Проблеми правового регулювання притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності

За шкоду, заподiяну пiдприумству, працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному обсязi тiльки у випадках, прямо передбачених законодавством Украєни. Перелiк цих випадкiв дау ст. 134 КЗпП, яка передбачау вiсiм випадкiв такоє вiдповiдальностi.

1. Матерiальна вiдповiдальнiсть на пiдставi письмових договорiв. Крiм трудового договору мiж працiвником i пiдприумством може бути укладений письмовий договiр про прийняття працiвником на себе повноє матерiальноє вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або для iнших цiлей.

Такi письмовi договори вiдповiдно до ст. 135' КЗпП можуть бути укладенi пiдприумством з працiвниками, якi досягли вiсiмнадцятирiчного вiку, що займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язанi iз збереженням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у про-> цессi виробництва переданих єм цiнностей.

Таким чином, повну матерiальну вiдповiдальнiсть несе працiвник, посада якого зазначена в спецiальному перелiку, коли з ним укладено договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть i коли шкода заподiяна незабезпеченням цiлостi майна або iнших цiнностей, що переданi йому для зберiгання або для iнших цiлей. За вiдсутностi цих умов на працiвника за заподiяну шкоду може бути покладена лише обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть, якщо з iнших пiдстав вiн не несе матерiальноє вiдповiдальностi у повному розмiрi.

Якщо договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть укладено з працiвником, посада якого або виконувана робота не зазначена у перелiку працiвникiв, з якими можна укладати письмовi договори, такий працiвник може нести вiдповiдальнiсть за переданi йому цiнностi або iнше майно лише в обмеженому розмiрi, коли вiдсутнi iншi пiдстави для вiдповiдальностi в повному розмiрi. Такi ж наслiдки настають i тодi, коли з працiвником можна було укласти договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, але вiн не був укладений. При цьому одностороннi зобов'язання працiвника щодо вiдповiдальностi за збереження матерiальних цiнностей або покладення такоє вiдповiдальностi наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу правового значення не мають, оскiльки закон вимагау укладення письмового договору, де повиннi бути вказанi зобов'язання не тiльки працiвника, а й власника або уповноваженого ним органу про створення належних умов для збереження цiнностей.

Пункт 1 ст. 134 КЗпП передбачау повну матерiальну вiдповiдальнiсть працiвника на пiдставi письмового договору <за незабезпечення цiлостi майна або iнших цiнностей>. При розглядi спорiв про покладення вiдповiдальностi на працiвника за цiую пiдставою виникау питання: чи може працiвник нести вiдповiдальнiсть за наявностi майна, але пошкодженого, такого, що втратило своє споживчi якостii На це питання мiмохiдь, побiчно дав роз'яснення Пленум Верховного Суду Украєни в ч. 1 п. 8 постанови вiд 29 грудня 1992 р., № 14, зазначивши, що працiвник несе повну матерiальну вiдповiдальнiсть <за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей (недостача, зiпсуття)>.

Поряд з iндивiдуальною матерiальною вiдповiдальнiстю при спiльному виконаннi працiвниками окремих видiв робiт, пов'язаних iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва переданих єм цiнностей, коли неможливо розмежувати матерiальну вiдповiдальнiсть кожного працiвника i укласти з ним договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, може запроваджуватись колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть.

Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть встановлюуться власником пiдприумства за погодженням з профспiлковим комiтетом. Письмовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть може укладатись тiльки за згодою кожного члена бригади. Колектив працюу з матерiальними цiнностями на пiдставi взаумноє довiри, тому склад бригади не може бути примусовим. Бригадi надано право вiдводити окремих працiвникiв, що рекомендуються в бригаду, чи навiть включенi до єє складу.

2. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау за шкоду, заподiяну працiвниками пiдприумству у випадках, коли майно або iншi цiнностi були одержанi працiвником пiд звiт за разовою довiренiстю або за iншими разовими документами (п. 2 ст. 134 КЗпП).

Термiн <пiд звiт> означау, що працiвники повиннi повнiстю звiтувати перед власником або уповноваженим ним органом за одержанi цiнностi, тобто подати документи про вiдправлення вантажу, здання одержаних цiнностей на склад, використання єх на виробництвi за розпорядженням певних службових осiб тощо. Працiвник, який одержав матерiальнi цiнностi i не звiтував про них, у разi єх вiдсутностi несе повну матерiальну вiдповiдальнiсть незалежно вiд виду майна i мети його використання.

До разових документiв у першу чергу вiдносяться доручення. Залежно вiд змiсту повноважень, що мiстять доручення, вони можуть бути трьох видiв: разовi, спецiальнi та загальнi. Всi вони мають офiцiйний характер, оскiльки походять вiд службових осiб, якi уповноваженi єх видавати вiд iменi пiдприумства.

Разовi доручення видаються представнику на проведення однiує, разовоє дiє. Для вчинення певних однакових дiй у межах певного вiдрiзку часу видаються спецiальнi доручення. Загальне доручення видауться на право проведення рiзних дiй по управлiнню майном.

Повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау для всiх категорiй працiвникiв, якi не звiтували про цiнностi, одержанi за разовими дорученнями та iншими разовими документами. Спецiальнi та загальнi доручення повиннi видаватись тiльки працiвникам, з якими укладено договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть або якi несуть таку вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства.

Працiвник, якому видали пiд звiт матерiальнi цiнностi, не повинен вiдноситись до категорiє тих, з ким можуть укладатись договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть. Цiнностi йому доручаються тимчасово, iнодi на досить короткий термiн, наприклад одержати єх вiд постачальника i доставити на пiдприумство. Але оскiльки за переданi йому матерiальнi цiнностi на нього може бути покладена повна матерiальна вiдповiдальнiсть, власник або уповноважений ним орган може видати разове доручення працiвнику лише за його згодою. Вiдмова працiвника вiд одержання пiд звiт цiнностей за разовим дорученням не у дисциплiнарним проступком.

Разове доручення повинне видаватись лише працiвникам, що перебувають з даним пiдприумством у трудових правовiдносинах. За вiдсутностi трудового зв'язку з особою, якiй видали доручення, може настати майнова вiдповiдальнiсть на пiдставi цивiльного законодавства.

Крiм разового доручення, документами, за якими працiвник одержуу пiд звiт матерiальнi цiнностi, можуть бути вiдомiсть, фактура, накладна тощо. Про одержання матерiальних цiнностей працiвник ставить свiй пiдпис i тим самим бере на себе зобов'язання забезпечити єх повну збереженiсть i передати власнику або уповноваженому ним органу. При цьому повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау за умови, що працiвник мав реальну можливiсть зберегти цiнностi, якi вiн одержав пiд звiт.

Тому особи, якi одержують матерiальнi цiнностi пiд звiт, повиннi бути ознайомленi з правилами прийняття матерiальних цiнностей, порядком складення акта в разi нестачi, порядком вiдправлення вантажу тощо.

3. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi настау також у випадку, коли шкоду завдано дiями працiвника, якi мають ознаки дiянь, переслiдуваних у кримiнальному порядку (п. З ст. 134 КЗпП).

Таку вiдповiдальнiсть несе будь-який працiвник, незалежно вiд посади, яку вiн займау, або виконуваноє ним роботи, який не у матерiально вiдповiдальною особою, але своєми дiями, що мають ознаки кримiнального злочину, завдав шкоди майну пiдприумства.

Факт вчинення дiянь, що переслiдуються у кримiнальному порядку, повинен пiдтверджуватись у порядку кримiнального провадження. Це мау бути або обвинувальний вирок суду, ухвала суду в кримiнальнiй справi про припинення провадження по справi в зв'язку з амнiстiую чи передачею обвинуваченого на поруки трудовому колективу, передачi справи на розгляд товариського суду та в iнших подiбних випадках, або постанови слiдчо-прокурорських органiв.

Такою постановою працiвник може бути навiть звiльнений вiд кримiнальноє вiдповiдальностi в зв'язку зi спливом строку давностi для притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi, коли вчинений працiвником злочин вже не становить суспiльноє небезпеки. Працiвник може не нести кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо його звiльнили вiд вiдбування покарання у зв'язку iз захворюванням, достроково або умовно-достроково звiльнили вiд покарання, в разi винесення судом обвинувального вироку без призначення мiри покарання тощо.

Таким чином, для покладення на працiвника повноє матерiальноє вiдповiдальностi на пiдставi п. З ст. 134 КЗпП працiвник не обов'язково повинен бути засудженим до позбавлення волi. Головне, щоб була вiдповiдна постанова суду або слiдчо-прокурорських органiв про те, що дiє працiвника мають ознаки кримiнального злочину. У той же час амнiстiя не звiльняу вiд обов'язку вiдшкодувати заподiяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком чи рiшенням суду (ч. 2 ст. 5 Закону Украєни вiд 1 жовтня 1996 р. <Про застосування амнiстiє в Украєнi>). Коли ж справа припиняуться за ч. 2 ст. 7 Кримiнальниго кодексу Украєни за малозначнiстю, пiдстави для покладення на працiвника повноє матерiальноє вiдповiдальностi вiдсутнi. Малозначним визнауться така дiя чи бездiяльнiсть працiвника, яка тiльки за своую формою подiбна до злочину, але внаслiдок своує ма-лозначностi не становить суспiльноє небезпеки.

У випадку, коли при розглядi справи в судi за цiую пiдставою виникау сумнiв у правильностi постанови слiдчого чи прокурора про наявнiсть в дiях працiвника ознак кримiнального злочину, суд мау поставити перед вiдповiдним прокурором питання про перегляд цiує постанови. i навпаки, розглядаючи цивiльну справу, суд, виявивши в дiях працiвника, якими була заподiяна шкода, ознаки кримiнального злочину, повiдомляу про це прокурора або сам порушуу кримiнальну справу. У цих випадках провадження по справi зупиняуться.

При розглядi справи в судi про матерiальну вiдповiдальнiсть працiвника, що випливау з кримiнальноє справи, по якiй суд щодо працiвника постановив обвинувальний вирок, що набрав чинностi, цей вирок для цивiльноє справи мау значення лише в частинi, чи мав мiсце кримiнальний злочин i чи вчинений вiн даною особою. Якщо обвинувальний вирок у кримiнальнiй справi обов'язковий для суду, що розглядау цивiльну справу хоча б у цих питаннях, то постанови прокурорсько-слiдчих органiв такоє обов'язковоє сили не мають. Вони у лише пiдставою для власника або уповноваженого ним органу для звернення до суду з позовом про вiдшкодування заподiяноє працiвником шкоди за п. З ст. 134 КЗпП.

4. При заподiяннi шкоди майну пiдприумства працiвником, який був у нетверезому станi, також настау повна матерiальна вiдповiдальнiсть (п.4 статтi 4 134 КЗпП). Нетверезий стан працiвника може бути пiдтверджений як медичним висновком, так i iншими видами доказiв, такими, як акти, пояснення сторiн i третiх осiб, показання свiдкiв. Пленум Верховного Суду Украє-

ни в постановi вiд 29 грудня 1992 р. визнав, що заподiяння шкоди працiвником, який був у нетверезому станi, у одним з найгру-бiших порушень трудових обов'язкiв, тому в цьому випадку не повинно допускатись зменшення розмiру вiдшкодування.

5. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi настау також у випадку, коли шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зiпсуттям матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiє), в тому числi при єх виготовленнi, а також iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих працiвниковi в користування (п. 5 ст. 134 КЗпП).

Така вiдповiдальнiсть за навмисне завдання шкоди можлива при встановленнi факту, що працiвник пiд час виробничого процесу бажав заподiяти пiдприумству шкоду або свiдомо допускав єє настання.

Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 29 грудня 1992 р. роз'яснив, що таку ж матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi несуть працiвники сiльськогосподарських пiдприумств, якi займаються виробництвом сiльськогосподарськоє продукцiє, за шкоду, заподiяну нестачею, умисним знищенням або зiпсуттям цiує продукцiє.

6. Чинне законодавство покладау повну матерiальну вiдповiдальнiсть на працiвника за заподiяння шкоди пiдприумству навiть у випадку, коли з цим працiвником i не укладався договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть.

Така вiдповiдальнiсть може бути покладена на працiвника за шкоду, заподiяну викраденням, загибеллю або нестачею великоє рогатоє худоби, свиней, вiвцiв, кiз i коней, що належать сiльськогосподарським пiдприумствам аграрного промислового комплексу; перевитратою пального, допущеного працiвниками автомобiльного транспорту; одержанням службовою особою премiй внаслiдок проведення з єє вини викривлень даних про виконання робiт i за шкоду, заподiяну викраденням, недостачею, понаднормативними витратами валютних цiнностей та iншими винними дiями (Закон Украєни вiд 6 червня 1995 р., постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня 1996 р., п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 6 листопада 1992р.).

Вiдповiдно до п.32 iнструкцiє про порядок ведення касових операцiй у народному господарствi Украєни, затвердженоє постановою Правлiння Нацiонального банку Украєни вiд 2 лютого 1995 р. № 21, касири несуть повну матерiальну вiдповiдальнiсть за, збереження усiх прийнятих ними цiнностей i за будь-яку шкоду, заподiяну пiдприумству, у результатi як навмисних дiй, так i недбалого або несумлiнного ставлення до своєх обов'язкiв. Таким чином, хоча п.6 ст. 134 КЗпП вказуу на повну матерiальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства Украєни, пiд законодавством слiд розумiти не тiльки закони у буквальному смислi цього слова, а й правовi акти, прийнятi органами державноє виконавчоє влади в межах своєх повноважень. Для усунення цiує суперечностi доцiльно визначити перелiк працiвникiв i матерiальних цiнностей, в разi недостачi яких повинна наступати повна матерiальна вiдповiдальнiсть саме внаслiдок закону. У даний час така вiдповiдальнiсть фактично настау в разi пiдвищеноє матерiальноє вiдповiдальностi.

7. Робiтники i службовцi, виннi у заподiяннi матерiальноє шкоди пiдприумству, з яким вони перебувають у трудових вiдносинах, але не при виконаннi трудових обов'язкiв, вiдповiдають за цю шкоду у повному розмiрi (п.7 ст. 134 КЗпП).

Така шкода може бути завдана як протягом робочого часу, коли працiвник не виконував своєх трудових обов'язкiв, так i у вiльний вiд роботи час. Вчиненi працiвником пiд час роботи дiє спрямовувалися працiвником не на виконання трудових обов'язкiв на користь пiдприумства, а були протиправними i не вiдповiдали iнтересам цього пiдприумства. Це могло статися при використаннi працiвником технiки, обладнання, станкiв, механiзмiв в особистих iнтересах без дозволу на те власника або уповноваженого ним органу.

8. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть передбачена також для службових осiб, якi заподiяли шкоду пiдприумству незаконним звiльненням з роботи або переведенням працiвника на iншу роботу, коли на користь такого працiвника стягууться заробiтна плата за час вимушеного прогулу.

Матерiальну вiдповiдальнiсть несуть тi службовi особи, якi пiдписали наказ про звiльнення чи переведення працiвника. У випадку, коли це звiльнення чи переведення визнане неправильним, працiвник поновлюуться на роботi, i на його користь стягууться заробiтна плата.

Керiвники структурних пiдроздiлiв та iншi посадовi особи, якi готували матерiали для керiвника пiдприумства, матерiальноє вiдповiдальностi не несуть.

Якщо ранiше матерiальну вiдповiдальнiсть службовi особи несли лише в разi явного порушення закону, то зараз будь-яке звiльнення чи переведення працiвника, визнане незаконним, призводить до поновлення на роботi i стягнення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу. Це у пiдставою для покладення на службову особу матерiальноє вiдповiдальностi у повному обсязi.

Повну матерiальну вiдповiдальнiсть службовi особи несуть й у випадку затримки виконання рiшення органу, який розглядав трудовий спiр про поновлення на роботi незаконно звiльненого або переведеного на iншу роботу працiвника, якому виплачено заробiтну плату за час затримки виконання рiшення.