Андеррайтинг: поняття, сутність, роль у формуванні збалансованого страхового портфеля

Андерайтинг – це процес прийняття ризику на страхування. Він є проміжною ланкою між поданням заяви та підписанням до­говору страхування (видачею страхувальнику поліса).

Задачі андеррайтинга:

1) необхідно оцінити запропонований ризик з огляду на характеристики самого обєкта страхування (ви­ходячи з його вартості та ймовірності настання страхової події із застрахованим об'єктом) та з огляду на особу страхувальника (тобто врахувати фізичні та психологічні небезпеки).

2) на основі оцінки ступеня ризику з врахуванням фізич­них і психологічних небезпек вирішити: страхувати цей ризик чи відмовитися від пропозиції.

Тут може бути три варіанти:

а) ризик приймається на страхування автоматично, без будь-яких застережень.

б) ризик приймається на страхування з певними застережен­нями, зауваженнями та за умов виконання страхувальником пев­них заходів щодо зменшення ступеня ризику;

в) ризик відхиляється, страхова компанія не приймає пропо­зицію страхувальника.

3) якщо ризик прийнятий на страхування андеррайтер визначає конкретні умови майбутнього договору страхування: строки страхування, рівень страхового забезпечення, обсяги стра­хової відповідальності, франшизу, пільги, інші суттєві момен­ти договору.

4) узгодивши зі страхувальником конкретні умови до­говору страхування, визначити розмір страхової премії з ураху­ванням усіх чинників, які впливають на її розмір. Базова ставка страхової премії (страховий тариф), обчислена актуарієм, зазначається страховиком у Правилах страхування, які затверджує Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. На основі базового страхового тарифу обчислюється страхова пре­мія.

Таким чином, процес андерайтингу завершується або відмо­вою застрахувати певний ризик, або переходом до наступного етапу страхової угоди — укладення (підписання) договору.

37. Договір страхування його зміст, взаємозв’язок з правилами страхування Договір стр є письмовою угодою між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страхових бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику чи іншій особі, визначеній у договорі стр страхувальником, на користь якої укладено договір стр, а страхувальник зобов’язується виплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договір стр повинен містити(зміст):назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін. Будь-який договір страхування за своїм змістом має відповідати правилам стр, які розробляються страховиком для кожного виду стр окремо і підлягають реєстрації. Договір стр і правила стр це не однакові документи, але договори укладаються на підставі правил, тому правила є повнішими ніж структура договорів.