Відносини україни з іншими країнами світу
На травень 2003 р. Україна підтримувала дипломатичні стосунки майже з усіма країнами світу. Країнами пріоритетного інтересу для України, із цілком зрозумілих причин, стали індустріально розвинені держави Заходу і сусіди – Польща, Угорщина, Румунія.
25 грудня 1991 р. незалежна Україна була офіційно визнана провідною країною Заходу – США. У травні 1992 р. США з офіційним візитом відвідав Президент України Л. Кравчук. Було підписано Меморандум про взаєморозуміння між урядами України і США, угоди про торговельні відносини тощо. У ході державного візиту до США Президента України Л. Кучми у листопаді 1994 р. було підписано “Хартію українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва”. Сторони визначили, що „існування вільної, незалежної і самостійної Української держави, її безпека і процвітання мають велике значення для США”. Україна і США „виявили рішучість побудувати широке і міцне партнерство” і погодилися, що незалежність, суверенітет і територіальна цілісність Української держави мають фундаментальне значення для їхнього партнерства.
Принципово новим елементом взаємодії України з США стала спільна україно-американська міжурядова комісія, створена у 1996 р. і очолена Президентом України Л. Кучмою і віце-президентом США А. Гором. Вона розв’язувала широке коло питань співробітництва у сфері економіки, енергетики, зовнішньої політики і національної безпеки обох країн. Були укладені угоди про надання американської допомоги Україні у здійсненні економічних реформ. Незабаром серед країн, які одержували допомогу від США, Україна зайняла третє місце після Ізраїлю та Єгипту.
Американські інвестиції в економіку України поступово зростали (183,3 млн. доларів у 1996 р. і 730, 9 млн. доларів у 2002 р.)
У березні-квітні 2003 р. Україна надала антиіракській англо-американській коаліції допомогу, надіславши батальйон хімічного захисту в район військового конфлікту. Цим була знята напруга в українсько-американських відносинах наприкінці 2002 – на початку 2003 р., викликана звинуваченнями України у постачанні зброї Іраку поза санкціями ООН (так звана „кольчужна справа”). У травні 2003 р. позитивно було вирішено справу про участь українського військового контингенту у стабілізаційних силах в Іраку після повалення там англо-американськими військами диктаторського режиму Саддама Хусейна. Відносини України з США значно покращилися.
Німеччина – друга країна Заходу, співробітництво з якою має велике значення для України. За роки незалежності плідно розвивалося широкомасштабне співробітництво в політичній, економічній, військовій, освітній і наукових галузях. Одним із яскравих прикладів такого співробітництва була участь Німеччини в російсько-українському газовому консорціумі (червень 2002 р.)
В українській економіці поступово зростала питома вага німецьких інвестицій. Станом на початок 2002 р. прямі інвестиції німецьких фірм в економіку України складали 249,5 млн. доларів (у 1996 р. – 156,9 млн.). У 2002 р. товарообіг з Німеччиною складав приблизно 9 % зовнішньоторгового обороту України. Реалізм, прагматизм, толерантність стали визначальними принципами україно-німецьких зв’язків.
Проголошення незалежності України у 1991 р. докорінно змінило ситуацію в україно-польських відносинах. Договір „Про добросусідство, дружні відносини і співпрацю” від 18 травня 1992 р. заклав фундамент рівноправного партнерства між двома державами. Україно-польські відносини вийшли на рівень стратегічного партнерства. Під час візиту Президента Польщі О. Кваснєвського в Україну в травні 1997 р. була підписана декларація „До злагоди і єднання”, якою дві сусідні держави підвели риску під минулими, складними і непростими стосунками.
Ще одним сусідом України є Словаччина. Із нею в 1993 р. було підписано „Договір про дружбу і співробітництво”. Важливою складовою договору є фіксація положення про відсутність територіальних претензій. Політичне порозуміння між Україною і Словаччиною сприяло плідному розвитку відносин двох сусідніх держав.
Добросусідські відносини склалися в України з Угорщиною. Ця держава першою серед сусідів підписала з Україною 6 грудня 1991 р. „Договір про основи добросусідства та співробітництва”. Сторони визнали кордони обох держав непорушними, зобов'язались брати участь у захисті етнічних, культурних, мовних і релігійних прав та свобод національних меншин відповідно до міжнародних документів. передбачалось надання взаємодопомоги у випадку агресії проти однієї з них третьої держави,
Складніше склалися відносини незалежної України з іншою сусідньою державою – Румунією. 8 січня 1992 р. Румунія визнала Україну, а 1 лютого 1992 р. установила дипломатичні відносини. Але радикальні політичні сили Румунії висунули територіальні претензії до України. Територіальне питання затримали розробку і підписання двостороннього політичного договору між Україною і Румунією. І все-таки, незважаючи на труднощі і проблеми, україно-румунські протиріччя неухильно рухалися до їх взаємовигідного розв’язання мирним шляхом. 2 червня 1997 р. у Констанці президентами Л. Кучмою і Е. Константинеску було підписано „Договір про дружбу і партнерство”. Румунія відмовилася від територіальних претензій до України і визнала існуючий кордон.
На початок ХХІ ст. Україна є всіма визнаною, миролюбною, демократичною державою, гарантом миру і стабільності на сході Європи.
Суспільно-політичне життя