Периферія юридичної термінології

До периферії належать терміни:

/ загальнонаукові: орієнтир, план, завдання, роль, посилан­ня, обґрунтування;

/ суспільно-політичні: виборча кампанія, депутатський за­пит, журналістське розслідування, бюрократ, волевиявлення, партія, паспортна система;

/ військові: майор, зброя, набої, генерал, автомат, танк;

/ економічні: менеджмент, дилер, дистриб'ютор, податки, кредит, дебет, платежі;

/торговельні: ціна, оптова торгівля, закупівля, продаж;

/медичні: токсикоз, наркотик, алкогольне отруєння, ін'єк­ція, розтин;

/ технічні: телефон, автотранспорт, сигнал, апаратура, тех­нічне обладнання.

У правничому контексті можуть широко функціонувати за­гальновживані слова на позначення:

/ назв споріднення: син, донька, теща, зять;

/ назв споруд: квартира, хата, дача, сарай, підвальне при­міщення;

/ назв предметів побуту: ніж, сокира, пляшка, цвяхи, банка, склянка;

/ назв одягу: пальто, плащ, капелюх, рукавиці, черевики;

/ віку людини: дитина, хлопець, юнак, дівчина.

Сьогодні з'явилися нові слова на позначення правничих понять: мафія, мафіозні структури, наркоман, кілер, корупція, податківець тощо.

Сучасний етап розвитку правничої терміносфери позначе­нії і і такими особливостями:

а) активно функціонують словосполучення: резонансний
і ючин, замовне вбивство, касетна справа, злочинна група, роз-
(ііііний напад, контактний телефон;

б) в офіційне мовлення перейшло чимало загальновжива­
них слів, які набули переносного значення: дах (бути "під да­
хом"), коридор (митний коридор);

в) розширилося значення слів у словосполученнях: криміналь-
ішії авторитет, організованазлочинність, відмиваннягро­
шей;

г) засвідчено появу нових термінів на позначення понять,
іи'иідомих раніше: федеральний розшук, транснаціональна
ллочинність, правозахисна група, виконавчий директор, група осо­
бливого ризику, підконтрольні фірми злочинного світу;

д) активно функціонують іншомовні слова: обмудсмен, коп,
іікиї, харитативний, апріорний;

є) з'явилися інновації, утворені від абревіатур: еспе, есбе-к пі, уерпіст, унсовці, натівціїощо.

Отже, термін — це слово чи словосполучення, що позна­чає поняття певної наукової сфери.

Правнича термінологія — необхідна складова частина кожного документа, а тому вона є важливим чинником досконалості системи законодавства України. Як правильно: вогнепальна чи ко/нестрільна зброя, посадова чи службова особа, термін чи строк, вимагання чи вимагательство? Ці та інші варіанти термінів свідчать про невиробленість, неуніфікованість та до певної міри недос­коналість багатьох правничих термінів, хоч загалом юридична термінологія є достатньо розвиненою системою, одним із найдавні­ших пластів у мовному багатстві української мови.





Проблемні аспектиу розвитку терміносистеми права:

/ варіантність у використанні термінів;

/ використання калькованих, переважно з російської мови, термінів, які не відповідають системі української мови;

/ значне засилля іншомовної термінолексики в українській мові за наявності національних відповідників;

/ надмірність у вживанні складноскорочених слів і скоро­чень;

/ двозначність у трактуванні закону через значеннєву не­досконалість термінолексики;

У неузгодженість у роботі комісій з правничої терміно­логії.

Визначаючи основні теоретичні положення, які стосуються безпосередньо юридичної галузі, доцільно звернутися до кла­сифікації правничих дисциплін, система яких зумовлює струк­туру, зміст і межі термінології юриспруденції. Цей взаємозв'я­зок, що є відображенням єдності змісту і форми в науковій юридичній галузі знання, виявляється в неможливості створен­ня універсальної структури термінології і свідчить про необхід­ність побудови ряду різноманітних підрозділів юридичної тер-міносфери в системі української мови.

Відповідно до системи Юридичні науки поділяються на:

/ загальнотеоретичні та історичні науки: теорія держа­ви і права; історія держави і права; історія політичних та пра­вових учень;

/ галузеві науки: конституційне право; адміністративне пра­во; цивільне право; кримінальне право; цивільно-процесуальне право; конфесійне право тощо;

/ міжгалузеві науки: прокурорський нагляд; суд і судочинство;

/ спеціальні прикладні науки: криміналістика; судова ме­дицина; судова психіатрія тощо.

Жанрами наукової юридичної літератури є: закони (кон­ституція, кодекси); акти (укази, декрети, постанови, ухвали, накази); спеціальна юридична література: наукова (моногра­фії, статті, тези), навчальна (словники, довідкова літерату­ра, підручники, посібники).

Визначальна риса термінології закону — її замкнутість щодо терміносистем підзаконних актів і спеціальної юридичної літе­ратури, до складу якої вона входить.

Відкритість терміносистем сприяє запозиченню іншомовних елементів з інших мов. Найчастіше українська мова запозичу­вала слова з російської і польської мов. Говорити однозначно про позитивні чи негативні наслідки таких запозичень не мож­на, бо вони мають дві особливості: перша — сучасна терміноло-

і Ьі засмічена непотрібними кальками, перенасичена російсько-мііііними чи польськими коренями; друга — нерідко російсько-Польські мовні звороти яскраво впліталися в канву української фахової мови, напр.: розшук, обшук, повірений, шпиталь, ка-п'нрня, візитівка.

У сучасній термінології спостерігається відродження термі-КІИ і мовного обігу 20-30-х років, напр.: летовище (льотови-ЩЄ, '/ьотовисько), руханка (фізкультура), знижка (знімок), світ-

ТОЩО.

Водночас спостерігається творення сучасної національної терміносистеми з використанням загальноприйнятих міжнарод­них лексем, напр.: менеджер, маркетинг, дистриб'ютор тощо.

Якщо проаналізувати правничу лексику різних періодів, то можна знайти терміни, які вийшли з ужитку. Серед них чітко ІИДІляються дві групи:

1) терміни-історизми, тобто такі, які відійшли з нашої мови І міом з певним суспільним ладом, бо в сучасному суспільстві ніикли поняття, які вони позначали: возний, присяжний суддя; .') ісрміни-архаїзми, тобто такі, що позначають поняття, які в і уменш мові змінили свою назву. Серед них вирізняються: а) лексичні ірхаїзми: послух (свідок), правотар, речник (адвокат), довід (діз­нання), зводи (очна ставка), відставлення (відвод), б) словотві­рні архаїзми: свідитель (свідок), винувальник (обвинувач), при-чншіиіати (обвинувачувати), рішенець (рішення) тощо.

Відтворення процесу формування української правничої Гврмінології, реконструкція лексичного складу і структури тер­міносистеми на всіх етапах її історії, показ ретроспективних ■МІН та динаміки розвитку як у межах окремої термінологічної одиниці, так і цілих термінологічних об'єднань, — усе це акту­альні проблеми й завдання сучасного українського терміно-піліктва у галузі правничої термінології, вирішення яких сут­тю збагатило б нашу національну історію культури і накреслило б перспективи розвитку її на майбутнє. Як зазначала О.А.Сер-бенська, одна із тих учених, хто звертався до української прав­ничої мови ще 1952 р., "дослідженню української юридичної термінології не присвячено жодної ґрунтовної праці ні в укра­їнському мовознавстві, ні в українській правовій науці, хоч до­цільність такого вивчення висувається реальними потребами державного і громадського життя..."

Сьогодні відсутність системного опису української правничої термінології гальмує процес розбудови фахової мови, впливає на її пеуніфікованість, неунормованість, нестандартизованість.



50

51

6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології

Термінологія кожної галузі сьогодні немислима без запозиче­них слів. Не виняток у цьому відношенні і правнича сфера. Причо­му одні слова безпосередньо увійшли до її складу (.адвокат, вер­дикт, амністія), а інші набули деяких національних ознак у вигляді афіксів (інкримінування, кілерство, кодеїстика, конфіденційний) чи іншої основи (слова) (процесуальне право, фатальний випадок).

Як відомо, значна частина правничих термінів має латинсь­ке походження, адже основи юриспруденції сягають Стародав­нього Риму. Так, з латинської мовизапозичені терміни: адво­кат (айьосаіиз — буквально закликаний на допомогу), арешт (аггезіит — судова постанова), вотум (ьоіит — бажання), декрет (йесгеіит — постанова, ухвала), дискримінація (йізсгітіпаїіо, від йізсгітіпо — розрізняю, розділяю), доку­мент (йоситепіит — повчальний приклад, взірець, доказ), експерт (ехрегіиз — досвідчений), екстрадиція (від ех — з, і ігайіііо — передача), інкримінування (іп + сгітеп — провина, злочин), кодекс (сойех — навоскована дощечка для письма), колегія (соїіедіит — товариство, спільність), криміналістика, кримінальний (сгітіпаїіз — злочинний), легітимація (Іедііітш — законний, узаконений), міліція (тіїіііа — військо), нотифі­кація (поЩісо — оголошую), нотаріус, нотаріат, нотаріаль­ний (поіагіиз — писар, секретар), оперативний (орегаіиз — дійовий), презумпція (ргаезитрііо, від ргаезито — передба­чаю, вгадую), рецидив (гесіа'юиз — той, що відновлюється), санкція (запсііо — непорушна постанова), трибунал (ігіЬи-паї — судилище), юридичний, юрист (}игійісиз — судовий), юрисдикція (іигізйісїіо, від ]из (]игіз) — право і йісо — прого­лошую), юриспруденція (іигізргийепііа — знання права), юс­тиція (іизііііа, букв. — справедливість) тощо.

З грецької мовиу правничу сферу увійшли слова: амніс­тія (ссцугкутіос — прощення), дактилограма, (бактгЛоі; — па­лець і урац.ца — риска, літера, написання), дактилографія (бак-шХо^ — палець і уршрсо — пишу, креслю, малюю), дакти­лоскопія, (Ьа.кххІко% —палець, і скояєю — спостерігаю, розгля­даю), наркотики (уарксотікб^ — пригнічу вальний), наркома­нія (уарксотіко^ — пригнічувальний і цосуш — безумство, захоплення), парадокс (параболо!; — несподіваний, дивний), поліція (лоА.иєіа — управління державою) тощо.

Безпосередньо з французької мовизапозичено терміни: ар­бітр (агЬііге, від лат. агЬііег — посередник), арбітраж (агЬіігаде — посередництво), бюрократ, бюрократизм

Мшгсаисгаіе — панування канцелярії), декувер (йісоиьегі — непокритий), досьє (йоззіег, сіоз — спина, зворотний бік), екс­пертиза (ехрегіізе, від ехрегіиз — досвідчений), паспорт (раьзерогі, від раззе — прохід і рогі — гавань, порт; дослів­ні» - дозвіл на відплиття), рапорт (гаррогі — повернення), респектабельний (гезресіаЬІе — поважний, гідний, солідний), І іііхітаж (заЬоіаде, від заЬоіег — стукати дерев'яними череви-К»ми)та ін.

З англійської мовив юриспруденцію увійшли слова: бізнес {Ьшіпезз, від Ьизу — зайнятий, поважний, дослівно — справа, угода, біржова операція, комерція), бізнесмен (Ьизіпеззтап, від Ьшіпезз і тап — чоловік, дослівно — людина, що займається бі шссом), бюджет (Ьийдеї, букв. — сумка), кіднепінг (кій-шірріпд від кійпар — красти, вивозити силоміць), Інтерпол (іпісгрої — абревіатура — інтернаціональне об'єднання кримі­нальної поліції), кілер (кіііег, від кііі — вбивати, дослів­но той, що вбиває), лобі (ІоЬЬу — приймальна, вестибюль, кулуари), ноу-хау (кпош Нот — знаю як), хакер (Наскег, від Іпіік — рубати), хуліган (коїіідагі) та інші.

З німецької мовизапозичено лексеми: бухгалтерія (Вискка-

Цегіе, від Виск — книга і каїіеп — тримати), вексель (\УескзеІ —

міна, розмін), гауптвахта (Наирітаске, віцкаирі — головний і

піке — варта), Ґешефт (Сезска/'і — справа, торгова опе-

лція, фірма), ранг (Капд — чин).

З італійської мовидо нас прийшли слова — банда (Ьапйа —

агін), фіаско ({іазсо — пляшка вина); з полінезійської —

абу; з арабської— гашиш. Трапляються серед правничих

ермінівй американізми,як правило, це назви зброї, пов'язані

Іменами винахідників: браунінг, маузер та ін.

Деякі слова увійшли в українську правничу терміносистему иосередковано, через третю мову. Так, за посередництвом фран-і/.іької мови з латинської до нас прийшли слова вакансія хнісапсе, від лат. ьасапз — вільний), версія (ьегзіоп, від лат. уегзо — тлумачу, зауважую), віза (аІ5й, від лат. юізиз — поба-Юний, переглянутий), директива (йігесііье, від лат. йігідо — керую, направляю); за посередництвом італійської з латинсь­кої були запозичені слова валюта (юаіиіа, від лат. юаіео — кош-і у ю); за посередництвом англійської з латинської перейшли слова детектив (йеіесііье, від лат. йеіедо — викриваю, розкриваю), | зі старофранцузької — імпічмент (ітреасктепі, від старо-франц. етреескете'пі — осуд, обвинувачення) тощо.

У процесі розвитку мова змінюється: частина слів відхо­пи і>, зчасом вони забуваються, інша частина слів, навпаки, входить у мову, приживається у ній. А нерідко одні і ті самі



52

53



слова змінюють своє значення до невпізнанності. Саме таке яви­ще спостерігаємо і в правничій термінології.

У сучасній мові не всі терміни зберігають первісне значення слова. Розглядаючи термінну юридичну лексику, доходимо висновку, що тут чітко вирізняються кілька пластів слів: 1) такі, що зберігають первинне значення слова; 2) частково зберігають; 3) зовсім не зберігають.

До першої групи належать слова: баталія, бізнесмен, вар­вар, галантний, ґешефт, делікт, де-факто, де-юре, імітація, ле­гальний, приватний, ранг, стабільний, толерантність, траст, уніформа, фабрикація, фальсифікат, фікція тощо. Порівняй­мо: варвар (лат. ЬагЬагі — чужоземець) і у древніх греків і римлян — чужоземець (СІС, 1985, 144); гуманний (лат. Нита-пи$ — людяний, людський) і людяний у своїх діях і ставленні до інших людей (СІС, 2000, 148); ґешефт (нім. Сезска/'і — торгова операція, справа, фірма) і спекулятивна торгова опе­рація (СІС, 2000, 150); делікт (лат. йеіісіит — провина, пра­вопорушення) і будь-яка дія, що суперечить законові, правопо­рушення (СІС, 2000, 157).

До другої групи належать слова, які частково зберігають своє первинне значення. Сюди належать: амністія, арбітр, банда, бюрократизм, вакансія, геноцид, гуманізм, дактилографія, дактилограма, дактилоскопія, деморалізація, екстрадиція, ін­кримінування, казус, касація, кіднепінг, кілер, колегія, консти­туція, конфіскація, криміналістика, легалізація, ліцензія, легі­тимація, лібералізм, муніципалітет, оказія, опозиція, оптимальний, оргія, оригінал, провокація, репресія, ситуація, сурогат, табу, тандем, терор, траст, третирувати, трибунал, узурпатор, юридичний, юриспруденція тощо. Порівняймо: амністія (гр. ацутіотіа — прощення) та "передбачене актом найвищого органу державної влади повне або часткове звільнення від по­карання та його правових наслідків і пом'якшення покарання певної категорії осіб, засуджених судом, дотримання і припи­нення порушеного кримінального переслідування, а також зняття судимості з осіб, що відбули покарання або звільнені від пока­рання" (СІС, 1974, 44). Значення грецького слова відтворене у тлумаченні терміна опосередковано. Аналогічно і в інших випад­ках: вакансія — (фр. юасапсе — від лат. ьасапз — вільний) і "незаймана посада в штаті установи" (СІС, 1985, 139); дактилоскопія (від гр. бактлЛоі; — палець, і отсолєсо — спостері­гаю, розглядаю) і "розділ криміналістики, який вивчає розта­шування папілярних ліній пальців рук з метою_ встановлення особи, реєстрації і розшуку карних злочинців" (СІС, 2000, 150); екстрадиція (лат. ех — з, від, колишній, ігайИіо — передача)

і "видача іноземній державі особи, що вчинила злочин" ІСІСД974, 239).

До третьої групи належать терміни, які цілком змінили своє (Начення у зіставленні зі значенням вихідного слова. До цієї групи входять слова: бізнес, бухгалтерія, бюджет, версія, век­сель, вето, віза, гауптвахта, дискримінація, досьє, журі, конфір­мація, лобі, маніяк, медіація, менталітет, наркоманія, нотаріус, цоу хау, оперативний, ордер, офіційний, паніка, парадокс, пас-порт, пістолет, поліція, рапорт, реабілітація, реквізит, сабо­таж, ультиматум, фальсифікація, фіаско, хакер, цинік, юсти­ція тощо. Порівняймо: вексель (нім. \¥ескзеІ — зміна, розмін) і "письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що дає позикодавцю незаперечне право вимагати від_боржника сплати м значеної суми грошей у вказаний строк" (СІС, 1985, 147). Як бачимо, значення терміна не збігається зі значенням вихідного

....... >а. Аналогічно: дискримінація (лат. а'ізегітіпаііо, від

йізегітіпо — розрізняю, розділяю) і "обмеження або позбавлен­ні! прав певної категорії громадян за расовою чи національною Належністю, політичними чи релігійними переконаннями, стат­но" (СІС, 1974, 215); імпічмент (англ. ітреаектепі, від старофр. спірсескетепі — осуд, обвинувачення) та "спеціальні правила щодо притягнення до відповідальності вищих службових осіб у випадках порушення ними законів даної країни" (СІС, 1974, 277); лобі — (англ. ІоЬЬі — приймальна, вестибюль, кулуари) 1.1 "представники державних або виборних структур, що чинять ТИСК на законодавців і державних чиновників з метою прийняття чи відхилення тих чи інших законів" (СІС, 2000, 326) тощо.

Відомі також багатозначні слова, кожне зі значень якого ію різному співвідноситься із первісним значенням. Зокрема слово муніципалітет прийшло до нас із французької, хоча це і і о по латинське і означало самоврядну громаду. Це значення Чаї гково відбилося у першому значенні юридичного терміна, а саме: "у ряді країн виборний орган місцевого, переважно місь-і ого, самоврядування"; друге значення слова ще далі відійшло під первісного значення, порівняймо: "будинок, у якому міс-іпіься орган місцевого самоврядування". Аналогічне явище спо-і к'рігаємо і в словах ревізія, регламент. Як бачимо, правнича мова містить чимало іноземних слів різного походження.

Сьогодні раз по раз висловлюється думка, що засилля іншо-момних слів у будь-якій терміносистемі не йде на користь справі. Тому слід використовувати якомога менше таких номінацій. Де­які іншомовні слова прагнуть замінити питомо українськими на і разок: адвокат — оборонець; тюрма — в'язниця; імпічмент — недовіра, відставка; юриспруденція — правознавство тощо.



54

55

Мод ест Левицький, автор українських граматик та багатьох праць з українського ділового мовлення, також рішуче висту­пав проти невиправданого уживання чужих слів, коли в цьому немає ніякої потреби. "Я не хочу, — застерігав письменник, — вигонити з нашої мови чужі слова, без яких вона, як і всяка інша мова, обійтися не може {театр, телеграф, електрика, еле­мент)". Однак він вважав, що не варто слова, які вже здобули права в нашій мові {фотографія, спорт), замінювати невдали­ми новотворами на зразок: світлина, змаг, бо "такі спроби можуть дійти до смішного і дати нагоду для глузування дур­ним "лоботрясам", ворожим до нашого національного відроджен­ня"16.

На думку відомого українського письменника В.Самійленка, "є такі поняття, які вже увійшли в обіхідку всього нашого народу й для вислову яких маємо чужомовні слова, загально йому відомі. Кожний, навіть неписьменний селянин, знає такі слова, як, наприклад, телеграф, контора, театр, агент, газетаі т. п. Що виграє мова, коли ми яке-небудь із цих слів перекладемо на вкраїнську мову? Популярнішою мова наша не стане, бо хто знає саме чужомовне слово, той, побачивши його переклад, може не зрозуміти, що те нове вкраїнське слово зна­чить якраз саме те, що й знайоме йому чужомовне слово.... Часом трапляється, що коли переклад чужомовного прийма­ється до вжитку і разом з тим залишається в мові й само чужомовне слово, то ці два слова починають уживатися в трохи одмінному одно від другого значенні. Тоді присутність у мові таких подвійних слів збагачує мову. От, наприклад, добре у нас переложене слово прогрессловом поступ,котре тепер уживається всюди, але й слово прогрес не вийшло з ужитку. Так само, як у сусідній російській мові існують поруч абст­рактнийі отвлеченньш"".

Розмірковуючи на сторінках "Рідної мови" про потребу чужих слів, один із читачів та дописувачів журналу М.Угрин-Безгрішний зазначав: "Взаємини із сусідніми і дальними наро­дами спонукають нас до того, що багато культурних здобут­ків у науці, мистецтві, техніці й ін. переймаємо від них із їхніми назвами. Справді, було б дуже зле з нами та з нашою культурою, коли б ми не бажали присвоювати собі нічого з духовної скарбниці інших народів. Щоб не було цього, потріб­ні нам і чужі слова, бодай у початках. Згодом мова багато

16Левицький М. Паки й паки (Про нашу літературну мову). — Відень; Київ, 1920. - С. 6-7.

17 Самійленко В. Чужомовні слова в українській мові // Бібліотека української літератури. — К., 1990. — С. 501.

ужих слів заступає власними або перетворює їх у дусі на-одних слів. І саме це треба мати на приміті, рішаючи, чи ШСЬ чуже слово треба викинути, чи оставити. Фанатичний шщуп проти всього засобу чужих слів допровадив би нас до їй і/рду, бо тоді ми мусіли б повикидати багато й народних на, напр.: барвінок, конопля, м'ятка, лев, мул, хміль, ціна й ба-вто інших. Такі чужі слова, як телеграф, телефон, ап-ска, лямпа, електрика, граматика, ідея, ідеал,здо-і/ ш собі вже право горожанства сливе в усіх мовах культурного і нішу. Викидати їх із нашої мови й заступати іноді невдат­ними своїми новотворами, значило б почасти навіть відмежу-інішися китайським муром від культурного світу..."18 Далі Штор розмірковує про те, що рішуче слід остерігатися тих Іншомовних слів, які уживаються в нашій мові, суперечачи її духові й формі, на зразок: венгр, замість мадяр, лижка, замість ложка, бадати, замість оглядати, язик, замість мова ницо. Такі слова, на думку автора, є варваризмами і їх слід п<збуватися якомога швидше і безболісно.

Отже, уживання іншомовних слів у правничій сфері — за­кономірний процес, що виявляє свою специфіку як щодо мови-мродуцента, так і щодо освоєння цих слів українською мовою.

Вправа 5.У наведеному тексті знайдіть іншомовні слова та іншомовні ніфішлення. Яка їх функція у тексті? Чи можна дібрати до них українські ІІдповідники?

Цікавий і досить повчальний тест на надійність замків та інших систем сигналізації влаштували фахівці з відомого анг­лійського журналу "Аиг.о Ехргезз". Умова була одна: дістатися в салон будь-яким способом, правда, не пошкодивши при цьо­му скла і дверей. Для випробування запросили найповажніших експертів у галузі автомобільних замків — фахівців всесвітньо иідомої фірми "Магкеї. Ьоск & Заге".

Стійко трималися лише шістнадцять марок авт, решті — і рмдцяти чотирьом довелося "зійти з дистанції". До того ж деякі протримались менше хвилини. Найменш податливою виявилася скромна "Шкода-Фабіа": за п'ять відведених хвилин експерти гак і не змогли впоратися з її дверним замком. Добре зарекоме­ндував себе і британський "Ровер": його замки теж змусили капітулювати професіоналів із "Магкег. Ьоск & Заге". За ними йдуть "Фольксваген-Лупо" і "Тойота-Яріс".

А ось престижний і дорогий "Мерседес СЬК" відімкнули лише за 7 секунд, не менш розкішний "Ягуар-ХКК" — за 12

18 Угрин-Безгрішний М. Варваризми в українській мові // Рідна мова. — 1934. - 4.4 (16). - С. 155.



56

57

секунд. Як бачимо, результати тестування довели: нав'язаний стереотип — чим дорожче авто, тим надійніша його система захисту — не зовсім відповідає дійсності.

Вправа 6. Випишіть із Кримінального кодексу України (К., 2001) слова іншомовного походження і за Словником іншомовних слів чи за Юридичною енциклопедією поясніть їх значення.

Вправа 7. Назвіть 10-15 слів іншомовного походження, якими ви корис­туєтеся у повсякденній мовній практиці, і за Словником іншомовних слів з'я­суйте їх значення та виправданість їх уживання.

Вправа 8. Уважно вивчіть словничок, поданий у кінці посібника. Випи­шіть з нього 10 слів, які з'явилися у нашій мові останнім часом. Висловіть свої міркування щодо їх впровадження у мову.

Вправа 9. За Словником іншомовних слів розкрийте значення таких тер­мінів: аутодафе, інквізиція, крематорій. Чи є вони сьогодні нормативними і вживаними? До якого шару лексики вони потрапили?

Наши рекомендации