Міжнародні стандарти прав дітей і молоді
Необхідність особливого захисту прав дітей як найураз-ливішої категорії населення була вперше проголошена в Женевській Декларації прав дитини 1924 р. Проте тоді світова спільнота не мала ефективних організаційних структур для реалізації проголошених Декларацією цілей.
У 1959 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла нову Декларацію прав дитини. Через ЗО років на її основі була розроблена і відкрита для підписання державами Конвенція про права дитини, а згодом і два Факультативні протоколи до неї: щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії і щодо участі дітей у збройних конфліктах. На цей момент до Конвенції про права дитини приєдналася переважна більшість країн світу.
Конвенція про права дитини визнає дитиною людську істоту, що не досягла 18-річного віку, якщо відповідно до закону, застосовуваного до цієї особи, вона не досягає повноліття раніше. Конвенція про права дитини містить: докладну регламентацію особистих, політичних, економічних, соціальних і культурних прав дитини; механізми контролю щодо реалізації положень Конвенції; порядок приєднання до Конвенції.
Для забезпечення виконання Конвенції в рамках ООН створений Комітет з прав дитини. Кожна країна-учасниця раз на п'ять років зобов'язана надавати Комітету доповідь про хід виконання Конвенції про права дитини. Крім того, проблеми захисту прав дітей, які проживають в країнах, що розвиваються, перебувають у полі зору Дитячого фонду ООН (UNICEF — United Nations International Children's Emergency Fund), створеного в 1946 p.
Особливу увагу світова спільнота приділяє захисту дітей, що перебувають у складній життєвій ситуації. Забезпечення прав дітей-сиріт закріплене Декларацією ООН про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і добробуту дітей, особливо під час передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях (З грудня 1986 p.). Декларація ООН про захист жінок і дітей за надзвичайних обставин і в період збройних конфліктів (14 грудня 1974 р.) присвячена охороні дитинства і материнства в умовах війни.
ООН розробила ряд рекомендаційних документів про захист прав дітей, які перебувають у конфлікті із законом: Мінімальні стандартні правила ООН, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила, 29 листопада 1985 p.); Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх (Ер-Ріяд-ські керівні принципи, 1 грудня 1990 p.); Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених свободи (14 грудня 1990 p.).
27-ма спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН (10 травня 2002 р.) схвалила Декларацію і План дій « Світ, придатний для життя дітей» про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей. Вона поставила перед державами завдання: поліпшення здоров'я і харчування дітей, боротьби з поганими санітарними умовами, хворобами дітей, наркоманією, неписьменністю, злочинністю та іншими негативними реаліями дитинства.
Питання, завдання та тестидля самоконтролю
1.Визначте структуру та види правового статусу осо
бистості. Визначте власне правове становище.
2. Складіть таблицю «Покоління прав людини».
Назва покоління | Основні юридичні документи, що закріплюють права людини | Види прав людини |
3. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «права людини та права громадянина» (кожній літері має відпо-: відати декілька цифр).
7. Дайте визначення міжнародних стандартів прав лю
дини та подайте їхню класифікацію.
8. Назвіть та охарактеризуйте основні функції міжнарод
них стандартів прав людини.
■ <п |
А. Права людини | 1. Право на отримання державної пенсії |
2. Власність на житло | |
3. Право обирати депутатів міської ради | |
4. Право на особисту недоторканність | |
5. Право на отримання освіти | |
6. Право на звернення до органу державної влади | |
Б. Права громадянина | 7. Право бути обраним до парламенту ■ |
8. Право на участь у демонстрації | |
9. Право на підприємницьку діяльність | |
10. Право на судовий захист | |
11. Право брати участь у місцевому референдумі | |
12. Право на свободу пересування по країні |
4. Користуючись текстом Конституції України, визнач- те, до яких видів належать закріплені нею права людини та громадянина.
Види прав | Конкретні права | Стаття Конституції |
Особисті права | ||
Політичні права | ||
Економічні права | ||
Соціальні права | ||
Екологічні права | ||
Культурні права |
л 5. Користуючись текстом Конституції України, визначте л [юридичні обов'язки людини та громадянина. ■і:': 6. Складіть схему «Система гарантій прав людини та і: громадянина».
і 146 ' •
Нормативні джерела
Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.
Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 р.// Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 2. — Ст.44.
Додаткова література
Абдулаев М.И. Права человека и закон: Йсторико-тео-ретические аспекты. — СПб: Юридический центр Пресс, 2004. — 320 с.
Антонович М. Еволюція поняття прав людини // Право України. — 2005. — №12. — С.16-20.
Балинский А.В. Защита прав человека как парадигма современного права: доктринальные подходы // Актуальні проблеми держави і права. 36.наук.праць. — Одеса: Юрид. літ., 2005. — Вип.24. — С.205-209.
Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в України: теоретичні і практичні аспекти // Право України. — 2000.— №11.
Гладкіх В. Соціальні права громадян в аспекті формування України як соціальної правової держави // Право України. — 2005. — №11. — С.57-60.
Еллинек Г. Декларация прав человека и гражданина (Репринтное воспроизведение издания 1906 года); Всеобщая декларация прав человека; Конвенция о защите прав человека и основных свобод. — Одеса: Юрид.літ., 2006. — 135 с.
Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. — М.: БЕК, 1995. — 417 с.
Левченко И.П. Индивидуальный социально-правовой статус личности. — М.: Книжный мир, 2005. — 80 с.
Панкевич О.З. Соціальна держава та права людини «другого покоління»: Загальнотеоретичне дослідження. — Львів: Світ, 2006. — 176 с.
Права человека. Учебник для вузов / Под ред. Е.А. Лу-кашевой. — М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. — 573 с.
Права человека: Учеб.пособие/ Под общ.ред А. Д. Гусева и Я.С. Яскевич. — Мн.: «ТетраСистемс», 2002. — 304 с.
Права человека и процессы глобализации современного мира / Под ред. Е.А. Лукашевой. — М.: Норма, 2005. — 462 с.
Рабінович П. М., Хавронюк МЛ. Права людини і громадянина. — К.: Атіка, 2004. — 462 с.
Селиванов А.О. Права і свободи громадян під захистом Конституційного Суду України: Правові позиції сучасної доктрини конституційного правосуддя. — К.: Логос 2005.— 104 с.
Стадник Г. Важливість діяльності уповноваженого з прав людини за міжнародними та європейськими стандартами захисту прав людини // Право України. — 2005. — №3 — С.28-31.
ТанчакА.Я. Політичні права людини: поняття та зміст// Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. — Одеса: Юрид.літ., 2005. — Вип.24. — С.248-254.
Розділ 10