Бажаючи спрогнозувати поведiнку людини або групи людей, використовують 5 страница

Важливо зрозуміти, що це дуже кропітка, складна і відповідальна праця, тому що кожен кандидат має бути гідною й надійною людиною. А коли трапляється, що його викривають як корупціонера або виявляють його кримінальні зв’язки, тоді фір­ма, компанія, корпорація втрачають передусім свій імідж, ав­торитет.

Сьогодні не лише в США, Великій Британії, Німеччині та інших країнах Заходу, а й в Україні лобіювання перетворилося на великий бізнес.

Наприклад, компанія «Філіпп Морріс» щороку з бюджету фір­ми виділяє 10—12 мільйонів доларів на лобіювання експорту своєї продукції. У нас таких масштабів поки що немає, але все ж є підприємства, які витрачають на лобіювання досить великі кошти. Хоча, на жаль, не завжди лобіювання здійснюється в межах закону (рис. 19).

Рис. 19. Напрями PR-діяльності при лобіюванні інтересів підприємства

Кожен напрям лобістської діяльності може здійснюватися різними способами: відкритим, закритим, публічним, широкомасштабним, обмеженим тощо.

Проблемні питання:

1. Паблік рилейшнз в кризових ситуаціях та управління ними.

2. Роль держави у становленні інформаційного суспільства.

3. Політичні зв’язки з громадськістю.

Практичне заняття

Система зв’язків з громадськістю в політичному житті суспільства

План:

1. Політична комунікація, її сутність та структура.

2. Можливість та необхідність використання системи зв’язків з громадськістю в сфері політичного життя суспільства.

3. Прийоми та методи здійснення зв’язків з громадськістю на політичній арені.

4. Специфіка зв’язків з громадськістю в політичних партіях.

Практичні завдання та вправи:

1. Проаналізуйте репортажі з засідань Верховної Ради України. Які соціальні сили, на ваш погляд, краще всього лобіюють свої інтереси в цьому законодавчому органі? Які методи лобіювання найчастіше тут використовуються?

2. Проаналізуйте матеріали газети «Голос України» та знайдіть такі, що можуть розглядатися як лобістські. Який метод лобіювання в даному випадку застосовується?

3. В Україні інститут лобіювання лише формується, проте вже деякі соціальні сили використовують лобізм досить інтенсивно. Серед них так зване «аграрне лобі». Які громадські та політичні організації можуть бути зацікавлені в його існуванні? Які методи лобіювання вони найчастіше використовують?

4. Класичною формою «м’якого лобіювання» є листи депутатам. Підготуйте лист депутату міської Ради, який він зможе використати під час обговорення питання будівництва у місті нового ринку (парку, трамвайної лінії).

5. У нашому законодавстві відсутні закони чи окремі положення законів, які регламентували б лобістську діяльність. Знайдіть у Конституції України, законі про інформацію та інших законах положення, на яких може базуватись лобізм, виявіть його правове поле.

Питання для самостійного опрацювання:

1. PR-технології в кризових ситуаціях та управління ними.

2. Роль держави у становленні інформаційного суспільства.

3. Політичні зв’язки з громадськістю.

Тематика рефератів:

1. Сутність і характеристика основних політичних сил в сучасній Україні.

2. Міжнародні зв’язки з громадськістю.

3. Лобіювання в сучасній Україні.

Тести для самоперевірки знань

1. Відношення до партії обумовлене:

а) ідеологією;

б) силою особистості лідера;

в) іміджем партії.

2. Вміння ефективно діяти в екстремальних умовах, успішність попередньої діяльності, харизма − це:

а) компоненти моделі іміджу партії;

б) компоненти моделі іміджу організації;

в) компоненти моделі іміджу політика.

3. Узагальнений образ соціальної групи, який розділяється представниками іншої соціальної групи і включає уявлення про типового представника даної соціальної групи з характеристикою темпераменту, характеру, особистості − це:

а) імідж країни;

б) корпоративний імідж;

в) груповий імідж.

4. Знання, розуміння та уміння управляти варіативними параметрами, нейтралізувати негативні параметри лежить в основі:

а) політичного іміджу;

б) корпоративного іміджу;

в) президентського іміджу.

5. Корпоративна культура включає наступні компоненти:

а) середовищний, габітарний, продуктивний, вербальний, кін естетичний;

б) історію, традиції, стиль одягу, мову спілкування, режим роботи, характер зворотного зв’язку.

6. Техніки іміджу персони є компонентом:

а) іміджмейкінга політика;

б) брендинга на базі архетипів;

в) стайлінга.

7. Суспільна думка електорату про політика чи партію − це:

а) політична свідомість;

б) політичний імідж;

в) структура електорального поля.

8. Ритм, який реалізується при переключенні з пересказаного на недоказане, з історії на сучасність, з недосяжно високого на суто людське, із загрозливого на близьке та рідне − це така ознака іміджу, як:

а) орієнтація на міфологічну нішу масової свідомості;

б) наявність чогось особливого, що відхиляється;

в) амбівалентність.

9. Одиниця виміру у процентному співвідношенні, що показує кількість прибічників того чи іншого кандидата, або тієї чи іншої партії, а також відповідної радіо- або телепередачі, визначену за відповідний період − це:

а) промоушн;

б) фірмовий стиль;

в) пабліситі;

г) індекс популярності.

10. Політика — це сфера зіткнення групових інтересів. Чим обумовлена належність людини до певної соціальної групи чи спільності?

а) самовизначенням людини;

б) наявністю почуття спільності людини з іншими людьми, що складають дану соціальну групу;

в) наявністю у людини певних об’єктивних інтересів;

г) самосвідомістю людини.

Література: 1, 2, 3, 5, 7, 8, 10, 12, 1, 15.

9. Міжнародні зв’язки з громадськістю

Мета вивчення:зрозуміти особливості встановлення міжнародних зв’язків з громадськістю. Дослідити основні складові міжнародного іміджу країни (держави).

Міжнародні зв’язки з громадськістю — це безперервний про­цес збирання, накопичення, аналізу та використання об’єктивної і систематичної міжнародної інформації про економічне, фінансове, політичне, соціологічне і духовне становище країн, держав і націй, про відносини між ними, включаючи власну країну.

Міжнародні зв’язки з громадськістю здійснюються на основі політики держав з використанням міжнародних комунікацій, як прямих, так і непрямих, опосередкованих (преса, розвідка тощо).

Для кожної країни дуже важливо розуміти, що міжнародні комунікації можуть здійснюватися навіть у тих ситуаціях, коли немає яких-небудь відносин між державами. У разі розвинених відносин будь-яка дія супроводжується достатньо інтенсивним комунікативним потоком. Наприклад, світ за часів «холодної війни» був значною мірою збалансований лише завдяки розвиненим міжнародним зв’язкам з громадськістю на основі ефективних комунікативних систем. Тоді було створено спеціальні ядерні центри для зменшення напруженості, робилося досить багато зусиль для створення систем зв’язку між лідерами та військовими ворогуючих сторін. Таким чином, саме зв’язки між провідними державами світу на основі ефективної комунікації врятували світ від початку ядерної війни.

У сучасному світі міжнародні зв’язки з громадськістю, що ґрунтуються на досконалих комунікаціях, слугують не лише засобом інформування про свою політику, а й реальним елементом формування, коригування та реалізації власної політики.

З наведених визначень і пояснень випливає, що суб’єктом міжнародних зв’язків з громадськістю зазвичай виступає конкрет­на держава, об’єктом — решта країн світу, з якими вона спілку­ється, тобто держава є організацією, яка впливає на цільову аудиторію (іншу країну).

Таким чином, міжнародні зв’язки з громадськістю — це процес гармонізації відносин між організацією і громадськістю, коли громадськістю є країни світу, з якими існують певні відносини даної держави як організації.

Ефективність міжнародних зв’язків для конкретного суб’єкта визначається результатами впливу суб’єкта на об’єкт, тобто тим, наскільки досягнуто мети цілеспрямованої інформації, що виражає і обстоює інтереси суб’єкта, а також тим, якою мірою суб’єкт перетворився на об’єкт міжнародних зв’язків під впливом зворот­ного зв’язку.

Україна досягла певного ступеня рівноваги у міжнародних зв’язках з громадськістю, але ця рівновага дуже крихка. І це мож­на показати на прикладі реального місіонерства, яке досить легко вербує в нашій країні на свій бік молоде покоління, котре сьогодні обирає не тільки «пепсі», а й нових богів, іншу віру.

Усе це є доказом того, що нашій країні вкрай необхідно підвищувати свій авторитет у світовому співтоваристві, посилювати свій вплив на інші країни у справі захисту та реалізації своїх інтересів.

Кожна країна світу має власне, неповторне обличчя, свої кількісні та якісні характеристики, які в сукупності становлять її імідж.

Імідж країни залежить від багатьох показників: стану економіки і фінансів, політичної стабільності та рівня демократизації, гарантій прав людини і свободи пересування, стану Збройних сил і охорони кордонів, рівня розвитку культури, літератури, театру, мистецтва, освіти, спорту, охорони здоров’я тощо.

Водночас від іміджу країни великою мірою залежать ставлення до неї іноземних інвесторів, позиції громадської думки інших країн, розвиток міжнародних економічних і політичних зв’язків, поведінка лідерів, їхній рейтинг. Рейтинг лідера є показником того, наскільки активно сприймає населення внутрішню і зовнішню політику, яку він здійснює, а також рівня довіри до його дій.

Дуже важливими є зовнішні складові. Вони впливають на імідж країни, на процес його формування і реалізації в міжнародних відносинах.

Головною зовнішньою складовою, яка впливає на формування іміджу конкретної країни, є міжнародні комунікації, особливо засоби масової інформації.

У сучасному світі міжнародні комунікації за цілеспрямованого та організованого їх використання здатні сформувати практич­но будь-який імідж тієї чи іншої країни.

Приміром, як характеризуються країни СНД у міжнародних інформаційних потоках? Про них ми чуємо і бачимо виключно негативну інформацію. Газети, радіо, телебачення, міжнародні конференції і симпозіуми насичені інформацією про порушення прав людини в цих країнах, відсутність елементарних демократич­них свобод, кризу економіки та фінансів, гальмування реформ,
нездатність боротися з тероризмом, про страйки, збройні сутички і війни, нераціональну економіку, охорону здоров’я та освіту. Все це засобами масової інформації інтерпретується як відсутність протидії агресивній поведінці громадян і соціальних груп. На цьому підґрунті й формується негативний імідж країн СНД. Відверте гальмування потенційних інвесторів і підприємців, туристів і відпочивальників значно обмежує можливості країн СНД, їхню конкурентоспроможність.

Звернімося до іміджу нашої країни. Чим він визначається сьогодні? Передусім нашими негараздами, труднощами. Іноземні журналісти в усіх засобах масової інформації повсякчас звертають увагу на недосконалість нашої виборчої системи і складну передвиборчу кампанію, на проблеми Криму, кримсько-татарсь­кого населення, на порушення прав людини, гальмування реформ в економіці та Збройних силах тощо.

Таким чином свідомо формується негативний імідж України.
І робиться це за такими ознаками:

· занедбана економіка;

· недосконала фінансова система;

· порушення прав і свобод громадян;

· брудні виборчі технології;

· Чорнобиль;

· кримські проблеми;

· конфлікт з Росією з приводу Чорноморського флоту, нафтогазових проблем, мови тощо.

Цей список не тільки не змінюється, а й час від часу поповнюється новими негативними характеристиками.

Та невже в країнах СНД, і зокрема в Україні, немає нічого позитивного, що можна і необхідно винести на міжнародну інформаційну арену?

Ні, є. Новітні технології і знання, неперевершені зразки сучасної авіаційної і ракетної техніки, високі досягнення музичного і театрального мистецтва, спортивні досягнення та багато іншого, що високо цінується в сучасному світі і могло б, за ефективного використання міжнародних комунікацій та грамотної пропаганди у засобах масової інформації, докорінно змінити імідж країн СНД, зокрема й імідж України.

Діяльність будь-якої країни на міжнародній арені практично неможлива без належних комунікацій, без зв’язків з громадськістю.

Пітер Гуммер, який очолював «Shadwick PLC» — одну з найбільших PR-агенцій у світі, пише, що міжнародні паблік рилейшнз безперервно розвиваються та вдосконалюються. «Останнім часом вони зазнали значних змін. Раніше більшість міжна­родних паблік рилейшнз були пов’язані з двома американськими агенціями, які йшли за своїми американськими клієнтами за кордон. Тепер усе інакше щонайменше з двох причин. По-перше, важливі мас-медіа вже не пов’язані з географією. «Файненшл Таймс» доступна як у Нью-Йорку, так і в Токіо, Лондоні. Сучасні кабельні мережі швидко зробили супутникове телебачення загаль­ним надбанням. По-друге, це усунення міжнародних торгових бар’єрів — між Канадою і США, в Західній та Східній Європі тощо усе це мало дивний вплив у світі».

Аналіз показує, що ті країни, які мають, використовують і безперервно удосконалюють зв’язки з громадськістю та їх найважливішу складову — системи комунікацій, чинять найбільший вплив на функціонування й розвиток міжнародних відносин у своїх інтересах. Не випадково асигнування у паблік рилейшнз повсякчас зростають. Наприклад, бюджет ЮсіА становив у 1991 році 967 млн дол., що на 60 млн більше, ніж у 1989 році. Послугами агенції користуються 9000 американців і 4000 осіб інших національностей.

Основними тенденціями розвитку міжнародних комунікацій є два, на перший погляд, протилежні напрями: глобалізація і персоналізація. Сутність глобалізації полягає у створенні всесвітньої мережі комунікації, тобто єдиної мережі, яка охоплює всі країни світу. Частиною глобальної мережі стає мобільний зв’язок, що забезпечує абонентові доступ до зв’язку в будь-якій точці земної кулі. Тому глобалізація і персоналізація не суперечать одна одній, а сприяють безперервному процесу удосконалення зв’язку, отриманню й обміну інформацією за технологічними і мережевими напрямами.

Початок ХХІ століття ознаменувався якісно новим етапом розвитку міжнародних комунікацій. Мережею цих комунікацій охоплені практично всі країни світу. Міжнародні комунікації нового тисячоліття ґрунтуються на новітніх технологіях, супутникових системах радіо і телебачення, цифрових радіоелектронних і лазерних системах передачі інформації в різноманітних формах — від звукової, текстової до відображення на екранах реальних подій у будь-якому просторі (рис. 20).

Рис. 20. Сучасні міжнародні комунікації

У міжнародних комунікаціях найважливішими є розвиток техніки і технології, засобів збору, накопичення, переробки та аналізу інформації, використання сучасних і перспективних інновацій не лише технологічного, а й організаційно-методичного напряму. Основними напрямами розвитку технічної та технологічної бази комунікацій є такі:

− збільшення пропускної спроможності ліній зв’язку, передусім за рахунок створення і використання сучасних супутникових систем волоконно-оптичних ліній зв’язку;

− підвищення швидкості оброблення та аналізу інформації;

− збільшення обсягу пам’яті електронно-обчислювальної техніки;

− використання інновацій в організації і самоорганізації управління міжнародними зв’язками з громадськістю;

− зниження питомої вартості байта інформації;

− різке зниження питомої вартості різноманітних каналів зв’язку;

− організація та проведення науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи з розробки і створення нових перспективних засобів комунікації.

На сьогодні в країнах СНД украй мало науково-дослідних організацій і підприємств, які спеціалізуються на створенні та виробництві сучасних засобів комунікації.

Наприклад, у Російській Федерації можна виокремити акціонерне співтовариство «Волсстрой ТК», яке виробляє і реалізує у межах країни і за кордоном оптичний кабель, телекомунікаційне та комутаційне обладнання, прилади для обслуговування наявних комунікацій та спостереження і контролю за роботою телекомунікаційних систем.

У країнах СНД, зокрема й в Україні, найпопулярнішими партнерами з виробництва і постачання телекомунікаційного обладнання є такі:

· WALETEK (США) — постачає апаратуру для радіо- і телезв’язку, прилади для оптики;

· AMEPITEC (США) — постачає аналізатори для SDH-мереж;

· KORTAILLOD (Швейцарія) — надає послуги з постачання волоконно-оптичного кабелю;

· SHLUMBER GEP (Франція) — виробляє рефлектори для ВОЛМ, тестери, прилади для оптики;

· ECI (Ізраїль) — SDH-телекомунікаційне обладнання;

· FITEL (Канада) — зварювальні апарати для оптичного волок­на, інструменти і т. ін.

Останнім часом в Україні, як і в Росії, Білорусі та інших країнах СНД, здійснюються активні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи зі створення високоорганізованих, інтелектуальних, автоматизованих систем, здатних забезпечити швид­кий збір, якісне оброблення й аналіз інформації, її збереження і
передачу адресатам, надати комплекс різноманітних послуг у сфері зв’язків з громадськістю, зокрема міжнародних зв’язків.

Проблемні питання:

1. Імідж країні (держави), його сутність і роль у міжнародних зв’язках з громадськістю.

2. Система сучасних міжнародних комунікацій.

3. Сучасна система міжнародних зв’язків України та тенденції їхнього розвитку.

Практичне заняття

PR-технології у міжнародних відносинах

План:

1. Можливість та необхідність функціонування системи зв’язків з громадськістю в міжнародних відносинах.

2. Основні цілі та завдання комунікацій з громадськістю в установах та організаціях, що виходять на міжнародний простір.

3. Види та форми здійснення зв’язків з громадськістю в міжнародних відносинах.

4. Досвід окремих країн та міжнародних організацій у здійсненні комунікацій з громадськістю.

Практичні завдання та вправи:

1. Інтернаціоналізація життя викликає необхідність розвитку міжнародних комунікацій не лише на державному рівні. Яку інформацію про іншу країну необхідно отримати працівнику PR-служби комерційної структури для підготовки виходу підприємства на ринок цієї країни? Систематизуйте її за сферами життя суспільства: економічна, політична, соціальна, культурна. Де її можна отримати?

2. Підготуйте прес-реліз, предметом якого є майбутній візит В. Януковича в Болгарію, метою якого є укладення міжнародного договору між нашими країнами.

Сплануйте схему поширення прес-релізу, обґрунтовуючи свій список розсилання.

3. Г. Почепцов називає декілька складників наявного та бажаного іміджу України. Проаналізуйте запропоновану нижче таблицю та назвіть ті засоби, що використовуються або повинні використовуватися для підтримки цих складників іміджу.

Складники наявного та бажаного іміджу України

Імідж України
наявний	бажаний
садок вишневий коло хати	сучасні технології
фольклорно зорієнтоване мистецтво	сучасне професійне мистецтво
козацькі чайки	кораблі на підводних крилах
традиційні професії типу гончарів	олімпійські чемпіони

4. Сучасна Україна потребує створення нового, привабливого іміджу. Запропонуйте засоби а) вербалізації; б) візуалізації; в) подійної комунікації для підтримки перелічених нижче іміджевих характеристик:

— Україна як європейська країна,

— Україна як без’ядерна держава,

— Україна як країна, здатна розвивати сучасні технології.

5. Керівники підприємств та установ періодично здійснюють ділові поїздки закордон. Там їм доводиться зустрічатися не лише з представниками ділових кіл, а й з широкими колами громадськості, із представниками ЗМІ. Вашу організацію відвідав керівник словацької фірми, з якою ви співпрацюєте. Візьміть в нього інтерв’ю для внутрішньої газети. Що потрібно передбачити, готуючись до цього інтерв’ю? Підготуйте з нагоди даного візиту прес-реліз для місцевої преси.

6. Ваша фірма працює у Польщі, Чехії, Словаччині, поширюючи там свою продукцію, співпрацює з компаніями цих країн. Які варіанти побудови служби PR Ви можете запропонувати? Який з них — найбільш ефективний? Які засоби PR Ви будете застосовувати в цих країнах? Що в них спільного і в чому розбіжності?

7. Ваша установа отримала запрошення прийняти участь в міжнародній виставці в одній із західноєвропейських держав. Які функції, пов’язані з даною виставкою, необхідно виконати працівникам PR під час підготовки до неї? Розробіть програму відповідних дій.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Поняття мультинаціональних комунікацій, фактори їх зростання.

2. Західна та Східні ділові культури.

3. Основні напрямки діяльності служб мультинаціональних комунікацій.

Тематика рефератів:

1. Система сучасних міжнародних PR - технологій.

2. Сучасна система міжнародних PR зв’язків України..

3. Імідж країні (держави), його сутність і роль у міжнародних зв’язках з громадськістю.

4. Застосування PR – технологій для підвищення статусу країни.

Тести для самоперевірки знань

1. Соцiальний iнститут – це:

а) взаємозв’язана система вiдносин мiж рiзними соцiальними об’єктами;

б) сукупнiсть людей, якi пов’язанi мiж собою спiльними умовами життєдiяльностi, iнтересами, цiлями, а також взаємодiєю один з одним;

в) об’єктивна, стійка та органiзована форма дiяльностi певних груп людей;

г) сукупність взаємопов’язаних установ та органiзацiй.

2. До статичних компонентів масової свідомості відносяться:

а) оцінки;

б) думки;

в) чекання;

г) ціннісні орієнтації;

д) настрої.

3. До динамічних компонентів масової свідомості відносяться:

а) оцінки;

б) думки;

в) чекання;

г) ціннісні орієнтації;

д) настрої.

4. Бажаючи спрогнозувати поведінку людини або групи людей, використовують:

а) спостереження;

б) експеримент;

в) соціометричний метод;

г) метод вимірювання соціальних установок.

5. Політика — це особливий вид людської діяльності, пов’язаний із:

а) одноосібним вольовим політичним впливом на людей;

б) здобуттям, утриманням і використанням державної влади;

в) боротьбою за відміну смертної кари;

г) формування різнобічно та гармонійно розвиненої людини.

6. Як співвідносяться поняття «політична влада» і «державна влада»?

а) це тотожні поняття;

б) поняття «політична влада» ширше поняття «державна влада»;

в) поняття «державна влада» ширше поняття «політична влада»;

г) співвідношення цих понять залежить від контексту, в якому вони вживаються і який відображає конкретну історичну епоху, політичні обставини тощо.

7. Громадські об’єднання відрізняються від політичних партій тим, що:

а) прагнуть до завоювання політичної влади;

б) беруть участь у виробленні рішень органів державної влади;

в) беруть участь у формуванні органів державної влади та управління;

г) мають неполітичні цілі.

8. Ідеологія в сучасному розумінні — це:

а) наука про ідеї, про їх виникнення та закони людського мислення;

б) сукупність політичних знань та оцінок;

в) відносно систематизована сукупність поглядів, які відображають інтереси певної соціальної групи;

г) узагальнений філософський образ світу, людини і суспільства.

9. Соціальна психологія — це наука:

а) про якісну своєрідність суспільства, його цілі та розвиток;

б) про внутрішні причини, механізми та закономірності соціальної поведінки людей в групах та спільностях, а також про певні характеристики окремих особистостей, груп, спільностей;

в) закони розвитку природи, суспiльства та мислення;

г) принципи політичної системи суспiльства, ролi та спiввiдношення її основних компонентів, регулювання громадських полiтичних вiдносин.

10. Яка з наведених нижче функцій не може бути функцією лобістів?

а) пошук фактів;

б) проведення соціологічного дослідження;

в) інтерпретація дій та фактів для клієнта та об’єкта лобістської діяльності;

г) захист позиції клієнта.

Література: 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 10, 13, 15.

Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

При виконанні індивідуальних завдань, перш за все, слід звернути увагу на те, що дані індивідуальні завдання мають 75 варіантів. Кожен варіант має два питання, які охвачують матеріал модуля курсу «PR – технології». Слід мати на увазі, що в індивідуальних завданнях використані різні види навчальної роботи, що дає можливість студенту реалізувати свої індивідуальні можливості та підходи до засвоєння даної дисципліни. Тут використані такі види, як підготовка рефератів на різні теми, що стосуються змісту певних модулів; самостійний пошук і огляд літературних джерел у розрізі необхідної тематики, огляд публікацій у спеціалізованих журналах згідно зі змістом модуля. Пропонується також розв’язання ситуаційних завдань відповідно до матеріалів модуля.

Варіант індивідуального завдання визначається викладачем. Студенти виконують його поступово по мірі вивчення програмного матеріалу, що стосується змісту модуля, у послідовності. Таким чином, протягом семестру кожен студент виконує два індивідуальних завдання (питання) зі свого варіанта. Виконане індивідуальне завдання захищається кожним студентом під час індивідуально-консультативної роботи.

Уся робота з виконання індивідуальних завдань повинна стимулювати якісне оволодіння курсом «PR – технології».

1. Основним видом індивідуального завдання з предмету «PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі» є реферат, що є обов'язковим для виконання кожним студентом.

2. Виконання цього завдання потребує поглибленого вивчення обраної теми на основі відповідних літературних джерел та довідкової інформації.

3. Обсяг реферату складає 12-15 аркушів (А-4). Шрифт Times New Romаn, інтервал - 1,5. Реферат також може бути рукописним, написаним чітко та розбірливо.

4. Реферат повинен мати наступні структурні компоненти: титульний лист, зміст, вступ, основний текст, список літературних джерел.

5. Реферат оцінюється за наступною шкалою:

до 5 балів - без публічного захисту (у групі);

до 8 балів - з публічним захистом;

до 10 балів - з публічним захистом та застосуванням комп’ютерної презентації.

6. Основні критерії оцінювання виконаного індивідуального завдання: відповідність змісту теми та повнота її висвітлення, самостійність виконання, вміння робити висновки, публічний захист.

7. Публічний захист рефератів здійснюється під час практичних занять або в час, відведений для індивідуально-консультативної роботи.

Індивідуальні завдання

Тема 1. Загальна характеристика системи паблік рилейшнз

1. Еволюція розвитку PR-технології .

2. Значення, проблематика і сутність PR-технології на сучасному етапі.

3. Громадськість та громадська думка. Процес формування громадської думки.

4. PR-інструментарій: сутність, класифікація.

5. Зв’язки з громадськістю як навчальна дисципліна.

6. Суспільні відносини та соціальні комунікації: поняття, взаємозв’язок і взаємодія.

7. Структура соціальної комунікації та її основні моделі.

Тема 2. Основні документи по зв’язкам з громадськістю

8.Сучасні комунікативні технології у PR-діяльності.

9. Психологічні та стилістичні прийоми написання PR-документів.