Бажаючи спрогнозувати поведiнку людини або групи людей, використовують 1 страница

а) спостереження;

б) експеримент;

в) соцiометричний метод;

г) метод вимiрювання соцiальних установок.

Соцiальний статус - це

а) позицiя людини в суспiльствi, яка передбачає певнi права та обов’язки;

б) засiб соцiальної регуляцiї поведiнки iндивiдiв та груп;

в) модель поведiнки, що об’єктивно задана соцiальною позицiєю особи в суспiльствi;

г) загальна орiєнтацiя людини на певнi cоцiальнi об’єкти, яка передує дiї.

8. Cоцiально-демографiчна структура суспiльства - це сукупнiсть спiльностей, що вирiзняються за:

а) статтю та вiком;

б) мiсцем народження та проживання;

в) за сiмейним станом;

г) за всiма переліченими вище ознаками.

Конформiзм - це

а) пристосовницьке прийняття готових стандартiв, слiдування будь-якому зразку, який має найбiльшу силу тиску або впливу;

б) зосередження в руках однiєї людини чи невеликої групи людей необмеженої влади;

в) занадто спрощений виклад вчення, теорiї, що змінює їх змiст та сутнiсть;

г) затримка в розвитку органiзму, яка виявляється у збереженнi в дорослої людини фiзичних та психiчних рис, властивих дитячому вiковi.

Література: 1, 4, 7, 10, 15.

2. Основні документи по зв’язкам з громадськістю

Мета вивчення:зрозуміти зміст та структуру основних PR-документів по встановленню та підтримці взаємовідносин із засобами масової інформації,бізнес-партнерами та внутрішньою громадськістю підприємства.

Паблік рилейшнз, як дієвий елемент комплексу маркетингових комунікацій, має націленість на виконання наступних дій:

– створювати навколо підприємства умови, що сприятимуть позитивному відношенню до нього всіх кіл громадськості;

– вирішувати суто інформаційні завдання, що пов’язано з актуальними подіями у житті підприємства;

– періодично поширювати інформацію щодо підприємства, його товари та послуги;

– налагоджувати ефективний зворотний зв'язок з групами громадськості (якщо суспільство не володіє інформацією про організацію, вона для суспільства не існує. Разом з тим, якщо організація не має інформації про потреби суспільства, то воно не існує для організації. В обох випадках саме існування організації ставиться під загрозу);

– лобіювати інтереси підприємства в органах влади;

– вдосконалювати внутрішньо-організаційні зв’язки;

– давати рекомендації керівництву підприємства у випадку виникнення проблемних ситуацій.

По суті, головною ціллю PR є формування ситуації успіху підприємства у суспільстві в результаті ефективного управління його репутацією (іміджем). В рекламі об’єктом комунікаційних заходів є товари та послуги підприємства, а в паблік рілейшнз – інтереси самого підприємства.

Зважаючи на вищезазначене, необхідності набуває професійне володіння основами створення та застосування базових документів PR-діяльності.

Будь-яка діяльність у галузі PR, незалежно від сфери застосування, базується на певних професійних PR-документах. Існує дві великі гру­пи PR-документів: зовнішні і внутрішні.

До внутрішніх PR-документів належить вся сукупність матеріалів, що визначають організаційну основу стратегічної та оперативної PR-діяльності (PR-концепції, PR-пропозиції, бюджети тощо).

Зовнішніми PR-документами є всі документи, що виступають у якості продукту PR-діяльності (прес-релізи, прес-кити, річні звіти, бро­шури тощо). Друковане слово виступає в них у якості універсального інструменту досягнення взаєморозуміння між підприємством та його цільовими аудиторіями. Ці документи містять всю необхідну ін­формацію, яку підприємство бажає донести до своїх цільових ау­ди­торій. Друковане слово в цьому випадку виконує дві основні функції: ін­фор­мування та переконання.

Всю сукупність зовнішніх PR-документів можна поділити на три основні групи. При цьому підґрунтям класифікації буде слугувати та цільова аудиторія, на яку спрямований PR-матеріал.

Необхідною умовою того, що звернення дійде до адресата, є рівень складності тексту. Текст вдалого PR-повідомлення має відповідати освітньому рівню цільової аудиторії. Існує дві основні формули, що дозволяють визначити рівень складності будь-якого тексту – індекс Фога та формула Флеша.

Індекс Фога

– обирається довільна частина тексту зі 100 слів у середині пода­ного матеріалу;

– 100 слів діляться на кількість речень у зазначеній частині тексту для визначення середньої довжини речення;

– прораховується кількість слів, що складаються з трьох чи більше складів, при цьому власні імена не враховуються;

– останні два отриманих результати додаються та множаться на коефіцієнт 0,4.

Отримане число вказує, який необхідний рівень освіти потрібен для засвоєння поданого матеріалу. Люди з вищою освітою здатні сприй­мати тексти з індексом 16, в той час як більшість белет­рис­тичних романів написано мовою з індексом 7-8. Складність газет­ного стилю, наприклад, складає 9-10, що відповідає рівню 8-го класу се­редньої школи.

Формула Флеша

– обирається уривок середини тексту зі 100 слів;

– 100 слів діляться на кількість речень, щоб виявити середню дов­жину речення;

– підраховується кількість складів в обраній частині тексту і от­ри­маний результат ділять на 100, щоб виявити середню довжину слова;

– отримані результати підставляються в нижчеподану формулу:

індекс складності читання = 206,835 – (84,61 середня довжина слова) – (1,015 · середня довжина речення).

Отримані результати прирівнюють до наступних стандартів:

1) 70 – 80 = дуже легко (любовні романи);

2) 60 – 65 = стандартно (газети);

3) 50 – 55 = інтелектуальний рівень (ділові видання, літературні жур­нали);

4) 30 і нижче = науковий рівень (професійна та наукова література).

1. Базові PR-документи у відносинах із засобами масової інфор­мації (ЗМІ)

1. 1. Прес-реліз

Основний документ у взаємовідносинах із ЗМІ, оскільки дає змогу інформувати пресу про найважливіші для підприємства події, досягаючи найбільшого оприлюднення (пабліситі).

Підготовка та подання вдалого прес-релізу відбувається лише за наявності у PR-спеціаліста цікавої новини, інформації про те, яким друкованим виданням надає перевагу цільова аудиторія, а також при відповідних технічних можливостях щодо верстки прес-релізу.

Будь-яка інформація стає новиною, якщо відповідає деяким з нас­тупних характеристик:

– інформація має бути цікавою для читачів тих видань, куди по­да­ється прес-реліз;

– інформація повинна вміщувати елемент чогось нового, цікавого, незвичного;

– новина повинна бути актуальною;

– новина повинна мати суспільну значимість;

– інформацію створюють люди. Новиною, як правило, стає ін­фор­мація, що надходить від лідерів думок відповідної галузі діяль­ності.

Існує декілька прийомів, що дозволяють посилити ту чи іншу новину:

а) найочевидніший та найстаріший прийом – приурочення новини до «круглої» дати. Інформаційний резонанс є найбільшим, якщо до певної календарної дати віднести особисту організаційну подію (на­приклад, продаж 50-мільйонного гамбургера, підключення міль­йон­ного абонента тощо);

б) дійовим прийомом посилення новини в PR є заохочення у якості експертів впливових осіб чи лідерів думок;

в) ще найбільшим є ефект від інформації, якщо є мож­ли­вість по­в’язати її із суспільно-існуючою проблемою.

1. 2. Інформаційний лист (backgrounder)

Backgrounder – це інформаційний матеріал, що являє собою не­обхідну інформацію стосовно профілю роботи організації, її продуктів та послуг, історії створення та розвитку тощо. Ці матеріали не несуть характеру новини і є інформаційним продуктом, який стає вдалим доповненням до прес-релізу. Бекграундер не використовується в рек­ламних цілях (для цього існують брошури), тому в роботі над цим документом PR-спеціаліст намагається бути максимально об’єк­тив­ним. Вдалий бекграундер – це розширена відповідь на мож­ливі пи­тання громадськості.

1. 3. Фактична довідка (fact sheet)

Фактична довідка містить довідкові дані про організацію, її товари та послуги. Це інформаційний матеріал на 1-2 сторінки, що ви­корис­то­вується в основному як подання з великою кількістю фінансової та технічної інформації, графіків та таблиць.

1. 4. Біографія

Біографія – це основна фактична інформація про конкретну лю­дину. У процесі співпраці із ЗМІ PR-спеціалісти наперед готують біо­графію керівників. Це запобігає виникненню певних помилок журна­лістів при підготовці прес-матеріалу у разі виникнення інформа­цій­ного приводу навколо відповідної організації.

1. 5. Заява для преси

Цей інформаційний документ має актуальність у випадках, коли керівництво організації, політики чи громадські діячі бажають оприлюднити свою точку зору по тій чи іншій темі. Офіційна заява для преси подається в ситуаціях, коли певні суспільні події можуть вплинути на репутацію організації, партії, людини.

1. 6. Прес-кит

Прес-кит один з найголовніших документів PR, оскільки він аку­мулює в собі декілька видів PR-матеріалів і широко ви­корис­товується під час прес-конференцій, презентацій, виставок, річних зборів ак­ціонерів, спеціальних заходів. Основне призначення прес-кита – по­да­ти у ЗМІ вичерпну інформацію щодо певної події.

Мінімальний набір документів для прес-кита:

– прес-реліз;

– інформаційний лист чи фактична довідка;

– один з наступних матеріалів:

а) брошура;

б) корпоративне видання;

в) річний звіт;

г) біографія з фотографіями.

Більш детальний прес-кит доповнюється програмою заходів, пе­ре­ліком поважних гостей, заявою для преси тощо.

1. 7. Цікава стаття (feature)

Цікава стаття – це матеріал розважального плану, пов’язаний з діяльністю організації, який готується з метою його можливої пуб­лікації у ЗМІ. Стаття подається у легкому стилі з гумором та іронією; слугує для інформування цільової аудиторії у розважальній формі.

1. 8. Випадок із життя (case story)

Цей матеріал використовується для розповіді про вдале вико­рис­тання споживачем продукту чи послуги або про розв’язання проб­лемної ситуації. Досвід одного споживача чи керівника може статися в нагоді для іншого, тому ЗМІ іноді залюбки публікують подібні ма­теріали.

1. 9. Авторська стаття (by-liner)

Стаття, що готується PR-спеціалістами і подається у ЗМІ за під­пи­сом керівника. Деякі з посадових осіб самі пишуть подібні матеріали по резонансним для суспільства проблемам та регулярно публі­кують­ся у ЗМІ. Більшість провідних політиків та бізнесменів викорис­товують форму авторської статті, щоб привернути увагу суспільства до своєї позиції з тієї чи іншої суспільної проблеми.

1. 10. Оглядова стаття (round-up article)

Більшість видань регулярно друкують огляди різних сфер полі­тичного та економічного життя суспільства. PR-спеціалісти вико­рис­товують запропоновані ситуації для подання інформації про свою організацію. Така техніка є вдалим способом забезпечення пабліситі.

2. Базові документи у спілкуванні з партнерами та клієнтами

2. 1. Брошури

Брошура – це один з найважливіших інформаційних матеріалів. Вона може виступати самостійним документом, частиною прес-кита, одним з матеріалів для direct mail. Через видання брошури ставиться за мету досягнення декількох цілей:

– інформувати цільову аудиторію про організацію;

– реально висвітлювати переваги її (організації) товарів та пос­луг чи виду діяльності;

– подати контактні телефони, за якими можна буде отримати більш ретельну інформацію щодо діяльності організації.

2. 2. Флаєри

Більшість клубів, ресторанів, кафе, магазинів, освітніх центрів у співпраці зі своєю цільовою аудиторією надають перевагу флаєрам. Це невеликі яскраво оформлені інформаційні повідомлення. В них розміщується інформація щодо знижок, розпродажу, розіграшу та інших переваг, які отримає володар флаєра у разі придбання певних товарів чи послуг. Розповсюджують флаєри за допомогою direct mail (прямої розсилки) чи в місцях найбільшого скупчення людей (великі магазини, центральні вулиці тощо).

2. 3. Річний звіт

Важливий документ, що містить основні дані про діяльність орга­нізації за минулий рік. Складається з двох загальних частин:

– інформація про фінансову діяльність;

– загальна інформація про організацію, її успіхи в ринковій діяльності, соціальну реалізацію, благодійну діяльність тощо.

Річний звіт формує корпоративний образ організації, висвітлюючи її індивідуальність та значимість. Цільовими аудиторіями тут вис­ту­пають акціонери, партнери і клієнти, інвестори, співробітники компа­нії, ЗМІ.

3. Корпоративні PR-документи

3. 1. Корпоративні видання

Їх застосовують для поінформування певних, досить вузьких цільових аудиторій (співробітників компаній, членів професійних та суспільних організацій, фан-клубів тощо). Всю сукупність цих видань за принципом їх розповсюдження поділяють на дві великі групи:

I. Видання по вертикалі (адресатами виступають співробітники): видання різних асоціацій, гільдій для своїх членів; видання суспільних організацій та політичних партій для своїх членів; газети та журнали компаній.

II. Видання по горизонталі (розповсюджуються певними групами для аудиторії із спільними інтересами): інформаційно-рекламні бю­летені; видання професійних кіл.

3. 2. Корпоративні газети та журнали

Типова структура подібного видання виглядає наступним чином:

– інформація щодо діяльності організації та керівництва;

– інформація про службовців (репортажі, розповіді);

– висвітлення суспільного життя організації;

– інтерв’ю з керівниками організації;

– шпальта редактора чи президента компанії (офіційні заяви);

– листи працівників та службовців.

Проблемні питання:

1. Сучасні комунікативні технології у PR-діяльності.

2. Психологічні та стилістичні прийоми написання PR-документів.

3. Структура PR-документів.

Практичне заняття

Громадська думка: сутність, вивчення та формування

План:

1. Середовище комунікації організації з громадськістю, його основні складові й параметри.

2. Громадськість: поняття, структура, типологізація.

3. Проблема виявлення «своєї» громадськості.

4. Громадська думка як соціальний феномен.

5. Форми вираження громадської думки та їх особливості.

Практичні завдання та вправи:

1. Проведіть порівняльний аналіз громадської думки та чуток на основі вказаних критеріїв.

Критерії порівняння	Громадська думка	Чутки
1. На якому рівні свідомості формується 2. Виникає у результаті консенсусу чи незгоди 3. Що є предметом 4. Хто є суб’єктом 5. Що впливає на формування 6. Яке має значення для соціально-психологічної атмосфери суспільства

2. Проаналізуйте, які чутки функціонують зараз у місцевості, де Ви мешкаєте. Чому, на Вашу думку, вони виникли і що потрібно зробити, щоб вони зникли?

3. Вже декілька місяців поширюються чутки про те, що Ваша фірма для виробництва своєї продукції використовує шкідливу речовину. Яким чином Ви будете боротись з цими чутками?

4. Директор та його заступник ведуть переговори з партнерами про укладення нового договору про співробітництво. Вони відсутні на підприємстві вже майже два тижні. Серед персоналу почали поширюватися чутки про те, що вони, забравши гроші, втекли за кордон із сім’ями. Що робити службі PR, як спростувати ці чутки?

5. Поширюються чутки, що дочка директора навчається за кордоном на кошти акціонерного підприємства. Персонал та акціонери стурбовані. Що робити працівнику по зв’язкам з громадськістю, який є на цьому підприємстві? Не звертати уваги на це? Спростувати чутки? Аргументуйте свою позицію.

6. Як відомо, існують різні варіанти включеності відділу зв’язків з громадськістю в структуру управління організацією та підпорядкування першому керівнику. Побудуйте декілька моделей розміщення відділу PR та його зв’язків з вищим керівництвом організації чи установи. Яка з моделей є більш ефективною? Чому?

7. Американські спеціалісти з PR називають чотири основні переваги свого власного відділу зв’язків з громадськістю: робота в команді, знання організації, економічність, доступність для співробітників. Проте відомо, що всі позитивні сторони будь-якого явища мають і зворотний негативний бік. Спробуйте сформулювати негативні аспекти існування власних відділів PR.

Негативні та позитивні сторони існування власних відділів PR

Позитивні	Негативні
1. Робота в команді
2. Знання організації
3. Економічність
4. Доступність для співробітників

8. Імідж банкіра як безпринципової людини, здатної на все заради грошей, досить поширений в країнах СНД і, зокрема, в Україні. Щоб Ви запропонували для того, щоб змінити такий вже сформований імідж?

9. Ви — працівник фірми, що виготовляє меблі (одяг, взуття). Ваша фірма збирається підвищити ціни на свою продукцію приблизно на 10%. Як «підготувати грунт» для оголошення цієї інформації?

10. Певна компанія, що існує вже багато років і випускає миючі засоби, почала відчувати тиск конкурентів і деякі відчуження з боку клієнтів. Що можна зробити для утримання постійних клієнтів? Які заходи можна провести для приваблювання нових клієнтів?

Питання для самостійного опрацювання:

1. Правове поле системи зв’язків з громадськістю.

2. Місце служби PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі у структурі комунікаційного процесу.

3. Зовнішнє консультування: переваги, недоліки, можливості використання.

4. Власна служба зв’язків з громадськістю: особливості функціонування, структура та варіанти підпорядкування.

Тематика рефератів:

1. Джерела, шляхи, засоби та методи формування громадської думки.

2. Поняття та характерні ознаки чуток, фактори їх виникнення та поширення.

3. Типологія чуток, шляхи боротьби з ними.

Тести для самоперевірки знань

1. У вербальних комунікаціях одні і ті ж слова можуть виконувати різні функції. Яку функцію виконує слово «чорний» в словосполученні «чорний день»?

а) інформаційну;

б) експресивну;

в) прагматичну;

г) функцію вербалізації.

2. Децентралізована служба зв’язків з громадськістю має місце, як правило, у:

а) великих компаніях;

б) малих компаніях;

в) компаніях, розташованих в різних географічних регіонах;

г) компаніях, розташованих в одному регіоні.

3. Нижче перелічені деякі параметри внутрішнього середовища. Більшість з них можуть бути використані і для характеристики внутрішнього середовища комунікацій з громадськістю. Який з перелічених параметрів звичайно не використовується для опису зовнішнього середовища?

а) матеріально-технічні параметри;

б) інтелектуальний потенціал;

в) демографічні параметри;

г) освітній потенціал.

4. Найбільш ефективно зворотний зв’язок здійснюється під час:

а) монологу;

б) публічного виступу;

в) телефонної розмови;

г) діалогу.

5. Консультативна форма PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі може бути корисною у разі необхідності:

а) вирішення нестандартних PR-проблем;

б) вирішення типової проблеми для даного підприємства;

в) виникнення потреби встановлення постійних зв’язків із ЗМІ;

г) консультування керівника з питань підготовки до інтерв’ю з представником ЗМІ.

6. Про що йдеться: «Це — поділ ринку на певні частини, що розрізняються своїми параметрами або реакцією на ті чи інші види діяльності»?

а) кореляцію;

б) моніторинг;

в) сегментацію;

г) рекламу.

7. Проблемно-аналітичне інтерв’ю, метою якого є виявлення позиції певної людини з певного питання, називається:

а) інтерв’ю-факт;

б) інтерв’ю-міркування;

в) портретні інтерв’ю;

г) інтерв’ю-думка.

8. Пабліситі та реклама – це:

а) тотожні поняття та явища;

б) протилежні поняття та явища, що виключають одне;

в) пабліситі лише специфічний різновид реклами, яка здійснюється безкоштовно;

г) реклама — специфічний різновид пабліситі.

9. Першими піарменами були:

а) соціологи;

б) психологи;

в) журналісти;

г) політики.

Література: 1, 2, 4, 7, 9, 10, 13.

3. Дослідження в системі паблік рилейшнз

Мета вивчення:з’ясувати особливості та напрямки дослідження ринку у PR-діяльності підприємств. Розумітися на специфіці проведення ефективних соціологічних досліджень.

Система зв’язків з громадськістю забезпечує управління найскладнішими у суспільстві процесами, до яких належить і громадська думка в усіх її виявах. Управління громадською думкою, безумовно, має бути науковим, з використанням сучасних методів і технологій, шляхом отримання, нагромадження, аналізу, перетворення, передачі та використання об’єктивної, перевіреної інформації про сутність і характеристики цільової аудиторії чи певної проблеми, про реальні потреби та інтереси суб’єктів економічної, політичної, соціальної і духовно-культурної сфер суспільства.

Формування громадської думки та управління нею потребують використання сукупності методів та прийомів і теоретич­ного та емпіричного пізнання економічної, політичної та соціальної реальності, яку в системі зв’язків з громадськістю
заведено називати цільовою аудиторією, партнером, проблемною ситуацією тощо і яку потрібно всебічно вивчити і проаналізувати для прийняття та реалізації певних рішень і використання спеціальних методів спілкування та впливу на цільову аудиторію.

Отже, система зв’язків з громадськістю не може ефективно функціонувати без грамотно організованих, систематичних соціо­логічних досліджень.

За допомогою соціологічних досліджень здійснюється пізнання об’єктивних законів і випадковостей розвитку та функціонування соціальних механізмів і спільнот людей, визначаються шляхи, способи та форми використання нагромаджених знань у соціальній практиці.

Соціологічні дослідження не слід ототожнювати з економічними, політичними, юридичними та іншими видами досліджень. Вони є прикладом організації і проведення будь-якого дослідження та аналізу його результатів.

Сутність, зміст і специфіка будь-якого соціологічного дослідження зумовлюються насамперед об’єктом, предметом, специфічними методами, завданнями та метою, що визначаються тієї чи іншою наукою.

Об’єкт соціологічного дослідження — це певна соціальна реальність, соціальні відносини, соціальна система.

Предметом соціологічного дослідженняє конкретні соціаль­ні явища і процеси, закономірності та випадковості їх функціонування і розвитку, їхні різноманітні характеристики, аспекти, принципи організації.

Мета соціологічного дослідження— встановлення функціональних зв’язків та випадковостей, самоорганізованих елементів у соціальних об’єктах і процесах, а при реалізації практичного соціального експерименту — пошук управлінських рішень.

В сучасних умовах існує три основних типи соціологічних досліджень: розвідувальне (пілотне), описове та експериментально-аналітичне (рис. 2).

Рис. 2. Типи соціологічних досліджень

Будь-яке соціологічне дослідження — це специфічний процес діяльності та конкретної праці суб’єктів дослідження, який має свою структуру (рис. 3).

Рис. 3. Процес соціологічного дослідження

За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження бувають кількох видів (рис. 4).

Рис. 4. Види соціологічних досліджень

Таким чином, будь-яке соціологічне дослідження має
свою сутність, зміст та структуру і за своїми основними завданнями, метою та іншими характеристиками належить до
певного типу.

У реальній соціальній практиці будь-який процес раціональної трудової діяльності потребує розробки й реалізації науково обґрунтованої програми. Соціологічне дослідження — це один із найскладніших видів людської діяльності, і тому воно може бути ефективним тільки за наявності та використання досконалої програми.

Програма соціологічного дослідження —це науковий документ методологічних та процедурних основ дослідження соціального об’єкта. По-суті, програма соціологічного дослідження — це і теорія, і методологія, і організація конкретного вивчення, аналізу та висвітлення окремого соціального процесу або явища (рис. 5).

Програма соціологічного дослідження виконує три основні функції: методологічну, методичну та організаційну (рис. 6).

Аналіз структури та функцій програми соціологічного дослідження дає можливість сформулювати основні вимоги до програми:

− необхідність науково обґрунтованого, конкретного, чітко сформульованого визначення програми дослідження загалом і кожного елемента зокрема;

− зрозумілість і точність, деталізація програми. Усі її елементи мають бути продуманими та сформульованими відповідно до логіки дослідження;

Рис. 5. Основні елементи програми соціологічного дослідження

Рис. 6. Функції програми соціологічного дослідження

− логічна послідовність усіх елементів програми, тобто в ній у логічній послідовності та взаємозв’язку мають бути сформульовані об’єкт дослідження, його мета, завдання, предмет, способи та методи дослідження;

− гнучкість програми соціологічного дослідження, тобто систематичний аналіз процесу дослідження, усіх його елементів, виявлення та негайне усунення виявлених недоліків та помилок, внесення необхідних доповнень та уточнень для її удосконалення та ефективної реалізації.

Під час розробки програми соціологічного дослідження та фор­мулювання її основних елементів особливу увагу потрібно приділяти правильному визначенню проблеми, об’єкта, предмета, мети, завдань та гіпотези дослідження.

До основних спеціальних методів соціологічного дослідження, які використовуються в системі зв’язків з громадськістю, належать: аналіз документів, спостереження, опитування, соціометричний, соціальний експеримент тощо (рис. 7, 8, 9, 10, 11).

Рис. 7. Метод аналізу документів у системі паблік рилейшнз

Різноманітність спеціальних методів соціологічного дослідження забезпечує збір, нагромадження, переробку та використання необхідної об’єктивної та достовірної інформації про реаль­ні соціальні явища, події та процеси суспільного життя.

Рис. 8. Метод спостереження у PR-діяльності

Рис. 9. Метод опитування у системі паблік рилейшнз

Рис. 10. Соціометричний метод у PR-діяльності

Рис. 11. Метод соціального експерименту у системі паблік рилейшнз

Соціологічна інформація має свої емпіричні та теоретичні властивості. По-перше, вона всебічно і глибоко характеризує і дає можливість аналізувати соціальний процес, завдяки широкій репрезентативності, стійкості та достовірності даних про кількісні та якісні характеристики об’єктів дослідження забезпечує досягнення максимальної адекватності пізнання; по-друге, дозволяє виявити нові закономірності, тенденції і випадковості розвитку та функціонування соціальних відносин, явищ та процесів і таким чином істотно збагачує соціальну теорію.