, які живуть на своїх етнічних землях. Серед віруючих переважають мусульмани-суніти (88 %). Є також християни (8 %), індуїсти (2 %), буддисти (1 %).

Господарство. Індонезія - аграрно-індустріальна держава. Майже 70 % економічно активного населення зайнято в сільському господарстві. Переважають дрібні господарства. Зростає площа великих плантацій. Сільськогосподарські угіддя займають лише 8 % території країни. Основними сільськогосподарськими культурами є рис (країна займає 3-те місце у світі за обсягами вирощування), кава (4-те місце), чай (5-те місце). Вирощують також цукрову тростину, кокосові горіхи, тютюн, олійну пальму. Традиційними заняттями селян є збирання натурального каучуку (2-ге місце у світі), сизалю (агави), копри. Основними продуктами харчування є рис, кукурудза, маніок, соя тощо. Тваринництво відіграє допоміжну роль. Більш поширене рибальство та заготівля цінних порід дерев (сандалове, тикове тощо).

Провідною галуззю промисловості є гірничодобувна, насамперед видобуток нафти та природного газу, який здійснюється іноземними компаніями, переважно японськими. Ця галузь забезпечує до 60 % валютних надходжень. Індонезія є найбільшим у світі виробником зрідженого газу, який транспортується до Японії. Серед енергоносіїв виділяється також видобуток кам'яного та бурого вугілля. Зростають обсяги видобутку кольорових металів, золота та алмазів.

Традиційно розвиненими є легка та харчова промисловості. У першій нині переважає текстильна, швейна та взуттєва. Дуже поширені ремесла. Унікальними є знамениті тканини-батики, які розписуються вручну, плетені циновки, різьблення по слоновій кістці тощо.

За останні десятиліття в Індонезії доволі швидко розвиваються найсучасніші галузі промисловості: авіа-космічна, радіоелектроніка, суднобудування, автомобільна тощо. Випереджаючими темпами зростає виробництво в хімічній і нафтохімічній промисловості. Промисловість різко диверсифікується. Виникають нові й реконструюються та розширюються старі галузі. Індонезія нині випускає папір, шини, сірники, скло, цемент, цеглу тощо.

Острівний характер країни визначає домінування в ній морського транспорту. В Індонезії величезна кількість морських портів і пристаней. Флот налічує понад 2 тис. суден. За довжиною залізничних колій (7 тис. км) Індонезія поступається навіть невеликим за площею та населенням державам. Протяжність автомобільних доріг становить понад 300 тис. км. Зростає значення авіаційного транспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях.

Культура та соціальний розвиток. Індонезійська культурно-історична спадщина надзвичайно багата і розмаїта. Наприклад, на знаменитому острові Балі понад 20 тис. (!) храмів. Традиційні свята і церемонії тут відбуваються понад 200 днів на рік. У найбільших містах унікальні музеї, наприклад, у столиці Джакарті Музеї індонезійської та яванської культури. Багато чудових картинних галерей і виставок. На острові Ява всесвітньо відомі храмові комплекси: індуїстський - Прам-банан і буддійський - Боробудур. В Індонезії 85 % письменних. Середня тривалість життя - 67 років.

Республіка Індонезія визнала Україну 28 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між обома країнами встановлені 11 червня 1992 р. шляхом підписання спільного комюніке про встановлення дипломатичних відносин. Посольство Індонезії працює в Києві з квітня 1994 р.

Наши рекомендации