Економічні зв'язки України з країнами СНД та світу. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку Україна має тісні економічні зв'язки з багатьма країнами світу

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку Україна має тісні економічні зв'язки з багатьма країнами світу. Провідну роль у розвитку зовнішніх економічних зв'язків України відіграють країни СНД і колишнього Радянського Союзу. Найважливішими торговельними партнерами України нині є Росія, Туркменістан, Білорусь, Молдова, Казахстан, Литва, Узбекистан, Грузія, Азербайджан та ін.

Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, керуючись Договором про дружбу, партнерство та співпрацю між Україною та Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво прикордонних областей України та Російської Федерації від 27 січня 1995 року, Спільною заявою Президентів України та Російської Федерації від 5 березня 2010 року, беручи до уваги географічну близькість територій та дружні торговельно-економічні та гуманітарні зв’язки, що склалися історично між народами обох держав та з урахуванням досвіду реалізації Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та Російської Федерації до 2010 року прийняли Програму міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та Російської Федерації на 2011-2016 роки. Програмою передбачається вирішення спільних питань міжрегіонального та прикордонного співробітництва, а також реалізація спільних заходів та проектів в різних сферах міжрегіональної взаємодії.

Важливе значення маэ посилення присутності України на перспективних ринках країн Латинської Америки, Азії, Близького Сходу та Африки, поглиблення двосторонньої співпраці з країнами ЄС і США та реалізація прав та інтересів держави у торговельно-економічній сфері за рахунок використання інструментів СОТ та укладання угод про вільну торгівлю з перспективними партнерами.

Розвиток відносин з країнами Південної, Східної, Південно-Східної Азії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Близького Сходу та Африки є одним із пріоритетів зовнішньої політики України. В рамках проголошеного Президентом України В.Ф.Януковичем курсу на економізацію зовнішньої політики, у 2010-2011 рр. значно активізувалися контакти України з державами Азії.

Розбудова відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України.

Важливість розвитку політичного і економічного співробітництва з державами регіону визначається його роллю «локомотива» світової економіки, однієї з рушійних сил глобального розвитку. За оцінками експертів, для більшості держав регіону прогнозується стрімкий економічний розвиток та посилення політичного впливу в глобальному вимірі. У регіоні проживає третина населення світу.

Провідні країни регіону: КНР - постійний член РБ ООН, найбільша за населенням держава, друга економіка світу, Японія - третя економіка світу, Індонезія - найбільша мусульманська країна, «азійські тигри» - Сінгапур і Республіка Корея.

Відносини України з державами АТР на сучасному етапі набувають принципово нових рис прагматичної багатовимірної співпраці. Протягом 2010-2011 рр. значно активізувався політичний діалог на усіх рівнях, сформувалися нові принципи торговельно-економічної взаємодії, а також розширилась договірно-правова база відносин. Здійснено обміни візитами найвищого і високого рівнів з Китаєм, Японією, Республікою Корея, В’єтнамом, Сінгапуром, Малайзією, Таїландом, Монголією, Брунеєм Даруссаламом. Відносини з КНР вийшли на рівень стратегічного партнерства.

З метою покращення умов зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема реалізації експортного потенціалу вітчизняних товаровиробників, Міністерством економічного розвитку і торгівлі ведеться активна робота щодо укладення угод про вільну торгівлю (далі - Угода) з окремими країнами та групами країн світу.

Так, у 2011 році завершено переговори з питань укладення Угод з Чорногорією та Сирією, а також прийнято Закон України про ратифікацію Угоди між Україною та державами ЄАВТ, яким 01.06.2012 введено в дію цю Угоду.

Водночас, на різних етапах ведуться переговори щодо укладення Угод з Канадою, Туреччиною, Сербією та Сінгапуром. Ведуться консультації та вивчається доцільність започаткування відповідних переговорів з Ізраїлем, В’єтнамом, Ліваном та іншими перспективними торговельно-економічними партнерами.

Згідно з завданнями, що поставлені перед Мінекономрозвитку, головною метою укладення Угод є забезпечення доступу українських товарів до ринків окремих країн світу, зокрема шляхом досягнення збалансованого торговельного режиму, у тому числі, відносно чутливих груп товарів промисловості та сільського господарства, що має стати підґрунтям створення сприятливих умов для розвитку торговельно-економічного співробітництва. Сфера інтересів сучасних учасників Угод виходить далеко за рамки звичайної торгівлі товарами та послугами і охоплює питання прав інтелектуальної власності, державних закупівель, охорони навколишнього середовища тощо.

У результаті укладення Угод передбачається збільшення обсягів експорту українських товарів (орієнтовно на 7%) та послуг на зовнішні ринки внаслідок покращення умов доступу та закріплення вже традиційних експортних позицій українських компаній на відповідних ринках.

Водночас, з метою вивчення можливих перспектив та наслідків для галузей економіки України в результаті укладення Угоди з окремою країною чи групою країн світу на базі Науково-дослідного економічного інституту Мінекономрозвитку проводяться відповідні дослідження з використанням моделі міжгалузевого балансу, створеної на основі таблиць "витрати-випуск" Системи національних рахунків України.

Результати дослідження та рекомендації делегації України на системній основі обговорюються на розширених засіданнях з представниками профільних міністерств, відомств, Федерації роботодавців, галузевих асоціацій, ділових та наукових кіл України.

Згідно з результатами наукових досліджень, з урахуванням зауважень та пропозицій ділових кіл, визначено, що загальноекономічний вплив на соціально-економічний розвиток України у результаті укладення Угод в цілому прогнозується як позитивний.

На макрорівні найбільші позитивні зміни очікуються у наступному: зростання експорту; зростання випуску; зменшення внутрішніх цін; зростання кількості зайнятих; зростання обсягу валового внутрішнього продукту.

При цьому найбільше зростання ВВП очікується у таких видах економічної діяльності, як торгівля; металургія та оброблення металу; харчова промисловість; електроенергетика; виробництво машин та устаткування; хімічне виробництво, гумові та пластмасові вироби; транспорт; видобування вуглеводнів; будівництво, фінансове посередництво, здавання під найм, видобування вугілля та нафти, виробництво коксопродуктів, теплопостачання, водопостачання, готелі та ресторани, пошта і зв’язок, операції з нерухомістю та надання послуг юридичним особам тощо.

Проте наряду із покращенням доступу до світових ринків товарі та послуг передбачається симетрична або асиметрична лібералізація торговельного режиму України по відношенню до окремих країн. У зв’язку з цим прогнозується загострення конкуренції на внутрішньому рику товарів та послуг, що потенційно може негативно відображатися на розвитку окремих підгалузей (промислова продукція: машини і механічні пристрої, наземні транспортні засоби та запчастини, електричне обладнання і устаткування, товари легкої промисловості, будівельні матеріали; серед сільськогосподарської продукції до категорії підвищеної чутливості відносяться переважно товари з високим ступенем обробки та переробки).

З метою уникнення збільшення обсягів експорту товарів з низьким рівнем обробки та переробки делегацією України твердо відстоюється позиція щодо збереження експортних мит в рамках Угод.

Крім того, лібералізація двосторонньої торгівлі передбачає також створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій. З огляду на обмежені можливості внутрішньої підтримки національного товаровиробника та з метою компенсації потенційних ризиків у результаті лібералізації торгівлі з окремою країною світу зазвичай переговори щодо укладення Угод супроводжуються додатковими інвестиційними угодами та проектами технічної допомоги.

Наміри щодо укладення угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), до складу якої входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн, відображені у Декларації Україна – ЄАВТ (19 червня 2000 року, м. Женева). За результатами переговорного процесу 24 червня 2010 року під час Міністерської конференції ЄАВТ у м. Рейк'явік (Ісландія) Міністром закордонних справ України підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ.

Укладення зазначеної Угоди відповідає пріоритетам України стосовно інтеграції до європейського економічного простору, який об’єднує ринки 27 держав – членів ЄС та 3 держав – членів ЄАВТ у спільний ринок обсягом близько 490 млн. споживачів. Положення укладеної Угоди відповідають нормам системи Угод СОТ і зобов’язанням Сторін в рамках цієї міжнародної організації та передбачають поглиблення торгівельно-економічного співробітництва, зокрема це стосується торгівлі товарами (промисловими, сільськогосподарськими, рибою та морською продукцією), послугами, захисту прав інтелектуальної власності, державних закупівель тощо.

Головна мета угоди полягає у збільшенні обсягів товарообігу між Україною та державами – членами ЄАВТ; диверсифікації експорту українських виробників; залученню прямих іноземних інвестицій в економіку України з держав – членів ЄАВТ, які є одними з найбільших експортерів капіталу у світі.

Водночас, з огляду на різний ступень економічного та соціального розвитку України та країн-членів ЄАВТ Сторони застосовуватимуть принцип асиметричності зобов’язань, що дозволить нашій державі адаптувати торгівлю з країнами-членами ЄАВТ до умов вільної торгівлі.

Положення Угоди відповідають нормам системи Угод СОТ і зобов’язанням Сторін в рамках цієї міжнародної організації та передбачають поглиблення торгівельно-економічного співробітництва.

За результатами переговорів створено передумови для забезпечення ринку України рибою та морепродуктами, що становить особливий інтерес як для ЄАВТ, так і для України з огляду на зростання світового попиту на рибні та морські ресурси та тенденцію скорочення їх пропозиції на світовому ринку, а також на необхідність забезпечення українських переробних підприємств якісною сировиною.

У рамках Угоди узгоджені правила визначення походження на основі норм Протоколу Euro-Med, який використовується в рамках Євро-Середземноморського партнерства у торгівлі ЄС та ЄАВТ з низкою середземноморських країн, зокрема, Туреччиною, Єгиптом, Ізраїлем, Сирією, Тунісом, Алжиром, Йорданією, Ліваном, Марокко та Палестинською Автономією.

Позиції Сторін щодо лібералізації торгівлі послугами співпали. Вони полягають у необхідності максимальної лібералізації доступу до цього ринку – не виключати будь-яку галузь або спосіб постачання.

Сторони підтвердили взаємну зацікавленість у створенні найсприятливіших умов для розвитку співробітництва в інвестиційній сфері з огляду на спільні інтереси.

Забезпечення високого рівня захисту прав інтелектуальної власності – це ще одна сфера, де інтереси Сторін співпали. Сторони погодились закріпити в Угоді найвищі стандарти захисту прав інтелектуальної власності, таким чином поглибивши існуючі зобов’язання Сторін в рамках Угоди СОТ з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС). Метою Сторін є ефективний захист та реалізація прав інтелектуальної власності, що є сприятливими для торгівлі та інвестицій.

Сторони погодились з необхідністю створення в рамках Угоди про вільну торгівлю Спільного комітету Україна – ЄАВТ, основним завданням якого буде нагляд за виконанням та дією Угоди, проведення консультацій з метою вирішення актуальних питань співробітництва, підготовка рекомендації щодо внесення змін до Угоди та вирішення інших питань торговельно-економічного співробітництва. Сторони також узгодили процедури, які сприятимуть вирішенню спорів шляхом проведення консультацій та прийняттям Спільною Комісією відповідних рішень.

7 грудня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 4091-VI "Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія, Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією та Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією", які були підписані 24 червня 2010 року у м. Рейк’явік. 01.06.2012 року Угода набрала чинності разом з трьома пакетними угодами про сільське господарство між Україною та державами ЄАВТ.

У прогнозному періоді, що охоплює 2012–2015 р.р., в результаті запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та державами ЄАВТ очікується збільшення надходжень до Державного бюджету України на суму від 1,5 млн. грн. у 2012 році до 16,5 млн. грн. у 2015 році. Також очікується збільшення експорту до держав ЄАВТ на рівні 3-5 %.

На сьогодні, з нагоди набрання Угодою чинності Мінекономрозвитку у співробітництві з Торгово-промисловою палатою України ведеться підготовка до проведення восени 2012 року конференції та в її рамках бізнес-форуму за участю Секретаріату ЄАВТ, міністрів, відповідальних за питання економіки і торгівлі держав ЄАВТ, представників заінтересованих центральних органів виконавчої України, а також ділових кіл України і держав ЄАВТ.

Проведення такого заходу створює можливість для широкого обговорення практичних шляхів поглиблення торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та державами ЄАВТ, а також перспектив розвитку бізнесу за преференційним режимом торгівлі з Швейцарією, Норвегією, Ліхтенштейном та Ісландією. Серед іншого, такий захід сприятиме започаткуванню організації восени 2012 року регіональних інформаційних семінарів для українського бізнесу з питань імплементації Угоди, до організації яких попередньо погодився долучитися Секретаріат ЄАВТ.

Також Міністерством започатковано роботу щодо поглибленого вивчення разом із Федерацією роботодавців України, Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, УСПП та ТПП, а також з галузевими асоціаціями ефективних форм та методів співробітництва для національних товаровиробників в рамках Угоди.

Наміри укласти Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою погоджені на високому рівні в рамках зустрічі Президента України Віктора Януковича з Прем’єр-міністром Канади Стівеном Гарпером, що відбулись у жовтні 2010 року у м. Києві.

На виконання низки доручень Кабінету Міністрів України проведено п’ять раундів переговорів для опрацювання комплексу питань, пов’язаних із укладенням Угоди. Також протягом 2010-2012 років сторонами проведено низку відеоконференцій: з питань антидемпінгових заходів; транскордонної торгівлі послугами; державних закупівель; захисту прав інтелектуальної власності, врегулювання спорів, конкуренції тощо.

В рамках зазначених заходів, сторонами опрацьовано широке коло питань пов’язаних із укладенням Угоди. Зокрема, в рамках засідань окремих робочих груп, проведено обговорення таких положень угоди, як: "Загальні положення", "Національний режим та доступ до ринку товарів", "Технічні бар’єри у торгівлі", "Санітарні та фітосанітарні заходи", "Правила визначення походження", "Митні процедури", "Транскордонна торгівля послугами", "Тимчасовий в’їзд ділових осіб", "Прозорість", "Інвестиції", "Врегулювання спорів", "Державні закупівлі", "Конкуренція", а також окремі угоди зі співробітництва у сфері праці та захисту навколишнього середовища.

За результатами п’ятого раунду переговорів, проведеного 23-27 квітня 2012 року, м. Київ, делегацією України досягнуто прогресу при опрацювання проекту Угоди, зокрема погоджено переважну більшість положень Угоди.

Водночас з метою визначення результатів укладання Угоди Науково-дослідним економічним інститутом Мінекономрозвитку у 2010 році виконано наукову роботу щодо економічного обґрунтування доцільності лібералізації торгівлі з Канадою. Результати дослідження на різних етапах його підготовки обговорювались з представниками товаровиробників України. Практика обговорення поточного стану переговорного процесу з представниками ділових кіл продовжена протягом 2010-2012 років, зокрема, результати обговорень обумовлюють позицію делегації України на переговорах.

Порівняльний аналіз тарифних зобов’язань Канади в рамках СОТ свідчить, що доступ до ринку сільськогосподарської продукції Канади характеризується високим рівнем тарифного захисту. Середня ставка діючого адвалерного мита Канади становить 4,7 %. Причому, встановлені середні ставки діючого мита Канади на сільськогосподарську продукцію дорівнюються 14,5 %, на несільськогосподарську 5,3 %, в Україні ці показники становлять 8,8 % та 3,6 %, відповідно. Водночас, Україна є більш захищеною у торгівлі більшістю готових виробів. В свою чергу Канада має значно вищі ставки мита на імпорт сільськогосподарських товарів (крім продуктів рослинного походження), готових харчових продуктів, а також текстильних виробів.

Запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та Канадою за сценарієм, що передбачає лібералізацію умов торгівлі зі збереженням діючих ставок мита на окремі види сільськогосподарської продукції призведе до незначних, але позитивних наслідків для економіки України. З урахуванням сучасного стану переговорного процесу, з боку Канади передбачається зниження середньоарифметичної адвалерної ставки імпортного мита з 4,7 % до 1,7 %.

За результатами наукового дослідження та ураховуючи зауваження і пропозиції профільних міністерств і відомств, встановлено наступні потенційні переваги та можливі ризики в результаті укладання угоди про вільну торгівлю:

Потенційні переваги для України від укладання угоди про вільну торгівлю з Канадою

Можливі ризики для України від укладання угоди про вільну торгівлю з Канадою

В результаті укладання угоди про вільну торгівлю, із забезпеченням вилучення найбільш чутливих товарних груп (переважно сільськогосподарських), передбачаються такий вплив на економіку України: - випуск збільшиться на 0,01%; - внутрішні ціни за різними видами товарів зменшаться на величину від 0% до 0,01 %; - обсяг валового внутрішнього продукту збільшиться на 0,03 %; - кількість зайнятих економічною діяльністю зросте на 4 тис. осіб. Найбільше зростання ВВП слід очікувати у таких видах економічної діяльності (у дужках – оцінки за базовим сценарієм): - металургія та оброблення металу +0,76%; - харчова промисловість +0,09% - видобування неенергетичних матеріалів +0,05%. Помітного зростання кількості зайнятих можна очікувати у таких видах економічної діяльності, як: металургія та оброблення металу (+3,6 тис. осіб); харчова промисловість (+0,7 тис. осіб). Загалом від лібералізації торгівлі очікується ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків товарів, послуг та інвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач – ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентоздатності вітчизняної продукції. Також у короткостроковій перспективі можна очікувати незначного зростання добробуту населення за рахунок зменшення внутрішніх цін.

Попередні прогнози щодо ризиків: створення додаткової конкуренції для вітчизняних виробників продукції з високою доданою вартістю; невисока якість української продукції може негативно вплинути на її конкурентоспроможність на північноамериканському ринку – цей показник залежить від спроможності та бажання вітчизняних виробників використовувати новітні технології, проводити модернізацію виробництва, дотримуватись стандартів та якості; на внутрішньому ринку Канади суттєву конкуренцію українським товарам створять товари з США – основного торговельного партнера Канади – на які припадає суттєва доля ринку; відсутність розподілу по країнам квот, що Канада застосовує до імпорту (здебільшого квоти застосовуються на імпорт сільськогосподарської продукції) може призвести до того, що квоти будуть вичерпані основними торговельними партнерами, тоді як український експорт лишиться поза квотою; надання Канадою внутрішньої підтримки сільського господарства ставить вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції у нерівні умови. Найбільш суттєве зменшення ВВП очікується у таких видах економічної діяльності, як: · рибне господарство (-0,23%); · деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа (-0,20%); · сільське господарство, мисливство (-0,17 %).

Сучасна зовнішньоекономічна політика України спрямована на формування нового торговельного режиму з подальшою інтеграцією до світового економічного простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості національної економіки.

Україна набула членства у СОТ, реалізуючи прагнення створити економіку, яка завдяки використанню експортного потенціалу могла б успішно інтегруватись у європейські та світові економічні відносини.

Багатосторонню міжнародну торговельну систему, у центрі якої знаходиться СОТ, у широкому розумінні можна визначити як сукупність міжнародних правил, яких мають дотримуватися країни в торговельних відносинах між собою. Правила ці спрямовані на всебічне сприяння відкритій і ліберальній торгівлі. СОТ служить як форумом для переговорів, так і арбітром у врегулюванні торговельних суперечок між країнами-членами.

За понад 65 років існування система ГАТТ/СОТ довела свою ефективність і досягла значного прогресу в лібералізації міжнародної торгівлі шляхом низки міжнародних переговорів, відомих за назвою "раунди багатосторонніх торговельних переговорів". Передостанній восьмий, або Уругвайський раунд переговорів завершився в 1994 році підписанням Марракеської угоди про заснування СОТ. Нині триває дев’ятий, так званий "раунд розвитку".

СОТ сьогодні − це 157 країн світу, понад 97% обсягу світової торгівлі, понад 90% світового ВВП і понад 85% населення світу. 27 держав мають у СОТ статус спостерігача і знаходяться на різних етапах процесу вступу. З країн СНД до СОТ увійшли Вірменія, Грузія, Киргизія, Молдова, Російська Федерація і Україна.

Крім того, декілька міжнародних організацій, таких як ООН, МВФ, МБРР та ін. мають статус спостерігачів в окремих структурах СОТ.

Сфера діяльності СОТ визначається угодами та іншими правовими документами. Найважливішими функціями СОТ є:

- контроль за виконанням угод і домовленостей;

- проведення багатосторонніх торгових переговорів і консультацій між зацікавленими країнами − членами;

- урегулювання торговельних суперечок;

- огляд національної торговельної політики країн − членів;

- технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які належать до компетенції СОТ;

- співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ почався 30.11.1993, коли до Секретаріату ГАТТ було направлено офіційну заяву Уряду про намір країни приєднатися до ГАТТ.

5 лютого 2008 року на засіданні Генеральної Ради СОТ було підписано Протокол про вступ України до СОТ. Відповідно до типової процедури приєднання до СОТ після засідання Генеральної Ради Протокол про вступ України до СОТ з додатками підлягав ратифікації Верховною Радою України.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі". Таке рішення підтримали 411 народних депутатів.

16 квітня МЗС офіційно нотою повідомив Генерального директора СОТ стосовно завершення внутрішньодержавних процедур набуття членства в СОТ. Таким чином, через 30 днів, 16 травня 2008 року Україна набула членства у Світовій організації торгівлі.

Вступ до СОТ означає для України:

- інтеграцію до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі;

- доступ до міжнародного механізму врегулювання торговельних суперечок;

- створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій;

- більш широкий вибір товарів і послуг;

- отримання Україною статусу повноправного учасника міжнародної торгівлі, що збільшить її можливості брати участь у регіональних союзах і об’єднаннях.

Основні напрямки подальшої роботи в умовах членства України в СОТ

У рамках реформування торговельного режиму з метою подальшого приведення його у відповідність до норм та принципів СОТ держава спрямовуватиме свої зусилля на:

- запровадження чіткої, взаємної й ефективної співпраці між урядом України та СОТ;

- забезпечення співробітництва з відповідними комітетами СОТ, участь у двосторонніх та багатосторонніх переговорах у рамках СОТ;

- забезпечення виконання зобов’язань України, взятих в рамках вступу до СОТ;

- ефективне застосовування системи моніторингу для забезпечення відповідності правилам СОТ з метою запобігання можливим суперечкам з країнами − членами СОТ;

- реалізацію заходів, спрямованих на інформування громадськості та підтримку бізнесу у використанні системи переваг від членства в СОТ;

- сприяння українським експортерам у покращенні інформованості щодо доступу на ринки країн − членів СОТ.

З метою забезпечення виконання зобов’язань України, взятих у рамках вступу до СОТ, та запровадження чіткого, взаємного та ефективного співробітництва між урядом України та СОТ було створено делегацію України для участі в переговорах у рамках Світової організації торгівлі (Указ Президента України від 26.08.2008 № 767/2008).

Інформація щодо стану приведення законодавства України у відповідність із зобов’язаннями, узятими при вступі до СОТ

Після набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, протягом 2008 – 2012 рр. Верховною Радою України було прийнято 10 Законів України, розроблених Кабінетом Міністрів України з метою приведення законодавства України у відповідність із зобов’язаннями, узятими державою у рамках вступу до СОТ, і положеннями угод цієї організації.

З цією ж метою на сьогодні здійснюється робота щодо розробки та подання на розгляд Уряду проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання стану платіжного балансу України", який передбачає запровадження тимчасового захисного заходу у випадку погіршення стану платіжного балансу України – додаткового імпортного збору, що повністю відповідатиме відповідним міжнародним зобов’язанням України в рамках СОТ, зокрема статті XII ГАТТ-1994 і Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу, а також надасть Україні можливість застосовувати загальновизнаний ціновий захід з метою подолання та мінімізації негативних наслідків, спричинених світовою фінансово-економічною кризою. На сьогодні зазначений проект готується до внесення на повторне погодження до ЦОВВ з метою його подальшого затвердження Кабінетом Міністрів України та подання до Верховної Ради України.

На постійній основі здійснюється експертиза проектів законодавчих та нормативно-правових актів, які розробляються органами виконавчої влади, на предмет дотримання зобов’язань України, взятих при вступі до СОТ. Це надзвичайно позитивно впливає на якість законотворчої роботи з урахуванням міжнародних зобов’язань України. У випадках встановлення невідповідностей таких проектів правилам СОТ висловлюються відповідні застереження щодо неможливості прийняття таких проектів у зв’язку із порушенням зобов’язань України, передбачених Протоколом про вступ України до СОТ.

Крім того, з метою поступової адаптації торговельно-орієнтованих економічних відносин до правил СОТ за координацією Міністерства розроблено короткостроковупрограму дій − План першочергових заходів щодо виконання зобов'язань України в рамках членства у СОТ, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1570-р, та програму дій на середньострокову перспективу − План заходів щодо адаптації економіки України до вимог СОТ, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 1381-р. Обидва плани складають розгорнуту програму дій української влади у напрямку розвитку економічних відносин на основі зобов’язань, узятих Україною в рамках вступу до СОТ.