Нагляду за додержанням і застосуванням законів

Прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Н А К А З

Гн

(Із змінами, внесеними наказами Генерального прокурора України

від 24.12.2012 №3гн-1,від 18.09.2013 №3гн-2- 8гн-1)

Листопада 2012 року м. Київ

Про організацію прокурорського

нагляду за додержанням і застосуванням законів

З метою забезпечення належної організації нагляду за додержанням і застосуванням законів та підвищення його ефективності, керуючись
статтею 15 Закону України «Про прокуратуру»,

Н А К А З У Ю :

1. Заступникам Генерального прокурора України, Головному управлінню захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту, Головному управлінню представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень, Головному управлінню нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Головному управлінню міжнародно-правового співробітництва, управлінню захисту прав і свобод дітей, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованим прокурорам (на правах обласних), прокурорам міст з районним поділом, міським, районним, міжрайонним та іншим прирівняним до них прокурорам забезпечити належний нагляд за додержанням і застосуванням законів.

1.1. Основним завданням прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів вважати захист від неправомірних посягань гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина, державних та суспільних інтересів.

2. Відповідальність за стан організації цієї діяльності покласти:

2.1. У Генеральній прокуратурі України – на заступників Генерального прокурора України згідно з розподілом службових обов’язків.

2.2.У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києваі Севастополя, спеціалізованих прокуратурах (на правах обласних), прокуратурах міст з районним поділом, міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратурах, як правило, – на перших заступників керівників прокуратур.

3.Забезпечити нагляд за додержанням і застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами державного нагляду (контролю) та управління, військовими частинами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, фізичними особами-підприємцями, посадовими особами та громадянами.

3.1. Не рідше одного разу на місяць відповідним прокурорам вивчати законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

4. Основними напрямами нагляду за додержанням і застосуванням законів вважати захист:

- соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина, насамперед осіб, які потребують державної підтримки та допомоги;

- фінансово-економічних інтересів держави, передусім у бюджетній та земельній сферах;

- конституційних засад підприємницької діяльності.

5. Пріоритетні напрями нагляду за додержанням і застосуванням законів визначаються Генеральним прокурором України та рішеннями колегій Генеральної прокуратури України.

5.1.Рішеннями колегій прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних) з урахуванням стану законності також можуть додатково визначатися інші пріоритетні напрями нагляду за додержанням і застосуванням законів.

6.При здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів органами державного нагляду (контролю) та управління:

6.1. Особливу увагу звертати на законність проведення ними перевірок суб’єктів господарювання, прийняття рішень, які зупиняють господарську діяльність, анулюють документи дозвільного характеру або передбачають інші заходи, що обмежують законні права та інтереси таких суб’єктів.

6.2. Не допускати підміни органів державного нагляду (контролю) та управління, не дублювати їх функцій. Не відображати роботу цих органів як результати нагляду за додержанням і застосуванням законів.

6.3.За наслідками перевірок обов’язково надавати оцінку законності діяльності органів державного нагляду (контролю) та управління, уповноважених на захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави. З цією метою, за необхідності, перевірки проводити безпосередньо на підпорядкованих і підконтрольних їм об’єктах.

6.4.Вживати відповідні заходи реагування у зв’язку з бездіяльністю органів державного нагляду (контролю) та управління або за відсутності такого органу з метою захисту прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави.

7.Перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів організовувати та проводити за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, матеріалами контролюючих органів, повідомленнями у засобах масової інформації та за власною ініціативою.

7.1.Перевірки за заявами та скаргами фізичних і юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводити лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, державного нагляду (контролю), органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами відповідного рівня або неприйняття ними рішень з цих питань у встановлені строки.

7.2.Перевірки за власною ініціативою проводити з урахуванням стану законності в регіоні, на підставі рішень колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад, вимог інших організаційно-розпорядчих документів, доручень керівництва прокуратур вищого рівня.

8.З метою проведення якісних та результативних перевірок формувати з пріоритетних напрямів накопичувальні справи, у яких зосереджувати:

- перелік законодавчих та нормативно-правових актів;

- список відповідних органів державної влади та контролю;

- інформаційні матеріали щодо стану законності (зокрема статистичні та аналітичні дані, інформації контролюючих, правоохоронних, інших державних органів);

- науково-практичні посібники, методичні рекомендації, аналітичні дослідження, інформаційні листи про позитивний досвід роботи та орієнтувального характеру.

9. До початку перевірки витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази, інші документи, одержувати інформації про стан законності та заходи щодо її забезпечення.

9.1. Активно використовувати право доступу до відповідних інформаційних баз даних державних органів. Опрацьовувати інформацію, яка міститься в автоматизованих, інформаційних, інформаційно-аналітичних, інформаційно-пошукових спеціалізованих системах, банках і базах даних, реєстрах (інформаційні бази даних) державних органів.

10. Перевірки організовувати і проводити у порядку, визначеному окремим наказом Генерального прокурора України.

10.1. До початку перевірки керівнику органу прокуратури приймати мотивовану постанову, копію якої з роз’ясненням порядку оскарження надавати представнику підприємства, установи, організації, фізичній особі – підприємцю, що підлягає перевірці.

10.2. Під час перевірки, за необхідності, вимагати від керівників піднаглядних органів проведення ревізій, перевірок підпорядкованих і підконтрольних об’єктів, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих та позавідомчих експертиз.

10.3. Письмово вимагати надання документів, які містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій. Отримувати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, у порядку та обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

10.4.Вивчати оригінали документів під час перевірок, як правило, на місці без їх витребовування, а за потреби – отримувати їх копії. Оригінали документів після закінчення перевірки повертати, крім випадків долучення їх в установленому законом порядку до матеріалів кримінального провадження.

10.5.Отримувати від посадових та службових осіб, громадян усні або письмові пояснення, у тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури. У випадку ухилення від прибуття за викликом у прокуратуру ініціювати притягнення винної особи до відповідальності.

10.6. Не допускати зупинення діяльності суб’єктів господарювання засобами прокурорського реагування. За наявності достатніх для цього підстав звертатися з відповідними заявами до суду.

10.7.Під час перевірок у міністерствах і відомствах, місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, державного нагляду (контролю) та управління, на підприємствах, в установах і організаціях звертати увагу на додержання законів у сфері запобігання корупційним правопорушенням.

10.8. Перевіряти законність і повноту вжитих заходів щодо усунення порушень закону, притягнення винних осіб до відповідальності.

10.9. Невідкладно інформувати прокурорів вищого рівня про порушення законів, які можуть бути усунені лише за їх безпосереднього втручання. Вносити документи реагування, а також надсилати запити до вищих органів, на які не поширюються власні повноваження, винятково через прокурорів відповідного рівня.

10.10.При залученні до перевірок прокуратур інших регіонів чи спеціалізованих прокуратур у письмовому дорученні зазначати підставу для проведення перевірки, об’єкти перевірки, перелік заходів, які необхідно вжити, та долучати постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів. Такі доручення виконувати у 15-денний термін, якщо інше не передбачено строками перевірки.

11.Скарги на постанови про проведення перевірок вирішувати упродовж п’ятнадцяти днів з дня їх надходження до прокуратур. У разі пропуску заявником передбаченого законом строку на оскарження постанови в обов’язковому порядку роз’яснювати право на звернення до суду.

11.1. Прокурору вищого рівня у випадку задоволення скарги виносити постанову про скасування постанови про проведення перевірки, а за клопотанням заявника – надавати її копію.

12. За наслідками проведених перевірок у разі виявлення порушень закону вносити подання, ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення, розпочинати досудове розслідування, звертатися з позовом (заявою) до суду, подавати апеляційні скарги на постанови суду у справах про адміністративні правопорушення.

12.1. У поданнях ставити питання про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності, відшкодування шкоди, скасування нормативно-правового акта, окремих його частин, або приведення його у відповідність із законом, припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

12.2.Винесені постанови про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності невідкладно направляти на розгляд відповідному органу або посадовій особі.

12.3. У поданнях обов’язково зазначати особу, яка допустила порушення закону, його зміст та порушену норму, а також необхідність та строк вжиття посадовою особою або органом відповідних заходів.

12.4.Досудове розслідування за результатами самостійного виявлення у ході здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, розпочинати у порядку, визначеному окремим наказом Генерального прокурора України.

12.5. За неможливості позасудового захисту та поновлення конституційних прав і свобод людини і громадянина, відшкодування завданої державі шкоди та в інших передбачених законом випадках звертатися з позовом (заявою) до суду.

12.6. При зверненні з позовом (заявою) до суду ставити питання про визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; визнання протиправним, нечинним або скасування рішення чи окремих його положень; визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

13. Забезпечувати контроль за своєчасністю та повнотою розгляду документів прокурорського реагування.

13.1. Використовувати надане право особистої участі у засіданнях колегіального органу, яким розглядається подання прокурора.

13.2. При відхиленні подання в цілому або частково за наявності підстав звертатися до суду з позовом (заявою) протягом 15-ти днів, що обчислюються з дня одержання повідомлення про відхилення подання, у разі неповідомлення про результати розгляду подання – з дня закінчення визначеного строку для його розгляду.

13.3. Складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення у разі ухилення від виконання законних вимог прокурора, залишення без розгляду подання або несвоєчасної відповіді на нього.

14. Забезпечити нагляд за додержанням і застосуванням законів про адміністративні правопорушення органами та посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності (крім справ про корупційні правопорушення, організація нагляду у яких регулюється окремим наказом Генерального прокурора України).

14.1.Своєчасно реагувати на незаконні постанови у справах про адміністративні правопорушення. Вживати заходів до всебічного розгляду скарг громадян, органів державної влади та контролю на постанови судів у справах про адміністративні правопорушення.

14.2. Забезпечити обов’язкову участь прокурорів у судах апеляційної інстанції при розгляді справ про адміністративні правопорушення, у яких ними внесено апеляційні скарги.

14.3.Систематично, але не рідше одного разу на десять днів, перевіряти у місцях та установах органів внутрішніх справ законність адміністративного доставлення, затримання, застосування та відбуття адміністративного арешту.

14.4. У кожному конкретному випадку самостійно визначати необхідність участі у розгляді адміністративних справ про порушення митних правил та охорони державного кордону, зважаючи на тяжкість правопорушення та необхідність захисту прав і свобод громадян, державних і суспільних інтересів.

14.5.Забезпечити обов’язкову участь у справах, де предметами порушення митних правил є: товари, вилучені або обмежені у вільному обігу на території України; валютні цінності на суму, що перевищує розмір, допустимий для переміщення через митний кордон України без письмового декларування згідно з встановленими Національним банком України вимогами; товари, вартість яких перевищує більше як у сто разів розмір податкової соціальної пільги, визначеної Податковим кодексом України».

(Пункт доповнено підпунктами 14.4 та 14.5 відповідно до наказу Генерального прокурора України від 24.12.12 № 3гн-1)

15. Особливості нагляду за додержанням і застосуванням законів у сфері охорони навколишнього природного середовища, земельних відносин, щодо захисту прав і свобод дітей, воєнній, міжнародній та транспортній сферах визначити окремими галузевими наказами Генерального прокурора України.

Організацію та здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про громадянство України» у випадках вирішення питань про видачу осіб (екстрадицію) з України покласти на Головне управління міжнародно-правового співробітництва та європейської інтеграції Генеральної прокуратури України, підрозділи прокуратур обласного рівня з міжнародно-правових доручень та на спеціально визначених відповідними наказами працівників прокуратур, де такі посади не введено.

(До пункту внесено зміни відповідно до наказу Генерального прокурора України від 24.12.12 № 3гн-1)

(Пункт доповнено підпунктом 15.1 відповідно до наказу Генерального прокурора України від 18.09.13 № 3гн-2 – 8гн-1)

16. Щоквартально проводити взаємозвірки з контролюючими органами за направленими ними матеріалами. Забезпечувати їх своєчасний розгляд, повідомляти контролюючі органи про прийняті рішення.

17. Для вжиття узгоджених заходів, спрямованих на зміцнення законності та забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням законів, активно використовувати можливості координаційних заходів.

18. Копії постанов про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, документів прокурорського реагування, одночасно з їх прийняттям, внесенням (винесенням) надсилати до прокуратур вищого рівня.

19. Галузевим підрозділам Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня, прокуратурам міст з районним поділом:

19.1. Забезпечити методичне керівництво підпорядкованими прокуратурами та оперативний контроль за станом законності на піднаглядній їм території.

19.2. Вивчати постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, документи прокурорського реагування та за необхідності узагальнювати прокурорську практику з цих питань.

19.3.У разі невідповідності вимогам закону скасовувати постанови про проведення перевірок, відкликати документи прокурорського реагування.

19.4. Звертатися до суду у порядку та за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», за ініціативою відповідного структурного підрозділу представництва брати участь у розгляді такого позову (заяви) у суді.

19.5. За наявності підстав для захисту прав громадян або інтересів держави у суді матеріали перевірок передавати відповідним підрозділам представництва для підготовки та пред’явлення позову (заяви), застосування інших заходів представницького характеру, передбачених статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

19.6. Систематично вивчати позитивний досвід роботи прокурорів, розробляти методичні рекомендації щодо здійснення наглядової діяльності та стан впровадження їх у практичну діяльність.

20. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів підпорядкованих прокуратур оцінювати, виходячи зі стану законності, своєчасності та повноти реагування на порушення закону, фактичного поновлення прав і свобод громадян та інтересів держави, реального відшкодування коштів та завданих збитків, притягнення винних до відповідальності, передусім посадових осіб органів державної влади та контролю. Не допускати оцінки роботи прокурорів виключно за кількісними показниками.

21. Систематично інформувати громадськість та органи влади, у тому числі через засоби масової інформації, офіційні Інтернет-сайти прокуратур про вжиті заходи прокурорського реагування за фактами порушень прав і свобод громадян та інтересів держави.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Генерального прокурора України відповідно до розподілу обов’язків, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокурорів (на правах обласних).

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованим прокурорам (на правах обласних), прокурорам міст з районним поділом, міським, районним, міжрайонним та іншим прирівняним до них прокурорам, довести його до відома всіх прокурорсько-слідчих працівників.

Наказ Генерального прокурора України від 12.04.2011 № 3гн «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України» вважати таким, що втратив чинність.

Наказ вводиться в дію з 1 грудня 2012 року.

Наши рекомендации