Бажаючи спрогнозувати поведiнку людини або групи людей, використовують 6 страница
10. Структура PR-документів.
11. Основні етапи PR-кампанії.
12. Місце служби PR-технології у структурі комунікаційного процесу.
Тема 3. Дослідження в системі паблік рилейшнз
13. Сутність, цілі та принципи внутрішньо організаційних комунікацій.
14. Структура комунікацій із внутрішньою громадськістю.
15. Засоби внутрішніх комунікацій.
16. Середовище комунікації організації з громадськістю, його основні складові й параметри.
17. Громадськість: поняття, структура, типологізація.
18. Проблема виявлення «своєї» громадськості.
19. Громадська думка як соціальний феномен.
20. Форми вираження громадської думки та їх особливості.
Тема 4. Засоби масової інформації та організація роботи з ними
21. Типологізація соціальної комунікації.
22. Масова комунікація та її значення у сучасному суспільстві.
23. Передісторія системи зв’язків з громадськістю: загальна характеристика та основні елементи PR-технології .
24. Передумови виникнення системи зв’язків з громадськістю та причини її розвитку в окремих країнах світу.
25. Основні етапи виникнення та розвитку системи зв’язків з громадськістю.
26. Особливості сучасного розвитку PR-технології.
27. Джерела, шляхи, засоби та методи формування громадської думки.
28. Поняття та характерні ознаки чуток, фактори їх виникнення та поширення.
29. Типологія чуток, шляхи боротьби з ними.
30. Класифікація засобів масової інформації.
31. Характерні ознаки кожного засобу масової інформації.
32. Стан і перспективи розвитку засобів масової інформації в Україні.
Тема 5. Корпоративний імідж та його використання у зв’язках з громадськістю
33. Поняття вибірки у соціологічних дослідженнях.
34. Основні методи маркетингових досліджень.
35. Поняття та види первинної і вторинної інформації.
36. Проблеми підготовки спеціалістів з PR-технології: минуле та сьогодення.
37. Поняття іміджу. Імідж організації, його основні ознаки, властивості та структура.
38. Основні напрями діяльності служб по зв’язкам з громадськістю щодо формування іміджу організації.
39. Поняття та складові споживчого іміджу підприємства.
40. Соціальний імідж підприємства.
41. Методика формування корпоративного іміджу підприємства.
42. Складові особистого іміджу керівника (лідера) підприємства.
43. Основні етапи формування іміджу організації.
Тема 6. Планування та організація проведення PR-кампанії
44.Мета та основні завдання системи зв’язків з громадськістю як сфери практично-прикладної діяльності.
45. Кампанія з PR та її складові.
46. Особливості інформаційних професій. Основні функції працівника PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі.
47. Професійні та особистісні вимоги до працівника системи зв’язків з громадськістю.
Тема 7. PR в промисловості та комерційній діяльності підприємств
48.Становлення і розвиток організаційних форм управління зв’язками з громадськістю.
49. Формування PR-стратегії в залежності від фази громадської думки.
50. Формування PR-стратегії в залежності від позиції іміджу підприємства.
51. Процес розробки і реалізації програми зв’язків з громадськістю.
52. Власна служба зв’язків з громадськістю: особливості функціонування, структура та варіанти підпорядкування.
53. Чинники, що зумовлюють необхідність системи зв’язків з громадськістю в промисловій та комерційній діяльності підприємств.
54. Основні завдання PR-технології в промисловій та комерційній діяльності підприємств.
55. Зв’язки з громадськістю у фінансовій сфері життєдіяльності суспільства. Їх завдання та функції.
56. Зв’язки з громадськістю у відносинах з інвесторами.
Тема 8. PR і відносини з органами влади
57. Правове поле системи зв’язків з громадськістю.
58. Подійна комунікація: поняття, сутність, місце в системі зв’язків з громадськістю.
59. Поняття спеціальних заходів та їх різновиди.
60. Специфіка окремих видів спеціальних заходів: церемонії відкриття, презентації, дні відкритих дверей тощо.
61. PR-технології в кризових ситуаціях та управління ними.
62. Роль держави у становленні інформаційного суспільства.
Тема 9. Міжнародні зв’язки з громадськістю
63. Політичні зв’язки з громадськістю.
64. Зовнішнє консультування: переваги, недоліки, можливості використання.
65. Сутність і характеристика основних політичних сил в сучасній Україні.
66. Міжнародні зв’язки з громадськістю.
Перелік питань, що виносяться на модульний контроль
1. Причини виникнення PR-технології як науки.
2. Сутність зв’язків з громадськістю як навчальної дисципліни.
3. Основні завдання науки про зв’язки з громадськістю.
4. Наука про зв’язки з громадськістю в системі інших суспільних наук.
5. Відмінності PR-технології від реклами.
6. Основні категорії PR-технології як науки та соціальної практики.
7. Зв’язки з громадськістю як одна з функцій соціального управління.
8. Роль зв’язків з громадськістю у формуванні іміджу організації (фірми).
9. Сутність і види ризиків, роль зв’язків з громадськістю у запобіганні їм.
10. Зв’язки з громадськістю як система, їхні структурні елементи.
11. Функції системи зв’язків з громадськістю.
12. Сутність та основні характеристики цільової аудиторії.
13. Фірмовий знак, його сутність і роль у системі зв’язків з громадськістю.
14. Канали передачі інформації та їхня роль у системі зв’язків з громадськістю.
15. Сутність та основні характеристики звернення як елемента системи зв’язків з громадськістю.
16. Прямий і зворотний зв’язок фірми з цільовою аудиторією.
17. Основні аспекти функціонування системи зв’язків з громадськістю та їх характеристика.
18. Досвід розвинених країн у створенні системи зв’язків з громадськістю та організації їхнього функціонування.
19. Стратегічні комунікації, їхня сутність і роль у зв’язках з громадськістю.
20. Інформаційні технології та їхня роль у системі зв’язків з громадськістю.
21. Сутність і необхідність організаційних форм управління зв’язками з громадськістю.
22. Організація служби зв’язків з громадськістю в простій системі управління.
23. Основні напрями діяльності спеціалістів служби зв’язків з громадськістю.
24. Об’єктивна і суб’єктивна зумовленість необхідності планування зв’язків з громадськістю.
25. Види планів зв’язків з громадськістю, їхній зміст та основні характеристики.
26. Довгостроковий (стратегічний) план зв’язків з громадськістю та його складові.
27. Оперативний план зв’язків з громадськістю, його зміст і роль у діяльності фірми (організації)
28. Програма зв’язків з громадськістю, її сутність та основні елементи.
29. Алгоритм процесу розроблення і реалізації програми зв’язків з громадськістю.
30. Кампанія зі зв’язків з громадськістю (PR-кампанія), її сутність і доцільність проведення.
31. Основні етапи підготовки і проведення PR-кампанії та їх характеристика.
32. Сутність і завдання системи засобів масової інформації.
33. Преса, її види, завдання і можливості.
34. Радіо та його можливості у здійсненні зв’язків з громадськістю.
35. Телебачення, його сутність, можливості та роль у зв’язках з громадськістю.
36. Види телекомпаній: державні, міждержавні, громадські, недержавні (приватні) та особливості їх функціонування.
37. Функції засобів масової інформації.
38. Права та обов’язки засобів масової інформації.
39. Механізм взаємодії служби зв’язків із громадськістю із засобами масової інформації.
40. Основні елементи механізму передачі повідомлень службою зв’язків з громадськістю засобам масової інформації.
41. Позитивний і негативний зворотний зв’язок у механізмі взаємодії із засобами масової інформації.
42. Основні напрями діяльності спеціалістів служби зв’язків з громадськістю з установлення комунікацій зі ЗМІ.
43. Сутність та основні завдання системи зв’язків з громадськістю в сучасній промисловості.
44. Промислові партнери і ділове спілкування з ними.
45. Особливості виробничих цільових аудиторій.
46. Синергетично-демократичний тип ділового спілкування.
47. Значення стилю ділового спілкування з партнерами.
48. Сутність стилю ділового спілкування.
49. Недоліки авторитарно-ієрархічного типу ділового спілкування.
50. Особливості зв’язків з громадськістю в комерційній діяльності.
51. Роль зворотного зв’язку в промисловій і комерційній діяльності.
52. Як зробити правильний вибір системи комунікацій у промисловості та комерційній діяльності?
53. Сутність та основні характеристики іміджу.
54. Корпорація як об’єднання людей з метою спільної діяльності та її функції.
55. Корпоративний імідж: сутність, шляхи формування, основні характеристики.
56. Основні складові корпоративного іміджу, роль зв’язків з громадськістю в їх формуванні та функціонуванні.
57. Сутність і роль фірмового стилю.
58. Інформаційний дизайн, його місце і роль у зв’язках з громадськістю.
59. Архітектурний дизайн та його роль у формуванні корпоративного іміджу.
60. Оформлювальний дизайн та його роль у формуванні корпоративного іміджу.
61. Зовнішній вигляд, стиль поведінки, особиста культура працівників та їхній вплив на імідж корпорації (фірми).
62. Стиль управління та його роль у забезпеченні ефективних зв’язків з громадськістю.
63. Відносини з державними закладами та їхній вплив на формування іміджу фірми.
64. Місце і роль засобів масової інформації у формуванні корпоративного іміджу.
65. Особистий імідж керівника (лідера) та його роль у формуванні та реалізації корпоративного іміджу.
66. Форми і методи просування та використання корпоративного іміджу у зв’язках з громадськістю.
67. Представницькі (законодавчі) органи влади та зв’язки з ними.
68. Зв’язки із закладами виконавчої влади та їхня роль в економічній діяльності.
69. Правові основи економічної діяльності, їх місце і роль у зв’язках з державними закладами.
70. Зв’язки із закладами судової влади та прокуратури, їхня роль у захисті прав фізичних та юридичних осіб.
71. Принцип колективної відповідальності та ділове партнерство.
72. Система зв’язків виробничих та комерційних структур з органами державної влади.
73. Лобіювання як одна з форм впливу на прийняття рішень державними закладами.
74. Цілі лобіювання в сучасній українській економіці та основні напрями діяльності лобістів.
75. Основні напрями, форми і методи впливу бізнесу на урядові кола й законодавчу владу.
Приклад побудови завдання для модульного контролю
Тест
1. Зв’язки з громадськістю (PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі) як самостійна сфера практично-прикладної діяльності почала розвиватися вперше в:
а) Іспанії;
б) США;
в) Франції;
г) Росії.
2.Інтенсивність громадської думки — це:
а) її поширеність у суспільстві;
б) показник її сили;
в) тривалість її дії;
г) її соціальна належність.
3. Головний напрямок боротьби з чутками — це:
а) своєчасне поширення необхідної інформації;
б) звернення до суду;
в) спростування чуток;
г) роз’яснення психологічних механізмів виникнення чуток.
4. Консультативна форма PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі може бути корисною у разі необхідності:
а) вирішення нестандартних PR-проблем;
б) вирішення типової проблеми для даного підприємства;
в) виникнення потреби встановлення постійних зв’язків із ЗМІ;
г) консультування керівника з питань підготовки до інтерв’ю з представником ЗМІ.
5. Прес-конференція — це спеціально організована подія, що відноситься до:
а) презентаційних заходів;
б) інформаційних заходів;
в) благодійницьких заходів;
г) демонстраційних заходів.
6. Позиціонування — це:
а) відновлення іміджу, що був випадково зніжений;
б) комбінація підвищення одного іміджу при зниженні іншого;
в) підвищення іміджу;
г) створення та підтримка зрозумілого для громадськості образа.
7. Художнє конструювання ліній, форм, тону, кольору − це:
а) стайлінг;
б) брендинг;
в) фірмовий стиль.
8. Архетипи соціалізації, архетипи змін, архетипи реставрації стабільності − це типологія архетипів:
а) за К. Юнгом;
б) за К. Пірсоном;
в) за О. Донченко.
9. Брендинг − це:
а) розробка власного стилю, формування іміджу партії чи кандидата, що відрізняє і виділяє їх серед інших;
б) рекламний предмет, що притягає інтерес людей за рахунок його оригінальності, рухливості, динамічності;
в) коротка прес-конференція, на якій відповідальні особи виступають з інформацією про певну подію.
10. Використання знаменитості у пропаганді є засобом:
а) залучення уваги до кандидата;
б) відвернення уваги від кандидата;
в) і перше і друге;
г) не перше, ні друге.
Завдання
Розробіть програму відкриття або презентації магазину дитячої іграшки (побутової техніки, господарських товарів, зарубіжної книги). Підготуйте сценарій проведення заходу: визначте мету, коло учасників та їх ролі, склад запрошених, послідовність дій та обов’язків з точністю до хвилини. Які можливі відхилення від сценарію, що слід робити в цьому випадку? Чи передбачена участь журналістів у цьому заході? Чи задовільні умови роботи представників ЗМІ? Забезпечте необхідні “фонові” матеріали для преси. Чим відрізняється сценарій відкриття від сценарію презентації?
Примітка:кожне питання тесту оцінюється в 0,5 балів, а задача – в 4 бали.
Загальне підсумкове оцінювання знань з дисципліни
«PR-технології »
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни визначається за кількістю, балів, які студент набрав протягом семестру та нараховується за наступною шкалою:
Шкала та критерії оцінювання знань студентів
| Кількість набраних балів | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ЕСТS | Критерії оцінювання |
| 86-100 | 5 «відмінно» | А | Глибокі теоретичні знання з дисципліни, повні, логічно обґрунтовані відповіді на поставлені питання, вільне володіння методами виконання практичних завдань та їх безпомилкове вирішення, чітка аргументована позиція щодо можливостей вирішення проблем пов’язаних з поведінкою споживачів. |
| 79-85 | 4 «добре» | В | Вільне володіння програмним матеріалом та методами виконання практичних завдань, правильні відповіді на поставлені питання, однак з недостатньо повним їх обґрунтуванням та порушенням логіки викладення. Мають місце незначні помилки при вирішенні практичних завдань. |
| 71-78 | 4 «добре» | C | Достатні теоретичні знання з дисципліни та вміння виконувати стандартні практичні завдання. Мають місце окремі помилки у відповідях на поставлені питання. Відсутність чіткої аргументованої позиції при вирішенні нестандартних практичних завдань. |
| 66-70 | 3 «задовільно» | D | Достатні теоретичні знання з дисципліни, наявність певних навичок щодо вирішення практичних завдань. Відповіді на поставлені питання недостатньо аргументовані з наявністю окремих суттєвих помилок. |
| 60-65 | 3 «задовільно» | Е | Мінімально допустимий рівень теоретичних знань. Володіння основним понятійним апаратом. Можливість вирішення окремих завдань |
| 35-59 | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | FX | Недостатні знання, слабо засвоєний матеріал, невміння самостійно викласти його зміст |
| 0-34 | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | F | Невміння осмислити зміст теми і публічно чи письмово представити його |
Система нарахування балів за видами навчальної роботи
| Назва теми | Вид навчальної роботи | Бали |
| 1. Загальна характеристика системи паблік рилейшнз | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| 2. Основні документи по зв’язкам з громадськістю | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| 3. Дослідження в системі паблік рилейшнз | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| 4. Засоби масової інформації та організація роботи з ними | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| 5. Корпоративний імідж та його використання у зв’язках з громадськістю | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| 6. Планування та організація проведення PR-кампанії | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| 7. PR в промисловості та комерційній діяльності підприємств | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| 8. PR і відносини з органами влади | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| 9. Міжнародні зв’язки з громадськістю | Відвідування лекцій Відвідування лабораторних занять Обговорення теоретичних питань Підготовка доповідей Виконання тестів Виконання практичних завдань Підготовка та захист реферату | 0,5 0,5 1-5 6-10 1-2 5-10 |
| Виконання індивідуального завдання та його публічний захист | ||
| Виконання модульної контрольної роботи | ||
| Разом |
Короткий словник основних термінів курсу «PR-технології»
Адаптація соціальна(політична, економічна, духовно-культурна) — вид взаємодії особи із соціальним середовищем, у процесі якої відбувається погодження вимог та сподівань взаємодіючих сторін.
Адміністрація (від лат. аdministratio — управління, керівництво) — 1) сукупність розпорядчих і виконавчих органів державного управління; 2) керівний персонал органів самоуправління, закладів, підприємств або організацій та посадові особи в структурі управління.
Авторитарність — соціально-психологічна характеристика стилю керівництва, особливостями якого є жорстка централізація управлінських функцій, зосередження в одній особі всієї влади, подавлення ініціативи підлеглих.
Авторитет — загальновизнаний вплив особистості або організації у різних сферах суспільного життя, що ґрунтується на знаннях, моральних цінностях, досвіді, вмінні проявити волю.
AIDA — сукупність правил, що формують громадську думку, де А — attention (увага), I — interest (інтерес), D — desire (бажання), A — activity (активність).
Активність соціальна — прагнення особи (соціальної групи, організації) опанувати культурні зразки, соціальний досвід, норми моралі та поведінки, проявляючи соціальну творчість.
Акт списання — документ, призначений для передачі, збереження та обліку інформації про недоброякісну продукцію.
Акупунктура суспільства (соціальна, економічна, політична, духовно-культурна) — відчутні (вразливі) точки в певних сферах суспільного життя та процесах, які навіть за незначної дії на них можуть впливати на все життя суспільства або на певний процес його
функціонування і розвитку.
Аналіз — мислене або реальне розчленування предмета, явища, процесу, теорії на окремі складові або виокремлення частини (частин) із цілого та її вивчення і перевірка практикою.
Архітектурний дизайн — зовнішній вигляд будівель, під’їздів, їх розміщення, планування, оформлення.
Аттрактори (соціальні, економічні, політичні, духовно-культурні, від лат. аttraho — той, що притягує до себе) — випадкові, самовиникаючі, самоорганізовані, самокеровані явища і процеси, які привертають до себе особливу увагу.
Аудиторія (цільова) — це соціальна група (певна громадськість), на яку безпосередньо спрямовані дії чи плани організації (фірми).
Багатство — рівень життя людини (соціальної групи, класу, нації), за якого її (їхні) доходи суттєво перевищують середній рівень матеріального забезпечення в тій чи іншій країні або у світі.
Бекграундер — поточна інформація, яка не містить сенсацій. Таку інформацію необхідно надавати регулярно для підтримки безперервного потоку новин, що виходять з організації, фірми, компанії.
Бідність — рівень життя людини (соціальної групи, класу, нації), за якого її (їхні) доходи суттєво нижчі за середній рівень матеріального забезпечення, за прибутковий мінімум у тій чи іншій країні або у світі.
Бізнес — загальноекономічний термін, що визначає підприємницьку діяльність суб’єкта і є джерелом доходу.
Бізнес-операція — сукупність процедур від початку до завершення реалізації підприємницького задуму, проекту, тобто від вкладення початкових засобів до отримання прибутку.
Біфуркація (від лат. bifurkas) — роздвоєння, вилоподібне розділення соціальних, економічних, політичних, духовно-культурних явищ і процесів на суперечливі складові.
Брифінг — коротка, стисла за часом інструктивна зустріч журналістів з керівництвом організації (фірми) за присутності представників державної влади.
Ввічливість — елементарна вимога етикету, що передбачає уважливість, зовнішній вияв доброзичливості, делікатність, толерантність, тактовність, готовність допомогти.
Вербальні комунікації — мовні комунікації, що ґрунтуються на вмінні говорити та писати те, що необхідно і доцільно.
Випадковість (соціальна, економічна, політична, духовно-культурна) — це самовиникаючі з внутрішніх причин, самоорганізовані, непередбачувані, самокеровані явища і процеси; самостійний елемент (властивість) життя і діяльності, що впливає на них конструктивно (позитивно) або деконструктивно (негативно).
Відеоконференція — це конференція, що проводиться на основі використання телевізійних каналів, які забезпечують спілкування розташованих у різних аудиторіях, залах готелів, корпоративних штаб-квартирах, демонстраційних залах учасників конференції, об’єднуючи їх в одне ціле через супутниковий зв’язок з миттєвим зображенням на телеекранах повідомлень, що передаються (виступів, доповідей, запитань, відповідей).
Вірогідність інформації — істинність, об’єктивність інформації, тобто її відповідність соціальній, економічній, політичній чи духовно-культурній реальності.
Вітчизняні засоби масової інформації — це національні (державні, акціонерні, приватні) теле- і радіокомпанії, теле-, радіоканали, газети, журнали, кінофільми, телефонні мережі.
Гідність — моральне поняття, що виражає усвідомлення людиною своїх цінностей як особистості.
Громадська думка — стан масової свідомості, що містить ставлення громадськості до подій, явищ, процесів, різних соціальних груп та окремих особистостей (лідерів).
Громадськість — група людей, що виражають певну думку про яку-небудь проблему, явище, процес, а також певним чином реагують на певні події або ситуації.
Групова взаємодія — сукупність комунікативних та операційних міжособистісних зв’язків, необхідних для спільної діяльності.
Гуманістичність інформації — зміст інформації, в якому визнаються цінність людини як особистості, її прав і свобод, позитивний вплив на вільний розвиток і повсякденну діяльність, на вияв і реалізацію своїх здібностей.
Дилер — юридична або фізична особа, що здійснює торгово-посередницькі операції від власного ім’я та власним коштом.
Дистриб’ютор — незалежний оптовий торгівець, що займається закупкою продукції з метою її продажу для кінцевого споживання.
Ділова бесіда — форма спілкування, що передбачає обговорення, дискусію з певних питань і проблем з метою досягнення консенсусу між учасниками діалогу.
Ділове спілкування — мистецтво, яке дозволяє входити в контакт з іншими людьми для досягнення поставлених цілей шляхом взаємодії суб’єктів соціальної діяльності.
Ділові переговори — процес партнерської взаємодії, метою якої є отримання взаємовигідних результатів.
Довіра — ставлення до партнерів у процесі ринкової (політичної, економічної) взаємодії, що ґрунтується на впевненості в їхній порядності, чесності, щирості.
Ентропія інформаційна — рівень хаотичності інформаційної системи або її елементів. Вивчення й аналіз інформаційної ентропії забезпечують створення певної (доцільної та ефективної) інформаційної організації з хаосу.
Етика зв’язків з громадськістю (грец. еthiku, від ethos — звичай, характер) — аспект загальної етики, що включає моральні засади і норми поведінки представників служби зв’язків з громадськістю та засобів масової інформації, які повинні зіставляти свої події і вчинки не тільки з положеннями Конституції та поточного законодавства, а й з моральними принципами і нормами.
Журналістика — діяльність зі збирання, оброблення, накопичення, аналізу та поширення актуальної економічної, політичної, соціальної та духовно-культурної інформації з використанням різноманітних засобів масової інформації.
Закрита громадськість — працівники фірми, закладу, компанії, що об’єднані службовими відносинами, традиціями, корпоративною відповідальністю та підлягають службовій дисципліні.
Замовлення — комерційний документ, у якому споживач докладно формулює свої вимоги до інформаційних послуг або іншого товару.
Зворотний зв’язок — отримання комплексних даних про реагування цільових аудиторій на сигнали, повідомлення, інформацію, що надходять від організацій, з урахуванням сукупності загальної соціальної обстановки.
Зображувальна інформація — зорове та емоційне сприйняття даних про товари, послуги через графічне зображення товарів, послуг та їхніх характеристик (фотографій, плакатів, таблиць, листівок) з метою задоволення споживацьких запитів. Перевага цього виду інформації — доступність, наочність і лаконічність її сприйняття.
Імідж — цілеспрямовано сформований образ фірми або лідера, покликаний чинити емоційно-психологічний вплив на ту чи іншу аудиторію з метою популяризації, реклами. Високий імідж фірми (організації) є важливим чинником її комерційного успіху, стійкого фінансового становища та активних зв’язків з громадськістю.